Відносини України з Туреччиною

3.3. Українсько-турецькі відносини на сучасному етапі.  

  Політична сфера. 16 грудня 1991 року Туреччина однією з перших визнала незалежність новітньої української держави. З лютого 1992 року було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин. З квітня 1992 року в Києві, а 3 січня 1993 року в Анкарі було відкрито дипломатичні представництва двох країн. Відбулися перші за більш ніж півстолітню перерву контакти на найвищому рівні. 
    Головною подією цього періоду стало підписання 4 травня 1992 року в Анкарі у ході візиту Президента України Л.M.Кравчука до Туреччини Договору про дружбу і співробітництво між Україною та Турецькою Республікою. У цьому документі було закладено основні засади та напрями подальшого розвитку українсько-турецьких взаємин. Заслуговує на увагу те, що Договір, як зазначається у преамбулі, укладається на основі принципів Договору про дружбу та братерство між Україною та Туреччиною від 2 січня 1922 року. Протягом років, що минули, відбувався динамічний та конструктивний розвиток українсько- турецьких відносин, які відрізнялися високим рівнем взаємної довіри та порозуміння між сторонами. Виходячи з прагнення Києва та Анкари інтенсифікувати двосторонній діалог, посилити його системність та, відповідно, ефективність, у травні 2010 року було заявлено про наміри сторін вивести відносини найближчим часом на рівень стратегічного партнерства. 
    Взаємини з Туреччиною у політичній сфері характеризуються відсутністю проблемних питань, що могли б зашкодити розвитку добросусідських стосунків. На регулярній основі відбуваються контакти вищого керівництва країн. Зокрема, відповідною динамікою позначився і 2010 рік. 7-8 червня 2010 року відбувся робочий візит Президента України В.Ф.Януковича до Туреччини, в рамках якого він провів переговори з Президентом ТР Абдуллахом Гюлем та Прем’єр- міністром Реджепом Таїпом Ердоганом.

 

 

Досягнуто домовленості щодо проведення офіційних візитів  в Україну глав турецької держави  та уряду. Сторони принципово погодилися вивести взаємини на рівень стратегічного  партнерства. Погоджено текст Декларації про створення Стратегічної ради високого рівня між Україною та Турецькою  Республікою. Зазначений документ має  бути підписано в ході майбутнього  офіційного візиту в Україну Прем’єр-міністра ТР Р.Т.Ердогана, колисторони також  планують провести перше засідання  Ради. Очолять раду глава турецького уряду та Президент України В.Ф.Янукович. Передбачається, що вироблення такого механізму стратегічного партнерства  стане ключовим елементом у систематизації та подальшому розвитку двостороннього співробітництва. Плідні взаємини налагоджено  й на міжпарламентській основі. З  листопада 2010 року відбувся робочий  візит до Туреччини Голови Верховної  Ради України В.Литвина. У наступному році спікер українського парламенту планує здійснити офіційний візит. Крім того, українські та турецькі парламентарії  тісно взаємодіють по лінії роботи профільних комітетів та групи міжпарламентської  дружби, що має позитивний вплив  на узгодження позицій сторін та надання  взаємної підтримки в рамках міжнародних парламентських асамблей. 
   Конструктивний діалог проводиться по лінії зовнішньополітичних відомств двох країн. 25 лютого 2010 року Міністр закордонних справ ТР Ахмет Давутоглу відвідав Україну з метою участі у церемонії інавгурації Президента України В.Ф.Януковича, а 5-6 травня ц.р. здійснив офіційний візит в Україну. Також у ході участі в роботі 63-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко провів зустріч зі своїм турецьким колегою. Між міністерствами закордонних справ двох країн на регулярній основі здійснюються політичні консультації на рівні заступників міністрів. Останній, шостий раунд таких консультацій відбувся 23 березня 2010 р. в Києві. Цей консультаційний механізм охоплює широкий спектр питань двосторонніх відносин, зокрема питання співпраці у політико-військовій галузі, безпеки на Чорному морі, євроінтеграції, консульської проблематики, співробітництва в галузі енергетики тощо. Налагоджено тісну взаємодію між українськими та турецькими дипломатами і в міжнародних організаціях. 
    Багатостороннє співробітництво. Україна та Туреччина плідно співпрацюють в рамках міжнародних організацій і налагодили взаємовигідний механізм обміну підтримкою під час виборів до керівних міжнародних органів та у питаннях узгодження позицій під час голосувань. Погляди сторін в цілому збігаються з основних питань міжнародного життя. Існуючі розбіжності мають     тактичний характер. 
