Управління маркетингом

маркетингу як функціональний підрозділ  фірми.

 

озділ фірми.

 

Відділ маркетингу у виробничому  відділенні координує всі аспекти

виробничо-збутової діяльності відділення з кожного продукту або групи

закріплених за ним продуктів. Звичайно він має в своєму складі сектори:

 

— комплексного вивчення ринку;

 

— розробки програм маркетингу;

 

— організації збуту;

 

— реклами;

 

— технологічного обслуговування.

 

Діяльність цих секторів спрямована на максимальне пристосування

виробництва продукції, яка випускається у виробничому відділенні, до

вимог конкретних ринків і запитів  споживачів і виконання встановлених

показників прибутку.

 

Функції відділів маркетингу тісно пов'язані з функціями інших

підрозділів виробничого відділу: відділів внутрішньофірмового

планування, фінансування і цін, а  також з централізованою службою

маркетингу, яка координує діяльність всіх виробничих відділів фірми.

Центральна служба маркетингу є основним органом, через який реалізується

ця функція управління.

 

Централізована служба маркетингу розробляє мету і стратегію фірми  на

основі програм маркетингу з  кожного продукту. Ця служба тісно  пов'язує

свою діяльність з централізованими службами планування, фінансів,

контролю, що забезпечує комплексний  підхід при вирішенні питань стосовно

організації виробничо-збутової діяльності фірми.

 

Рішення з найбільш важливих питань маркетингової діяльності приймаються

вищою ланкою управління — радою директорів або правлінням за участю

відповідних комітетів: розробки маркетингової  політики, планового та

інших.

 

У невеликих фірмах, які мають  централізовану структуру управління,

апарат, який здійснює маркетингову діяльність, обмежується службою

маркетингу, яка координує діяльність самостійно виділених відділів або

секторів з вивчення ринків, відділів реклами, а також відділів

планування, забезпечення виробництва  ресурсами та інших підрозділів.

 

Таку службу очолює керуючий з маркетингу або віце-президент компанії, у

найменування посади якого входить  слово "Маркетинг". Вони несуть

відповідальність за такі напрямки діяльності компанії:

 

— розробку програм маркетингу з  продукту;

 

— дослідження ринку;

 

— розробку нових видів продукції  та товарних знаків;

 

— визначення цін на продукцію;

 

—  здійснення реклами і технічного обслуговування споживачів;

 

— організацію збуту;

 

— транспортування товару;

 

— загальне керівництво маркетинговою  діяльністю.

 

У фірмах, які здійснюють свою діяльність у широких масштабах міжнародної

діяльності, створюється спеціальний  відділ "маркетинг-оверсиз", який

перебуває в підпорядкуванні служби маркетингу і тісно координує  свою

діяльність із усіма

 

іншими підрозділами фірми, що пов'язані  із здійсненням міжнародних

комерційних операцій.

 

4. Технологія маркетингової діяльності

 

Розробка програми з продукту

 

Вона становить ядро маркетингової  діяльності. Для кожного виду продукції

розробляється власна програма, в  якій робиться спроба передбачити всі

виробничо-господарські та організаційно-управлінські заходи, необхідні

для більш довгого періоду підтримання  конкурентоспроможності продукції

 

ї

на ринку.

 

Програма маркетингу є основним документом, в якому вказано конкретно:

хто, що, коли, де і яким чином повинен  робити. Програма маркетингу

розробляється як з продукції, яка  уже випускається фірмою, так і  з нових

товарів, виробництво і збут яких планується налагодити в

короткотерміновій і довготерміновій  перспективі. Метою програми

маркетингу з продукту є розробка на основі одержаної інформації

оптимальних техніко-економічних  показників продукції і проведення

багатоваріантних розрахунків  ефективності її виробництва і збуту  для

прийняття управлінських рішень і  планування виробництва. Кінцевою метою

програми маркетингу з нової  продукції є визначення рентабельності

продукції і прийняття рішення  про доцільність її впровадження у

виробництво.

 

На основі програми маркетингу ведеться постійний пошук нових цільових

ринків, нових споживачів, нових  видів продукції, нових сфер застосування

традиційної продукції.

