Контрольная работа по "Менеджменту"

  Заочне відділення

 

Курс  6

Група ЗД-12С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

 

Варіант - 4

 

 

Спеціальність    Документознавство та інформаційна діяльність

 

 

Назва предмету  Pеклама

 

 

ПІП                          Паридуда Олександра Володимирівна

 

Місце роботи  Будинок дітей та молоді Дубенської міської ради

 

Посада       секретар-діловод

 

Домашня адреса  м. Дубно, вул.. Свободи, б. 34, кв. 1

 

Робота поступила в  університет «___»______________________  _______р.

 

Дата рецензії                                  «___» ______________________  _______р.

 

Оцінка ___________________________________________________________

 

 

Прізвище викладача      канд. філос. н.,  проф..  Барна Н.В.

 

 

Підпис викладача _________________________________________________

 

План

Вступ

1.Рек ламний менеджмент : сутність, цілі, завдання.

2.Норми правила та законодавче забезпечення рекламної діяльності за кордоном.

3. Законодавча база рекламної діяльності в Україні.

4.Психологія та творчі підходи.

5.Принципи розробки плану використання мас-медіа.

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Центральне місце в політиці комунікацій традиційно відводиться рекламі. 

Реклама – спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб із метою прямого або опосередкованого одержання зиску.

Рекламний менеджмент є організаційною основою рекламної діяльності, охоплює весь рекламний процес – від дослідження ринку й визначення потреб у рекламі до створення рекламного продукту, його публікації (показу) і дослідження ефективності проведених рекламних кампаній.

Державне  регулювання рекламного бізнесу  в економічно розвинутих країнах забезпечується не тільки законами про рекламу. Діють окремі закони про товарні знаки, про заборону на знижки та інші привілеї у сфері реклами та стимулювання збуту, про обов'язкове зазначення на упаковці та маркуванні товарів відповідних показників і деякі інші закони, що регламентують якість окремих видів продукції [3].

Успіх національної економіки багато в чому залежить від рекламної справи, спрямованої  на стимулювання збуту. Завдяки їй продовжується  виробництво, люди мають роботу і  купівельну спроможність, а гроші  перебувають у постійному обігу.

Маркетингова стратегія значною  мірою зосереджується на комунікативному  аспекті. Рекламна справа є особливою  формою комунікативної технології, оскільки відповідність маркетинговій функції  не обмежується лише інформуванням  населення. Реклама має переконати людей довести до логічного кінця маркетингову стратегію, головним завданням якої є прибутковий продаж того, що, на думку відділу маркетингу, люди бажають купувати. Реклама повинна впливати на вибір споживача та його рішення щодо купівлі.

 

1. Рекламний менеджмент : сутність, цілі, завдання.

Рекламний менеджмент охоплює весь рекламний процес — від визначення потреби в рекламі до створення  рекламного продукту, виготовлення та показу його в засобах масової  інформації. При цьому рекламним продуктом можуть бути і кілька рядків об'яви в газеті чи журналі, і рекламний блок у друкованих виданнях, і відео- чи кіноролик або цілий фільм.

 Рекламний продукт – це також щитова інформація вздовж магістралей, торговельна марка на сувенірі, фотографія з текстом чи без нього, інформація у вигляді рядка, що біжить, на «сендвичменах», призмах, брандмауерах та ін.

У поняття «рекламний менеджмент» входить:

1. Визначення потреби у рекламі  товару, послуги чи ідеї, пропозицій та замовлень на рекламу, а також формування цих замовлень при укладанні контрактів.

2. Проведення досліджень споживачів, товарів та послуг, ринку продавців.

3. Розробка стратегічних планів  рекламної діяльності (визначення цілей та концепції рекламної кампанії, асигнувань на неї, видів і носіїв реклами).

4. Розробка тактичних та стратегічних  планів проведення рекламної кампанії (визначення завдань, розрахунки кошторису витрат на проведення окремих заходів, вибір жанрів та форм реклами, а також засобів масової інформації для її розміщення).

