Международный банк реконструкции и развития

                           План 
 

 Вступ 

1.Міжнародний  банк реконструкції й розвитку 

1.1. Група Всесвітнього  Банку 

1.2. Діяльність  Банку 

 Висновок 

 Вступ 

2. Поняття й  склад міжнародної торгівлі

          

2.1.Динаміка й  обсяг міжнародної торгівлі 

2.2.Товарна структура міжнародної торгівлі 

2.3.Особливості  й географічна структура сучасної  міжнародної торгівлі 

 Висновок 

 Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                 Вступ 

      Після   криз  30-х  років,  що потрясли буквально  увесь  світ  й   в

результаті втрат  від  Другої  світової  війни,  світове  господарство  виявилося

розбалансованим. Країни вплутувалися в торговельні  конфлікти один  з  одним,

фінансова, валютна  й кредитна система занепала. Але  до  середини  ХХ

століття поступово  виникало  розуміння  того,  що  світове  господарство  не  в

стані стабільно  функціонувати без  яких-то  загальних для всіх  країн

механізмів координації  й керування. На макрорівні  в  плині  десятиліття

виникла  ціла  система   міждержавних  економічних і   фінансових

організацій, що    спостерігають    за    світовим    економічним     розвитком,

попереджуючих про виниклі дисбаланси  й надають   країнам  у випадку

необхідності  всебічну підтримку. У їхньому числі  -  МВФ,  Всесвітній   банк,

Світова торговельна  організація й т.д.

       Всесвітні організації, що діють  у  галузі  економіки  й   валютно-

фінансових  відносин,  природно,   попадають   у   сферу   впливу   ООН.

Діяльність самої  ООН у цих областях обмежена. На  практиці  її  цілком

заміняє ЮНКТАД. Але серед спеціалізованих організацій, що залежать від  ООН,

дуже важливу  роль грають органи, створені по  Бреттон-Вудським  угодам,

і ГАТТ, що заміняють  спеціальні установи ООН. Дж. Кейнс, що заклав  основу

регулювання  сучасної  макроекономіки,  у  тому  числі  й  міжнародної

економіки, поставив у числі  інших  актуальний  і  донині  питання  про

ступеня державного втручання в економічний  розвиток.   Він  став

одним з ідеологів  й  авторів  статей  угоди  (уставу)  Бреттон-Вудських

інститутів (МВФ  і  Всесвітнього  банку),  створених  для  міждержавного

регулювання  й   донині   є   ключовими   міжнародними

економічними  організаціями.  У липні 1944 року Бреттон-Вудська  конференція

об'єднала представників 44 країн-членів тоді ще що тільки створилася  ООН.

Кінцевим результатом  конференції була установа в грудні  1945  року  двох

спеціалізованих організацій ООН:  МВФ  і  МБРР.  Я  свою  роботу  присвячу

діяльності однієї із цих організацій - МБРР. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                1.Міжнародний банк реконструкції й розвитку 

     Міжнародний  банк реконструкції й розвитку (МБРР) створений в 1946 р.  в

відповідності з домовленістю учасників  Бреттон-Вудської  конференції.  28

країн підписали  "Статус угоди про Міжнародний  банк  реконструкції  й

розвитку", що був розроблений на  конференції  Організації  Об'єднаних

націй по валютно-фінансових питаннях.  Устав  МБРР  неодноразово  змінювався.

Банк як спеціалізована установа ООН  входить  у  систему  Об'єднаних

Націй.

      Штаб-квартира  МБРР  перебуває  у  Вашингтоні.  Банк  має  близько  70

регіональних  і країнових бюро й представництв, у тому числі й у Росії.

За даними на 1996 рік[1] 180 держав є членами  МБРР[2].  Членство

відкрито тільки для членів  МВФ  у  той  час  і  на  тих  умовах,  які

визначаються  банком. Кожна країна - член МБРР повинна  стати передплатником  його

капіталу, причому  мінімальна частка внесеного  капіталу  визначається  банком.

Росія вступила в МБРР в 1992 році.

      МБРР  зрівняємо  з  міжнародним   кооперативом,   що   належить

державам-членам. Розмір паю країни визначається  співвідношенням  економіки

країни щодо всесвітньої  економіки.  На  частку  індустріально  розвинених

країн доводиться близько 45 відсотків. Це порозумівається  їхньою  значною  роллю

у міжнародних  економічних  зв'язках.  Як  наслідок,  найбагатші  країни

мають визначальний вплив на політику Банку.  На  частку  Сполучених  Штатів

Америки доводиться 17 відсотків від загального  паю  що  дає  США,  можливість

накласти вето на будь-які зміни в Уставі Банку тому що для цього потрібно  85

відсотків.  Однак,  фактично  всі  інші  питання,  включаючи  твердження

позик, вирішуються  всіма членами Банку більшістю  голосів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                          1.1.   Група Всесвітнього  Банку 
 

      Всесвітній банк, багатобічна кредитна  установа, що складається їх п'яти

тісно  зв'язаних  між  собою  інститутів,  загальною  метою  яких  є

підвищення рівня  життя в країнах, що розвиваються,  за  рахунок  фінансової  допомоги

розвинених країн.

