Глобальна інформатизація і економічний розвиток

       Виробництво програмних засобів може і повинно стати самоокупною галуззю народного господарства, здатної експортувати свою продукцію. Необхідно ввести в практику ліцензійну закупівлю зарубіжних і експорт створених в Україні програмних засобів, вирішивши при цьому проблеми авторських та інших прав у Відповідно до норм Міжнародної конвенції з охорони прав на інтелектуальну власність. Створення та розвиток індустрії переробки інформації є визначальним напрямком в інформатизації, оскільки що ця галузь, використовуючи сучасні засоби і технології, виробляє кінцевий продукт - інформацію, поповнює і підтримує інформаційний фонд, забезпечує доступ до нього і використання населенням країни. Без перекладу процесу переробки інформації на промислову основу неможливо досягти кінцевої мети інформатизації. Підготовка, введення і коректування правових і господарських норм, забезпечують необхідні темпи і напрямки інформатизації, передбачають створення в механізму правового, організаційного та господарського регулювання інформатизації, для чого необхідні:

       1. розробка і введення положення про власність в сфері інформатики, про юридичному статусі інформації;

       2. забезпечення охорони інтелектуальної власності;

       3. розробка і введення законодавства, розглядає інформацію як товар і регламентує права власника на ринку інформації;

       4. введення системи фінансування та ціноутворення у сфері інформатики, і в першу чергу на інформацію та інформаційні послуги;

       5. введення юридичної відповідальності осіб, які використовували доступ до інформаційного фонду з метою нанесення шкоди окремим громадянам, організаціям і державі;

       6. рішення правових питань пов'язаних з комп'ютерними злочинами;

       7. проведення заходів, спрямованих на зміну управлінських інших структур і пов'язаних зі створенням матеріально-технічної та технологічної бази інформатизації, індустрії програмних засобів, інформаційної інфраструктури та індустрії переробки інформації;

       8. розробка і введення податкової політики у сфері інформатизації;

       9. сертифікація інформаційного продукту[17, c. 215].

       Інформація  відноситься до таких напрямів НТП, які не можуть успішно розвиватися без широкої міжнародної кооперації. Жодна країна в світі не в змозі самостійно ефективно розвивати всі напрямки інформатизації. Тільки активна участь у міжнародному співробітництві та поділі праці в сфері інформатизації створить можливості для забезпечення необхідних темпів інформатизації нашого суспільства. Аналіз ходу світового процесу інформатизації дозволяє по мірі досягнення кінцевих і проміжних цілей виділити в розвитку інформатизації суспільства три етапи.

       Перший - створення соціальних, економічних і технічних умов формування і початкового задоволення інформаційних потреб населення. Другий - розвиток інформаційної інфраструктури та забезпечення умов для її включення у світову. Третій – розвиток і задоволення основних інформаційних потреб населення країни. До основних сфер інформатизації суспільства належать: соціальна сфера, матеріальне виробництво і управління. Соціальна сфера - це головний об'єкт інформатизації. Інформатизація цієї сфери спрямована на формування і задоволення інформаційних потреб населення, інформаційне забезпечення соціальних процесів, поліпшення побуту всіх членів суспільства і підвищення якості послуг послуг, а в цілому - на докорінне поліпшення громадської діяльності і життя людини [22, c. 201].

       Нормальне функціонування сучасного цивілізованого ринку, для якого характерно перевищення пропозиції над попитом (а тільки такий ринок притаманний соціальної ринкової економіки, в якій інтереси виробника підпорядковані інтересам споживача), не може бути забезпечено без виконання цілком певних обов'язкових умов. Одним з таких умов є можливість отримання суб'єктами ринку повної, достовірної та своєчасної ділової інформації. Однак, існуюча в Росії інформаційна інфраструктура не тільки не забезпечить суб'єктам ринку таку можливість, але й не здатна надати необхідну інформаційну підтримку процесам переходу економіки на ринкові відносини.

       Тому  без інформатизації країни перехід до справжніх ринкових відносинам, що сприяє досягненню цілей соціально-економічного розвитку, практично буде не здійснимо. Інформатизація являє собою складний багатоаспектний процес, зачіпає інтереси населення як безпосередньо, так і через інтереси організації, установи та підприємства, у діяльності яких беруть участь жителі країни. Інформатизація, залежно від свого ходу і результатів, може мати різні наслідки, в тому числі і негативні. Тому необхідний контроль стану і ходу цього процесу і ухвалення на підставі результатів контролю заходів, що забезпечують можливо більший позитивний ефект і ослаблення, і по можливості запобігання, негативних наслідків інформатизації. Це означає, що, по-перше, в ході інформатизації необхідно своєчасно отримувати достовірні і повні оцінки якості результатів і ефективності процесу інформатизації, а по-друге, мати механізми управління, що виробляють на основі цих оцінок і реалізують систему заходів, що забезпечують коректування ходу інформатизації в необхідному напрямку.

       Під управлінням процесом інформатизації слід розуміти цілеспрямоване вплив на цей процес шляхом перерозподілу фінансових коштів і готівкових ресурсів між основними елементами інформаційної системи, а також напрямами та сферами інформатизації [15, c. 48]. Виходячи з цілей інформатизації, управління процесом інформатизації повинно бути орієнтоване на її кінцеві цілі - створення системи інформаційного забезпечення та інформаційної підтримки завдань соціально-економічного розвитку, в тому числі підвищення автоматизації виробництва і адміністративно- управлінської діяльності.

