Джерела міжнародного права

До технічних чи інших  засобів, які забезпечують правильну  організацію

проведення експерименту відносяться: транспортні засоби, необхідні  для доставки учасників експерименту на місце його проведення, засоби зв’язку між учасниками, секундоміри і т.д.

     Особливо важливо  підготувати комплекс науково-технічних  засобів, забезпечуючи можливість  всесторонньої фіксації ходу та результатів проведених дослідів. В залежності від характеру та змісту експерименту повинні широко застосовуватись фото-, відео- і звукозапис. Використання даних технічних засобів законодавчо закріплене в ч. 2 ст. 240 КПК України.

     Слідчий в  процесі підготовки повинен переконатися  в справності і готовності  апаратури, перевірити достатність  їх комплектів. В залежності від  характеру експерименту можливе використання відповідних комплектів криміналістичних технічних засобів: комплекти для роботи з різними слідами, вимірювальні прибори та ін.

     Другий етап  підготовки проводиться безпосередньо  на місці проведення експерименту  і включає в себе такі дії:

     1) роз'ясняє потерпілому, обвинувачуваному (підозрюваному) і його захисникові (якщо зазначені особи беруть участь у проведенні слідчого експерименту) право заявити відвід слідчому, перекладачеві і фахівцям, а також з'ясовує у перекладача і фахівців, чи немає у них підстав для заяви самовідводу;

     2) роз'ясняє понятим, перекладачу і фахівцям їх обов'язки і права, а також попереджає перекладача про відповідальність за свідомо неправильний переклад, а фахівців — за відмовлення або відхилення від виконання своїх обов'язків;

     3) попереджає учасників слідчого експерименту про відповідальність за

розголошення даних попереднього слідства;

     4) повідомляє учасникам слідчого експерименту про застосування технічних засобів фіксації ходу і результатів слідчого експерименту і про використання манекенів, муляжів і т.п.;

     5) фіксує в протоколі факт виконання перерахованих дій, а також час початку слідчого експерименту, що засвідчується підписами учасників слідчого експерименту;

     6) дає завдання співробітникам органа дізнання видалити сторонніх осіб з

місця проведення слідчого експерименту, а в разі потреби  — призупинити

рух транспорту на визначений час і забезпечити безпеку учасників слідчого експерименту;

     7) проводить інструктаж учасників слідчого експерименту, у ході якого:

     а) роз'ясняє мету слідчого експерименту, зміст і послідовність виконання

дій кожним з учасників;

    б) визначає місце перебування кожного з учасників і маршрути їх пересування по команді слідчого;

    в) встановлює способи зв'язку з учасниками слідчого експерименту;

    г) визначає місця зйомки, приблизне розташування фахівців при проведенні експериментальних дій, а також фрагменти обстановки, що повинні бути зафіксовані.

   д) готує предмети, знаряддя, засоби та речові докази;

   е) визначає зміст  та послідовність дослідів (дослідних дій);

   є) визначає процесуальні правила та ін.

    При вирішенні  питання щодо участі в слідчому  експерименті необхідно забезпечити  явку в назначений час та  місце потерпілого, свідка, підозрюваного  чи обвинуваченого, а також спеціаліста,  перекладача, понятих та робітників  міліції.

     При виборі місця проведення слідчого експерименту потрібно враховувати, що нерідко він буває, пов'язаний з демонстрацією способу вчинення злочину, тому доступ туди сторонніх повинен бути виключений.

Час і місце виробництва  слідчого експерименту мають особливе значення, коли перевірці підлягають показання про подію, яка допитаний  сприймав у певних умовах освітленості (зашумленості). Так, слідчий експеримент з перевірки можливості розгледіти те, що відбувається з певної відстані повинен проводитися в той час, який відповідає початковому за умовами освітленості. Якщо розслідувана подія сприймалося перевіряється громадянином в умовах дощу, туману, снігопаду, в грозу, слідчий експеримент потрібно проводити при аналогічній погоді. В іншому випадку достовірність досягнутих експериментальних результатів може бути оскаржена.

    Не менш важливим є визначення змісту відомостей, доводяться до учасників експерименту. Всі учасники слідчої дії повинні чітко знати, де їм треба перебувати і які саме дії виконувати за сигналом слідчого. При цьому обсяг інформації зазвичай рекомендується дозувати в залежності від характеру виконуваних дій.

