Международный банк реконструкции и развития

     З  1990 по 1997 р. світовий товарообіг  збільшувався щорічно на 7-8%; експорт  зріс в 1,5 рази й склав 5,3 трлн. дол., імпорт - на 60,5% й 5,6 трлн. дол.  відповідно. В 1998-1999 р. темпи росту мирового зовнішньоторговельного обігу знизилися до 4-5%, в 2000 р. вони склали більше 10%. Обсяг світового експорту в 2000 р. рівнявся 6,3 трлн. дол., імпорту - 6,5 трлн. дол.

     Кризи  90-х рр. у ряді країн Латинської  Америки й Азії, а також у Росії (1998 р.) трохи сповільнили розвиток зовнішньої торгівлі розвинених країн в 1998-1999 р., але абсолютних падінь не було. ДО 2000 р. експорт розвинених країн збільшився з 1990 р. на 72% і склав 4,2 трлн. дол., імпорт - на 76% і склав 4,4 трлн. дол., негативний торговельний баланс був дорівнює 215 млрд. дол.

     В  1991-1997 р. середньорічні темпи росту  експорту країн, що розвиваються, випереджали темпи росту розвинених  країн і склали 10-11%. В 1998 р. було  абсолютне падіння експорту на 109 млрд. дол. ДО 2000 р. країни, що розвиваються, відновили високі темпи росту експорту, і він склав 2,0 трлн. дол. Імпорт країн, що розвиваються, збільшувався до 1997 р. на 8% у рік, в 1998 р. зниження склало 185,2 млрд. дол., до 2000 р. імпорт зріс до 2 трлн. дол., торговельний баланс був негативним у розмірі 13 млрд. дол. 

     Країни  Центральної й Східної Європи  не уступали країнам, що розвиваються, у темпах росту зовнішньої  торгівлі до 1998 р., в 1999 р. їхній  експорт скоротився на 4,5%. Країни  СНД дуже важко перенесли кризи 1997-1998 р., падіння експорту було значним, воно склало 13,3% в 1998 р. й 5,1% в 1999 р.

     Таким  чином, на динаміку світового  товарообігу роблять вплив багато  факторів. Це розширення виробництва,  поглиблення міжнародного подолу праці, фаза світового економічного циклу й інші фактори, що впливають на сукупний попит у розвинених країн. Ці країни є основними експортерами й імпортерами товарів і послуг, причому більша частина їхнього товарообігу доводиться на взаємну торгівлю. Впливають на динаміку світового товарообігу також кредитування, лібералізація зовнішньої торгівлі, інтеграція, валютний курс й інші фактори. 
 

       2.2.Товарна структура міжнародної торгівлі 

На темпи розширення міжнародної торгівлі робить істотний вплив зміна товарної структури експорту й імпорту. Товарна структура розраховується по частці груп товарів у вартості експорту або імпорту в поточних цінах за даний рік.

Загальний напрямок структурних зрушень у світовій торгівлі полягає в наступному:

відбувається зниження питомої ваги сільськогосподарської й мінеральної сировини, а також продовольства;

збільшується  частка готової продукції, особливо машин й устаткування й високотехнологічних товарів за рахунок високих темпів розширення їхнього експорту й імпорту.  

За 1955-1999 р. частка продовольства у світовому експорті знизилася з 21,9 до 8,0%, сільськогосподарської  сировини - з 13,0 до 2,0%. Частка енергоносіїв і палива з 1955 до 1985 р. здійнялася з 11,0 до 18,5%, а потім знизилася до 1999 р. до 7,3%, що порозумівається різкими коливаннями світових цін на нафту. За розглянутий період (1955-1999 р.) частка промислових виробів у світовому експорті стійко зростала й склала в 1999 р. 76,5%; при цьому частка машин, устаткування й транспортних засобів здійнялася в 2 рази, автотранспортних засобів - майже в 3 рази.

Таблиця 12.7. Товарна  структура світового експорту в  другій половині ХХ сторіччя (в % до підсумку, у поточних цінах)  1955 р. 1973 р. 1985 р. 1999 р.

