Вплив емоцій та почуттів на здоров'я людини

Висновки

        Здоров’я — це стан повного фізичного, емоційного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. Особливо важливою є емоційна складова здоров’я. Емоції — це не те саме, що почуття, хоча вони дуже близькі. І емоції, і почуття — це переживання свого ставлення до зовнішнього і внутрішнього світу, до своїх дій та дій інших людей. Але емоції — це простіші, більш примітивні переживання (задоволення, незадоволення, страх, гнів тощо), тоді як почуття передбачають вияв свого ставлення до суспільного життя, витворів мистецтва, розумової діяльності людей.

        Емоції можуть бути позитивними та негативними. Позитивні емоції (радість, задоволення) спричиняють загальне поліпшення фізичного і духовного стану людини. Негативні ж емоції (страждання, переживання, страх) пригнічують фізичні характеристики здоров’я, несприятливо відбиваються на кровопостачанні мозку, призводять до загального розладу життєдіяльності.

        Позитивні емоції викликають позитивний стрес, негативні — негативний. Ми постійно перебуваємо в динамічній рівновазі між шкідливими впливами, що загрожують нашому здоров’ю, і захисною протидією нашого організму. Тому потрібно навчитися моральної гігієни, не можна допускати, щоб життєвий тягар негативних емоцій зламав людину. Якщо в якійсь конкретній ситуації нічого не можна змінити, потрібно вміти не нервувати, не відчувати себе нещасним.

        У найскрутнішій ситуації треба знаходити спосіб розрадити себе, побороти смуток, депресію, повернутися до нормального життя, адже моральні страждання можуть викликати діабет, гіпертонію, інфаркт, виразку шлунка, невроз тощо.

        Конфлікт, недосипання, перевтома, страх, надмірна квапливість стають причинами неврозів. Породжують неврози також такі стосунки між людьми, які відхиляються від норми. Від характеру стосунків між людьми значною мірою залежить задоволення або незадоволення життям. Тому варто ставитися до людей якнайкраще. Піддаючись почуттям заздрості, ненависті, мстивості, людина завдає шкоди перш за все собі.

       Справжня моральність передбачає, зокрема, вміння не піддаватися неприємним настроям і почуттям, не зосереджуватися на них, не повертатися постійно до своїх переживань, не розповідати про них своїм знайомим.

       Якщо людина хоче бути задоволеною життям, їй потрібно навчитися радіти, сміятися, виховати в собі почуття гумору, яке є однією з найважливіших запорук доброго здоров’я. Якщо людина вміє дивитися на речі з гумором, може у колі друзів чи близьких розрядити своє напруження, то це сприяє її емоційному здоров’ю.

       У надзвичайних ситуаціях різні люди ведуть себе по-різному. Зазвичай виникає така емоція, як страх. Узагалі-то страх — це природна, нормальна реакція людини на будь-яку (справжню чи уявну) ситуацію, що загрожує життю або здоров’ю. Почуття страху неоднозначне. Одна й та сама дія, здійснена під впливом страху, може врятувати людину, а може й прискорити її загибель.

      Для людей, які опиняються у надзвичайній ситуації, характерні різні види поведінки: пасивність, активні дії, зважена, розумна поведінка.

      Пасивність — це повна розгубленість під час зустрічі з небезпекою. Людина ясно усвідомлює небезпеку, але не знає, що робити в даний момент, як послабити небезпечний вплив. Вона здійснює неконтрольовані, непотрібні рухи, мова її стає уривчастою. Раптовий переляк (під час вибуху, природної катастрофи, зустрічі з хижою твариною тощо) може спричинити заціпеніння: людина не може здійснити жодної дії — не може бігти, підняти руку, закричати тощо.

      Активні дії при небезпеці — це намагання віддалитися від джерела небезпеки: людина відстрибує від каміння, що падає, втікає від пожежі, відштовхує від себе небезпечний предмет. Якщо людина сама, така поведінка себе виправдовує, якщо у групі — призводить до погіршення становища (при загрозі лавини, зустрічі зі змією, хижою твариною, при нещасному випадку на воді тощо).

      Розумна поведінка властива тим людям, які професійно і психологічно підготовлені до виникнення надзвичайної ситуації: це пожежники, міліціонери, рятувальники, альпіністи, туристи тощо.

      Отже, людина у сучасному, технізованому суспільстві з прискореним темпом життя повинна ретельно дбати про своє емоційне здоров’я, оволодівати навичками правильної поведінки в надзвичайних ситуаціях. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

1. Изард И. "Эмоции человека" М., 1980.
2. Леонтьев А. Н. "Потребности, мотивы и эмоции." М., 1971.
3. Рейковский Я. "Экспериментальная психология эмоций".
4. Речь и эмоции: Материалы симпозиума 11-14 ноября 1974 г./АН СССР.-Л.: Б.и., 1975.-126с.
5. Психология // Под ред. А.В. Петровского. М., 1986.
6. Никифорова А.С. Эмоции в нашей жизни. М., 1974.
7. Лук А. Н. Эмоции и чувства. М., 1972.
8. 11. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений /Вилюнас В.К.; Ред. О.В.Овчинникова-М.: Изд-во Моск.ун-та, 1976.-143с.
9. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. - Київ: Радянська школа, 1968.
10. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. - М.: Просвещение, 1977. І
11. Немов Р.С. Психология. - М.: Просвещение, 1995.
12. Бреслав Г.М. Проблеми змоциональной регуляции общения у до-школьников // Вопросы психологии. - 1984. - № 3.
13. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. - Л., 1989.
14. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М., 1976.
15. Додонов Б.И. В мире змоций. - Киев: Политиздат Украины, 1987.
16. Изард К.Е. Эмоции человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.
17. Макаренко Ю.А, Системная организация змоционального поведения. - М., 1980.
18. Ольшанникова А.Е. Эмоции и воспитание. - М., 1983.
19. Психология эмоций: Тексты. - М.: ИзД-во Моск. ун-та, 1984.
20. Симонов П.В. Потребностно-мотивационная теория эмоций // Вопросы психологии. - 1982. - № 6.
21. Якобсон П.М. Психология чувств. - М.: Изд-во Моск. ун-та,1980.
22. Богданов Г.П. Школьникам — здоровый образ жизни. — М.: Физкультура и спорт, 1989. — 192 с.
23. Васильева З.А., Любинская С.М. Резервы здоровья. — Ленинград: Медицина, 1982. — 314 с.
24. Веляев Ф.П. Мозг, эмоции, здоровье. — М.: Знание, 1983. — 64 с.