    Так, якщо перевіряється особі належить продемонструвати здатність сприйняття певних відомостей, зайво повідомляти йому точний час їх відтворення. Це оптимально тому, що в момент сприйняття розслідуваної події або його окремих епізодів суб'єкт робив це мимоволі, а тому і під час слідчого експерименту повинні бути відтворені аналогічні умови.

    Відомо, що на людину істотно впливає його установка, внутрішня готовність до сприйняття певної інформації. Довільне сприйняття значно продуктивніше мимовільного, тому й необхідна точне дозування вихідних відомостей, щоб заздалегідь не зосередити увагу суб'єкта на очікуваному обставину.

    Потрібно переконатися у відповідності умов проведення слідчого експерименту умов події, що перевіряється. Це необхідно в тих випадках, коли експериментальні дії виробляються на місці розслідуваної події. З цією метою слідчий повинен заздалегідь з'ясувати, чи залишилася в незмінному вигляді обстановка, в якій все відбувалося. Якщо виявиться, що вона змінилася і реконструкція неможлива, то важливо усвідомити, чи не вплинуть зміни, що відбулися на достовірність результатів експерименту, тобто чи будуть останні мати доказове значення у справі. Якщо відповідь на це питання негативний, від проведення слідчого експерименту потрібно відмовитися¹⁰.

    Відповідно до  ч. 4 ст. 240 КПК проведення слідчого  експерименту допускається при  умові, що при цьому не створюється  небезпека для життя і здоров’я осіб, які беруть участь в ньому, не принижується їх честь та гідність, не причиняється збиток.

   Необхідним є і складання плану слідчого експерименту, в якому обов'язково вказується:

• зміст і цілі експерименту, а також його етапів, окремих дослідів, їх кількість і послідовність;
• заходи з реконструкції обстановки, порядок виконання експериментальних дій, їх необхідні варіанти;
• де, ким, в якій обстановці і які саме дії будуть здійснюватися;
• які питання і коли потрібно задати учасникам слідчого експерименту;
• які предмети (манекени, макети, секундоміри і т.д.) будуть потрібні;
• способи фіксації його ходу і результатів.

    Складаючи план, іноді доцільно вивчити відповідні нормативні матеріали, довідники, отримати консультації фахівців, провести попереднє ознайомлення з місцем, де буде проводитися слідчий експеримент. Для одержання відсутніх даних можуть бути проведені допити, обшуки та інші процесуальні дії, а також оперативно-розшукові заходи.

    Таким чином, планування провадження слідчого експерименту є запорукою забезпечення ефективності його проведення.  Розробка питання організації слідчого експерименту є одним із важливих напрямків удосконалення методики розслідування злочинів в якому проведення різних організаційних заходів займає важливе місце. Якісне планування  (здійснення підготовчих дій)  проведення слідчого експерименту з урахуванням його процесуальних,  тактичних та психологічних особливостей буде сприяти законності і обгрунтовності,  встановленню мети проведення та характеру дослідних дій,  найбільш доцільному обранню тактичних засобів та тим самим достовірності отриманих результатів. Основною функцією планування слідчого експерименту є систематизація доказового матеріалу, визначення тактики проведення, можливості використання результатів для подальшої організації розслідування. Окрім цього, у ході правильного організованого слідчого експерименту підтверджуються чи навпаки не підтверджуються слідчі версії, що в свою чергу слугує додатковим доказом по справі. 

2.2 Етап проведення експериментальних дій

    На етапі проведення експериментальних дій здійснюється відтворення дій,

обстановки або інших  обставин визначеної події і здійснення необхідних перевірочних дій. Перераховані дії можуть проводитися по окремості й у різних сполученнях.

    Методика слідчого експерименту передбачає виконання та дотримання правил його проведення — процесуальних та тактичних. До процесуальних правил належать такі:

    1) при проведенні слідчого експерименту обов'язковою є участь понятих;

    2) необхідною є участь фахівців у випадках, коли їхні спеціальні знання можуть бути використані для відтворення обстановки події або явища, а також для визначення місця розташування учасників експерименту або їхніх поз — у разі визначення пози потерпілого при пораненні та ін.;

   3) доцільною є присутність при проведенні експерименту осіб, показання яких перевіряються; якщо слідчим експериментом перевіряється можливість певних осіб бачити або чути щось, участь їх в експерименті є обов'язковою;

  4) про перебіг і результати проведення слідчого експерименту складається протокол відповідно до ст. 240 КПК.

