Глобальна інформатизація і економічний розвиток

Реферат на тему  
 

«Глобальна інформатизація і економічний розвиток» 
 
 
 
 
 

        Зміст 

       Вступ

       На  мій погляд дана тема є дуже цікавою  і її актуальність не 
викликає у мене сумніви. В сучасному суспільстві визначальна роль належить інформації. Інформація стає стратегічним ресурсом. Інфраструктуру суспільства формують способи і засоби збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації. Таким чином, з другої половини ХХ століття в цивілізованому світі основним визначальним фактором соціально-економічного розвитку суспільства стає перехід від "економіки речей" до "економіки знань", відбувається істотне збільшення значення і ролі інформації у вирішенні практично всіх завдань світової спільноти. Це є переконливим доказом того, що науково-технічна революція поступово перетворюється в інтелектуально - інформаційну, інформація стає не тільки предметом спілкування але і прибутковим товаром, безумовним і ефективним сучасним засобом організації та управління суспільним виробництвом, наукою, культурою, освітою і соціально-економічним розвитком суспільства в цілому. Сучасні досягнення інформатики, обчислювальної техніки, оперативної поліграфії та телекомунікації породили новий вид високої технології, а саме інформаційну технологію.

       Проблема інформатизації суспільства стала пріоритетною і значення її в 
суспільстві постійно наростає. Відповідно, не можна не відзначити, що будь-які рішення приймаються в "Економіці третьої хвилі", вимагають обробки великих масивів інформації; компетентність керівника залежить не стільки від минулого досвіду, скільки від володіння достатньою кількістю інформації про швидко мінливої ​​ситуації і вміння нею скористатися. Інформаційна компетентність відіграє дуже важливу роль. Не викликає сумніву той факт, що ключем до успіху в такому суспільстві буде уміння чітко орієнтуватися у величезному океані інформації й уміння ефективно скористатися цією інформацією.

       1. Інформатизація суспільства і держави  
як глобальний соціально-економічний процес

       Характерною ознакою сучасного етапу економічного і науково-технічного прогресу є  стрімкий розвиток інформаційних технологій, їх якнайширше використання у повсякденному житті та в управлінні державою. Інформація і інформаційні технології все більше визначають розвиток суспільства та слугують новими джерелами національної могутності. В умовах становлення інформаційного суспільства радикально змінюються політична, екологічна і соціальна сфери життєдіяльності людства. Крім того, формування інформаційного суспільства змінює предмет праці на інформацію та знання. Глобальний процес інформатизації суспільства охопив майже усі країни світу і нині є стрижнем науково-технічного і соціально-економічного розвитку.

       Основними завданнями інформатизації держави є: всебічне інформаційне забезпечення потреб всіх органів державного апарату; створення єдиного інформаційного простору для усієї системи державних органів; створення, впровадження і використання інформаційних систем, інформаційних технологій і інформаційних продуктів загального значення; підготовка кадрів, підвищення їхньої кваліфікації в сфері інформатизації. Таким чином, всі органи державної влади є суб’єктом інформатизації. [21, c. 51]. У ширшому розумінні йдеться про забезпечення інформаційного суверенітету України; вдосконалення державного управління інформаційною сферою, впровадження інноваційних технологій у цій сфері; наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну; активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими явищами, що загрожують національній безпеці України; неухильне дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступу до інформації; недопущення неправомірного втручання органів виконавчої влади, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері та переслідування журналістів за політичні позиції; застосування комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.

       Зазначимо, що розвиток інформаційних технологій — дуже важлива державна функція, а обов’язковою умовою забезпечення ефективного використання накопичених суспільством інформаційних ресурсів є створення розвиненого і захищеного інформаційного середовища. Зрозуміло, що інформаційна безпека забезпечується цілим комплексом заходів, вивченню яких відповідно приділяють певну увагу науковці. Науково-технічний прогрес – це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання та освоєння зовнішніх сил природи. Це – об’єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. [1, c. 84].

       Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства по праву називають етапом інформатизації. Сучасне матеріальне виробництво та інші сфери діяльності все більше потребують інформаційному обслуговуванні, переробки величезної кількості інформації. Універсальним технічним засобом обробки будь-якої інформації є комп'ютер, який грає роль підсилювача інтелектуальних можливостей людини і суспільства в цілому, а комунікаційні засоби, що використовують комп'ютери, служать для зв'язку і передачі інформації. При інформатизації суспільства основна увага приділяється комплексу заходів, спрямованих на забезпечення повного використання достовірного, вичерпного і своєчасного знання у всіх видах людської діяльності. [20, c. 62].

       Різко зросла кількість людей, зайнятих у  секторі інформації (виробництво, зберігання, передача даних). Виробництво матеріальних благ стає все більш інформаційно-ємким. У собівартості продукції все більшу частку становлять інформаційні та маркетингові витрати. Тепер працівники і не тільки вищої ланки, зайняті вирішенням щодо складних творчих завдань, часто не піддаються формалізації: розробкою перспективних планів на основі інтуїтивного прогнозування, акумуляцією накопиченого досвіду, вирішенням стратегічних завдань. Інформаційні технології все ширше проникають в наше життя на побутовому рівні.

       Інформатизація  сприяє розширенню прямих і зворотних зв'язків між державою і громадянським суспільством, активізує участь різних груп і прошарків населення в управлінні країною, її регіонами, місцевими громадами, піднімає на необхідний рівень збір, обробку та аналіз інформації про стан справ як в цілому, так і по окремих напрямів розвитку держави, що надходить у владні структури. Інформатизація сприяє раціоналізації всього державного апарату, пошуку і відбору найбільш ефективних форм і методів його діяльності. Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни потребує переходу до інформаційного суспільства. Глобальний характер цього процесу зумовлює неминучість входження нашої країни у світове інформаційне співтовариство [2, c. 87]. Тільки використання матеріальних і духовних благ інформаційного суспільства може забезпечити населенню гідне життя, економічне процвітання та необхідні умови для вільного розвитку особистості.

       До характерних рис і ознак інформаційного суспільства слід віднести: створення глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективне інформаційну взаємодію людей, їхній доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх соціальних та особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах; становлення і в подальшому домінування в економіці нових технологічних укладів, що базуються на масовому використанні інфоммунікаціонних технологій і ведуть до появи нових форм соціальної та економічної діяльності (дистанційна освіта, телеробота, телемедицина, електронна торгівля, електронна демократія тощо); створення і розвиток ринку інформації і знань як чинників виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку і перетворення інформації на товар; підвищення рівня професійного та загальнокультурного розвитку за рахунок удосконалення системи освіти і розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному та регіональному рівнях, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці; створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне отримання, розповсюдження і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку, поліпшення взаємодії населення з органами влади. Соціальна спрямованість інформатизації, виражається, перш за все, у наданні громадянам країни можливостей реалізувати свої конституційні права на доступ до відкритих інформаційних ресурсів, в достовірному інформуванні міжнародної громадськості про соціально значимі події міжнародного життя, в розвитку індустрії та інфраструктури інформаційних, комп'ютерних та телекомунікаційних послуг [11, c. 23].

       Під інформатизацією соціально-трудової сфери розуміється процес створення організаційних, соціально-економічних і науково-технічних умов для задоволення та реалізації інформаційних потреб і прав громадян, суб'єктів управління соціально-трудової сферою, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань при розробці та реалізації державної політики в соціально-трудовій сфері на основі формування і використання інформаційних ресурсів і технологій. Процес інформатизації сучасного суспільства носить настільки бурхливий характер, що неможливо назвати жодної сфери людської діяльності, яку б він не торкнувся самим серйозним чином. Перехід від індустріального суспільства до інформаційного змушує зовсім по-новому підходити до вирішення завдань у різних галузях. У тому числі, мабуть, в першу чергу, це відноситься до всього, що пов'язане із сучасною економікою.

       Зараз вже багато хто розділяє точку  зору, що інформатизація суспільства — це загальний і неминучий процес в розвитку людської цивілізації, що альтернативи інформатизації немає, інформатизація — це прорив в майбутнє. Інформатизація суспільства — це створення високоорганізованого інформаційного середовища, яке обумовлює вирішення всього комплексу завдання, що висуваються суспільством. Інформаційне середовище — сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.

