Управлiння грошовими потоками

- максимізація чистого прибутку;

- забезпечення рентабильності діяльності;

- мінімізація витрат та ризиків і ін.

        Враховуючи,що управління фінансами будь-якого суб єкта господарювання здійснюється в інтересах його власників,основну мету фінансового менеджменту логічно розглядати через призму максимізації фінансового благополуччя власників капіталу підприємства що забезпечується шляхом постійного підвищення ринкової вартості підприємства і його акції.

 

1.Забезпечення  фінансової стійкості підприємства  в процесі його розвитку. Це завдання реалізується шляхом формування ефективної політики фінансування господарської та інвестиційної діяльності підприємства,оптимізації фінансової структури його капіталу.

2.Оптимізація  грошового обігу і підтримка  постійної платоспроможності підприємства . Це завдання вирішується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі і кругообігу його грошових коштів,підтримки ліквідності його обігових коштів на рівні що забезпечує постійну платоспроможність.

3.Забезпечення  максимізації чистого прибутку  шляхом ефективного управління  активами підприємства,оптимізації  їх розміру і складу,ефективною  податкової,амортизаційної та дивідендної  політики.

4.Забезпечення  мінімізації фінансових ризиків  за рахунок зменшення їх концентрації ,використання методів уникнення та нейтралізації негативних наслідків фінансово-господарської діяльності,формування страхових фондів,передачі ризиків страховим компаніям.[1.71-74с.]

        Не завжди вдається реалізувати всі перелічені цілі в повному обсязі . Так,максимізація прибутку підприємства будь-якою ціною суперечить таким цілям фінансового менеджменту,як мінімізація розвитку та забезпечення фінансової стійкості суб єкта господарювання.

        Основне завдання фінансового  менеджера полягає у збалансуванні всієї системи цілей,погодженні пріоритетної на певний момент мети з іншими цілями фінансового менеджменту.

       Реалізації перелічення цілей  і завдань управління фінансами  здійснюється через відповідний  механізм фінансового менеджменту  структура яка наведено на  мал.1.5.  

 
 

1.5.Структура  механізму фінансового менеджменту  підприємства.

          Під фінансовими інструментами розуміють будь-яку договірну угоду,згідно з якою відбувається збільшення активів одного субєкта господарювання і фінансових зобов язань іншого контрагента . До таких фінансових інструментів відносять;грошові кошти,кредитні інструменти способи участі у статутному капіталі тощо.

        Фінансові методи є способом  впливу фінансових відносин на  господарський процес . Їхня дія виявляється в утворені і використані грошових фондів .У практиці фінансового менеджменту широко застосовується такі фінансові методи,як планування, прогнозування ,кредитування,самофінансування оподатковування,фондоутворення, лізінг ,факторинг,система розрахунків,інвестування тощо.

          Фінансові важелі-це прийом дії  фінансового методу. До таких  важелів відповідно належать: собівартість,ціна ,дохід,прибуток,види кредитів, прочтні ставки,фінансові санкції,вставки,додатків,вклади пайові внески,відрахування у фонди, арендна плата лізінгові й факторингові платежі,форми розрахунків,інвестиційний дохід дисконт,рівень дивідентих виплат тощо.[9,41-43с.]                        

 
 
 

 
 
 

                1.5.Класифікація функцій фінансового менеджменту.

            Відтворення функції фінансового  менеджменту полягає у забезпечені у збалансування матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях кругообігу капіталу в процесі простого і розширеного відтворення. На перший план виступає накопичення капіталу для вирішення довгострокових інвестиційних проблем. Тобто реалізація цієї функції фінансового менеджменту дає змогу знайти оптимальну пропорцію між авансовими грошовими коштами які відшкодоуються протягом одного кругообігу,й інвестиційними грошовими коштами які на довго вибувають з обігу і повертаються частинами.

        Розподільча функція фінансового  менеджменту полягає у формувані і використані грошових фондів , підтримані ефективної структури капіталу підприємств. Фінансовий менеджер визначає політику щодо розподілу прибутку,від якої залежить загальний концептуальний підхід до розвитку фінансового менеджменту на підприємстві.

Результатом розподільчих процесів є створення фондів грошових коштів(фонду відшкодування,фонду споживання,фонду нагромадження),які забезпечують фінансування прийнятих та до реалізації програм,підтримку оптимальної структури капіталу,зведення до мінімуму ризику банкрутства .

         Функції об єкта фінансового менеджменту-це конкретні види управлінської діяльності,направлені та реалізації цілей і завдань управління фінансами підприємства.

         Основою управлінських функцій  виступає планування . Воно охоплює весь комплекс заходів з розробки планових завдань і їх втілення на практиці за допомого планування здійснюється економічне обгрунтовування фінансових рішень вибір їх альтернативних варіантів. Різновидом цієї функції є прогнозування (передбачення)тобто розробки на довготермінову перспективу можливих напрямків фінансової діяльності і змін фінансового підприємств.

        На відміну від власного планування  прогнозування не ставить за  мету здійснити всі прогнози  на практиці а також відрізняється  більшою альтернативності у визначенні фінансових показників і параметрів.

        Організація полягає у створені  підрозділів фінансової служби,визначені  їх повноважень,встановлені вертикальних  і горизонтальних зв язків між ними координації їх дій.

