Інноваційний розвиток в провідних індустріальних країнах

- загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки;

- комплексна державна програма енергозбереження України;

- програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства;

- програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України;

- програма використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року;

- програма поводження з твердими побутовими відходами.

Проблеми розвитку інноваційної діяльності у будівництві у 2004 році розглянуті науково-технічною радою  та колегією Комітету. Наказом Держбуду від 18 жовтня 2004 року № 212 затверджені  такі середньострокові напрями інноваційної діяльності в будівництві на 2004-2007 роки:

1. Технологічне оновлення  та технологічне переоснащення.

2. Нові та відпрацьовані  джерела енергії, новітні енерго- та ресурсозберігаючі технології.

3. Новітні матеріали, технології  їх виробництва та використання.

4. Інноваційні технології  будівництва і реконструкції  доріг, мостів та транспортних  систем.

5. Інновації в сфері  охорони навколишнього середовища.

6. Розроблення та впровадження  інформаційних технологій та  систем.

7. Інновації в містобудуванні.

Для реалізації затверджених пріоритетних напрямів розпочато розроблення  Програми сприяння розвитку інноваційної діяльності в будівництві. Зміст  цієї програми полягає у визначенні комплексу умов, поступова реалізація яких, у відповідності з визначеними  у Програмі етапами, сприятиме розвитку інноваційної діяльності в будівельному комплексі України.

Збільшення інноваційної активності в будівництві спричинить підвищення:

- якості будівельної продукції, а отже – її конкурентноздатності на вітчизняному та світовому ринках;

- економічної ефективності інвестицій в інші галузі економіки;

Пожвавлення інноваційної діяльності в будівництві зумовить підвищення обсягів будівельної продукції, а отже відповідно й підвищення рівня  ВВП.

Інтенсифікація інноваційної діяльності в будівельному комплексі  сприятиме збільшенню кількості  робочих місць, покращенню умов праці, зменшенню забруднювання навколишнього середовища, підвищенню рівня соціальної захищеності населення України шляхом створення гідних умов життя через забезпечення житлом, об’єктами соціальної інфраструктури.

Щоб посісти гідне місце  серед світових лідерів, Україна  має знайти свою нішу на світовому  ринку та забезпечити її конкурентоспроможною продукцією. За умови обмеженості  фінансових, матеріально-технічних, трудових, наукових ресурсів досягти таких  результатів можна лише шляхом їх концентрації на тих напрямках суспільного  виробництва, які можуть забезпечити  Україні найбільш короткий шлях до світового ринку.

Такі напрями були визначені  Законом України “Про пріоритетні  напрями інноваційної діяльності в  Україні”. Проте, не зважаючи на особливе місце будівельного комплексу в  економіці держави, в цьому Законі будівництво не потрапило до переліку загальнодержавних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Основними причинами недостатнього  рівня розвитку інновацій в Україні  є:

- недостатній рівень державного  впливу на розвиток інноваційної  діяльності;

- неможливість накопичення  окремими суб'єктам господарювання  коштів, що необхідні для здійснення  масштабних інновацій;

- украй низький рівень  фінансування інноваційної діяльності;

- слабка зорієнтованість  інституційної, фінансової та  банківсько-кредитної систем на  підтримку інноваційного розвитку  вітчизняної економіки [2, c.102].

Головними орієнтирами стратегії  стимулювання інноваційної діяльності в Україні мають стати:

- проведення заходів національного  та регіонального рівня, які  сприятимуть поліпшенню якісних  характеристик вітчизняного науково-технологічного  потенціалу;

- забезпечення зростання  капіталу національної економіки  на новій технологічній основі;

- зміна технологічної  та відтворювальної структури  капітальних вкладень;

- здійснення ефективного  розподілу обмежених фінансових  ресурсів максимально концентруючи  наявні кошти на важливих напрямках  науково-технічного прогресу;

- визначення системи пріоритетів  державної підтримки інноваційної  діяльності шляхом розробки та  прийняття закону про державні  наукові та науково-технічні програми;

- створення умов для  залучення додаткових фінансових  ресурсів, у тому числі іноземних  інвестицій, шляхом створення банку  інноваційних проектів на базі Державного фонду фундаментальних досліджень, Державної інноваційної компанії, тощо [5, c. 19].

Таким чином, існуючі механізми  досягнення стратегічних пріоритетів  в інноваційній сфері є недієвим та потребують перегляду. З огляду на зазначене проблема створення економічного механізму, що дозволяє генерувати , відтворювати та використовувати науково-технічні інновації для підвищення темпів економічного розвитку й якості життя  в нашій країні, набуває надзвичайно  актуального значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Александрова В.П., Скрипниченко М.І., Федулова Л.І. Прогнозування впливу інноваційних факторів на розвиток економіки України/ Економіка і прогнозування. - 2007. - №1-2. - с. 9-26.

2. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми і рішення / О. Амоша / Економіст. – 2005. – № 6. – С. 28-32.

3. Дорофиенко  В.В.,  Калинович  С.В.  Инновационный менеджмент: Уч.пос. - Макеевка: ДонГАСА, 2000.- 172с.

4. Дорофиенко  В.В.,  Колосюк  В.П.  Инновационный  менеджмент  и научно-техническая деятельность: Уч.пос. - Донецк, 2001.- 409с.

5. Зайцева  О.А  и   др.  Основи  менеджмента:  Уч.  Пос.  для  ВУЗов. М:Центр, 1998.-432с.

6. Инновационно-инвестиционная политика направлена на экономический рост Украины / Обзор украинского рынка. - 2007. - №3-4. - с. 4-9.

7. Озерчук О.В. Роль державної фінансової політики у стимулюванні розвитку інновацій в Україні. - 2007. - №8. - с. 99- 104.

8. Пенькова О.Г. Проблеми реалізації інноваційної стратегії розвитку України / Формування ринкових відносин в Україні. - №9. - 2007. - с. 96 - 99.

9. Пересуньмо Є.С. Місце в роль інноваційної діяльності в системі економіки / Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №6. -с.84 -89

10. Статистичний щорічник Донецької області 2008 / За ред. О.А. Зеленого. – Донецьк: ДУС Держкомстата України, 2009. – 510 с.