Контрольная работа по "Менеджменту"

–функція підсилювача, який підсилює процеси, що випливають із попередньої функції, поки явище не стане колективним, не охопить усе суспільство. Реклама-підсилювач драматизує, перебільшує ті зміни, що ледь почали з’являтися. Таку функцію мають радіо, регіональне телебачення, преса;

–функція фокуса, коли засоби інформації є не джерелом, а місцем, де фокусуються зміни соціокультурних течій. Реклама-фокус використовується для утвердження певного способу життя й товарів, що йому відповідають. Функція фокуса характерна для органів друку, які відображають інтереси певних соціальних груп (бізнесова преса, політичні журнали);

–функція призми. Вона пропонує нові моделі поведінки та установки, адаптовані до нової соціальної структури, причому ця адаптація є різною для різних груп споживачів і для товарів різного асортименту (так само, як призма, заломлюючи біле світло, розкладає його на кольоровий спектр). Функція призми вимагає використання спеціальної преси (спеціалізовані технічні журнали, журнали для домогосподарок, журнали мод, видання для чоловіків, жінок, підлітків тощо);

–функція відлуння, коли засоби масової інформації, де ця функція домінує, є охоронцями певної соціальної структури, яку вони репрезентують, символами певного соціального порядку та його традицій. Якщо зміни все-таки відбуваються й реалізуються матеріально в нових товарах, нових поведінкових настановленнях, у нових цінностях, названі засоби масової інформації намагаються змиритися з ними і сприяють їхній натуралізації. Вони починають говорити про встановлення нових традицій, нових консервативних тенденцій. Реклама-відлуння призначається для того, щоб охороняти інтереси консервативних груп населення. До таких засобів масової інформації належать афіші, місцеві газети, видання для дітей і сімейного читання тощо.

Оптимізація вибору способів поширення  реклами пов’язана з вирішенням ряду питань, тобто:

– необхідно вибрати фактор, який визначає зміст рекламного звернення, його тему (ідею, драму);

– визначити стиль виконання;

– урахувати вартість послуг засобів масової інформації, бюджет рекламодавця на проведення рекламної кампанії, а також охоплення, частоту та якість контактів із цільовою аудиторією та строки проведення рекламної кампанії.

Зрозуміло, що фактори вибору тісно пов’язано зі стильовим виконанням реклами.

Велике значення для вибору засобів  і носіїв реклами мають вартість послуг засобів масової інформації та бюджет рекламодавця для проведення рекламної кампанії.

Методи обрахування ціни послуг суттєво різняться для друкованих видань, радіо і телебачення, не кажучи вже про модемні засоби.

Для журналів за базу розрахунків беруть односторінкове чорно-біле звернення. Реклама в газетах оцінюється на базі ціни за 1 см2 площі газетної полоси. Для того, щоб забезпечити порівнянність носіїв реклами, застосовують відносні показники. Так, наприклад, показник «ціна на тисячу читачів» враховує, скільки необхідно витратити на одне звернення до 1000 читачів. Базис розрахунку для радіопрограми становлять секундні або п’ятисекундні інтервали. Однак базова ціна значно змінюється залежно від часу передачі, дня тижня й території, на яку поширюється трансляція.

Рекламне телебачення також  використовує секунди як базис. Різниця в тім, що тривалість показу ролика регулюється спеціальними правилами. Звичайно задається його мінімальна тривалість у секундах (5, 10, 20, 40, 60). Ціни диференціюються залежно від пори року (реклама влітку дешевша, ніж узимку).

Вартість щитової реклами визначається виходячи з розміру щита, характеру його розміщення (окремо або серед інших) і сфери розповсюдження (національна, регіональна, місцева).

Вартість засобів інформації співвідноситься  з бюджетними сумами на проведення рекламної кампанії. Складання бюджетного кошторису відбувається як послідовне оцінювання всього комплексу елементів, що дає змогу заздалегідь визначити  обсяги асигнувань, реально можливі  для рекламодавця.Для вибору носіїв масової інформації передовсім треба знати такі показники, як охоплення, частота та якість контакту з цільовою аудиторією.

Охоплення відображає частоту читання  даного засобу масової інформації колом  потенційних покупців. Аудиторія залежить від інтервалу появи носія інформації (газети, журналу, відеоролика, кліпа) й охоплює всіх людей, які мали контакт із цим носієм хоча б один раз.

Точніші підрахунки охоплення дають такі показники, як брутто- і неттоохоплення, просте, кумулятивне та комбіноване охоплення.

У рамках рекламної кампанії завжди постає питання про те, скільки  разів треба повторити рекламне звернення. Повторення не тільки підсилюють популярність марки, а й поліпшують емоційне сприймання цільовою аудиторією.

Це означає, що частоту й розподіл контактів треба враховувати поряд із неттоохопленням під час розміщення реклами. Тим самим досягається максимально можлива кількість цільової аудиторії й оптимальна частота контактів. Розповсюдження реклами буде ліпшим, коди кількість контактів у цільовій аудиторії (групі) розподілено рівномірно.

Частотність – це середня кількість охоплень різних груп або окремих осіб у рамках конкретного графіка розміщення рекламного звернення протягом певного часу. Чим вища частотність, тим більша ймовірність того, що звернення справить глибоке й тривале враження [7].

