Организации как система

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………...2

I. Організація як система………………………………………………..3

1.1 Поняття організації………………………………………………….3

1.2 Ознаки організації……………………………………………………4

II. Класифікація організацій…………………………………………….6

2.1.Основні організації…………………………………………………..6

2.1.1. За ступенем формалізації…………………………………………6

2.1.2. За формою власності……………………………………………...6

2.1.3. За господарському ознакою………………………………………8

2.1.4. За розміром організації…………………………………………..9

2.1.5. За сферами діяльності…………………………………………….9

2.1.6. За секторами економіки…………………………………………..9

2.1.7. По відношенню до прибутку……………………………………..10

2.2 Комерційні організації………………………………………………10

2.2.1. Повні товариства………………………………………………….11

2.2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю…………………….11

2.3 Некомерційні організації……………………………………………14

2.3.1. Громадські та релігійні організації (об'єднання)………………15

2.3.2. Фонди………………………………………………………………15

2.3.4. Установи…………………………………………………………...15

2.3.5. Спілки та асоціації………………………………………………...15

2.3.6. Споживчий кооператив…………………………………………...15

2.4 Види організації у повсякденному житті менеджера……………..16

III. Особливості соціально-економічної організації…………………..17

Висновок…………………………………………………………..……....26

Список використаної літератури……………………………………….27

ВСТУП

Сучасний світ не рідко розглядається як світ організацій, які представляють собою сукупність людей і груп, об'єднаних для досягнення будь-якої мети, вирішення тієї чи іншої задачі на основі певних правил і процедур, поділ праці і обов'язків. Коли люди об'єднують свої зусилля заради отримання якихось результатів, відразу виникає потреба в управлінні і, в першу чергу, в організації та координації їх спільної діяльності. Це дає нам привід розглядати організацію з позиції управління нею, тобто в якості об'єкта, якими треба керувати.

Значна частина людей вже спробувала себе в ролі власників або керівників малих і середніх компаній. Інша частина думає про те, чи варто створювати власну справу чи варто йти в найм менеджером, продавцем, т.д. Уміння професійно керувати організацією або навіть просто відчувати себе в ній комфортно вимагає певного набору знань. Кожна організація в 1чем-то індивідуальна, вона має адресу, національність, права та відповідальність, біографію, менталітет і т.д. Однак є й багато спільного у світі організацій. Я спробую розібратися в соціальних організаціях як процес і явище з теоретичної та практичної точок зору.

Кожна конкретна людина - це частина організації, що проводить у ній значний час. Тому він повинен знати основні закони і принципи функціонування організацій, вміти використовувати їх у практичній діяльності, щоб досягти гармонії відносин.

Створюючи багатство, організації тим самим збільшують добробут суспільства, підвищують якість трудового життя і віру людей у свої сили і можливості. У майбутнім роль організації стане ще більш відчутною в усіх сферах життя.

I. Організація як система

1.1 Поняття організації

Організація - складова частина управлінської діяльності, що представляє собою процес, що комбінує працю, що виконуються індивідуальними або групами людей, наділених якостями, необхідними для його виконання, так, що забезпечуються найкращі умови ефективного, систематичного, позитивного скоординованого застосування знань працівників.

Проте термін «організація» характеризує і певну структуру, до якої об'єднуються люди для досягнення своїх цілей, тобто об'єкт менеджменту. [1]

Деяка група повинна кільком обов'язковою вимогою, щоб вважатися організацією. До них відносяться:

- Наявність принаймні двох людей, які вважають себе частиною цієї групи.

- Наявність принаймні однієї мети (тобто бажаного кінцевого стану або результату), яку приймають як загальну всі члени даної групи.

- Наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти значущої для всіх цілі. [2]

Поєднавши в одну ці істотні характеристики, ми отримаємо важливе визначення.

Організація-це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети чи цілей [3].

 Загальні характеристики організації.

Всі складні організації є не тільки групами, цілеспрямованими в своїй діяльності і мають певний набір взаємозв'язаних цілей, вони також мають загальні для всіх складних організаційний характеристиці.