Продукція сільського господарства 34,9 21,1 13,8 10,0

Продовольство 21,9 15,0 10,4 8,0

Сировина 13,0 6,1 3,4 2,0

Продукція видобувної промисловості 18,5 17,2 22,7 10,1

Руди й метали 3,7 2,6 1,8 1,0

Енергоносії й  паливо 11,0 11,0 18,5 7,3

Кольорові метали 3,8 3,6 2,4 1,8

Промислові вироби 42,8 57,4 63,5 76,5

Залізо й сталь 4,7 4,3 3,1 2,3

Машини, устаткування, транспортні засоби 21,0 32,7 35,5 41,9

Автотранспортні засоби 3,5 7,2 8,2 10,0

Офісне й телекомунікаційне  встаткування 0,9 3,0 5,1 14,1

Інші машини й устаткування 16,6 22,3 22,2 17,8

Продукти хімії 5,3 7,3 8,5 9,6

Текстиль й  одяг 6,0 6,2 5,5 6,1

Інші вироби 5,8 6,9 10,9 16,6 
 
 

Основною статтею  світового товарообігу є готові вироби, частка яких навіть в експорті із країн, що розвиваються (за рахунок  в основному азіатських експортерів) збільшилася з 19% в 1980 р. до 70% в 1997 р., з розвинених - з 71 до 80%.; країн Центральної й Східної Європи - з 75 до 80%, Росії - з 25 до 42% (див. табл. 12.7).

     Збільшення  готової продукції у світовому  товарообігу здійснюється за  рахунок машин, устаткування, транспортних засобів. Розширюється торгівля напівфабрикатами, проміжними товарами, окремими частинами кінцевого продукту, частка яких становить близько 1/3 світового імпорту, а в торгівлі машинами, устаткуванням і транспортними засобами - близько 40%.

     За  розглянутий період (1980-1997 р.) частка продовольства в експорті з розвинених країн, які є основними постачальниками цієї продукції на світовий ринок, знизилася на 1/3 і склала 7,6%; країн, що розвиваються, - на 30% і склала 8,4%; країн Центральної й Східної Європи - на 14% і склала 9,1% в експорті цих країн. Істотно знизилася в експорті всіх груп країн до 1997 р. частка сільськогосподарської сировини, металів і руд, палива. Навіть у російському експорті частка палива знизилася до 34%, в 1990 р. вона становила більше половини.

Таблиця 12.8. Товарна  структура світового експорту по групах країн наприкінці ХХ сторіччя (в %)  Продовольство С. -х. сировина Руди й метали Паливо Готові вироби

  Розвинені країни

1980 100 11,3 3,6 5,0 7,0 70,9

1990 100 8,9 2,8 3,2 4,2 77,9

1997 100 7,6 1,0 2,8 3,8 80,5

  країни, Що Розвиваються

1980 100 11,8 3,8 4,3 59,7 19,5

1990 100 11,6 3,1 4,1 26,6 53,6

1997 100 8,4 2,5 3,7 14,9 70,5

  Країни ЦВЕ

1980 100 10,6 2,9 2,8 8,1 75,0

1990 100 10,2 2,5 5,3 5,9 73,9

1997 100 9,1 2,5 4,3 4,8 79,3

  СРСР/Росія

1980 100 1,8 5,5 3,5 47,0 24,8

1990 100 2,1 7,6 9,4 52,7 24,0

1997 100 3,0 7,6 13,4 33,9 42,3 
 

По основних доходах від експорту 18 країн, що розвиваються, є експортерами палива (по даним 1999 р.), серед них 6 африканських держав, 9 середньо-східних,а також Бруней, Венесуела, Тринідад і Тобаго. 42 держави одержують доходи від експорту первинної сировини (без палива), у їхньому числі 28 африканських держав, 5 азіатських, 8 латиноамериканських, включаючи Чилі; 24 держави, що розвивається, мають диверсифікований експорт, тобто експортують готові вироби й сировина; 34 держави одержують валютні доходи в основному від послуг, приватних перекладів й ін.

     Експортерами  промислової продукції є 15 держав, серед яких 11 азіатських - чотири  нових індустріальних країни Південно-Східної Азії, НІС ЮВА (Гонконг, Сінгапур, Тайвань, Південна Корея), Бангладеш, Індія, Китай, Малайзія, Пакистан, Таїланд, Філіппіни, а також Бразилія, Ізраїль, Мексика й Туреччина. Таким чином, у більшості країн, що розвиваються, не відбулося істотних змін у структурі їхнього експорту; багато хто залишаються постачальниками сировини й палива.