 

Головними завданнями програми маркетингу є:

 

>  визначення об'єму випуску  продукції в натуральному або  вартісному

виразі на поточний і перспективний  періоди;

 

>  вибір цільового ринку  або кінцевого споживача з  урахуванням їх вимог

і потреб у продукції, зіставлення витрат виробництва, ціни, прибутку з

кожного продукту.

 

Найважливішим завданням маркетингової  діяльності є виявлення на основі

багатоваріантного аналізу, який проводиться  з використанням комп'ютерної

технології, тих видів продукції, які можуть забезпечити фірмі найбільш

високий рівень прибутку, і орієнтація виробництва через планування на

випуск саме таких видів продукції.

 

Тому в сучасних умовах розгорнулася широка кампанія за розробку

стандартних маркетингових програм, на основі яких суттєво спрощується

порівняльний аналіз техніко-економічних  показників конкуруючої

продукції. Це стосується таких стандартних  товарів, як автомобілі,

холодильники, аудіотехніка, фотопродукція, відеотехніка та інші.

Тотальна стандартизація програми, зрозуміло, немислима.

 

Стандартні програми маркетингу з  продукту обмежуються невеликим  числом

показників:

 

— цільовий ринок;

 

— ринкова позиція;

 

— характеристика продукту;

 

— фактори зовнішнього середовища;

 

— організаційні фактори.

 

Розробка програми маркетингу передбачає, з одного боку, обгрунтований

вибір найбільш привабливих ринків, технологій, асортименту продукції, а

з іншого - визначення потреби в  ресурсах: грошових, людських,

матеріальних, для досягнення кінцевого  результату — намічених показників

з прибутку і рентабельності виробництва.

 

Зміст основних складових програми маркетингу з продукту 1. Вибір

цільових ринків або сегментів  передбачає:

 

? визначення споживацького попиту  на продукт, виявлення і характеристику

споживацьких сегментів, конкретних споживачів, визначення місткості

ринку, реальної ринкової потреби  в продукті з урахуванням перспектив

розвитку виробництва у фірм-конкурентів;

 

? визначення рівня конкурентоспроможні  продукту на ринку;

 

? обгрунтування необхідності пристосування  виробництва продукту до

попиту цільового ринку і  вимог конкретних споживачів та оцінка

 

г конкретних споживачів та оцінка

необхідних витрат;

 

виявлення об'єму і стабільності ринку, його масштабів, стабільності

попиту.

 

2. Диференціація продукту проводиться  за якістю продукту, ринковим

сегментом, стадією життєвого циклу, вимогами споживачів до продукту.

Диференціація продукту передбачає визначення кількісних і вартісних

показників випуску і продажу  продукту, вияснення виробничих і  збутових

можливостей фірми,

 

включаючи наявність виробничих потужностей, можливостей одержання

найновішої технології, проведення власних досліджень і розробок,

підтримання високого технологічного рівня, створення власної збутової

мережі.

 

3.  Визначення фінансових витрат. Здійснюється із застосуванням великого

числа показників: необхідних інвестицій для розробки і впровадження

продукції на ринку і об'єму продажу; знання торговельної марки і

створення іміджу продукту; витрати  на упакування і товаропросування;

рівень ціни; витрати на основні  рекламні заходи, формування попиту,

винагороду посередників, утримання  роздрібної мережі і надання послуг

споживачам.

 

4.  Розрахунок витрат виробництва  на одиницю продукції передбачає

проведення багатоваріантного  розрахунку витрат виробництва з  урахуванням

усіх складових програми маркетингу, а також зіставлення витрат

виробництва з витратами на аналогічний  товар фірм-конкурентів.

 

5.  Визначення рівня ціни продукту  передбачає проведення

багатоваріантних розрахунків  рівня ціни з урахуванням політики цін

стосовно кожного конкретного ринку і глобальної політики фірми.

 

6. Розрахунок показника з прибутку  передбачає: визначення вищим

керівництвом цільової норми прибутку по фірмі в цілому і по кожному

виробничому відділенню; розрахунок показника з прибутку в умовах

цільового ціноутворення; розрахунок валового і чистого прибутку та

методи максимізації його.

