Отчет по практике о взаимоотношениях Украины и Польши

Завдання юстиції виконують судді. За пропозицією Державної ради юстиції (українскьий відповідник – Вищ рада юстиції) після внесення подання Президент Речі Посполитої призначає суддів. Суддя районного суду мусить виконувати ряд вимог: мати польське громадянство і повне право користуватися цивільними і громадянськими правами, закінчити юридичний факультет і отримати наукове звання магістра, скласти суддівський іспит і мати повних 29 років.

Суддя має обов'язок тривати у таємниці обставини справи, про які дізнався. Однак є виняток з цього правила. Цей обов'язок втрачає свою вагомість у випадку, коли суддя стає свідком і дає показання перед судом, але треба підкреслити, що виявлення таємниці не може становити загрозу для інтересів держави і будь-яких приватних інтересів, які не суперечать меті правосуддя. У таких випадках Міністр юстиції може звільнити суддю від обов'язку дотримання таємниці.

 

Для чіткого функціонування правосуддя велике значення має суддівська незалежність, яку гарантують Конституція й закони. Незалежність є основною вимогою правосуддя, згідно з якою судді підлягають виключно Конституції та законам. Це означає, що жоден державний орган, жодна особа чи установа не має права впливати на рішення суддів. Суддя не може належати до політичної партії, професійної спілки і не може вести публічної діяльності, яку важко погодити з принципом незалежності суду та судді.

Стаття 181 Конституції РП говорить, що суддю не можна притягти до кримінальної відповідальності та заарештувати без згоди суду, визначеного законом. Однак у ситуації, коли суддя буде пійманий на місці злочинк, і його затримання стане необхідним для того, щоб забезпечити правильний хід процесу, – тоді він може бути заарештований.

Завдання юстиції виконують судді, але громадяни також беруть у цьому участь, наприклад, присяжні також мають можливість з'ясовувати кримінальну справу перед судом першої інстанції, а під час розгляду справи мають права, рівні з суддівськими правами.

Судову владу у Польщі здійснюють також адміністративні та військові суди.

Адміністративні суди діють у сфері, визначеній законом, тобто здійснюють контроль за діяльностю публічної адміністрації. Цей контроль полягає також у тому, що суд виносить рішення про відповідність до законів різних постанов (ухвал) органів місцевого самоврядування і нормативних актів місцевих органів урядової адміністрації. Найбільш відомим прикладом адміністративного суду є Верховний адміністративний суд (ВАС).

ВАС ухвалює рішення у справах, які торкаються адміністративних рішень, постанов, виданих під час адміністративного процесу, постанов органів місцевого самоврядування, виконавчого та гарантійного позову і т. д. Суд бере до уваги скаргу на рішення і касує це рішення цілком або частково, засвідчує втрату вагомості постанови, ухваленої раніше. Кожен має право подати скаргу (позов), якщо тільки має у цьому правовий інтерес, отже, це може бути прокурор, Представник громадянських прав, а також громадська організація у рамках її статутної діяльності у справах, які торкаються правових інтересів інших осіб.

Військові суди, згідно із законом від 21 серпня 1997 р. "Про устрій військових судів", здійснюють правосуддя у Збройних силах Речі Посполитої у кримінальних справах, а також виносять рішення в інших справах, переданих на розгляд іншими одиницями.

Урядова мова у польських судах – польська, однак особа, яка не володіє задовільно цією мовою, має право виступати перед судом своєю рідною мовою і користуватися послугами перекладача.

 

За діяльністю судів у сфері ухвалення рішень наглядає Верховний суд, але контроль над їх адміністративною діяльністю здійснює Міністр юстиції.

У польській правовій системі є також одиниця трибуналу, наприклад Конституційний трибунал та Державний трибунал. Згідно з Конституцією РП, разом з судами вони становлять відокремлену владу, незалежну від інших влад.

Конституційний трибунал. Згідно із записами статті 188 Основного закону, Конституційний трибунал виносить рішення у справах згідності з Конституцією законів, міжнародних договорів, правових постанов, які видаються центральними державними органами, мети або діяльності політичних партій, згідності законів з ратифікованими міжнародними договорами. Конституційний трибунал вирішує також конфлікти між центральними конституційними органами держави. Постанови Конституційного трибуналу ухвалюються більшістю голосів і є остаточними.

Державний трибунал. Згідно із законом від 26 березня 1982 р., Державний трибунал виносить рішення про відповідальність осіб, які займають державні пости, за порушення Конституції та законів. Відповідальність перед Трибуналом несуть: Президент Речі Посполитої, члени Кабінету Міністрів, Голова Верховної контрольної палати і Голова Національного банку Польщі, керівники центральних урядів, міністри, члени Державного комітету телебачення і радіомовлення.

б) апарат контролю за дотриманням законності:

До органів державного контролю та охорони права Конституція зараховує Верховну палату контролю та Уповноваженого з цивільних прав. Перша є вищим органом державного контролю, контролює діяльність органів урядової адміністрації, Польського національного банку, державних юридичних осіб та інших організаційних одиниць, а іноді й інших суб'єктів з точки зору законності, економності, доцільності та сумлінності. Вона підпорядковується Сейму і діє на засадах колегіальності. Уповноважений з цивільних прав призначається Сеймом за згодою Сенату на 5 років.

Конституційним законом от 29 грудня 1989 по-новому сформульовані завдання прокуратури та її правовий статус. У відповідності зі ст.64 прокуратура охороняє законність, а також спостерігає за попередніми розслідуванням. Прокуратура підкоряється міністрові юстиції, який здійснює функції Генерального прокурора.

