Особливости функционування ривноваги в умовах конкуренции

 

ЗМІСТ 

ВСТУП         4

РОЗДІЛ 1   ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РІВНОВАГИ  В                                             УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ

1.1 Рівноважна ціна та теорія загальної рівноваги                7

1.2 Методи аналізу загальної рівноваги                9

1.3 Конкуренція — важливий чинник встановлення рівноваги             14

РОЗДІЛ 2    ЗАГАЛЬНА РІВНОВАГА КОНКУРЕНТНИХ РИНКІВ                                                                                         

2.1  Рівновага як наслідок ефективного розподілу товарів  17

2.2   Рівновага в умовах функціонування ринку праці                                  20

2.3   Методика  оцінки рівноваги конкурентоспроможності               сільськогосподарської продукції                                                                     26

ВИСНОВК И  І  ПРОПОЗИЦІЇ           39-40

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ               41-42   

 

       ВСТУП 

      Сучасна ринкова економіка являє собою  складний організм , що складається  з величезної кількості різноманітних  виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур , що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям – ринок. 
Як економічна категорія, поняття "ринок" вiдображає сутнiсть економiчних вiдносин, що виникають мiж суб'єктами економiчної системи (виробниками i покупцями) з приводу обмiну результатами i умовами (факторами) виробництва. 
Економiчнi вiдносини завжди проявляються як економiчнi iнтереси (усвiдомленi людиною потреби, спонукальнi мотиви господарської дiяльностi). Тому ринок - поняття, яке вiдображає процес взаємодiї економiчних iнтересiв суб'єктiв господарської системи. 
Отже, поняття "ринок" тотожне поняттю "ринковi вiдносини". 
Економiчна система, що функцiонує на засадах ринкових вiдносин, у реальнiй дiйсностi є формою органiзацiї господарської дiяльностi суспiльства, яку називають по-рiзному: ринкова система, система вiльного пiдприємництва або ж просто - ринок. 
Таким чином, поняття ринок можна розглядати як у вузькому, так i широкому розумiннi. У першому - це форма економiчного обмiну, в другому - система вiдносин господарювання, здатна вирiшувати життєво важливi завдання у сферах суспiльного виробництва, обмiну, розподiлу та споживання. 
Ринок виступає як сукупнiсть форм i органiзацiї спiвробiтництва людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерцiйною метою продавцiв та покупцiв, а також надати можливiсть першим продати, другим - купити товар. Тобто це мiсце добровiльних угод, де продаж товарiв вiдбувається лише в тому випадку, коли обидві сторони - продавець i покупець - знаходять компромiс, який проявляється в цiні. 
Як явище господарського життя ринок з'явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридичних суб'єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну на ринку.

Ринок- це організована структура, де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів ( попитом називається кількість товару,що споживачі можуть купити за визначеною ціною ) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товаруу, що виробники продають за визначеною ціною ) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажів. При розгляді структурної організації ринку визначальне значення має кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального еквівалента вартості (грошей) на який-небудь товар, характер і структура відносин між ними, що визначають взаємодію попиту та пропозиції.

Основні види ринків:

• з погляду відповідності чинному законодавству: легальний і тіньовий ринок
• по економічному призначенню об'єктів ринкових відносин: споживчий ринок, ринок капіталів, ринок робочої сили, ринок інформації, фінансовий ринок, валютний ринок і ін.
• по просторовій ознаці: місцевий, національний, міжнародний регіональний та світовий ринки.

      Кожен із цих ринків, у свою чергу, можна  розділити на складові елементи. Так  ринок засобів виробництва включає  ринок землі, верстатів, кормів, газу і т. д.; ринок інформації - ринки  науково-технічних розробок, ноу-хау, патентів і ін.; фінансовий ринок - ринки цінних паперів, банківських позичок і інших кредитних ресурсів.

      Окремо  взятий конкурентний ринок забезпечує максимізацію споживчого надлишку, виробництво  продукції є найбільш ефективним способом та розподілом виробничих ресурсів з максимальною віддачею. Але при цьому не враховувалось, як вплине зміна ціни одного блага на ціни інших благ, тобто ігнорувались зворотні зв'язки, які існують в ринкових умовах між різними ринками не тільки національної, а й світової економіки.

      Предметом курсової роботи є загальна рівновага конкурентних ринків.

      Мета курсової роботи – висвітлити основи теорії загальної рівноваги, навести методику аналізу рівноваги конкурентних ринків та вплив конкуренції, а також дослідити ефективність виробництва в ринковій економіці.

 

       РОЗДІЛ 1 

      ОСОБЛИВОСТІ  ФУНКЦІОНУВАННЯ  РІВНОВАГИ  В                                                                УМОВАХ  КОНКУРЕНЦІЇ 

      1.1 Рівноважна ціна та теорія  загальної рівноваги 

      У політичній економії, що обслуговувала  адміністративно-командну систему, стверджувалося, що ринкова економіка в умовах капіталізму мас хаотичний характер розвитку. Насправді ж ринкова економіка здатна до саморегулювання. Воно відбувається під впливом вільної конкуренції, постійної зміни цін, регулювання економічних процесів на основі співвідношення попиту і пропозиції.

      Хоча  в ринковій економіці можливі  прорахунки, але по кожному товару встановлюється певний рівень ціни на основі рівноваги попиту і пропозиції. Діє система саморегулювання. У  кожний певний момент виникає конкретна  рівновага між попитом і пропозицією. І ця рівновага досить ефективна.

      При встановленні такої рівноваги випуск продукції досягає економічно доцільного, витрати чинників виробництва —  мінімального рівня. В результаті, як дотепно зауважує П. Самуельсон, людям, які люблять яблука, ніхто не пропонує апельсини і навпаки.