У вирішенні питання, коли рекламувати  продукт, беруть до уваги пори року, місяці, тижні, дні, години, хвилини й секунди. Періодичність виходу друкованих видань (щоденні газети, щотижневики, щомісячники та щоквартальні журнали) і специфічна класифікація часових відрізків на телебаченні та радіо дозволяють рекламодавцям вибрати такий час, коли їхні звернення краще сприйматимуться читачами, слухачами або глядачами. Тому розміщувати рекламне звернення необхідно, враховуючи «режим дня» пересічних громадян або окремих груп, до яких звертається рекламодавець (водіїв таксі чи автобусів, які приходять додому після роботи; глядачів випусків новин опівночі; глядачів суботніх та недільних спортивних передач тощо).Щодо строків проведення рекламної кампанії, то вони тісно пов’язані зі строками оновлення продукції: так, за кордоном строк оновлення товарів масового попиту не перевищує двох років, а товарів промислового призначення – чотирьох-п’яти років.

У визначенні строків проведення рекламної  кампанії необхідно враховувати  відповідний час на її підготовку і час для аналізу результатів.

Вибір носіїв рекламного звернення має конкретний характер, оскільки це, власне, і є кінцевим результатом (крім контролю) рішення про проведення рекламної кампанії.

 

 

 

 

Висновки

Міжнародний кодекс рекламної практики містить  такі обов'язкові норми рекламної діяльності:

Однак вимагати виконання цих законів можна  тільки за цивілізованого ринку та розвиненої законодавчої бази. Зокрема, необхідні такі мінімальні умови:

– створення інституту приватної власності;

– наявність ринку покупців, коли пропонування перевищує попит;

– наявність конкурентів та конкуренції;

– забезпечення державою свободи вибору, переміщення капіталу та робочої сили.

Навіть  відсутність у розвинутих країнах  окремих законів про рекламу не дуже позначається на рекламному бізнесі, оскільки він діє в загальному правовому полі підприємництва, яке передбачає покарання за порушення підприємництвом і підприємцями відповідних правових та моральних норм.

Значна  частина друкованої рекламної продукції  з метою збільшення ефекту запам’ятовування містить такий елемент рекламного звернення, як логотип, що повторюється кілька разів у рекламному посланні, особливо спочатку та наприкінці. Логотип класифікується як характерний знак, що однозначно визначає товар або виробника чи посередника. Використовується також товарний або фірмовий знак, що визначає приналежність товару, що рекламується, до так званих брендів. Ефективним засобом є використання також накладання назви товару з одночасним дублюванням назви товару диктором.

Сьогодні  більше ніж будь-коли, реклама, якщо вона недостатньо ефективна сама по собі, користі не приносить. Якщо вона не є оригінальною, вона не залучить увагу споживача. Якщо вона не привертає увагу, вона не відкладається в пам’яті. Тому ключовими елементами грандіозної реклами є актуальність, оригінальність та враження, яке справляє рекламне звернення на споживача.

Успіх рекламної кампанії залежить від іміджу носія рекламного звернення. Зарубіжні дослідження свідчать, що інформація у газетах сприймається як найбільш достовірна, натомість телевізійну рекламу вважають надокучливою та недоказовою.

Найрозумніший підхід – це давати рекламне звернення там, де зосереджено більшість потенційних покупців. Крім того, на різних ринках помітні регіональні відмінності у смаках, перевагах і потенційних можливостях збуту продукції. Газети, телевізійні та радіостанції можуть забезпечити охоплення як певної місцевості, окремих регіонів, так і всієї країни. Зрозуміло, що місцеві й регіональні рекламодавці обмежують свій вибір носіями реклами, які найбільш повно охоплюють конкретну територію з потенційними покупцями. Загальнонаціональні рекламодавці вибирають загальнонаціональні засоби реклами, які найкраще охоплюють географічні зони діяльності фірми з продажу товарів. Для забезпечення додаткового охоплення вони можуть використовувати також місцевих та регіональних носіїв реклами [8].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. «Про рекламу» ЗУ від 3 липня 1996 року № 270/96//В редакції  Закону №1121-ІУ від 11.07.2003// ВВР, 2004. – № 8.– ст.62.
2. Алешина И.В. Паблик Рилейшнз для менеджеров / И. В. Алешина. М:ИКФ «ЗКМОС», 2006.– 480 с.
3. Армстронг Г. Маркетинг /  Г. Армстронг, Ф.Котлер / Загальний курс. 5-те видання. : Пер. з англ. : Уч. пос. — М. : Видавничий дім «Вільямс», 2005. – 608 с.
4. Бодуан Жан Пьер. Управление имиджем компании. 
   Паблик рилейшнз: предмет и мастерство. Пер. с.фр. – М.: 
   Консалтинговая группа «Имидж-Контакт»: ИНФРА-М, 2007. –233 с.
5. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник – 
   К.: КНЕУ, 2008. – 268 с.
6. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – К.:Лібра, 2004.–712 с.
7. Головкіна Н.В. Європейський досвід регулювання маркетингових комунікацій: короткий огляд.//Журнал «Маркетинг в Україні» №2, 2002
8. Джефкінс Ф. Реклама: Практ. посіб.: Пер. з 4-го англ. вид./Доповнення і редакція Д.Ядіна. - К.:Т-во «Знання», КОО, 2006. - 456 с.
9. Лук’янець Т.І.  Менеджмент: Навч. посібник. – 2-ге вид., доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 440 с.
10. Організація взаємодії рекламодавця та рекламногоагентства на міжнародному рівні:Автореф.дис.канд.екон.наук: 08.02.03 / І.О. Делікатна / Київ, ун-т ім. Т.Шевченка. –  К.,2009. – 317 с.

11.Оцінка та формування витрат на рекламну діяльність в 
   системі маркетингу підприємства: Автореф.дис.канд. екон. наук: 08.06.02 /         Н.І. Горбаль / Нац. ун-т «Львів, політехніка».–2002.– 134 с.