Ці загальні риси, допомагають зрозуміти, чому, щоб добитися успіху, організацією потрібно управляти.

 Ресурси.

Цілі будь-якої організації включають перетворення ресурсів для досягнення результатів. Основні ресурси, використовувані організацією, це люди (людські ресурси), капітал, матеріали, технологія і інформація.

Процес перетворення ресурсів найлегше побачити у виробничих організаціях, але і організації обслуговування і некомерційні організації також використовують всі види цих ресурсів. [4]

 Цілі і завдання.

Різноманітні і залежать від різноманітних обставин. Торговельні організації ставлять за мету реалізацію товарів і одержання торгового прибутку; промислові організації - виробництва необхідних товарів, при цьому вирішують завдання підвищення продуктивності праці, досягнення рентабельності і т.д.; державні навчальні заклади - підготовку фахівців для народного господарства і зовсім не націлені на отримання прибутку, але в їх завдання входять: оптимізації витрат на навчання, підвищення його наукового рівня та набуття практичних навичок учнями та ін Від мети організації залежить її структура.

1.2 Ознаки організації

Виділяються шість основних ознак організації:

1. Цілі визначаються при створенні організації, можуть змінитися протягом її функціонування, але завжди служать орієнтиром, провідним організацію до успіху. В організації існує ціла система цілей, включаючи головну мету всієї організації, цілі підрозділів і, нарешті, особисті цілі працівників.

2. Відособленість можна розуміти в тому сенсі, що організація прагнути відгородитися від оточення чисто зовні, але в більш широкому сенсі ця ознака означає і наявність власного рахунку в банку, і приналежність певного майна саме організації, а не її членам.

3. Саморегулювання.  Життя організації пов'язана з вирішенням безлічі проблем, наявність від забезпечення сировиною і закінчуючи збутом виробленої продукції. Кожен день виникають десятки і сотні проблем, по яких необхідно приймати ефективні рішення. Як правило, в організації завжди є особливий центр, де зосереджені всі засоби управління, де приймається більшість рішень.

4. Наявність зв'язків між окремими елементами організації вкрай необхідні. По-перше, за допомогою цих зв'язків керівника отримує інформацію про стан справ у низових підрозділах, а по-друге, звідси випливають розпорядження, вказівки та рекомендації щодо необхідних дій. У будь-якій організації можна легко знайти такий внутрішньоорганізаційний центр: тут знаходиться головне керівництво, зосереджені засоби зв'язку і управління.

5. Організаційна культура починає проявляти себе відразу після створення організації чисто зовнішніми ознаками: з'являється вивіска з її найменуванням, оформляється приміщення, може вводитися єдина форма одягу для персоналу. Потім організаційна культура набуває більш складні форми: виробляється особливий стиль відносини між працівниками і відвідувачами, з'являються приклади для наслідування, виникають традиції.

6. Стійкість є неодмінною ознакою сучасної організації, яка може перебувати під впливом ворожих зовнішніх сил, її можуть також стрясати внутрішні конфлікти. Організація повинна протистояти цим негативним силам, щоб вижити. Здатність подолати ці негативні явища за рахунок певної надмірності ресурсів, таланту і досвіду керівників і слід відносити до стійкості організації.

II. Класифікація організацій

2.1.Основні організації

2.1.1. За ступенем формалізації

За ступенем формалізації розрізняють формальні та неформальні організації.

- Формальною вважається організація, що пройшла державну реєстрацію в податкових органах, внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та отримала відповідне свідоцтво.  Такий порядок встановлено з 2002 року, до цього реєстрація проводилася в адміністраціях країв, областей, міст і районів.