Організація адвокатури Загальні положення Організація і діяльність адвокатури в Республіці Польща регулюється Законом про адвокатуру, прийнятого Сеймом республіки 26 травня 1982 p." Новий закон істотно змінив організаційну структуру адвокатури, визначив особливості її самоврядування, її зв'язки з державними органами, завдання та місце в системі правоохоронних органів, форми зайняття адвокатською професією. Це вже третій закон, який регулює в комплексі питання адвокатури. Прийняття нового закону зумовлено глибокими перетвореннями у суспільно-політичному житті країни, що наразило законодавця значно посилити роль адвокатури як однієї з форм конституційних гарантій додержання законності в охороні прав і свобод громадян, в забезпеченні адвокату незалежності при виконанні професійних обов'язків, в розширенні та поглибленні професійного самоврядування, обмеженні нагляду з боку державних органів, підвищенні престижу цієї професії2. Закон про адвокатуру Польщі визначає, що "адвокатура покликана надавати правову допомогу, в справі охорони громадянських прав і свобод, в формуванні та застосуванні права". Завдання, викладені у ст. 1 Закону, поширюються також і на взаємодію адвокатури з державними правозастосовчими органами, шо свідчить про її авторитет і високе покликання. Адвокатура Польщі організована на засадах професійного самоврядування, завданнями якого є: створення умов для реалізації визначених законом завдань; представництво адвокатури і захист її прав; здійснення нагляду за додержанням законодавства, що стосується діяльності адвокатів; турбота про професію адвоката; професійне вдосконалення адвокатів і навчання стажистів адвокатури; встановлення і впровадження.

Отже, адвокатському самоврядуванню визначено широкі рамки. Його завдання повною мірою відповідають завданням адвокатури в цілому. Самоврядування адвокатів обмежене чинним у Польщі законодавством, яке відносить до компетенції міністра юстиції: право на опротестування до Верховного суду рішень Bee-польського з'їзду адвокатури і Головної адвокатської ради (ГАР) у випадках неправомірності їх дій; звернення до них з поданням про винесені рішення з конкретних питань; встановлення форми одягу адвокатів, які виступають в судах; вирішення скарг на постанови ГАР про відмову внести певного претендента до списків адвокатів і стажистів, або принесення протесту на внесення до списків небажаних осіб; встановлення за погодженням з ГАР тарифів оплати за адвокатську діяльність в органах, які здійснюють правосуддя; видання правил про порядок дисциплінарного провадження щодо адвокатів чи стажистів; порушення дисциплінарного провадження щодо них; тимчасове відсторонення адвоката чи стажиста від виконання професійних обов'язків; принесення протесту в порядку надзвичайної ревізії на дисциплінарні рішення, які набрали чинності'. Свої функції адвокати здійснюють у адвокатських колегіях. Разом з тим Закон про адвокатуру надає адвокатові право працювати індивідуально чи з іншим адвокатом. Проте здійснення цієї можливості поставлено у залежність від згоди міністра юстиції, яке приймається ним за поданням окружної адвокатської ради.

Запровадження інституту Омбудсмена в РП стало наслідком глибоких перетворень всередині країни і зміни зовнішньополітичного курсу. Принципи діяльності омбудсменів слід класифікувати на загальні принципи: гуманізму, законності, незалежності, демократизму, рівності та на спеціальні принципи: самостійності, виборності, недоторканості, професіоналізму.

 

 

 

 

ВИСНОВОК:

Беручи до уваги вище викладене, можна зробити  висновок, Але Польща - це не тільки різноманітні природні умови для відпочинку. Перш за все, це країна із старими традиціями, бурхливою історією, справжня скарбниця пам'ятників культури. Вона розташована в самому центрі Європи, на перетині шляхів із заходу на схід, і з півночі на південь. Вона сповнена протиріч та сюрпризів. Особливість польських міст в тому, що вони забудовувались по боках чотирикутної центральної площі. І можливо тому, на перший погляд, блукаючи історичною частиною будь-якого міста, складається відчуття того, що Польща - це єдине велике місто.

Згідно з Конституцією Польщі від 1997 p., вищим законодавчим органом влади є парламент — Національні Збори. Вони складаються з двох палат — Сейму і Сенату, які обираються терміном на чотири роки. Основною є нижня палата (Сейм), до складу якої входить 460 депутатів. Верхня палата (Сенат) включає 100 сенаторів. Виконавчу владу здійснюють Президент і Рада Міністрів. Президент Польщі є главою держави і обирається терміном на п'ять років. Безпосередньо виконавчу владу здійснює Рада Міністрів, якою керує прем'єр-міністр. Судову владу здійснюють незалежні суди.

Також ми бачимо, що Польща розвиває зв`язки й в інших сферах економіки, політики тощо, з країнами світу, в тому числі з Україною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

1. Навчально-ознайомлювальна практика з ЕОМ: методичні вказівки до її виконання для студентів напряму підготовки "Міжнародні відносини" / О.В. Малигін, О.І. Бондаренко, М.М. Заверач.
2. Порівняльне правознавство: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В.Д. Ткаченко, С.П. Погребняк, Д.В. Лук'янов.
3. Країнознавство: Масляк П.О.
4. Бредова В. Экономика стран Восточной Европы в 1996 г. // МЭиМО. – 1997. – № 11.
5. Бурант Стівен Р. Україна і Польща: до стратегічного партнерства // Політична думка. – 1998. – № 3.
6. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура історія і сучасність —К:Ін Юре 1997 - 320 с - Адвокатское право.
7. Гілецький Й. Р. Економічна і соціально географія: Посібник для абітурієнтів / Й. Р. Гілецький, Р. P. Сливка, М. М. Богович; За редакцією Гілецького Й. Р.— Львів: ВНТЛ-Класика, 2005.— 400 с.
8. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузи-ка С. П.- Львів: Світ, 2002.- 672 с.