Международные рсчеты в ВЕД

              Векселі, які виписані в одній країні, а підлягають оплаті в іншій, називаються іноземними (зовнішніми).

В основі розрахунків при операціях з іноземними векселями важливе значення має вексельний курс.

Вексельний курс – це ціна іноземного векселя у національній валюті. При котируванні короткострокових вексельних курсів за основу береться курс „спот”, а при котируванні довгострокових вексельних курсів орієнтуються на курс „форвард”.[5]

Таким чином, в цьому розділі було розглянуто

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ПРОВЕДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ    ОПЕРАЦІЙ

НА ПРИКЛАДІ  ЗАО “ПОЛОГІВСЬКИЙ МАСЛОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД”

2.1.   Загальна характеристика діяльності              ЗАТ “Пологівський МЕЗ”

Закрите акціонерне товариство (ЗАТ «Пологівський маслоекстракційний завод» (ЗАТ «Пологівський МЕЗ») був  зданий в експлуатацію в грудні 1974 року. На сьгодні підприємство є одним з найбільших в Україні та країнах СНД за переробкою масляних культур і являє собою єдиний комплекс цехів та підрозділів з розвиненою інфраструктурою, який дає можливість переробляти 1320 тон насіння на добу.

Завод має всі неоюхідні склади готової продукції: елеватор насіння, елеватор шроту, маслобакове господарство, склад фасованої продукції. Роботу основного обладнання забезпечують допоміжні цехи та участки: парасиловий цех, електроцех, цех залізничного транспорту, автотранспортний цех, участок водопостачання та водопідготовки, цех технічного обслуговування обладнання, локально-очисні споруди.

За час експлуатації спеціалістами та працівниками заводу, крім технології переробки соняшникового насіння, освоєні також технології переробки насіння сої, рапса та клещчовини з випуском високоякісних соєвого,  рапсового та касторового масел.

Виробничі потужності обладнання ЗАТ «Пологівський МЕЗ» дозволяють переробляти: 1320 тон насіння соняшника на добу, або 600 тон бобів, або 400 тон насіння рапса.

Сировина, що надходить для переробки, приймається згідно показникам ГОСТа, до яких відносяться:

22391-89  -  «Соняшник. Вимоги при заготівках і поставках».

17109-88 - «Соя. Вимоги при заготівках і поставках».

10583-76 - «Насіння рапсу. Промислова сировина».

ЗАТ «Пологівський МЕЗ» виготовляє наступну продукцію під торговою маркою «Славія»:

1) Масло рослинне:

соняшникове (розливне та фасоване) (ГОСТ 1129-93);

соєве (розливне) (ТУ У 15.4-00032744-003-2003);

рапсове (ГОСТ 8988-77);

2) Майонез:

«Провансаль»;

«Чудовий»;

«Пікантний»;

«Оливковий»;

«Грибний»;

3) Шрот:

соняшниковий (ГОСТ 11246-96);

соєвий (ГОСТ 12220-96);

рапсовий;

4) Фосфатидний концентрат:

соняшниковий;

соєвий.

Вся продукція сертифікована в системі УкрСЕПРО. В данний момент підприємство займається розробкою системи менеджменту якості згідно міжнародномо стандарту ISO 9001:2000.

Пологівський маслоекстракційний завод двічі нагороджений однією з найбільш престижних премій Європи «Євромаркет», заснованою Незалежним Європейським центром ринкових досліджень.

Неодноразово завод був переможцем Національного рейтингу за звання «Краща торгова марка», отримав відзнаки «Вища проба», «Європейська якість» та багаточисленні золоті медалі.

2.2. Порядок здійснення операцій

Особливості проведення зовнішньоекономічних операцій зазначаються в зовнішньоторговому контракті, а саме в розділі “Умови платежів”, який визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків, і гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.

Відповідно до ст.7 Декрету №15-93, у розрахунках, які здійснюються тільки через уповноважені банки, між резидентами і нерезидентами в зовнішньоторговому обороті як засіб платежу використовується іноземна валюта. При розрахунках за зовнішнбоекономічними договорами ЗАТ “Пологівський МЕЗ” найчастіше використовує долар США та євро.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за господарьськими операціями резидентів регулюється Законом №185. Згідно з цим законом, виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни сплати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з моменту митного оформлення (оформлення вантажної митної декларації) експортованої продукції. Відлік таких термінів банк починає з наступного дня після оформлення вантажної митної декларації. Експортна операція знімається уповноваженим банком з контролю після зарахування виручки по такій операції (або її частини – у порядку здійснення обов'  язкового платежу) на поточний рахунок резидента.

ЗАТ “Пологівський МЕЗ”, як експортер, використовує найбільш зручну для себе форму розрахунків – акредитив, - яка забезпечує великі гарантії оплати за рахунок активної участі банків в здійсненні платежу.