5. Створення рекламного звернення  (вибір творчих підходів, написання сценарію або тексту, розробка макета та обгрунтування тиражу, кількості показів та інших рішень у галузі виробництва реклами).

6. Визначення ефективності використання  засобів масової інформації для розміщення рекламного звернення (проведення показу, розвиток та перевірка концепції рекламної кампанії, статистичний контроль та вимірювання результатів, розробка рекомендацій для коригування проведення рекламної кампанії).

Рекламування – це створення рекламної продукції й організація її доведення до потенційних покупців у такій формі, щоб вони зрозуміли, які саме споживчі якості відрізняють даний товар від аналогічного.

Рекламний менеджмент являє собою систему процесів – аналіз, розроблення, планування, практичну реалізацію й контроль ефективності комплексу рекламних заходів, спрямованих на досягнення конкретних маркетингових цілей.

Рекламний менеджмент включає :

• аналіз ринкової ситуації з метою визначення потреби у рекламі;
• дослідження рекламної аудиторії;
• дослідження ринку рекламних засобів;
• розроблення стратегії й тактики рекламних звернень;
• розроблення плану рекламної кампанії;
• реалізацію плану рекламної кампанії;
• аналіз ефективності рекламних програм, розроблення рекомендацій із коректування рекламної кампанії.

Сутність рекламного менеджменту полягає в управлінні рекламною діяльністю для досягнення таких цілей:

• створення позитивного іміджу фірми й популярності її товарів;
• інформування про споживчі властивості рекламованого товару і його переваг перед товарами фірм-конкурентів;
• інформування про місця можливого придбання товарів;
• створення системи інформаційно-сервісних послуг;
• забезпечення стабільного збуту товарів і припливу покупців;
• залучення оптових покупців, дилерів і корпоративних клієнтів;
• забезпечення тривалого й ефективного функціонування фірми в конкретному сегменті ринку [9].

 

 

 

2. Норми правила та законодавче забезпечення рекламної діяльності за кордоном.

            Державне й суспільне регулювання рекламного бізнесу існувало вже давно. Однак найбільшого розвитку воно набуло наприкінці XX століття. Зростання життєвого рівня в економічно розвинутих країнах потребувало адекватного зростання вимог до бізнесу взагалі та до рекламної діяльності зокрема.

Основное джерело нормативного забезпечення рекламного бізнесу становлять громадські некомерційні утворення, які є однією з форм саморегулювання суспільства. До них належать асоціації рекламістів, що створені в США, ФРН, Франції та інших країнах. Є така асоціація і в Україні.

Американська  асоціація рекламних агенцій (АААА) об'єднує понад 400 фірм, має понад 1000 відділень в США та близько 400 в інших країнах. Вона була ініціатором  розробки таких нормативних документів, як «Стандарти на послуги, що надаються  рекламними агенціями», «Стандарти діяльності рекламних агенцій», «Творчий кодекс», «Етичний кодекс реклами в період політичних кампаній», «Типові форми  контрактів на розміщення реклами».

Крім  того, нині існують такі міжнародні неурядові організації, як Міжнародна торговельна палата. Міжнародний  союз асоціацій рекламодавців, Міжнародна організація з «паблік рілейшнз». Міжнародний союз

ярмарків, Європейська  асоціація підприємств прямої реклами [2].

Особливу  роль відіграє Міжнародна торговельна  палата, яка розробила такі кодекси маркетингової діяльності:

• Міжнародний  кодекс маркетингових досліджень;

• Міжнародний  кодекс просування товарів («сейлз промоушн»);

• Міжнародний  кодекс «дірект мейл» та продажу  товарів поштою;

• Міжнародний  кодекс практики прямого продажу.

Особливо  важливе значення має Міжнародний  кодекс рекламної практики, який регламентує  етичні стандарти, що ними повинні керуватися всі, хто має відношення до реклами: рекламодавці, виробники реклами, рекламні агенції та засоби масової інформації.

