Наприкінці 1920-х і 1930-х років зниження рівня  купівельної спроможності, торгівлі і виробництва у світі збільшили  падіння показників британського експорту й утруднили адаптацію промисловості до ринкових умов, що змінюються. Під час Другої світової війни втрати на море, збиток від бомбардувань і нездатність підтримувати на належному рівні технічний стан устаткування коштували Британії, по оцінках, 12 млрд. доларів. Близько 4 млрд. доларів іноземних інвестицій і ще 12 млрд. доларів нових боргів пішло на оплату військових постачань.

      Після Другої світової війни відродження  економіки і надалі її зростання  стали можливими завдяки фінансовій допомозі США і Канади. Більш того, швидкий ріст світової торгівлі і виробництва забезпечили більш сприятливі умови для розвитку нових галузей. До 1974, коли Британія приєдналася до Європейського економічного співтовариства, випуск промислової продукції майже постійно збільшувався. Основні види економічної діяльності – вуглевидобуток, кораблебудування, бавовняна промисловість і залізничний транспорт – скоротилися. Найбільш помітне розширення виробництва відбулося в хімічній промисловості, нафтохімії, виробництві електроустаткування й автомобілебудуванні.

      Найбільш  серйозним джерелом труднощів було повільне зростання продуктивності праці через недостатній рівень капіталовкладень. Спроби підтримати стабільне економічне зростання  приводили до конкурентних торгів за обмежені людські й інші ресурси і до швидкого підвищення зарплат і цін. Спроби установити контроль за доходами і цінами в такі періоди були досить успішними в перші два роки проведення цієї політики, але потім потерпіли крах.

      Зростання економіки, супроводжуваний сплесками інфляції, у свою чергу, викликав серйозний дефіцит зовнішньоторговельного балансу. Внутрішній попит необхідно було задовольняти за рахунок імпорту, у той же час спостерігалося відставання експорту. Це змушувало інвесторів конвертувати свої засоби у валюти інших сторін, що вело до падіння курсу фунта на світовому валютному ринку. До 1972 при будь-якому спалаху інфляції і серйозному дефіциті зовнішньоторговельного балансу уряд переключався з політики заохочення економічного зростання на режим економії витрат. Ці переключення ускладнювали інвестування в проекти довгострокового характеру. Після 1972 була прийнята політика плаваючого курсу фунта-стерлінга [2, с. 225].

      Після приходу до влади в 1979 консерваторів  на чолі з Маргарет Тетчер грошова маса стала розглядатися як найважливіший фактор, що здійснює вплив на економіку й особливо на ціни. Сподіваючись скоротити грошову масу і побороти інфляцію, уряд обмежив втручання держави в економіку, були скорочені і витрати державного сектора. У той же час високі дисконтні ставки, покликані скоротити попит на землю, залучили іноземний капітал і підвищили вартість фунта і сприяли збільшенню британського експорту. Ріст інфляції сповільнився, у 1987–1988 був відзначений ріст економіки, але відродження торкнулося головним чином багатого південного сходу Британії. Наприкінці 1980-х років почала розкручуватися нова інфляційна спіраль, яку вдалося приборкати введенням твердих економічних заходів, включаючи строгий валютний контроль і збільшення валютних ставок. Істотне скорочення виробництва й інвестицій привели британську економіку в нову смугу кризи – найглибшу після Великої депресії.

      2.2. Природно-екологічні передумови

     Британські  острови лежать у північно-західного  узбережжя Європи. Британські острови оточені безліччю дрібних островів. На південно-заході від острова Британія розташовані острови Сіллі, а до Півночі від Уельсу острів Англсі. На західному і північному узбережжях Шотландії розташовані численні дрібні острови, що входять до складу Великобританії. Найбільш важливими з них є Оркнейські Шотландські острова [2, с. 216-217].

       З заходу Великобританія омивається  водами Атлантичного океану, а  зі сходу водами Північного  моря. Геополітичне положення країни показано накартосхемі 1.

     Картосхема 1

     Геполітичне положення Великобританії 

       

     З півдня Великобританія граничить із Францією найближчим і найбільш розвитим сусідом, що має з нею загальні водні границі. Основне сполучення між державами здійснюється через протоку Ла-Манш (британці називають її «Англійський канал»), по дну якого наприкінці двадцятого століття був прокладений тунель для швидкісного залізничного сполучення. До цього сполучення між двома країнами здійснювалося водним або повітряним шляхом.

       Також найбільш близькими сусідами  Великобританії є Бельгія і  Нідерланди, значно далі розташовані  Данія, Німеччина, Норвегія.

       Таким чином, ЕГП Великобританії  є одночасно сусідським і приморським,  що украй вигідно для економічного розвитку країни, хоча, безсумнівно, має визначені мінуси в стратегічному і військовому відношенні .

     Цінних  корисних копалин на території Великобританії не так вже й багато. Одна з  найважливіших корисних копалин - залізна  руда - тепер практично не видобувається. .Інші економічно важливі викопні руди включають свинець, видобуток якого задовольняє потреби економіки лише на половину, і цинк. Досить багато інших ресурсів, таких, як крейда, вапно, глина, пісок, гіпс.

