Валютні інтервенції

Зміст

Вступ……………………………………………………………...................3

1. Валютні інтервенції………………………………………………………..4
1. Що таке валютні інтервенції?.................................................................4
2. Форми валютних інтервенцій………………………………………….7
2. Вплив інтервенції на валютні ринки……………………………………...9
3. Валютні інтервенції як джерело прибутку……………………………...12
4. Оцінка валютних інтервенцій за критеріями ефективності…………....14

Висновок…………………………………………………………………..16

Список  використаних джерел……………………………………………18 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Валютна інтервенція — значний разовий цілеспрямований вплив центрального банку країни на валютний ринок і валютний курс, що здійснюється шляхом продажу або закупівлі банком великих партій іноземної валюти. Валютна інтервенція здійснюється для регулювання курсу іноземних валют в інтересах держави.

     Валютна інтервенція також може бути спільним регулюванням валютних взаємовідносин країн-учасниць, і виражатися конкретно  в єдиній валютній політиці щодо третіх країн. Валютна інтервенція здійснюється за активної участі та сприяння держав - учасників регіональних зон, в межах яких забезпечується відносно стабільне співвідношення курсів валют. При цьому використовуються центральні банки або казначейства країн-учасниць в операціях на валютному ринку з метою впливу на курси валют своєї власної країни або іноземної шляхом продажу або купівлі іноземної валюти або золота. Валютна інтервенція являє собою за формою і по суті велику за масштабами валютну операцію, проведену в рамках певного, зазвичай короткочасного періоду.

     Мета  роботи - розкриття сутності валютних інтервенцій. Розглянути фактори, форми валютної інтервенції. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Валютні інтервенції

1.1 Що таке валютні  інтервенції?

      Найважливішим інструментом валютної політики держав є валютні інтервенції - операції центральних банків на валютних ринках з купівлі-продажу національної грошової одиниці проти провідних  іноземних валют. [13, с 178]

      Мета  валютних інтервенцій - зміна рівня відповідного валютного курсу, балансу активів і пасивів по різних валютах або очікувань учасників валютного ринку. Дія механізму валютних інтервенцій аналогічно проведенню товарних інтервенцій. Для того щоб підвищити курс національної валюти, центральний банк повинен продавати іноземні валюти, скуповуючи національну валюту. Тим самим зменшується попит на іноземну валюту, а, отже, збільшується курс національної валюти. Для того щоб знизити курс національної валюти, центральний банк продає національну валюту, скуповуючи іноземну. Це призводить до підвищення курсу іноземної валюти, і зниження курсу національної валюти. [2, с 322]

      Для інтервенцій, як правило, використовуються офіційні валютні резерви, і зміна  їх рівня може служити показником масштабів державного втручання  в процес формування валютних курсів. Масштаби інтервенцій центрального банку країни є, як правило, секретною інформацією, що відображає прагнення влади зберегти конфіденційність своїх дій для того, щоб забезпечити ефективність здійснюваних заходів. Однак багато даних про розмір валютних інтервенцій центрального банку часто публікуються в пресі.  
Офіційні інтервенції можуть проводитися різними методами - на біржах (публічно) або на міжбанківському ринку (конфіденційно), через брокерів або безпосередньо через операції з банками, на строк або з негайним виконанням. Крім офіційних резервів, джерелом коштів для інтервенцій можуть бути короткострокові запозичення та операції «своп». Конкретна інтервенційна стратегія визначається загальною економічною стратегією даного уряду, а також особливостями становища центрального банку на валютному ринку.

      Крім  того, офіційні валютні інтервенції  поділяються на "стерилізовані» і «нестерилізовані». «Стерилізовані" називають інтервенції, в ході яких зміна офіційних іноземних нетто-активів компенсується відповідними змінами внутрішніх активів, тобто практично відсутній вплив на величину офіційної "грошової бази». Якщо ж зміна офіційних валютних резервів в ході інтервенції веде до зміни грошової бази, то інтервенція є «нестерилізовані». [7, c. 46-53]

      Валютні інтервенції можуть бути прямими і непрямими. При прямих інтервенціях центральний банк від свого імені здійснює операції на валютному ринку, про що згодом повідомляється інформаційними агентствами - уточнюється сума і дата здійснення операції. При непрямих інтервенціях операції відбуваються рядом комерційних банків за дорученням центрального банку. Такі інтервенції більш поширені на ринку Форекс - вони надають більший ефект в порівнянні з прямими інтервенціями через свою несподіванки.

      Для того щоб валютні інтервенції  призвели до бажаних результатів  по зміні національного валютного  курсу в довгостроковій перспективі, необхідно:

      1. Наявність необхідної кількості  резервів у центральному банку  для проведення валютних інтервенцій; 

      2. Довіра учасників ринку до  довгострокової політики центрального  ринку; 

      3. Зміна фундаментальних економічних  показників, таких як темп економічного  зростання, темп інфляції, темп  зміни збільшення грошової маси  та ін 

      Як  правило, інтервенція відбувається на тлі надмірного зростання або падіння національної валюти в результаті дій спекулятивних інвесторів. Однак сильне зниження курсу валюти має такі недоліки:

      1. Підвищується ціна на імпортовані товари і послуги, що сприяє зростанню інфляції. У цьому випадку центральні банки змушени підвищувати облікову ставку, що, ймовірно, будкть мати несприятливі наслідки для фондових ринків та економічного зростання в цілому. Це також може привести до зниження курсу валюти.