Таким чином формальна організація це - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети чи цілей. [5]

-Неформальна організація таку реєстрацію не проходить, і виникають закономірні запитання: як вона утворюється і чи має право на життя? Підприємець - одинак реєструється як індивідуальне підприємство без право утворення юридичної особи.  Він може працювати один, однак при успішному ведення справи може залучити у свою справу родичів, друзів, фахівців. Російське законодавство не забороняє підприємцеві залучати найману працю, багато хто цим і користуються, при цьому намагаються вийти на більш вигідні умови оподаткування.  Саме з цієї причини неформальної організації, досить поширені зараз у Росії. [6]

І так неформальна організація - група в складі формальної організації, яка виникає спонтанно і де люди вступають у взаємодію один з одним досить регулярно. [7]

2.1.2. За формою власності

За формою власності  організації діляться на державні, муніципальні, приватні та інші. У цілому ряді випадків виникають організації на базі різних типів власності. Це власність на матеріально - речові й фінансові резерви і ресурси.  Історія розвитку організації людей пройшла великий шлях. Були порівняно тривалі періоди, коли організації існували у вигляді рабовласницьких латифундій і ергастерії, середньовічних цехів, кооперацій ремісників, власників капіталу - лихварів, організацій насильно - репресивного порядку (фіскального, карального та ін.) Відомі й форми організації феодальної власності, общинної власності, поміщицькі володіння з кріпосницьким і напівкріпацьких працею. Вони зруйновані часом і натиском нових, буржуазних відносин власності. Рутинні, застійні види організацій кріпосницького ладу під натиском часу були поступово витіснені і знищені. Замість них виникли нові види організацій з приватною власністю і найманою працею. [8]

- Видова класифікація організацій і в наш час враховує відносини власності в сфері виробництва та фінансів, інформатики, у сфері розподілу суспільного багатства, володіння, розпорядження і використання засобів споживання і виробництва.

- Види організації розрізняються також за організаційною ознакою - положенню, ролі значенню окремих особистостей в організації, тобто за статусом організації по відношенню до своїх членів.

Прийнято вважати, що в суспільному виробництві існують первинні організації, що визначають засади діяльності її членів і норми, правила, методи впливу з собі подібними і іншими громадськими, виробничими, фінансовими, збутовими та іншими структурами. Наприклад, в державних організаціях державна, громадська власність має пріоритетом у відношенні інших видів організації в силу природних, правових чи економічних умов. Так, їли державні фінанси і вся мережа державних підприємств терплять кризу, то й інші державні та приватні фінанси організації змушені або припиняти свою діяльність або пристосовуватися до змінених умов.

- Іншим видом є політичні, громадські, національні, релігійні та інші організації, що виникають в залежності від об'єктивних соціально - економічних умов, соціального стану та потреб суспільства, рівня його розвитку та національних, релігійних, етнічних та інших причин і обставин.

Так, наприклад, у Росії виникли організації, не властиві її звичаїв і християнським звичаї, - товариства «Аум - сенрікьо», «кришнаїтів», «вакхобітов» та інші види організацій, які не  сприяють єдиній вірі, розвитку і процвітання суспільства у відповідності з його можливостями, релігійними віруваннями та сформованими поглядами на суспільні цінності.

Останнім часом має місце відродження таких видів організацій, які в недалекому минулому завдали людству незліченні лиха й страждання. Фашистські і профашистські, націоналістичні організації, а також живлять їх фінансово-промислові та торговельні структури сьогодні помітно активізували свою діяльність. Перехідний період в економіці нашої держави відродив до життя найрізноманітніші і небажані архаїчні види організацій: консервативні - з їх непорушними нормами, принципами та методами; ультрасучасні - з нехтуванням всіх загальноприйнятих норм і правил; демократичні - орієнтовані тільки на принципи західної демократії і «вільного, нерегульованого ринку ».

2.1.3. За господарському ознакою

За господарському ознакою види організацій поділяються на: прибуткові та неприбуткові, бюджетні та позабюджетні, торговельні, посередницькі, фінансові, інноваційні, промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні та ін Наприклад, у сфері видобувної промисловості це організації нафтовидобувної, вугільної та газової промисловості, видобутку та переробки корисних копалин - руди різних металів, алмазів, глиноземів та ін Господарські організації бувають механістичні та органічні.  Останні особливо приваблюють творчо налаштованих менеджерів своєю рухливістю, швидкістю змін ситуацій, необхідністю творчого підходу до вирішення проблем, ризиком і непередбачуваністю ситуацій, наслідками рішень питань НДДКР, впровадженням та використанням нової техніки і технології.