Прийняття рішень по функціонуванню операційної системи на підприємстві

   Кількість запланованих до виконання  робіт

  Q_пл =  (21,21)

  На  наступну добу заплановано за загальним  фондом робочої сили 21 робота, та за загальним фондом устаткування 21 робота.

  «Ситуація 5»

  Задача  добового планування . Планова кількість  робіт (21, 21). Обсяг фондів ресурсів: F₁=150; F₂=120, середні значення коефіцієнтів витрат фондів ресурсів: К₁= 0,30+0,1 та К₂=0,30+0,15; Х1 = 5 людино-годин робочої сили і Х2 = 4 нормо-годин устаткування.

  Планові фонди ресурсів:

  F1пл = F1(1-K1) = 150·(1- 0,40) = 90

  F2пл = F2(1-K2) = 120·(1- 0,45) = 66

   Кількість запланованих до виконання  робіт

  Q_ф = (18,16)

  Так як планова кількість робіт виявилася  більшою за фактичну, то тоді з метою  компенсування відставання у  виконанні плану треба проводить  роботу у надурочний час.

  Задача  добового планування. Планова кількість  робіт (21, 21). Обсяг фондів ресурсів: F₁=150; F₂=120, середні значення коефіцієнтів витрат фондів ресурсів: К₁= 0,30-0,1 та К₂=0,30-0,15; Х1 = 5 людино-годин робочої сили і Х2 = 4 нормо-годин устаткування.

  Планові фонди ресурсів:

  F1пл = F1(1-K1) = 150·(1- 0,20) = 120

  F2пл = F2(1-K2) = 120·(1- 0,15) = 102

   Кількість запланованих до виконання  робіт

  Q_ф =  (24,25)

  Так як планова кількість виявилася  меншою за фактичну,то тоді буде спостерігатися перевиконання плану, що в свою чергу  призведе до більших прибутків якщо на ринку буде попит на товар.

  «Ситуація 6»

      Необхідно прийняти рішення щодо вибору варіанту виробничої програми у відповідності з наступними вихідними даними.

     Підприємство  випускає товар А. Маркетинговий  аналіз ринкового середовища, зокрема, потреб споживачів, визначив можливість продажу протягом періоду 10, 11, 12 або 13 партій товару.

     Ціна  однієї партії товару А складає Х1 грн., витрати на виробництво партії товару А - Х2 грн.

     Імовірність реалізації 10, 11, 12 або 13 партій товару відділом маркетингу підприємства оцінена як Р1, Р2, Р3 та Р4 відповідно.

  Згідно  індивідуального завдання Х1=1100; Х2=880; Р1=0,55; Р2=0,15; Р3=0,15; Р4=0,15.

  Складаємо матрицю можливих прибутків.

    
 

      Критерій Вальда

      Максимінний критерій Вальда. Оптимальною вибирається та зі стратегій гравця А, за якої мінімальний виграш є максимальним:

         .                                                                           

  За  цим критерієм обираємо з усіх управлінських рішень найменші значення прибутку (2200, 1320, 440, -440). А серед них  обираємо максимальний, тобто це 2200 грн.

  Висновок: за критерієм Вальда потрібно виробляти 10 партій товару.

  Критерій  Байеса-Лапласа

      Цей критерій ґрунтується на припущенні, що відомі ймовірності станів природи: 

       ,                                                                         

      Оптимальною вибирається та стратегія гравця А, для якої середнє значення чи математичне  очікування виграшу перетворюється на максимум: 

                            

  

  Висновок: за критерієм Байеса-Лапласа потрібно виготовляти 10 партій які дають прибуток у 2200 грн.

  Мінімаксний критерій Севіджа

      Мінімаксний критерій Севіджа. Відповідно до цього критерію рекомендується вибирати ту стратегію, за якої величина ризику набуває найменшого значення в найбільш несприятливій ситуації: 

       .                                                                     

  

  Висновок: за критерієм Севіджа обираємо виготовлення 10 партій товару (за мінімальним значенням управлінського рішення, яке дорівнює 660 грн прибутку).