 

Розробка програми маркетингу по виробничому  відділенню У цій програмі

міститься розгорнуте обгрунтування  і матеріали для прийняття  рішень про

випуск найбільш вигідних видів продукції з урахуванням вимог конкретного

ринку (споживача).

 

Програма маркетингу по виробничому  відділенню — це базовий документ,

який складається на основі аналізу  всіх показників господарської

діяльності виробничого відділення за минулий плановий період, який

містить оптимальний варіант показників, що призначені для планування

діяльності виробничого відділення і фірми в цілому. Програма охоплює

розробку політики, засобів і  методів для досягнення стратегічних цілей і

завдань, які стоять перед виробником і фірмою в цілому.

 

Зміст програми

 

1. Визначення номенклатури продукції,  яка випускається, і структури

виробництва виробничого відділення.

 

Номенклатура продукції, яка випускається, визначається на основі

розробленої асортиментної політики. У програмі маркетингу наводяться

кількісні та вартісні показники випуску  кожного виду продукції на

перспективу, а для 8 — 10-ти основних видів продукції визначаються

можливі темпи зростання попиту при незмінних цінах і середньому рівні

інфляції.

 

2. Забезпечення виробництва фінансовими  матеріально-трудовими ресурсами

обництва фінансовими матеріально-трудовими  ресурсами.

 

У програмі наводяться розрахунки й  обгрунтування рішень про намічені

капітальні вкладення, необхідні  матеріальні та трудові ресурси.

 

Визначення фінансових, матеріально-технічних  і кадрових ресурсів

передбачає попереднє виявлення: фінансового становища фірми, необхідних

запасів сировини й матеріалів, наявність обладнання, раціонального

розміщення виробничих потужностей  щодо ринків збуту і джерел сировини,

наявність у компанії промислової  власності — патентів, ліцензій,

товарних знаків, ноу-хау.

 

3.  Розрахунок витрат виробництва  по виробничому відділенню і цін на

продукцію, яка випускається.

 

В умовах політики, стабілізації цін, яку проводять великі фірми,

основним джерелом підвищення прибутку стає зниження затрат виробництва.

Тому фірми надають особливого значення організації процесу виробництва,

виділяючи окремі ланки в центри прибутку і центри затрат виробництва,

основним завданням яких є мінімізація  затрат на виробництво одиниці

кінцевої продукції.

 

4.  Розрахунок витрат обороту  передбачає проведення розрахунку  витрат на

рух товарів, продукції, на організацію стимулювання збуту по виробничому

відділенню в цілому. За деякими  підрахунками, витрати на рух товарів

складають у середньому 22% загальної  суми продажу.

 

5. Визначення рівня прибутку  і рентабельності виробничого  відділення.

 

Загальний рівень доходів визначається показником об'єму продаж у

грошовому або натуральному виразі. Критерієм ефективності

(рентабельності) виробництва є  норма прибутку.

 

Великі фірми реалізують свої переваги перед конкурентами в монопольному

надприбутку. Вони мають максимум прибутку в кінцевому підсумку за довгий

(плановий) період часу.

 

На основі програми маркетингу складається  проект плану (бюджету) по

виробничому відділенню на наступний  календарний рік або на наступний

плановий період. Потім іде подання  проекту плану в центральну службу

планування для включення в  проект плану по фірмі.

 

Центральна служба маркетингу проводить  узгодження програми маркетингу по

виробничому відділенню з іншими виробничими  відділеннями. На кінець року

складається зведений план по фірмі  і подається на розгляд до Ради

директорів фірми.

 

 

План

 

1.  Суть, зміст і цілі маркетингової  діяльності.

 

2.  Маркетинг як специфічна  функція управління.

 

3. Структура та функції апарату  управління маркетинговою діяльністю.

 

4.  Технологія маркетингової  діяльності.

 

 

11.1. Суть, зміст і цілі маркетингової  діяльності

 

Маркетинг — це система внутрішньофірмового  управління, яка спрямована на

вивчення і врахування попиту та вимог ринку для більш обгрунтованої

орієнтації виробничої діяльності підприємств на випуск

конкурентоспроможних видів продукції у завчасно встановлених обсягах, що