       З інформатизацією пов'язують рішення  проблем ефективності державного управління, прискорення темпів науково-технічного прогресу, розвитку наукомістких виробництв і високих технологій, якісного поліпшення системи освіти, зростання продуктивності праці, вдосконалення соціально-економічних відносин, духовного життя, поліпшення життєвого рівня і демократизації суспільного життя. Відбувається осмислення суті нинішньої технологічної трансформації в її взаємодіях з економікою і суспільством, отримані важливі результати в створенні і використанні електронних технологій. Даючи загальну оцінку процесам інформатизації, що відбуваються в світі, можна стверджувати, що сьогодні в основному реалізуються традиційні підходи до інформатизації, що полягають в: розвитку національних і корпоративних комп'ютерних 
мереж; створенні інформаційних порталів, баз даних і баз знань; вдосконаленні телекомунікаційної інфраструктури; розширенні сфери використання Веб-технологій.

       Формування в моделях інформаційного простору на національному, регіональному і міжрегіональному рівнях проблемно-орієнтованих інформаційних просторів (фінансово-економічного, освіти, науки, культури, медичного і т.п.). Такі простори є високоорганізованою і високо динамічною інфраструктурою, яка впорядкована за технологічними параметрами і правовими питаннями. Виділення проблемно-орієнтованих інформаційних просторів в моделях інформаційного суспільства (як віртуальних, так і фізичних) дозволить створити винятково благотворні умови для досягнення багатоцільової інтеграції його суб'єктів. Розвиток в моделях інформаційного простору мультилінгвистичних середовищ, як засіб забезпечення ба гатомовності. Створення таких середовищ є винятково складним завданням, але воно вирішується у ряді країн, у тому числі і в Україні, і необхідно чекати появи нових технологій для його вирішення [9, c. 75]. Використовування інтелектуальних інформаційних технологій для зручності діяльності людини в інформаційному просторі, оптимізації пошуку необхідної інформації і ухвалення рішень.

       Інтелектуальні  інформаційні технологи — це різноманітність методів, способів і алгоритмів зберігання, обробки, передачі інформації і її представлення на мові і в образах, зручних для сприйняття користувача; це технології, в яких були зафіксовані усвідомлені дії людини як відображення його інтелекту при вирішенні завдань. Інтелектуальні інформаційні технології надзвичайно складні в розробці і прості у використанні, а значить, широко доступні кожному індивіду в суспільстві. На сьогоднішній день розрізняють три типи інтелектуальних технологій: «бачу і розумію, що бачу»; «чую і розумію, що чую»; «сприймаю знання, накопичую їх і використовую для вирішення завдань і прийняття рішень». Ці технології забезпечують якісно новий рівень взаємодії людини з комп'ютерними системами і засобами інформатизації, наближаючи його до природного людського спілкування. Український уряд, розуміючи виняткову важливість створення таких технологій, прийняв Державну науково-технічну програму «Образний комп'ютер». Розвиваючи підходи, визначені в програмі, вчені і фахівці України переконані, що таким чином можна вирішити ряд проблем на шляху побудови інформаційного суспільства. Отже, були сформульовані деякі вимоги і умови, яким повинне задовольняти інформаційне суспільство для ефективного вирішення всього комплексу завдань, що висуваються його суб'єктами, з використанням перспективних ІКТ.

       Перерахуємо деякі небезпеки і проблеми на шляху до інформаційного суспільства: реальна можливість руйнування інформаційними технологіями приватного життя людей і організацій; небезпека великого впливу на суспільство з боку засобів масової інформації; проблема відбору якісної і достовірної інформації при великому її обсязі; проблема адаптації людей до середовища інформаційного суспільства, до необхідності постійно підвищувати свій професійний рівень; зіткнення з віртуальною реальністю, що має різні психологічні і психічні наслідки для молоді; перехід до інформаційного суспільства не обіцяє будь - яких змін у соціальних благах і посилює соціальну напруженість; скорочення числа робочих місць веде до масового безробіття; «інформаційні війни» - відкрите або приховане інформаційний вплив державних систем один на одного з метою отримання певного виграшу у політичній чи матеріальній сфері. Основними об'єктами ураження є інформаційні інфраструктури та психологія противника.