Порядок здійснення розрахунків з використанням акредитиву визначається інструкцією наказодавця в особі імпортера на адресу уповноваженого банку, що керується міжнародними правилами та звичаями для документарних акредитивів. з відповідною познаскою на бланку акредитива, яка засвідчує прийняття цим банком таких правил.

У ЗТК використовується такуе формулювання здійснення платежів документарним акредитивом готівкою (негайний платіж) проти поставок товару:

“Платіж за товар, проданий за цим договором, буде здійснений з акредитива, відкритого Покупцем у Економ Банку на повну вартість партії товару, призначеного до відвантаження. Акредитив відкривається протягом 10 днів (зі строком дії 180 днів) з моменту отримання повідомлення Продавця про готовність товару до відвантаження.

Акредитив використовується Продавцем на 90% проти подання таких документів:

        2-х прим. коносаментів, чистих, виставлених на товар, відвантажений на адресу Покупця;

        4-х прим. рахунка;

        4-х прим. попакової сертифікації;

        копії сертифіката про якість.

Решта 10% вартості товару будуть виплачені протягом 10 днів після прибуття товару у порт призначення, проти подання остаточного рахунка продавця, акцептованого уповноваженим Покупця.

Якщо Покупцем будуть подані рекламації відносно товару, поставленого за цим договором, то суми іу відшкодування цих рекламацій будуть утримані із залишкових 10% при остаточному розрахунку з Продавцем.

Усі витрати, пов'язані з використанням акредитивів, відносяться на рахунок Продавця”.

Срок оплати по акредитиву підприємству звичайно становить 80-90 днів – максимальний, мінімальний – 15 днів, а в середньому – 30 днів.

У розрахунках за документарним акредитивом в данному ЗТК приймають участь наступні сторони:

        експортер – ЗАТ “Пологівський МЕЗ”;

        імпортер – ВАТ “Гранд”;

        банк -емітент – Економ Банк;

        авізуючий банк (банк-виконавець)– Приват Банк.

Схема розрахунку за документарним акредитивом представлена на рис.2.2.1

              8

              7             

              3             

              9              6              4              10              11              2

              1

5

Рис.2.2.1 Схема розрахунків за документарним акредитивом

на ЗАТ “Пологівський МЕЗ”

1 -  ЗАТ “Пологівський МЕЗ” відсилає ВАТ “Гранд” повідомлення про готовність товару до відвантаження та просить виставити на його користь акредитив;

2 – ВАТ “Гранд” дає вказівку своєму банку відкрити акредитив на користь бенефіціара у себе чи в закордонному банку;

3 – Економ Банк повідомляє Приват Банк про відкриття акредитиву та відправляє акредитивний лист, в якому вказуються умови акредитиву;

4 – Приват Банк повідомляє  ЗАТ “Пологівський МЕЗ” про відкриття на його користь акредитиву та про умови акредитиву;

5 – ЗАТ “Пологівський МЕЗ” відвантажує на адресу покупця товари відповідно до умов договору;

6 –  ВАТ “Гранд” передає банку-виконавцю товаросупроводжувальні документи;

7 – Приват Банк перевіряє відповідність товаророзпорядчих документів умовам акредитиву і відсилає їх Економ Банку;

8 – Економ Банк також перевіряє документи і потім перераховує відповідну суму коштів на кореспондентський рахунок Приват Банку ;

9 – банк-виконавець зараховує валюту на рахунок ЗАТ “Пологівський МЕЗ”;

10 – Економ Банк відправляє товаророзпорядчі документи разом з акредитивним листом імпортеру;

11 – ВАТ “Гранд”, отримавши документи, перевіряє їх відповідність умовам акредитиву та приймає для акцепту. У випадку відсутності будь-яких зауважень банк списує гроші з рахунка імпортера та відсилає останньому виписку. 

ВИСНОВКИ

Міжнародні торгівля має важливе значення для економіки будь-якої країни. Учасників ЗЕД можна умовно поділити на три групи: експортери (виробники), імпортери (покупці), банки (розрахунки). Перед кожним з них постають свої певні завдання та проблеми. Незалежно від того, до якої групи належить та чи інша організація, існує ряд загальних норм і правил, яким вони повинні підкорятися.

В практиці міжнародної торгілі з урухуванням взємних інтересів учасників зовнішньоекономічних угод розрахунки здійснюються в різноманітних формах – у вигляді інкасо, акредитиву, банківського переказу, розрахунків чеками, векселями та відкритими рахунками.

Найбільш поширена форма – банківськиц переказ, інкасо – використовується рідко. І тільки акредитивна форма розрахунків надає широкий вибір для господарюючого суб'єкту в побудові систем взаєморозрахунків зі своїми контрагентами.

Перед тим як здійснити свій перший успішний зовнішньоторговий контракт, фірма, імпортер чи експортер, повинна пройти нелегкий шлях свого розвитку. Спеціалісти повинні добре розумітися на формах розрахунків, тонкощах законодавства різних країн, особливостях роботи банків.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