     Кардинальні  зміни за історично короткий  строк відбулися в товарній  структурі зовнішньої торгівлі  ряду азіатських держав, що прийняли експорт орієнтовану модель розвитку з активним залученням іноземного капіталу й технологій, особливо на початкових етапах; найбільше що ефективно використали міжнародний поділ праці (див. табл. 12.8). 

Таблиця 12.9. Товарна  структура експорту азіатських країн (в %)  Сировину й продовольство Промислові вироби Текстильні вироби Машино-технічні вироби

  Гонконг

1970 4,3 95,7 44,3 11,8

1995 6,2 93,8 37,9 26,8

  Південна Корея

1970 23,5 76,5 41,1 7,2

1995 6,7 93,3 15,0 51,6

  Сінгапур

1970 72,5 27,5 5,6 11,0

1995 16,1 83,9 2,6 62,3

  Тайвань

1970 24,2 75,8 29,0 16,7

1995 7,3 92,7 14,4 47,7

  Індонезія

1970 98,8 1,2 0,2 0,3

1995 49,4 50,6 13,9 6,8

  Малайзія

1970 93,5 6,5 0,7 1,6

1995 25,3 74,7 4,9 50,0

  Таїланд

1970 95,3 4,7 7,5 0,1

1995 26,9 73,1 12,5 31,5

  Китай

1970 58,2 41,8 - 1,5

1980 52,5 47,5 - 2,9

1990 28,4 71,6 28,8 17,3

1995 16,0 84,0 26,0 19,5 
 

   В 1970 р. багато азіатських країн були експортерами сировини, а Гонконг, Південна Корея й Тайвань продавали в основному текстильні вироби. ДО 1995 р. вони стали великими експортерами промислової продукції, у тому числі машинно-технічної. Деякі з них зайняли сильні позиції на світовому ринку машин й устаткування. В 1996 р. сукупна частка Гонконгу, Південної Кореї, Сінгапуру, Тайваню, Індонезії, Малайзії й Таїланду у світовому експорті машин й устаткування склала 12,7%, частка всіх інших країн, що розвиваються, на цьому ринку, включаючи Бразилію, Мексику, Аргентину, була нижче 8%. 
 
 
 

2.3.Особливості й географічна структура сучасної міжнародної торгівлі 
 

      Для  географічного  розподілу  світової  торгівлі  характерно

перевага країн  з  розвитий  ринковою  економікою  промислово  розвинених

країн. Так, у  середині  90-х  рр.  на  них  приділялося  близько  70%  світового

експорту.

      На   відміну   від   більшості    країн, що   розвиваються,    «нові

індустріальні країни») особливо чотири  «малих  дракони»  Азії  (Південна

Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур), демонструють швидкий  ріст експорту.  Їх

частка у світовому  експорті в середині 90-х років  становила  10,5%.  Що набирає

економічні звороти в останнє десятиліття КНР досягла 2,9% (було  менш

1%). США у світовому  експорті займають 12,3%, Західна Європа  -  43%;  Японія

-9,5% (див. табл. 2).

       Характеризуючи основні тенденції  в  географічній  спрямованості

міжнародної  торгівлі,  варто  підкреслити  той  факт,  що  розвиток  й

поглиблення  міжнародного  подолу  праці  між  промислово  розвиненими

країнами  веде  до  збільшення  їхньої  взаємної  торгівлі  й  зменшенню   частки

країн, що розвиваються.  Основні  товаропотоки  протікають  у  рамках  «великий

тріади»: США - Західна  Європа - Японія. 

                                                              Таблиця 2  
 

                Найбільші держави-експортери в  1994 р.* 

 країни                              |експорт, млрд.   |доля в світовій|

|                                            |дол.                   |торгівлі, %         |

|США                                  |512                       |12,3                    |

|Германія                           |421                       |10,1                    |

|Японія                              |397                       |9,5                      |

|Франція                            |236                       |5,7                      |

|Великобританія               |205                       |4,9                      |

|Італія                                |189                      |4,5                      |

|Канада                               |165                       |4,0                      |

|Гонконг                             |152                       |3,7                      |

|Голландія                        |148                       |3,6                      |

|Бельгія/Люксембург      |131                       |3,1                      |

|Китай                                |121                       |2,9                      |