       Складність  і взаємозалежність процесів інформатизації вимагають організації управління інформатизацією на всіх рівнях. Таким чином, інформатизація повинна бути спрямована на підвищення ефективності використання потенціалу країни, на реалізацію механізмів розвитку цивілізації в цілому, і бути орієнтована на задоволення інформаційних потреб усіх членів суспільства. Я вважаю, що наше завдання, як майбутніх фахівців в області економіки і управління, провести її в потрібному напрямку і досягти позитивних результатів у процесі інформатизації. 

Висновки

       При створенні інформаційної інфраструктури перш за все слід уникнути відомчого  та вузькотехнічного підходу. Не можна  зводити завдання інформатизації тільки для створення і розвитку інформаційних систем і мереж і не звертати належної уваги на створення прикладного програмного забезпечення і формування інформаційного ресурсу. Необхідно мати системний підхід до формування та реалізації програм і проектів, забезпечивши їх узгодження за цілями, завданнями, термінами та очікуваним результатами. Найголовнішим в інформатизації повинно стати її соціально-економічне спрямування. Суть інформатизації - раціональне використання можливостей інформаційної інфраструктури країни для вирішення нагальних соціально-економічних, суспільно-політичних, оборонних та інших завдань, що стоять перед суспільством і державою. Глобальною метою інформатизації є забезпечення необхідного рівня інформованості населення, зумовленого цілями соціально-економічного розвитку країни.

       Головним  підсумком інформатизації стане  забезпечення вільного своєчасного доступу населення до регіонального, державному та світовому інформаційного фонду, формування потреби і свідомості необхідності його використання в процесі своєї діяльності у кожного члена суспільства. Завдання інформатизації будуть виконані і витрати на її проведення виправдаються тільки в тому випадку, якщо вона буде проводиться з єдиних позицій, базуватися на єдиних принципах.

       Основною  метою інформатизації сфери матеріального виробництва являється інформаційне забезпечення технічного переозброєння галузей суспільного виробництва шляхом впровадження ефективних автоматизованих засобів праці, комплексної автоматизації на їх базі технологічних і виробничих процесів, створення гнучких перебудовуються модулів, дільниць і виробництв. Інформатизація повинна охоплювати всі стадії життєвого циклу створюваної продукції: дослідження - проектування - виробництво - збут і експлуатація. Інформатизація сфери управління відіграє особливу роль, оскільки вона не тільки підвищує ефективність управління на всіх рівнях, але і дозволяє збільшити ефективність цілеспрямованої діяльності людини в інших сферах, у тому числі в такій, як інформатизація суспільства. При фінансуванні процесу інформатизації повинні враховуватися пріоритети і вживати заходів, що не допускають монополізму окремих організацій у цій області.  

Список  використаної літератури

1. Акинин  П.В. Мінаков В.Ф. Сучасний стан регіональних інформаційних ресурсів. – М.: 2003. – 316 с.
2. Александров В., Позник Г. Ретроспективный анализ и тенденции компьютеризации производства, финансов и торговки. – М.: 2006. – 254 с.
3. Артамонов Г. Проблемы теоретической информатизации. – М.: 2006. – 410 с.
4. Арутюнов П. От индустрии вещей к индустрии знаний. – М.: 2004. -512 с.
5. Іноземцев В. Структурування суспільного виробництва в системі постіндустріальних координат. – М.: 424 с.
6. Болотов Е., Шумаєв В. Проблеми інформатизації. – М.: 2001. – 317 с.
7. Зайцева Т.К. Соціально-економічний розвиток регіону в умовах глобалізації. – М.6 2004. – 421 с.
8. Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін. Глобальні трансформації і стратегії. — К.: ВІПОЛ, 2008. – 253 с.
9. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования — М.: Аcademia, 2009 – 362 с.
10. Войскунский А., Кузнецова А., Нейман М. - Информационное общество: отношение населения. – М.: 2009. – 233 с.
11. Гаврилюк О. В. Послуги у контексті економічного зростання. – К.: 2000. – 244 с.
12. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: 2008. – 274 с.
13. Долгов С. И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? — М.: 2002. – 311 с.
14. Ершов А. Информация: от компьютерной грамотности к информационной культуре общества. – М.: 2002. – 285 с.
15. Ефимова В. Г. Економіка зарубіжних країн. — К.: Либідь, 2008. – 108 с.
16. Заболотский В., Юсупов Р. Проблемы информатизации общества. – М.: 281 с.
17. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. — М.: 2000. – 316 с.
18. Иноземцев В. Л. Расколотая цивилизация.— М.: 1999. – 214 с.
19. Лившиц А. На пути к информационной экономике: насколько полезен опыт капитализма. - М.: 2006. – 412 с.
20. Пахомов Ю. Н., Крымский С. Б., Павленко Ю. В. Пути и перепутья современной цивилизации. — К.: 2001. – 525 с.
21. Скаленко О. Глобальні резерви поступу (інформація, інтелект, інновації) — К.: Основи, 2000 – 472 с.
22. Соколенко С. И. Глобальные рынки XXI столетия. Перспективы Украины — К.: 2000 – 369 с.