    У євроінтеграційній сфері Україна та Туреччина, для яких набуття членства в ЄС є головними зовнішньополітичними цілями, дійшли порозуміння, що такі наміри не суперечать інтересам жодної із сторін і є площиною для можливої співпраці. Досвід Туреччини на євроінтегра- ційному напрямі представляє особливу цінність для України. 
    Крім того, Україна та ТР плідно співпрацюють в Чорноморському регіоні у рамках Організації 
   Чорноморського економічного співробітництва, а також по лінії військового та безпекового вимірів - сил швидкого реагування «Блексіфор» та в Операції «Чорноморська гармонія». 
    Торговельно-економічне співробітництво. Туреччина є одним із головних торговельно-економічних партнерів України. Не дивлячись на значне падіння обсягів торгівлі у 2009 році, що пояснюється наслідками світової економічної кризи, з 7 млрд. дол. США у 2008 році до 3,5 млрд. у 2009 році, розвиток взаємин з цією країною знаходиться серед пріоритетів. Характерною особливістю 2009 року було те, що падіння експорту по більшості товарних позицій відбулось, в основному, через різке зменшення експортних цін, в той час як зменшення фізичних показників експорту було порівняно незначним. По окремих товарах мала місце навіть протилежна тенденція: зменшення вартісних показників експорту на фоні збільшення натуральних показників. 
    Саме з Туреччиною наша держава має найбільше позитивне сальдо серед усіх зовнішньоторговельних партнерів за минулий рік —1,2 млрд. дол. США (у 2008 році - 2 млрд. 674 млн. дол. США). Туреччина посідає друге місце (після Російської Федерації) серед основних споживачів українських товарів. Водночас протягом поточного року спостерігається суттєве покращення показників взаємної торгівлі, що дає підстави очікувати не лише відновлення втрачених позицій, а й перевищення їх у майбутньому. 
   Протягом січня-вересня 2010 року Туреччина продовжувала займати друге місце (після Російської Федерації) серед країн, до яких здійснюються найбільші експортні поставки української продукції (6% від загального обсягу експорту України проти 5,4% за аналогічний період 2009 року). За даними Держкомстату України, товарообіг склав 2 млрд. 999 млн. 876 тис. дол. США, що на 41,75% більше, ніж за аналогічний період 2009 року. При цьому експорт склав 2,16 млрд. дол. США (зріс на 46,5%), а імпорт - 841 млн. 362 тис. дол. США (збільшення на 30,9 %). Сальдо позитивне - 1 млрд. 317 млн. 151 тис. дол. США. Важливим механізмом у торговельно-економічній сфері є діяльність Міжурядової українсько- турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва, сьоме засідання якої відбулося 24-25 травня 2010 р. в м. Стамбул під головуванням Віце-прем’єр-міністра України С.Тігіпка та Державного міністра Туреччини З.Чаглаяна. В ході вказаного засідання сторони досягай домовленостей щодо реалізації низки взаємовигідних проектів з інвестування українських вугільних шахт, спільного пошуку енергоносіїв на шельфі Чорного моря, постачання української електроенергії до ТР, а також подальшого розвитку співпраці у галузях металургії, суднобудування, автомобілебудування, танкобудування, будівельної індустрії, хімічної, легкої та харчової промисловості. 
    Головним питанням співпраці на цьому напрямі є укладення угоди про вільну торгівлю. Очікується, що найближчим часом сторони розпочнуть відповідний переговорний процес. 
    Інвестиційне співробітництво. За офіційною статистикою, станом на 2010 рік в Україну надійшло турецьких інвестицій на суму 143 млн. дол. США. За турецькими даними, обсяг турецьких інвестицій в Україну перевищує 200 млн. Проте, за словами незалежних експертів реальна сума турецьких інвестицій в Україну перевищує 2 млрд. дол. США. Такі розбіжності пояснюються тим, що багато турецьких компаній входить на український ринок через європейські канали. Енергетична сфера. У світлі останніх подій, що відбуваються в енергетично-паливному комплексі Туреччини (реалізація низки проектів з будівництва нафто- та газопроводів регіонального значення), та завдяки яким ТР вже в недалекій перспективі перетвориться на серйозного гравця з транспортування енергоносіїв (альтернативних російським) на світові ринки, двостороннє співробітництво з Туреччиною в енергетичній сфері набуває дедалі більшої актуальності і є важливим для національних інтересів України. Між сторонами налагоджено плідний діалог у цій сфері. Туреччина висловила готовність: надавати підтримку Україні щодо її участі в реалізації проекту транспортування енергоносіїв з Каспійського регіону до країн Європи - «Набукко»; розвивати співробітництво в модернізації турецької газотранспортної системи та в сфері атомної енергетики. Створено міжвідомчу Робочу групу з питань співпраці в сфері енергетики. Наразі очікується візит до України Міністра енергетики та природних ресурсів ТР Танера Иилдиза. 