    На підставі узагальнення правоохоронної практики, вивчення кримінальних справ та опитування слідчих можна сказати, що до основних тактичних умов проведення слідчого експерименту належать такі:

    1. Проведення слідчого експерименту в умовах, максимально наближених до тих, у яких відбувалася подія, факт або явище. Усі експериментальні дії доцільно проводити за оптимальних умов, у тих місцях, де й відбувалася досліджувана подія. У цьому випадку слідчий повинен враховувати місце, час, період доби, погодні й кліматичні умови, освітлення, тривалість, темп і послідовність дій, обставини, які не підлягають відтворенню, та ін. Особливо це стосується дослідів, коли перевіряється можливість спостереження або сприймання якого-небудь факту (явища); існування якого-небудь факту (явища); виконання якої-небудь дії за певних умов або встановлення послідовності розвитку певної події та механізму злочину чи окремих його елементів.

    Слідчий повинен штучно створити обстановку, яка спонукатиме особу добровільно виконувати дії, які розкривають зміст відомої тільки їй інформації, зокрема про підготовку, вчинення та приховання злочинів, наявність попередньої злочинної змови й ін. Якщо обстановка, де планується провести експериментальні дії, зазнала суттєвих змін, то вдаються до реконструкції. Реконструкції слід піддавати не всю обстановку, а окремі елементи, важливі для дослідів.

    2. Використання під час експерименту тих же приладів, механізмів, пристроїв і матеріалів, що використовувалися під час злочинної події. Під час проведення дослідних дій (випробувань) доцільно використовувати такі ж прилади, механізми, пристрої та матеріали, що застосовувалися при вчиненні злочинів. Недоцільно під час проведення експериментальних дій використовувати об’єкти, які є речовими доказами за кримінальним провадженням, що обумовлюється можливістю їх знищення або пошкодження. За неможливості використання таких об’єктів в експерименті слідчий може застосувати предмети-аналоги або натурні макети. Це може певним чином вплинути на психологічні позиції злочинців і викликати у них переживання, аналогічні тим, які вони відчували під час учинення злочинів, що може сприяти щирому зізнанню. Зокрема, В. О. Коновалова та Ф. В. Хоменко зазначають, що макетування створює емоційну налаштованість і сприяє виникненню асоціативних зв’язків, які можуть бути використані для з’ясування обставин, що мають значення у справі, і робить результати більш переконливими¹¹.¹²

    Категорично забороняється проводити експерименти з використанням об’єктів, небезпечних для життя та здоров’я громадян, пов’язаних із загрозою знищення (пошкодження) державного чи індивідуального майна громадян, порушенням громадського порядку або приниженням честі та гідності людини, які гарантуються Конституцією України.

    3. Неодноразове й поетапне (стадійне) проведення дослідів і повторення випробувальних дій у змінних умовах. Усі дослідні дії повинні проводитися неодноразово і в змінних умовах, з метою забезпечення достовірності та виключення можливості отримання випадкових результатів. Наприклад, при встановленні можливості сприймати мають бути продемонстровані різні об’єкти, щоб можна було переконатися у стійкості їх розпізнавання суб’єктом експерименту.

    Головною метою неодноразового повторення дослідних дій є отримання постійного та достовірного результату. Кількість повторень визначається слідчим залежно від характеру справи, тривалості кожного дослідження й ситуації, що склалася. Проводити дослідження треба поетапно, тобто вся досліджувана подія розбивається на певні етапи. На кожному етапі проводиться окреме дослідження, потім усі вони об’єднуються, дозволяючи слідчому отримати уявлення про всю подію в цілому. Поетапне проведення слідчого експерименту можливе за умови, якщо це не впливає на загальний темп його проведення.

    4. Обмежена кількість учасників слідчої дії та проведення необхідних експериментально-дослідних дій (випробувань), максимально схожих з тими, що мали місце в дійсності (за послідовністю, способом, характером, темпом тощо). Потрібно зазначити, що всі експериментальні дії та випробування, які застосовуються під час слідчої дії, не повинні межувати з учиненням нового аналогічного злочину. Проте інколи вони можуть бути пов’язані зі спричиненням виправданого та незначного матеріального збитку, наприклад, під час проведення експериментальних випробувань технічних виробів на їх міцність.