      Автором теорії загальної рівноваги є  відомий швейцарський економіст  Леон Вальрас (1834 - 1910), професор Лозаннського університету, за походженням француз. Він був одним із засновників  теорії граничної корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги. Своє відкриття він зробив на основі математичних висновків.

      Леон  Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги.

      Рівноважна  ціна — це ціна на конкурентному  ринку, за якої величина попиту і пропозиції однакові, немає ні дефіциту, ні надлишку товарів ні послуг. Така ціна не містить  у собі тенденції до зростання або до зниження обсягів виробництва.

      Основні постулати теорії рівноваги Л. Вальраса :

      1. Зміни цін впливають на попит  і пропозицію і навпаки; зміна  попиту впливає на пропозицію  і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок  впливає на встановлення рівноваги.

      2. Рівноважна ціна встановлюється  в результаті конкуренції, співвідношення  попиту і пропозиції, наявності  ресурсів та інших чинників.

      3. Загальна рівновага здійснюється  щодо всіх товарів. Це пояснюється  тим, що потреба у цьому товарі  залежить від наявності інших товарів. Наприклад, споживання м'яса залежить від наявності кави.

      4. Рівновагу характеризує, як правило,  мінова вартість. Мінова цінність  товарів — це рівень економічної  рівноваги. В умовах конкуренції  діють механізми, які усувають  диспропорції та встановлюють таку мінову вартість, що ґрунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються.

      5. Рівновага досягається на основі  дії всіх учасників ринку.

      6. Рівновага здатна забезпечити  максимально високий рівень задоволення  потреб (безумовно, за наявності ресурсів).

      7. Попит на кожний товар залежить  не тільки від його ціни, а  й від цін на всі інші  товари. Наприклад, зростання цін  на деякі продукти харчування  призвело в Україні до зменшення  попиту на періодичні видання.  Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко скоротилися їхні тиражі.

      8. Сума попиту споживача на всі  закуплені ним товари і покупки  за вартістю дорівнює сумі  всіх проданих ним товарів  і послуг (у тому числі послуг  праці).

      9. Ринок безперервно здійснює «пошук» так званих рівноважних цін.

      10. Конкуренція — це важливий  чинник встановлення рівноваги  (через ціни). Існуючі цінові сигнали  регулюють ринок, з допомогою  їх досягається рівновага.

      11. Для рівноваги потрібний ринковий  механізм, який діє значно ефективніше, ніж у минулому так звана планова система. 

      1.2 Методи аналізу загальної рівноваги 

      Одні  й ті ж ресурси можуть бути використані  для виробництва різних благ, а  ціна фактора виробництва визначається ціною продукції, яка виробляється із даного ресурсу. Це говорить про те, що ціни на різних типах ринків є взаємопов'язаними. Окрім того, від ціни ресурсу залежать доходи їх господарів, а доходи споживача визначають його попит і безпосередньо впливають на ціну блага. Кількісною мірою такого впливу є коефіцієнт еластичності попиту від доходу. На взаємозалежність всіх цін вказує і те, що будь-який товар, за виключенням товарів першої необхідності, є або ж взаємозамінним, або взаємодоповнюючим. Кількісною оцінкою такої залежності є коефіцієнт перехресної еластичності.

      Отже, однією із особливостей ринкової економіки  є те, що рівновага на окремому ринку  залежить від рівноваги на інших  ринках. В умовах вільної конкуренції  сукупність цін на товари відповідає стану загальної рівноваги (рівноваги  на всіх ринках), якщо задовольняються наступні вимоги:

      • усі споживачі максимізують свою корисність за даних бюджетних обмежень;

      • усі виробники максимізують свій прибуток за даної технології;

      • для кожного блага попит дорівнює пропозиції.

      На  відміну від аналізу часткової рівноваги, аналіз загальної рівноваги здійснюється з передумови, що ціни і кількість благ на всіх ринках визначаються одночасно з урахуванням факторів зворотних зв'язків. Ефектом зворотного зв'язку називають зміну ціни і кількості товару на деякому ринку у відповідь на аналогічні зміни, що виникають на спряжених ринках. Наприклад, зміна ціни на нафту обов'язково позначиться на ринку газу, вугілля, а зміна цін на бензин - на ринку автомобілів і т. д.

      Велика  кількість факторів, що визначають систему рівноважних цін, робить моделі загальної економічної рівноваги значно складнішими за ті, що розглядались для часткової рівноваги. Існує дві основні моделі загальної економічної рівноваги: неокласична (або Вальраса) та неокейнсіанська. За допомогою моделей загальної економічної рівноваги намагаються відповісти на запитання: за яких умов можливе існування системи цін, яка забезпечує загальну рівновагу на всіх ринках?

      Аналіз  характеру взаємозв'язку цін благ розглянемо на взаємодії двох ринків за умови, що підвищення ціни на одне із благ підвищує попит на інше, і навпаки. Для виготовлення благ використовують одні й ті ж ресурси, а тому в міру підвищення ціни на одне із них зменшується пропозиція іншого. Функції попиту і пропозиції на обох ринках є лінійними: 

або   ; ;                                      (1.1)

        ; ,                                       (1.2) 

      де  а, b, с, k, d, l, т, f, h, п, s, z – додатні коефіцієнти, що відображають характер попиту і пропозиції на ринках.

      Вектор  рівноважних цін має забезпечити  рівновагу одночасно на обох ринках: 

;                                                                                               (1.3)

                                                                                                   (1.4)

                                                                                                 (1.5)