    Військове та військово-технічне співробітництво. Співробітництво між оборонними відомствами України і Туреччини набуває системного та комплексного характеру за такими напрямами: воєнно-політичний діалог, проведення двосторонніх консультацій та переговорів; співробітництво між видами збройних сил; спільна участь у навчаннях; обмін досвідом з питань розвитку збройних сил; співробітництво у галузі військової освіти; мовна підготовка. 
    Сторонами обговорюється широкий спектр питань двостороннього військового та військово- технічного співробітництва, зокрема, щодо спільної участі у миротворчих операціях, продовження співпраці в рамках «Blackseafor» та «Чорноморська гармонія». Транспортна сфера. Співпраця в транспортні сфері є одним з ключових напрямів українсько-турецького співробітництва. Прагнення обох країн щодо розширення власного транспортно-транзитного потенціалу також сприяють поглибленню та розширенню форм співробітництва, а також вдосконаленню двосторонньої правової бази у транспортній сфері. 
    На постійній основі відбуваються консультації робочих груп у сферах автомобільних, авіаційних та морських перевезень. Так, 12-13 січня 2010 р. в м. Анкара відбулось засідання Змішаної українсько-турецької комісії з питань міжнародних автомобільних перевезень, за результатами якого прийнято рішення щодо лібералізації порядку здійснення українськими та турецькими перевізниками двосторонніх та транзитних перевезень. 
    Проводяться двосторонні морські консультації, у ході яких, серед іншого, обговорюється питання розширення мережі морського вантажно-пасажирського сполучення, зокрема за маршрутом Одеса-Самсун. 
    На завершальній стадії перебуває опрацювання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про організацію міжнародного залізнично-поромного сполучення, консультації з узгодження якої планується провести у березні поточного року. Підписання вказаної угоди набуває особливого значення з огляду на наміри Туреччини суттєво розширити власну залізничну сітку, завершити приватизацію портів, а також об’єднати порти залізницею. Також, планується збудувати в портах станції заміни коліс з широкої колії на вузьку, що у значній мірі прискорить вантажні перевезення з України до країн Середнього Сходу і Середземноморських портів. 
    Триває робота щодо заохочення турецької сторони до участі у проекті потягу комбінованих вантажних перевезень «Вікінг» за маршрутом Іллічівськ-Клайпеда. Спільними зусиллями сторін- учасників проекту 20 квітня 2010 року в Стамбулі відбувся презентаційний семінар можливостей вказаного транспортного проекту за участю представників України, Туреччини, Білорусі та Литви. 
    Науково-технологічна сфера. Туреччина є важливим партнером України в науково-технологічній сфері по лінії ТЮБІТАК (Науково-дослідний комітет Туреччини) - МОН України/НАН України (входить до п’ятірки країн за обсягами фінансування двосторонніх проектів). Керівництво ТЮБІТАК налаштоване на розвиток двосторонньої співпраці на цьому напрямі. 
    На окрему увагу заслуговують тематичні консультації на експертному рівні, у ході яких опрацьовано пропозиції щодо реалізації спільних проектів в таких галузях: аерокосмічна сфера; електроніка; матеріалознавство, нано-технології та прикладна енергетика. Такий формат співпраці передбачає можливість фінансування двосторонніх проектів в окремих секторах прикладних досліджень, результатом яких є створення спільної конкурентоспроможної (на місцевому, регіональному та у перспективі на глобальному рівнях) наукомісткої продукції. 
    Турецька сторона налаштована на подальший розвиток науково-технологічного співробітництва з Україною на рівноправній, взаємовигідній основі з метою розробки спільної наукоємної продукції та готова виділити відповідні кошти на реалізацію окремих спільних проектів. На даний час створені необхідні умови для інтенсифікації різнопланового науково-технологічного співробітництва між Україною і ТР. 2-4 листопада 2009 р. в Науково-дослідному центр «Мармара», м. Гебзе) відбулося засідання українсько-турецького комітету з питань науково-технічного співробітництва, Координаційного комітету з питань діяльності Міжнародної лабораторії високих технологій та переговори на експертному рівні («workshop») представників науково-дослідних структур України і Турецької Республіки Культурно-гуманітарна сфера. Українсько- турецьке співробітництво у галузі культури протягом останніх років динамічно розвивається. Досягнуто попередніх домовленостей щодо проведення у 2011-2012 роках днів Туреччини в Україні та днів України в Туреччині. 