     З іншого боку, Великобританія має великі запаси ресурсів енергії, включаючи нафту, природний газ і вугілля, ніж будь-яка інша країна Європейського Співтовариства. Раніше життєво важливе джерело енергії вугілля продовжує утрачати своє значення. Якщо порівняти видобуток вугілля в 1913 році, коли було зроблено більш 300 мільйонів тонн вугілля більш ніж одним мільйоном працівників, із сьогоднішнім днем, то виявиться, що видобуток вугілля упав більш ніж у три рази з ще великим зниженням рівня працівників, зайнятих у видобувній промисловості. Електростанції як і раніше споживають велика кількість вугілля, але з ростом конкуренції з боку альтернативних видів палива видобуток вугілля залишається в не кращій ситуації.

     Відкриття покладів нафти в Північному морі привело до стрімкого розвитку нафтовидобувної промисловості. З початку роботи в 1975 році кількість добутої щорічно нафти збільшується з кожним роком, що зробило Великобританію практично самодостатньої в плані споживання нафти, і навіть її експортером. При середньому рівні видобутку 2,6 мільйонів барелей у день Великобританія займає шостий рядок світового виробника нафти. Запаси нафти у Великобританії досягають цифри 770 мільйонів тонн.

     З початком видобутку природного газу в 1967 році вугілля в містах поступово  замінили на газ, а по всій країні побудували газопровід. Запаси натурального газу оцінюються в межах 22,7 трильйонів кубічних футів.

      2.3. Соціально-економічні передумови

 

     Населення Великобританії складає більш 64 мільйонів чоловік. Національний склад: англійці більш 80%, шотландці 10%, валлійці (корінні жителі Уельсу) 2%, ірландці 2,5% [4].

     Динаміку  чисельності населення Великобританії показано на рис. 1.

     

     Рис. 1. Динаміка чисельності населення Великобританії

     *Джерела:  http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F 
 

     Великобританія - високоурбанізована країна: у містах живе 87% населення, у тому числі половина у великих (у Лондоні - близько 8 млн  жителів).

     За  даними соціологічних досліджень, три чверті економічно активного населення Великобританії проводить свою відпустку поза постійним місцем проживання, причому велика частина - в межах країни (близько 25 млн). Основний потік туристів вирушає з найбільш урбанізованих центральних районів до морського узбережжя Південно-Східної Англії, в райони курортів Брайтона, Уертінзі, Сіфорд, Маргіта та інБлизько 15% туристів слідують в гірські райони Шотландії і Уельсу, 8% відпочивають на берегах річок і озер в різних частинах країни.

      Близько 15 % туристів відпочивають у гірських районах Шотландії й Уельсу, 8 % на берегах річок і озер у різних частинах країни.

     В останні роки спостерігається помітний приплив населення з країн, що розвиваються, в основному з країн  Африки, Азії і Латинської Америки. Це сприяє значному зростанню кількості населення.

     В зв'язку зі значною імміграцією населення  до Великобританії спостерігається  водночас від'ємна динаміка природного приросту та  позитивна динаміка у механічному прирості населення (таблиця 1).

     Таблиця 1

     Динаміка  природного та механічного руху населення  Великобританії за 2000-2009 рр [26].

      

     *Джерела:  http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F 

     Важливим  фактором розвитку туризму в країні є показник зайнятості в туристичному комплексі (рис. 2).

     

Рис. 2. Динаміка чисельності населення Великобританії

     *Джерела: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F 

     Як  свідчать дані рис. 5, у туристичній індустрії Великобританії зайняті півтора мільйона осіб, тобто більше 6% усього економічно активного населення країни.

     Великобританія  - лідер європейської торгівлі і великий фінансовий центр. За 2 останніх десятиліття уряд сильно зменшив частку приватного сектора в економіці і розширив соціальні програми.Сільське господарство відрізняється високою інтенсивністю, добре обладнане і відповідає найвищим європейським стандартам, виробляючи 60% продуктів при використанні менш ніж 2% робочої сили.

     Великобританія - високорозвинена індустріальна  країна, великий постачальник готової  промислової продукції на світовий ринок і великий експортер  капіталу (переважно в розвинуті країни).

 

     Рис. 3. Динаміка ВВП Великобританії, трлн.дол

     Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F 

     ВВП на душу населення 36600 доларів на рік². Займає 13 місце у світі за рівнем життя населення. ВВП за 2006 становив 2.151 трлн дол; за 2007 - 2.215 трлн дол; за 2008 - 2.231 трлн долВВП Великобританії в першому кварталі 2009 року скоротився на 1,9 відсотка в порівнянні з попереднім кварталом, що стало рекордним падінням за останні 30 років. У четвертому кварталі 2008 року падіння ВВП країни склало 1,6 відсотка. (див. рис. 3).

     Хоча темпи економічного росту країни істотно знизилися, ВВП на душу населення зростає та економіка Великобританії залишається провідною у світі.

     Про значний розвиток економіки Великобританії свідчить також значна питома вага сфери послуг у структурі ВВП (80%). При цьому державний сектор та фінансове забезпечення мають найбільшу питому вагу серед усіх інших сфер народного господарства Великобританії – половина від ВВП країни.

     Важливими економічними чинниками формування та розвитку закладів рекреаційно-туристичного комплексу є середньодушові доходи туристів, які відвідують країну – це визначає рівень економічної спроможності основного контингенту споживачів послуг туристичної галузі. Також важливим економічним чинником є загальнодержавні витрати на розвиток туристичної галузі – інвестицій в розвиток туристичного бізнесу (рис. 4).

     Рис. 4. Показники економічного потенціалу туристів, дол.

     Джерело: сайт www.niss.gov.ua 

     У 2008-2009 рр. спостерігалося зниження економічного потенціалу туристів – зменшилися їх середні задекларовані доходи, що також вплинуло на зменшення витрат туристів.