        Мотивація передбачає стимулювання  працівників фінансових служб  да виконання поставлених завдань. Від зацікавленості фінансових менеджерів у результатах своєї праці значною мірою залежить ефективність фінансової діяльності підприємства. До мотиваційних факторів належить не тільки заробітна плато а і політика підприємства а і стиль керівництва, міжособисті відносини з безпосереднім керівником колегами та підлеглеми,гарантія занятості,умови праці,соціальне забезпечення,статус робітника.[6,86-88с.] 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2.СИСТЕМА  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ.

          Забезпечення відносної фінансової  рівноваги підприємств в процесі  його розвитку. Рівновага характеризується,високим  рівнем фінансової стійкостю й платоспроможності підприємства  і забезпечується формуванням раціональної структури майна та капіталу ,ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел,достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.

       Розглянуті завдання фінансового  менеджменту тісно взаємоповязані між собою,хоча окремі з них і мають різнонапрямлений характер(наприклад,забезпечення максимізації сумми прибутку за мінімізації рівня фінансового ризику;забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства процесі його розвитку).І тому основні завдання фінансового менеджменту повинні реалізуватись у взаємозв язку та взаємообумовленості.

        Фінансовий стан підприємства  багато в чому визначає його  стійкість і стабільність. Тому в процесі практичної реалізації завдань фінансового менеджменту треба знаходити розумний компроміс між завданнями,що ставить перед собою підприємство фінансовими можливостями реалізації цих завдань для:

• Підвищення обсягів продажу і прибутку;
• Підтримка стабільної прибутковості підприємства;
• Збільшення доходів власників(акціонерів);
• Підвищення курсової вартості акцій підприємства.

          Ці завдання вирішуються за  допомогою раціонального управління  потоками фінансових ресурсів  підприємства та оптимізації  джерел фінансування підприємства (як внутрішніх так і завнішніх):

• У результаті фінансово-господарської діяльності підприємства ;
• На фінансовому ринку під час продажу акцій,облігацій,отримання кредитів;
• Повернення субєктам фінансового ринку процентів і дивідентів як плати за капітал;
• Сплати податкових платежів;
• Інвестуванні і реінвестування у розвиток підприємства.

Забезпечення  максимізації добробуту власників  підприємства в поточному та перспективному періоді,раціональне використання фінансових ресурсів.[3.45-48с.]

         Здатність підприємств покрити  витрати, повязані з використанням ресурсів,і забезпечити прийнятний рівень доходів за мінімального ризику вкладників капіталу. Таке визначення мети отримує конкретне вираження у забезпечені максимізація ринкової вартості підприємств,що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.

        Визначена вище мета фінансового  менеджменту певною мірою суперечить поширеній думці ряду вчених про те,що головною метою фінансовою діяльністю підприємства і максимізація прибутку . Однак максимізація ринкової вартості підприємства далеко не завжди автоматично досягається за максимізацією його прибутку. Так,отриманий прибуток може бути використаний на цілі поточної потреби,у наслідок чого підприємство може залишитися без основного джерела формування власних фінансових ресурсів для свого майбутнього розвитку . Це може призвести до втрати підприємством у перспективі досягнутої конкурентної позиції на ринку,а також скорочує можливості формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел,що в кінцевому підсумку призводить до зниження його ринкової вартості.

      Крім того максимізація прибутку  підприємства може бути досягнена за високого рівня фінансового ризику,загрози банкруцтва у наступному періоді,а також може обумовити зниження його ринкової вартості.Тому в ринкових умовах максимізація прибутку є одним з важливих завдань фінансового менеджменту,але не може розглядатися як головна його мета.

     Фінансове управління поточною діяльністю підприємства спрямовується на:

        Забезпечення формування достатнього  обсягу фінансових ресурсів відповідно  до завдань розвитку підприємства. Це завдання реалізується через визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємства у наступний період,збільшення обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел,визначення необхідних обсягів формування власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел,управління залученням позичкових фінансових ресурсів,оптимізацією структурою джерел формування ресурсного фінансового потенціалу .

       Забезпечення найефективнішого  використання фінансових ресурсів  у розрізі основних напрямів  діяльності підприємства . Оптимізація розподілу в сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення оптимальних пропорцій у їх використанні з метою виробничого і соціального розвитку підприємства,забезпечення дохідності інвестованого капіталу. Процеси виробничого споживання сформованих фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства повинен підпорядковуватись стратегічній меті та має забезпечувати віддачу відкладених коштів.

          Оптимізація грошових потоків  підприємства (вхідних і вихідних).Це завдання реалізується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства процеси кругообігу його грошових коштів,забезпечення синхронізації обсягів надходження і витрат грошових коштів у кожному періоді,досягнення необхідної ліквідності його оборотних активів.Один з результатів цього є оптимізація залишку вільних грошових активів,яка має забезпечувати зменшення витрат їх неефективного використання праці.

          Забезпечення максимізації прибутку  підприємства з найменшим рівнем  фінансового розвитку максимізація  прибутку досягається на основі  ефективного управління активами  підприємства,залучення в господарський  оборот необхідного обсягу позичкових  фінансових ресурсів,вибору найефективніших  напрямів операційної та фінансової  діяльності.При цьому з метою забезпечення розширеного економічного розвитку підприємство має максимізувати не валовий,а чистий прибуток,який залишається у його розпорядженні.Це забезпечується ефективної додаткової,амортизаційної і дивідендної політики. Максимізація рівня прибутку підприємства досягається ,як правило,за суттєвого зростання рівнів фінансових ризиків. Важливо щоб максимізація прибутку забезпечувала в межах допустимого фінансового ризику,конкретний півень якого визначається власний капітал або менеджерами підприємства на основі фінансових розрахунків.[8,99-103с.]