      2. Можливе збільшення дефіциту  платіжного балансу (це обумовлено  тим, що обсяг імпортованих  товарів і послуг перевищить  обсяг експорту). При цьому фінансування  дефіциту залежить від припливу  іноземних інвестицій, обсяг яких  може виявитися недостатнім. У  цьому випадку також знадобиться  підвищення облікової ставки, щоб  стимулювати зростання курсу  валюти, що може дуже негативно  відбитися на економічному зростанні.  Прикладом, є ситуація в США.

      3. Це веде до подорожчання валют  країн - торговельних партнерів,  що, у свою чергу, призводить  до зростання цін на експортовані  ними товари та послуги на  світовому ринку. Це також призведе  до серйозного уповільнення економічного  зростання, особливо в країнах з експортно-орієнтованою економікою. Прикладом може бути підвищення курсів валют Південно-східної Азії в 1997 році проти долара.

      Валютні інтервенції можуть відбуватися  на валютному ринку Банку Японії, Банку Англії та Європейського Центрального Банку. Банк Англії може зважитися на продаж фунта проти євро, так як Британська промисловість виграє від того, що британські товари, що експортуються до Єврозони, стають дешевшими, тому що вони становлять понад 60% експорту Великобританії. Величезні валютні резерви Банку Японії і солідний стаж по досягненню стабільності Йени на ринках роблять його ймовірним кандидатом на вчинення інтервенції і запобігання зростанню Єни. [23]

      Підводячи підсумки, Валютні інтервенції - це разовий цілеспрямований вплив центральних банків країн на валютному ринку і валютний курс, що здійснюється шляхом продажу і закупівлі банком великих партій різної валюти.

2. Форми валютних інтервенцій

      Інтервенція на валютному ринку здійснюється декількома способами і має кілька форм.

      Вербальна Інтервенція: Це означає, що офіційні особи Міністерства Фінансів (Казначейства), центральних банків чи інші політики підвищують (або знижують) валютний курс за допомогою усного вираження негативної оцінки ситуації, що склалася. Вони або погрожують фізичною інтервенцією (реальної купівлею або продажем валюти), або просто відзначають, що курс валюти переоцінений або недооцінений. Це найдешевша і найпростіша форма інтервенції, так як вона не передбачає використання валютних резервів. Однак, цей спосіб не завжди ефективний. Вербальна інтервенція ефективніше в тих країнах, де центральний банк має за плечима історію частих і дієвих фізичних інтервенцій.

      Операційна  Інтервенція: Це покупка або продаж валюти центральним банком, зазвичай від імені Міністерства Фінансів.

      Узгоджена Інтервенція: Це передбачає узгоджені дії кількох країн, спрямовані на підвищення або пониження курсу будь-якої валюти, за допомогою своїх резервів. Успіх цієї інтервенції залежить від охоплення (кількості залучених країн) або від глибини (вартості інтервенції в доларах). Узгоджена інтервенція може також бути вироблений, коли офіційні особи кількох країн спільно висловлюють стурбованість з приводу постійно зростаючої знижується валюти.

      Стерилізована Інтервенція: має місце, коли центральний банк стерилізує інтервенцію, компенсуючи ці дії за допомогою монетарної політики (операції на відкритому ринку або зміни облікової ставки). Коли ФРС США продавала долари за євро, щоб підвищити валюті 22 вересня 2000 року, вона мала намір компенсувати це скороченням грошової маси на фінансових ринках США, що дозволило б їм залишити монетарну політику без змін. Якби ФРС не стерилізувала інтервенцію за допомогою скорочення грошової маси, то на ринку з'явилися б додаткові припливи капіталу, що зробило б експансивне вплив на монетарну політику і призвело б до зниження процентних ставок. Таким чином, продаж доларів за євро з боку ФРС благополучно підтримала євро на якийсь час, при цьому вплив на ринок короткострокового капіталу залишилося мінімальним.

      Центробанки зазвичай стерилізують інтервенцію, щоб  не піддавати ризику свою внутрішню  монетарну політику, підвищуючи (або  знижуючи) курс своєї валюти. Інтервенція на валютному ринку здійснюється без стерилізації (або з частковою стерилізацією), коли дія на валютному ринку узгоджується з монетарною та валютною політикою.

      Прикладом може служити велика інтервенція  із «Угоди п'яти країн Заходу про  валютні інтервенції» у вересні 1985 року, коли країни Великої Сімки  об'єдналися для того, щоб стримати сильне зростання долара шляхом його продажу проти інших валют. Цей  захід мав успіх, тому що супроводжувалося відповідною монетарною політикою кожної з країн. Японія підвищила короткострокові облікові ставки на 200 базисних пунктів, а тримісячна ставка по євро - Єні досягла позначки до 8,25%, що зробило Японські депозити більш привабливими, ніж доларові. Інший приклад нестерилізовані інтервенції це «Луврському угоду» у 1987 році, коли країни Великої Сімки об'єдналися, щоб зупинити зниження долара. У цьому випадку ФРС зробила серію підвищення облікових ставок на 300 базисних пунктів, довівши ставку до 9,25% до вересня. [21]  
Таким чином, існує чотири форми валютних інтервенцій, а саме вербальна, операційна, узгоджена і стерилізована інтервенції.