    Двосторонні контакти в галузі освіти на між- університетському, міжрегіональному та урядовому рівнях розвиватимуться більш динамічно і конструктивно за умов укладення українсько-турецької міжурядової Угоди про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання. Активно розвивається співробітництво між вищими навчальними закладами двох країн, основу якого складають двосторонні міжунівер- ситетські угоди. Наразі вже понад 10 університетів України і Туреччини налагодили співробітництво і підписали відповідні угоди. Такі угоди укладено між Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут» і Середньосхідним технічним університетом Анкари, між Київським Національним університетом ім. Т.Шевченка та Університетом Газі (м. Анкара), Таврійським (м. Сімферополь) та Анкарським університетами, Львівськими державним медичним університетом і Національним університетом імені І.Франка та Стамбульським університетом, Сумським державним університетом та Університетом Мугли, Українським авіаційним університетом та Ескішехірським університетом, Національною академією МВС України та Поліцейською академією Туреччини. Переважна більшість контактів між університетами встановлена за сприяння Посольства. 
    Наглядним прикладом двостороннього співробітництва у сфері освіти є співпраця Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана (КНЕУ) та Університету Газі (м. Анкара). В рамках підписаного у 2001 році протоколу про співпрацю щорічно здійснюється обмін студентами та викладачами, відбуваються змагання спортивних команд двох університетів. Одним з найважливіших результатів стала домовленість щодо запровадження в Університеті Газі викладання української мови, яке почалося з вересня 2002 року. Назазі триває робота щодо відкриття кафедри україністики при зазначеному університеті. 
    Консульська сфера. Консульські відносини між Україною та Турецькою Республікою на сучасному етапі було започатковано 20 листопада 1991 року. На сьогодні між консульськими підрозділами МЗС України і Туреччини існує плідний діалог у рамках щорічних консультацій за участю заінтересованих міністерств і відомств. 
    З огляду на тенденцію постійного зростання обсягів роботи на консульському напрямку, є необхідність найширшого представлення інтересів України в різних регіонах Туреччини (на сьогодні консульські функції в ТР виконують Посольство України в Анкарі та Генеральне консульство в Стамбулі). Наразі почесні консульства України функціонують в містах Ізмір, Чанаккале та Анталія. Опрацьовується питання розширення сітки почесних консульств України в ТР, зокрема призначення почесного консула в м. Бодрум (провінція Мугла). 
    Туреччина, крім Посольства у Києві, має Генеральне консульство в Одесі та планує відкрити ще одне в Сімферополі. 
    Правоохоронна сфера. Співробітництво України з Турецькою Республікою у сфері боротьби із злочинністю є важливим напрямом двостороннього співробітництва та сприяє створенню атмосфери довіри. Співпраця на цьому напрямі демонструє чітку динаміку до подальшого поглиблення. Окрім стандартного обміну інформацією про діяльність міжнародних злочинних угруповань, сторони проводять спільні транскордонні операції та обмінюються досвідом по виробленню нових методів співпраці. 
    Важливою подією на цьому напрямі став офіційний візит в Україну Міністра внутрішніх справ ТР Б.Аталая 4-5 грудня 2009 року, в рамках якого підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво в правоохоронній діяльності. Ключовим механізмом співпраці має стати спільна українсько-турецька комісія по співпраці в правоохоронній сфері. Пріоритетними у загальному спектрі напрямів боротьби з транскордонною злочинністю для України та Туреччини і надалі залишатиметься протидія таким формам злочинності як тероризм, незаконний обіг наркотиків, нелегальна міграція, економічна злочинність, протидія злочинам проти особи та злочинам, пов’язаним з торгівлею людьми.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. СПІВРОБІТНИЦТВО  У ВИРОБНИЧІЙ ТА КУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ.

4.1. Співробітництво  у виробничій та культурній сфері.