Кодекс  уперше був прийнятий ще в 1937 році, а потім перероблявся в 1949, 1955, 1966, 1973, 1986 роках з метою «забезпечення справедливого балансу між інтересами бізнесу та покупця».

Спочатку  Кодекс використовувався лише як інструмент самодисципліни рекламодавців та рекламістів. Він був обов'язковим для виконання всіма учасниками Міжнародного союзу асоціацій рекламодавців, Міжнародної торговельної палати та інших міжнародних організацій з питань рекламного бізнесу, якщо ці країни та окремі фірми були асоційованими членами таких організацій. Однак нині він використовується і в судовій практиці, а також при розробці національних стандартів реклами з метою забезпечення уніфікації вимог до торгівлі «на благо покупців та всього людства» (Міжнародний кодекс рекламної практики, с. 3).

Кодекс  складається з 19 статей, що розкривають такі питання:

• сфера  використання Кодексу;

• способи  використання Кодексу;

• визначення;

• основні  принципи;

• норми;

• спеціальні постанови;

• правила  щодо реклами, спрямованої на дітей.

Міжнародний кодекс рекламної практики містить  такі обов'язкові норми рекламної діяльності:

• рекламне послання не може мати текстів або  зображень, що суперечать прийнятим  у суспільстві правилам благопристойності;

• рекламне послання не може зловживати довірою  покупця, користуватися його недосвідченістю або браком фахових знань. Воно не може залякувати, грати на різних забобонах, підтримувати найменшу дискримінацію покупців за расовими, релігійними чи статевими ознаками;

• рекламне послання має бути правдивим, тобто  воно не може мати таких тверджень або зображень, які прямо чи опосередковано, тим чи іншим способом могли б увести покупця в оману. Воно не може вдаватись до перекручування статистичних даних результатів наукових та інших досліджень, а також цитат з наукових публікацій. Неприпустимим є користування науковою термінологією для надання рекламі видимості «наукового обґрунтовування», якщо такого насправді немає;

• усі  порівняння у рекламному посланні мають  відповідати принципам добросовісної конкуренції. Порівняльний аналіз якостей різних товарів має бути чесним та доказовим;

• рекламне послання не може грунтуватися на доказах  або свідченнях, що є сумнівними або не зв'язаними з кваліфікацією чи досвідом свідка, і не може посилатися на такі докази та свідчення. Не можуть також бути використані застарілі докази та свідчення;

• рекламне послання не може ставити під сумнів діяльність жодної іншої фірми, а також якість жодного іншого товару;

• рекламне послання має забезпечувати захист прав особистості, тобто воно не може зображати чи описувати будь-кого без його згоди, а також посилатися або навіть наводити чиїсь висловлювання так, щоб це справляло враження підтвердження будь-ким хоч би чого;

• рекламне послання не може містити незаконно  використаних найменувань або абревіатур інших фірм чи установ. У ньому  також не можуть бути неналежне використані  імена та прізвища людей, назви фірм, символи фірм і товарів, що мають  добру репутацію здавна або здобули її завдяки рекламним кампаніям;

• рекламне послання не може імітувати загальну композицію, текст, слоган, зображення, музику, звукові ефекти тощо інших  рекламних послань так, щоб це могло б увести в оману або призвести до плутанини;

• рекламне послання має чітко ідентифікуватись як таке. Користування «замаскованою» або «прихованою» рекламою є неприпустимим;

• рекламне послання не може крити в собі будь-якої небезпеки. Воно не може містити без необхідних пояснень описів і зображень небезпечних або таких, у яких знехтувано технікою безпеки, ситуацій, дій, вправ;

• рекламне послання не може експлуатувати довірливість дітей чи нестачу життєвого досвіду  молоді, а також їхню відданість сім'ї чи державі. Воно не повинно  містити текстів або зображень, які можуть стати причиною психічних, моральних чи фізичних травм.

Відповідальність  за виконання названих норм несуть усі учасники рекламного процесу в тій частині, що належить до їхньої компетенції. Відповідальність не знімається навіть у тих випадках, коли пізніше в рекламу було внесено відповідні зміни [11].