1.  Міжнародний банк  реконструкції й розвитку  (МБРР).  Його   ціль   -

  надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються.

2. Міжнародна  асоціація розвитку (МАР) заснована  в 1960  році.  Її  ціль -

  надання  особливо пільгових кредитів  найбіднішим  країнам, що  розвиваються,

  які не  в змозі брати кредити у  Всесвітнього банку.

3. Міжнародна  фінансова корпорація (МФК), заснована  в 1956 році,  метою

  яке є  сприяння економічному росту  в  країнах, що розвиваються

  шляхом надання  підтримки приватному сектору.

4. Міжнародне  агентство по інвестиційних гарантіях  (МАИГ).  Засновано  в

  1988  року.  Ціль  агентства  -  заохочення   іноземних   інвестицій   в

  країнах,  що розвиваються,   шляхом   надання   гарантій   іноземним

  інвесторам  від втрат, викликаних некомерційними ризиками.

5. Міжнародний   центр  по  врегулюванню  інвестиційних   суперечок  (МЦУИС)

  заснований  в 1966 році.  Він  сприяє  збільшенню  потоків  міжнародних

  інвестицій  шляхом надання послуг по арбітражному  розгляді  й

  урегулюванню споровши між урядами й  іноземними  інвесторами.

  Його   цілями   є   -   консультування,   наукові   дослідження,

  надання  інформації про інвестиційне  законодавство.

      Варто сказати  ще про те, Що існує  нечітке  подання   про

Всесвітньому  банку, з однієї сторони й МВФ - з іншої, що  найчастіше  стає

причиною  непорозумінь  через  ряд  зовнішніх  подібностей   цих   організацій.

Всесвітній  банк  і  МВФ  -  це  юридично  самостійні  організації  з

різними цілями. Перш ніж яка-небудь країна може звернутися із  проханням

про прийом до членів Всесвітнього банку,  вона  повинна  бути  членом  МФВ.  Головної

завданням Всесвітнього  банку  є  сприяння  стійкому  економічному

росту, що веде до скорочення  вбогості  в  країнах, що  розвиваються,  шляхом

надання   допомоги   по   збільшенню    виробництва    через    довгострокове

фінансування  проектів і програм розвитку. А  МВФ  головним  чином  стежить

за функціонуванням  міжнародної валютної системи,  валютною  політикою  й

політикою валютних курсів його країн-членів. У той час як  Всесвітній  банк

надає  позики  тільки  бідним  країнам,  МВФ  може  робити  це   по

відношенню  до  кожної  зі  своїх  країн-членів,  що  випробовує  недостачу

іноземної  валюти  для  покриття  короткострокових  фінансових   зобов'язань

кредиторам в  інших країнах. 

                    

                1.2. Діяльність Банку 

      На сьогоднішній день основні  цілі Банку це:

- сприяння реконструкції  й розвиток територій держав-членів,  шляхом

   заохочення  капіталовкладень для виробничих цілей;

- Заохочення приватних іноземних капіталовкладень і на додаток до  часток

   інвестиціям,  якщо  їх  важко  забезпечити,  надання   фінансових

   засобів  на меті виробництва;

- Стимулювання  довгострокового збалансованого  росту й сприяння

   підтримці  рівноваги платіжних балансів  шляхом заохочення  міжнародних

   інвестицій  для  розвитку  виробничих  ресурсів  держав-членів

   Банку.

      Основними напрямку діяльності  МБРР у цей час є:

- середньострокове й довгострокове кредитування інвестиційних проектів;

-   підготовка,   технічне   й   фінансово-економічне    обґрунтування

   інвестиційних  проектів;

-  фінансування  програм структурної перебудови  в що  розвиваються  й

   пост  соціалістичних країнах.

      Банк  виступає  як  партнер для країн   із що   розвивається

економікою й  ринками, що розширюються, з метою  поліпшити якість життя  людей.

На відміну  від багатьох програм гуманітарної  й  технічної  допомоги,  Банк  не

надає гарантів.  Всі  позики,  видавані  Банком,  носять  поворотний

характер.

      країни, Що Розвиваються,  запозичать  у  Банку,  тому  що   мають   потребу в

залученні фінансових ресурсів, технічної й організаційної допомоги.

      Позики банку можна розділити  на дві категорії:

      1. Позики для країн, що розвиваються, які в стані без  шкоди  для

економіки оплатити відсотки по позичках. Гроші для  цих  позик  залучаються

від інвесторів із усього  миру.  Ці  інвестори  купують  бонди, що  випускають

Всесвітнім Банком.

      2.  Позики  для   найбідніших   країн,   які   є   звичайно   не