 В Україні працюють 297 компаній з турецькими інвестиціями. Найвідоміші з них - “Евіяп-Україна”, “Пізель-Баті-одеса”, “Ютонг”, “Ербауер”, “Тур Укрейн”, “Амтек”, “Роше” тощо. Вони діють переважно в Одеській, Київській областях, Криму та на Донбасі. Співробітництво між Україною і Туреччиною в цій сфері буде неодмінно зростати. В Україні значно покращилися умови для залучення іноземних інвестицій завдяки швидкому економічному зростанню. Міста в Україні розширюються, впроваджується велика кількість проектів реконструкцій. Саме тут турецькі будівельні компанії можуть успішно себе проявити. Стратегічно важливим для України є співробітництво з Туреччиною в галузі енергетики. Геополітичне становище країн є передумовою для створення транспортних систем, які, за оцінками експертів, можуть потенційно забезпечити каспійськими та близькосхідними нафто- та газоресурсами європейський континент. Розроблюється рамкова міжурядова угода в цій сфері, зокрема, про можливість поставок української електроенергії в Туреччину кабелем по дну Чорного моря. Здійснюється реконструкція діючого газопроводу, по якому через територію України надходить газ в Туреччину і Балканські країни. Не виключається також і можливість в перспективі більш ніж удвічі скоротити шлях нафти із регіону Перської затоки в Європу через територію Туреччини і України з одного боку, і забезпечити надійне альтернативне джерело постачання енергоносіїв в Україну з іншого боку. З цього приводу обидві країни підписали міжурядову угоду про нафтопровідну систему Джейхан-Самсун, виконання якої сприятиме отриманню альтернативного джерела енергопостачання для нашої держави. Українську сторону цікавить посилення співробітництва у виробництві обладнання для переробки сільськогосподарської продукції, організація спільного виробництва медикаментів, обладнання для пакування харчових продуктів, виробництво високотехнологічного устаткування з використанням сучасних досягнень та маркетингових можливостей Туреччини у просуванні спільної продукції на світові ринки. На даний час 20 турецьких будівельних компаній залучені до 41 проекту, загальна вартість яких складає близько 500 млн. доларів США. Київ, безперечно, займає перше місце за їхньою кількістю. Найвідоміші турецькі компанії в Україні у галузі будівництва - це “Тексер”, “Догуш”, “Айсель”, “Ербек” та деякі інші. Висока якість і низькі, порівняно з європейськими, ціни є основною перевагою турецьких компаній при укладенні контрактів в Україні. Як правило, турецькі підприємці задіяні до будівництва і модернізації промислових заводів, нафтохімічних комплексів та нафтопереробних заводів, бізнес-центрів, готелів, масштабних житлових проектів тощо. Українські інвестиції в турецьку економіку на сьогодні є незначними і сягають близько 300 тис. доларів. Зараз в Туреччині існує лише чотири українських компанії, діяльність яких пов’язана з нерухомістю і транспортними перевезеннями Основною причиною низької присутності українського бізнесу на ринку Туреччини є брак вільного капіталу для інвестицій. Регіональне співробітництва між Україною й Туреччиною також відіграє важливу роль. Уряд України має намір надалі розвивати цю сферу регіонального співробітництва завдяки встановленню побратимських відносин між провінціями-областями та містами України й Турецької Республіки. Зараз вже існує десять партнерів в Україні та Туреччині. Серед найактивніших з них можна відзначити Київ та Анкару, Одесу та Стамбул, Суми та Муглу, Скадовськ та Зонгулдак, Подільський район міста Київ та Район Чанкая в Анкарі. Залучення до цієї співпраці всіх рівнів від місцевої влади до торгово-промислових палат та університетів сприяє розвиткові дружніх відносин між двома народами шляхом реалізації нових спільних проектів в усіх сферах, включаючи торгівлю, освіту, культуру. Важливою формою співпраці є обмін дітьми. Щороку група у складі 80 дітей з міста Суми приїжджає у квітні до м. Мугла на свято Дітей, а турецькі школярі приїжджають до м. Суми на кілька тижнів під час літніх канікул. Стамбул і Зонгулдак теж організовують такий обмін. Активно розвивається співпраця між Україною та Туреччиною в сфері культури. На постійній основі проводиться обмін творчими колективами, музикантами, драматичними групами, організовуються різноманітні конкурси молодих виконавців, виставки образотворчого мистецтва та фотографії. Крім того, українські та турецькі фольклорні групи беруть участь у міжнародних мистецьких фестивалях. З метою подальшого наповнення двостороннього співробітництва у галузі культури розроблюють проекти щодо організації Днів культури, науки, Днів українського кіно в Туреччині і навпаки.

4.2. Співробітництво в галузі туризму

Відкриваються широкі перспективи співробітництва в  галузі комунікацій і, особливо, в  сфері міжнародного туризму. В Україні  зацікавлені пропозицією турецьких  компаній щодо розширення їх участі в  розвитку туристичного та готельного секторів, інвестуванні коштів у розвиток інфраструктури великих міст, зокрема, Києва. Широке поле для взаємовигідного  співробітництва у сфері туризму  є також в Криму, де турецькі компанії можуть надати належну допомогу у  створенні відповідної сучасної інфраструктури. Міністр культури й  туризму Туреччини Атилла Коч  уважає реальної перспективу залучення  в Крим 20 млрд. доларів інвестицій за десять років. Турецькі інвестори  виявляють велику цікавість до свого  найближчого сусіда по чорноморському узбережжю й готові взяти участь у реалізації великомасштабних програм  по розвитку туристсько-рекреаційного  комплексу кримської автономії. Туризм - основний сектор турецької  економіки, що приносить дохід. От чому він не випробовує недоліку в регулярних інвестиціях. Туреччина відносно дешева країна для відпочинку. Що стосується безпеки туристів у цій країні. По стандартах Міжнародної організації  цивільної авіації (у тому числі  враховуючої й безпека пасажирів) турецькі аеропорти відповідають першій міжнародній категорії. Не всі розвинені  країни можуть похвастатися цим. Значний  потенціал має двостороння співпраця  в сфері туризму, яка однак  ще не досягла бажаного рівня. Численність  українських туристів в Туреччині  у десять разів перевищує кількість  турецьких в Україні. Досягти  рівноваги в цій галузі є одним  з найважливіших завдань українсько-турецької взаємодії. Туреччина є одним із найважливіших партнерів України у сфері туризму. Протягом 2006 року Україну відвідали 59,2 тис. туристів з Туреччини. У свою чергу Туреччину у 2006 року відвідали 487 тис. українських громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Туреччина є потужним субрегіональним  лідером із власною системою інтересів. За умов останніх структурних змін у посткомуністичному світі Туреччина  у своїй зовнішній політиці опрацьовує новий геополітичний ракурс. Анкара не є вже повернутою обличчям до комуністичної загрози з Півночі  та з Балкан, а у зв'язку із арабо-ізраїльським мирним процесом вона виступає як регіональний гравець і шукає впливову політику на більш віддаленій периферії. Після  Другої світової війни зовнішньополітичний  курс Туреччини був зорієнтований  подвійно: політика розвитку індустрії  та приєднання до ЄС, а з другого  боку - у зв'язку зі східною та ісламською орієнтацією Туреччина шукає  свою ідентифікацію з Середнім Сходом та Центральною Азією. Особливе положення  Туреччини стосовно Європи, з одного боку, стосовно ісламського Півдня - з другого, створює особливу геополітичну конфігурацію її національних інтересів. Європі важко сприйняти Туреччину  як її невід'ємну частину, вона сприймається як щось чужорідне. Участь Туреччини  в Північно-Атлантичному Альянсі  є скоріше наслідком "холодної війни" та геостратегічних уподобань  США, ніж усвідомлення спільних європейських інтересів. Тривалий конфлікт з більш "європейською" Грецією, Кіпрська проблема, особлива позиція в Боснійській  кризі, у ставленні до курдів - все  це не сприяє скорішому включенню  Туреччини в інші європейські  структури. Протягом 15-ти річного періоду  поновлення дипломатичних відносин сторонами було підписано 80 угод, які  регулюють співробітництво між  двома країнами з широкого спектру  питань. Відносини з Туреччиною характеризуються відсутністю політичних проблем, співпаданням поглядів у вирішенні багатьох питань сучасного міжнародного життя, що у  свою чергу відкриває нові перспективи  для розбудови діалогу і подальшого розвитку відносин не лише у двосторонньому форматі, а також у рамках міжнародних  організацій. Наступний 2008 рік має  стати знаковим у подальшому розвитку двосторонніх відносин. Предбачається  здійснення візитів до України Президента А.Гюля, Голови турецького парламенту К.Топтана, Прем’єр-міністра Р.Т.Ердогана та Міністра закордонних справ А.Бабаджана. Українсько-турецькі відносини мають сталу динаміку розвитку у багатьох сферах взаємного інтересу, зокрема, енергетичній, військовій, військово-технічній, транспортні, науково-технологічній, культурно-гуманітарній, туристичній, консульській та ін. Протягом поточного року відбулися візит Міністра енергетики та природних ресурсів Туреччини Х.Гюлера до України, засідання робочої групи з питань енергетики, в ході яких обговорено можливість реалізації спільних проектів у цій галузі, зокрема участі в реалізації проекту „Набукко”. Триває плідний діалог між оборонними відомствами двох країни у напрямі співпраці між окремими видами збройних сил; участь у навчаннях; обмін досвідом з питань розвитку збройних сил; співробітництво у галузі військової освіти; мовна підготовка. Обговорюються питання двостороннього військового співробітництва щодо спільної участі у миротворчих операціях, продовження співпраці в рамках „Blackseafor”, участі України в операції „Чорноморська гармонія”. Перспективною може стати участь України в проектах прийнятого у 2000 році Туреччиною Плані модернізації збройних сил, відповідно до положень якого на період до 2025 року, за оцінками фахівців, передбачається витратити біля 150 млрд. дол. США. Перспективним є розвиток відносин у транспортній сфері, зокрема, в галузі залізнично-поромного сполучення, авіаційних, автомобільних та морських пасажирських і вантажних перевезень. Туреччина є важливим партнером України в науково-технологічній сфері по лінії. Функціонує спільна українсько-турецька лабораторія високих технологій, обговорюються питання співробітництва з реалізації спільних проектів в таких галузях: аерокосмічна сфера; електроніка; матеріалознавство, нано-технології та прикладна енергетика. Українська сторона проявляє інтерес до досвіду Туреччини щодо будівництва соціального житла. Продовжується практика започаткування побратимських відносин між регіонами України та Туреччини. Підписано більше 20 угод між адміністративно-територіальними одиницями України та Туреччини. Найбільш продуктивно відбувається співробітництво між Одеським регіоном та Стамбулом, між якими укладено угоди про співробітництво як на рівні державних адміністрацій, так і муніципальних органів влади. Розвивається співробітництво у галузі культури та туризму. В ході Третього засідання міжвідомчої комісії у березні 2007 року підписано план співпраці в галузях культури та туризму на 2007-2008 роки. Планується проведення днів України в Туреччині та днів Туреччини в Україні. Здійснюються контакти в галузі освіти на міжунів ерситетському рівні. Сотні студентів з обох країн отримують освіту в українських та турецьких вищих навчальних закладах. Проводиться робота з налагодження діалогу щодо взаємного визнання та еквівалентності документів про освіту і вчені звання. Сьогодні відносини між двома сусідніми країнами відроджуються і мають всі можливості для реалізації їхнього потенціалу. Розвиток взаємин між Україною та Туреччиною характеризується високим рівнем довіри та порозуміння. Налагоджено плідний консультативний механізм співпраці практично у всіх сферах міждержавного діалогу. Відсутні проблеми політичного характеру. Сторони мають спільність поглядів на основні напрями міжнародної діяльності і співпрацюють в багатосторонньому форматі. Українсько-турецьке співробітництво є важливим чинником безпеки й стабільності в Чорноморському регіоні. Існує значний потенціал подальшого розвитку співробітництва у сферах, що мають стратегічне значення для обох країн, зокрема в торговельно-економічній сфері, енергетиці, транспортній галузі та ін. Проте, відсутність чіткого механізму імплементації двосторонніх домовленостей не дає можливості в повній мірі задіяти існуючі резерви.  У наступному 2011 році ключовими заходами мають стати організація візитів в Україну Прем’єр-міністра Р.Т.Ердогана (орієнтовно січень 2011 року) та Президента А.Гюля з турецької сторони, а також Міністра закордонних справ К.І.Грищенка з української сторони. Наразі, Україна та Туреччина підійшли до історичної віхи у двосторонніх взаєминах на предмет встановлення повноцінного стратегічного партнерства. Реалізація зазначеного надасть додаткового імпульсу розвитку двосторонніх взаємин та сприятиме зростанню авторитету і могутності обох наших країн.

 

Список використаної літератури

1. Бєляєва С. Такий невідомий відомий сусід...: Сторінки українсько-турецької історії //День. - 2000. - 21 квітня. - C. 8
2. Близькість не лише географічна: Українсько-турецькі відносини //Урядовий кур'єр. - 2003. - 4 грудня. - C. 3
3. Бочан І. Глобальна економіка / Ігор Бочан, Іван Михасюк,. - К. : Знання, 2007. – 401 с.
4. Варбанець П. У повітрі запахло змінами: Регіональні пріоритети зовнішньої політики Туреччини //Політика і час. - 2003. - № 7. - C. 51-58
5. Всеукраїнська наукова конференція "Україна - Туреччина: історія культурних зв'язків і співробітництво на сучасному етапі": тези доповідей / Турецьке управління співробітництва та розвитку при Кабінеті Міністрів Республіки Туреччина. — [К.], [2007]. — 27с.
6. Дядечко Л. Економіка туристичного бізнесу: Навчальний посібник/ Лідія Дядечко,; Мін-во освіти і науки України, Донецький державний ун-т економіки і торгівлі ім. М.І.Туган-Барановського. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 223 с.
7. Експортна стратегія Туреччини //Діловий вісник. - 2004. - № 4. - C. 9
8. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Навчальний посібник/ Володимир Фе-дорченко, Олена Костюкова, Тетяна Дьорова та ін.; Передм. В. А. Смолій; КУТЕП. - К.: Кондор, 2004. - 163 с.
9. Караосманоглу А. "Для України важливо використати турецький шанс" //Діловий вісник. - 1999. - № 7. - C. 4-7
10. Кифяк В. Організація туристичної діяльності в Україні: рекомендовано Мін.освіти/ Василь Кифяк,; Ред. О. В. Вілінська. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 298 с.
11. Козик В. Міжнародні економічні відносини: навчальний посібник / Василь Козик, Людмила Панкова, Наталія Даниленко,. - 6-те вид., стереотипне. - К. : Знання , 2006. - 405 с.
12. Корицкий А. Турция: новый президент, новый парламент, новое правительство //Азия и Африка сегодня. - 2007. - № 11. - C. 3-10
13. Кочубей Ю. Відповідно до "чорноморської орієнтації"/ Ю. //Політика і час. - 2003. - № 1. - C. 44-51
14. Меликян А. Турецкий гамбит //Эхо планеты. - 2000. - № 23. - C. 6-9
15. Міжнародні ринки ресурсів: навчальний посібник / А. Б. Яценко, К. С. Мітюшкіна, Т. В. Марена; Ред. Ю. В. Макогон ; М-во освіти і науки України, Донецький нац. ун-т, Маріупальський держ. гуманітарний ун-т. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 193 с.
16. Мости дружби. Україна - Туреччина=Dostluk koprulery. Ukraina - Turkiye: Міжнар. проект / Вадим В.... Болгов (ред.кол.), Вадим В. Болгов (авт.-упоряд.). — К. : Український видавничий консорціум, 2006. — 239с.
17. Моцик О. Чорне море єднає нас: Українсько-турецькі відносини/ //Політика і час. - 2001. - № 7. - C. 3-9
18. Мусієнко М. Торгувати активно і цивілізовано // Діловий вісник. - 2003. - № 6. - С. 10-11
19. Мхитарян Н. Україна і Туреччина в рамках ЧЕС(Чорноморське економічне співробітництво) //Політика і час. - 1997. - № 4. - C. 42-46
20. Нікітіна М. До питання про державну політику Туреччини у зовнішньоекономічній сфері //Економіка України. - 2006. - № 4. - C. 88-93
21. Побережний В. Туреччина у зовнішній політиці України//Нова політика. - 2001. - № 3 . - C. 29-33
22. Семенов Г. А. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану, реалії і проблеми: навчальний посібник / Г. А. Семенов, М. О. Панкова, А. Г. Семенов ; Мін-во освіти і науки України, Гуманітарний ун-т " Запорізький ін-т державного та муніципального управління " . - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 231с.
23. Степанов В. "...Але поза межами членства": Європейські перспективи Туреччини: погляди на проблему ХДС/ХСС //Політика і час. - 2003. - № 6. - C. 51-54
24. Туристична діяльність: Нормативна база/ Упор. О. М. Роїна. - К.: КНТ, 2005. - 448 с.
25. Україна - ГУУАМ - Турция: состояние и перспективы дальнейшего развития отношений //Зеркало недели. - 2001. - № 5. - C. 5
26. Україна - Туреччина: минуле, сучасне та майбутнє: Зб. наук. праць / Посольство Туреччини в Україні ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Центр українознавства. Інститут міжнародних відносин ; Інститут археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського НАН України / Ф.Г. Туранли (упоряд.). — К. : Денеб, 2004. — 632с.
27. Українство у світі: традиційність культури та спільнотні взаємини: монографія / В. М. Піскун, А. В. Ціпко, О. В. Щербатюк та ін.; За ред. В. І. Сергейчука ; Київський нац. ун-т ім.Т. Г. Шевченка, Центр українознавства. - К. : ЗАТ " Нічлава", 2004. - 240 с.