  Критерій  песимізму-оптимізму Гурвіца.

      Цей критерій рекомендує в умовах невизначеності не керуватися ні крайнім песимізмом, ні крайнім оптимізмом, а брати щось середнє, і має вигляд: 

       ,                               

      де  - коефіцієнт, який вибирається із суб’єктивних міркувань: чим небезпечніше ситуація, тобто чим більше сторона А бажає “підстрахуватися”, тим ближче до одиниці слід вибрати . Таким чином відображає міру песимізму особи, що приймає рішення, чи міру Ії ставлення до ризику.

  Обираємо  такі коефіцієнти: 0,3 – для песимізму та 0,7 для оптимізму.

  

  Висновок: за критерієм песимізму-оптимізму Гурвіца обираємо виготовлення 10 партій (максимальне значення min*0,3+ max*0,7).

  Загальний висновок до ситуації 6: проаналізувавши  результати за чотирма критеріями прийшли  до висновку, що потрібно виготовляти 10 партій товару, тобто прийняти 1 управлінське рішення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  3. Аналіз варіантів управлінських  рішень і вибір найбільш сприйнятливого  варіанту

  У даному розділі вирішується задача багатоваріантності розрахунків добового плану виробничого підрозділу, вибору найбільш сприйнятливого варіанту плану  з точки зору значень як планових показників, так і показників, що розраховуються за імітаційною моделлю  виконання планового завдання. Задача приводиться у спрощеному (за обсягом  даних) варіанті, але суть і послідовність  дій витримані повністю і відповідають реальним при застосуванні на практиці методів імітаційного моделювання.

  Загальний фонд ресурсу робочої сили за добу F1=100 людино-годин. Нормальний графік робіт  – в одну зміну. У підрозділі виконується 2 типа робіт: А і В.

  За  добу можна виконати не більш 10 робіт  типа А і 6 робіт типа В. Виконується  з початку найбільш пріоритетний тип робіт, а на залишках ресурсів – менш пріоритетний.

  «Ситуація 7»

  Треба розрахувати варіант планового  завдання при вагових коефіцієнтах пріоритетних правил V₁=4, V₂=1, V₃=4, V₄=1

  Після цього треба провести 10 варіантів  імітаційного моделювання можливого  об’єму фактичного фонду ресурсу  на заплановану добу, використовуючи 10 випадкових рівномірно розподілених на інтервалі (0,1) чисел: 0,87; 0,43; 0,23; 0,51; 0,92; 0,14; 0,69; 0,1; 0,77; 0,65. У випадку, коли фактична кількість виконаних робіт буде меншою, ніж планова, різницю між фактичним фондом ресурсу та його необхідним для виконання планової кількості робіт фондом треба компенсувати призначенням робіт у надурочний час у обсязі, що не перевищує 5 людино-годин.

  Коефіцієнт  витрат фонду ресурсу має випадкове  значення, рівномірно розподілене на інтервалі (0; 0,18).

  Кожна з робіт характеризується об’ємами використання ресурсу одиницею робіт  Х_А=5, Х_В=15 людино-годин відповідно, об’ємами можливого прибутку від виконання одиниці робіт S_A=10, S_B=25 грошових одиниць відповідно.

  Рішення

  Сумарний  пріоритет типу робіт А розраховується за чотирма пріоритетними правилами:

  1.  Максимальний об’єм використання ресурсу роботою.

  P_A1==5/15=0,333

  2.  Мінімальний об’єм використання ресурсу роботою.

  P_A2==5/5=1

  3.  Максимальний можливий прибуток від виконання роботи.

  P_A3==10/25=0,4

  4.  Мінімальний можливий прибуток від виконання роботи

  P_A4==10/10=1

  a₁=4/10=0,4

  a₂=1/10=0,1

  a₃=4/10=0,4

  a₄=1/10=0,1

  Сумарний  пріоритет: