Джерела міжнародного права

    5. Залучення свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого до проведення експерименту. Залучення свідків і потерпілих може дозволити чіткіше відтворити ті чи інші обставини події.

    6. Проведення слідчого експерименту з кожним підозрюваним (обвинуваченим) окремо. У тих випадках, коли виникає необхідність провести слідчий експеримент з кількома підозрюваними або обвинуваченими (наприклад, затримано декілька членів організованого злочинного угруповання) слідчий повинен виїхати на місце і провести дослідні дії з кожною особою окремо. При цьому Н. І. Гуковська зазначає, що слідчий експеримент можна проводити за участю всіх обвинувачених одночасно з урахуванням конкретних обставин справи¹³. Але проведення експериментальних дій за участю кількох злочинців одночасно неприпустиме, оскільки тягне за собою можливість узгодження ними своїх позицій та дій. Окрім того, пояснення одного учасника експерименту будуть мати навідний характер стосовно до інших. Цей тактичний прийом дозволяє запобігти попередній змові співучасників між собою та негативному впливові один на одного.

    Описані тактичні умови слідчого експерименту, на думку Р. С. Бєлкіна, охоплюють усю сукупність тактичних прийомів, що можуть бути застосовані слідчим під час розслідування злочинів¹⁴.

    Після підготовки  до слідчого експерименту наступає  стадія реконструкції та моделювання обстановки, за якої вчинялось кримінальне правопорушення. Переконавшись, що всі учасники експерименту зайняли свої місця, слідчий подає команду про початок дій з реконструкції та моделювання обстановки як в тому випадку, коли це є необхідною умовою для провадження дослідів, так і в тих випадках, коли це є безпосередньо ціллю слідчого експерименту. Тільки після цього проводяться дослідні дії, які були зазначені заздалегідь в плані експерименту. Дослідні дії неодноразово повторюються в змінених умовах як по плану слідчого, так і (в деяких випадках) на вимогу підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка, які приймають участь в слідчому експерименті і показання яких в ході перевіряються.

    Шляхом відтворення  обстановки вчинення кримінального  правопорушення як правило перевіряється  і уточнюється механізм вчинення  правопорушення чи його окремих  елементів. При цьому, звичайно, виключається відтворення всієї  сукупності дій вчиненого правопорушення, оскільки це б означало повторне його вчинення¹⁵.

    Основним завданням слідчого на цьому етапі є нагляд за реконструкцією обстановки та проведенням дослідних дій, паралельна фіксація ходу та результатів даних дослідів шляхом складання чорнових записів для протоколу, а також шляхом самостійного чи з допомогою спеціаліста провадження фото-, відео- чи звукозапису.

    Особливу увагу  під час проведення слідчого  експерименту слід приділити  відеозапису, так як цей технічний  засіб дозволяє зафіксувати не  тільки динаміку, темп провадження  дослідних дій, але і їх послідовність  та варіативність. Відеозапис забезпечує можливість перегляду відеоматеріалу прямо на місці і в деяких випадках вказує на необхідність повторення тих чи інших дій.

    Очевидно, що при  проведенні слідчого експерименту  психологічна атмосфера буде  іншою, чим під час вчинення  правопорушення. Зазвичай повне  відтворення суб’єктивних факторів при проведенні дослідних дій чи є складним, чи взагалі неможливим. Повторити психологічні процеси, що мали місце в дійсності, від яких міг би залежати результат проведення експерименту, дуже складно. Тільки в деяких ситуаціях вдається в більшій чи меншій мірі до них наблизитись. Наскільки це буде досягнуто – залежить від слідчого, який повинен враховувати особливості психології учасників слідчого експерименту. Необхідно так організувати і провести експеримент, щоб психологічний стан його учасників максимально наближався до стану учасників перевіряючої події чи був нейтральним. Це, як правило, вдається, якщо при підготовці та проведенні експерименту слідчий повністю не інформує конкретних його учасників про окремі деталі дослідів і ті дії, від яких залежить результат. Слідчий повинен враховувати, що умови і характер дослідів можуть як знизити, так і підвищити потенціальні можливості учасників.

2.3 Фіксація умов, ходу і результатів проведення  слідчого експерименту

    Стадія фіксації  умов, ходу і результатів  проведення  слідчого експерименту включає  складання протоколу, який є  обов’язковим засобом фіксації ходу і результатів дослідних дій. Він є основним джерелом доказової інформації щодо умов, змісту та порядку проведення дослідів та реконструкції, щодо отриманих результатів. Протокол складається безпосередньо на місці проведення слідчого експерименту одразу ж після закінчення проведення дослідних дій. Зміст протоколу повинен відповідати процесуальному закону, відображуючи всі дії і досліди, які мали місце при проведенні експерименту, а також отримані результати.

    Відповідно до  ст. 104 КПК протокол складається  з:

1. вступної частини, яка повинна містити відомості про:

• місце, час проведення та назву процесуальної дії;

• особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада);
• всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);
• інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2. описової частини, яка повинна містити відомості про:

• послідовність дій;
• отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3. заключної частини, яка повинна містити відомості про:

• вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;
• спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;
• зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

    Закінчується складання протоколу підписами осіб, які брали участь у одержанні зразків. Недотримання цих положень може істотно ускладнювати роботу експерта або взагалі зробити провадження експертизи неможливою¹⁶. Протокол має бути точним і повним, він повинен об’єктивно відображати умови і хід одержання зразків, поведінку всіх учасників і його результати. Складаючи протокол, слідчий зобов’язаний зафіксувати проведені дії так, щоб будь-яка особа, яка не приймала участі в процесі одержання зразків (зокрема, начальник слідчого відділу, прокурор, захисник, суддя), могла мати

ясне уявлення про те, що відбувалося, які проводилися дії і які були отримані результати. Якщо одержання зразків для експертного дослідження проводилося у нічний час, доцільно в протоколі відобразити причини такої невідкладності.

    Додатковими засобами фіксації ходу та результатів одержання зразків для експертного дослідження є фото- та відеозйомка, складання різних планів і схем¹⁷. Якщо в процесі одержання зразків для експертного дослідження застосовувалися технічні засоби при участі спеціалістів, то це повинно бути відображено у протоколі із зазначенням назви і типів приборів. У протоколі зазначається, що про застосування технічних засобів були повідомлені особи, які приймали участь у одержанні зразків для експертного дослідження.

    Фотографування – найбільш простий і доступний спосіб фіксації. Фотографування при одержанні зразків проводиться за загальними правилами судової фотографії і здійснюється або безпосередньо слідчим,

або спеціалістом. Фотознімки, зроблені на місці одержання зразків, надають наочну інформацію про вилучені предмети, місця їх зберігання, а також виключають можливість посилатися у подальшому на підміну вилучених зразків особою, яка проводить розслідування. У протоколі необхідно відобразити сам факт застосування фотозйомки, вказати об’єкти, що фотографувалися, описати фотографічні засоби і умови фотографування, характеристику негативних чи цифрових матеріалів, експозицію, кількість кадрів, відомості про особу, яка виконувала зйомку, а також зробити відмітку про об’єкти, що додаються до протоколу (негативи, фототаблиці).

    Але враховуючи  динамічність слідчого експерименту  найбільшу увагу приділяють відеозйомці, при цьому бажано проводити її, зосереджено продумавши, з я яких саме точок потрібно фіксувати процес експерименту. Відеограма слідчого експерименту передає вичерпну інформацію не тільки про процес проведення дій і їх результатах, а й про організацію дослідів, тактичні та процесуальні прийоми експерименту. Наявність повної картини експерименту значно полегшує оцінку отриманої доказової інформації. Важливо, щоб відеограма створювала «ефект присутності» при провадженні слідчого експерименту, допомагала оцінювати можливість чи неможливість сприйняття в даних умовах конкретної інформації, здійснень якихось дій за відповідний проміжок часу та ін.

    Використання  відеозапису найбільш раціональне  при таких умовах:

• коли слідчий експеримент проводиться за відсутності обвинуваченого та інших заінтересованих в його перебігу осіб, які в подальшому можуть оскаржити його результати;
• якщо після проведення слідчого експерименту обстановка місця події зміниться і відновити її буде неможливо;
• при наявності підстав вважати, що особа, яка брала участь в слідчому експерименті, може в подальшому відмовитись від виконання намічених дій чи виконувати їх таким чином, що результати будуть недостовірними;
• коли дані про умови постановки дослідів і їх результатів будуть використані при проведенні експертиз;
• якщо учасники процесу, чиї показання перевіряються в ході слідчого експерименту, не можуть з’явитися в суд.

    Також одним  із способів фіксації є графічний  метод. Цей метод фіксації застосовується слідчим по мірі необхідності. Він складає плани і схеми, які виконують роль ілюстрацій положень, вказаних у протоколі. Наприклад, при одержанні зразків ґрунту або повітря з великих за площею територій слідчий може викреслювати схеми місцевості і безпосередньо тих місць, з яких беруться проби.

    При складанні плану місцевості слід дотримуватися загальних правил. План має бути зорієнтований по сторонах світу, що дозволяє правильно відобразити розташування об’єктів на ньому, а також давати чітке і ясне уявлення про обстановку того місця, де проводилася слідча дія. План може

бути масштабним або схематичним. Про складання плану або схематичної зарисовки в протоколі робиться відмітка.

    Плани і схеми  при слідчому експерименті складаються  тільки тоді, коли є необхідність графічно відобразити чи ту обстановку, в якій експеримент проводиться, чи розміщення учасників експерименту перед його початком, в процесі провадження дослідів чи після їх проведення. Плани складаються за загальними правилами складання подібних документів і мають наступні реквізити: найменування, дата складання плану, умовні позначення, масштаб, підпис слідчого та понятих¹⁸.

    Використання саме цих додаткових засобів фіксації дозволяє визначити динаміку проведення процесуальної дії, поведінку його учасників, відповідність їх дій нормам чинного КПК¹⁹.

2.4 Оцінка і використання в розслідуванні кримінальної справи результатів, отриманих в ході проведення слідчого експерименту

    Стадія оцінки  результатів слідчого експерименту  – дуже важлива, оскільки слідчий  повинен зробити єдині правильні  логічні висновки, виходячи із  специфіки та задач експерименту. Висновок про достовірність результатів  експерименту може бути зроблений  тільки на основі перевірки  правильності його проведення, оцінки  відповідності умов і обстановки, в яких проходила дана подія.

    Результати слідчого  експерименту признаються достовірними:

• якщо умови, в яких вони проводились, відповідали умовам реальної події;
• при повторі однорідних дослідів їх результати співпадали;
• цей збіг не може бути пояснений випадковими причинами²⁰.

    Якщо при оцінці результатів слідчого експерименту слідчий виявляє ту чи іншу обставину, яка ставить під сумнів достовірність цих результатів і є підстави вважати, що допущена помилка може бути усунута повторним експериментом, то такий експеримент повинен бути проведений. Тактика повторного слідчого експерименту нічим не відрізняється від тактики експерименту, який був проведений раніше. Процес оцінки результатів повторного експерименту також не відрізняється особливостями²¹.

    При цьому негативні  достовірні результати дозволяють  прийти до категорично негативним  висновкам (подія не могла відбутися,  дію не можна було здійснити  і т.д.); позитивні достовірні результати  дозволяють прийти до позитивних  висновків (подія могла відбутися,  але не обов’язково відбулася і т.д.). Наприклад, в ході слідчого експерименту виявляється, що викрадений предмет не можна було протягнути через вибитий в дверях отвір; це дає привід для категоричного висновку про те, що крадіжку не можна було вчиняти таким способом. А якщо б вияснилось, що відповідний предмет проходив би в отвір, то можна було б зробити лише ймовірний висновок про факт події (крадіжка могла бути здійснена подібним способом).