Теоретичні основи страхового маркетингу

На завершення варто зазначити, які б рекламні заходи не проводилися (а перелік їх мало відрізняється від стандартних) - розміщення в ЗМІ, участь у виставках, різноманітні акції - вони завжди повинні враховувати особливості страхових послуг. І хоча на сьогоднішній день можливості підвищення власної економічної безпеки, що відкриваються страхуванням, малознайомі і тому мало затребувані, їх реклама напевно не тільки принесе прибуток рекламному агентству й підвищить рівень продажів страхової компанії, але і зробить, завдяки соціальному аспекту страхування, життя людей більш спокійним і безпечним[10].

Розділ 3. Розвиток страхового маркетингу в Україні

3.1 Проблеми  розвитку страхового маркетингу

 Дослідження страхового маркетингу  слід пов’язувати зі станом  страхового ринку України, який  ще не набув широкого розвитку. З цього можна зробити висновок  про необхідність більш поглибленого  вивчення сутності страхового маркетингу в Україні.

Порівнюючи всі види маркетингу, можна виділити один універсальний  – страховий маркетинг, оскільки він єдиний направлений на всіх учасників  соціально-економічного процесу, певні  групи та об’єднання, що утворюють  ці учасники. Страховий маркетинг все ще залишається комплексним економічним явищем, сфера дії якого дуже різноманітна – від окремої особи до підприємств усіх галузей економіки, навіть у випадку диференціації окремою компанією своєї діяльності і здійснення нею страхування тільки на певних сегментах страхового ринку.

За останні п’ять років на страховому ринку України спостерігався  ряд позитивних зрушень, проте вітчизняний  страховий ринок і досі не має  довіри та високої страхової культури в широкої аудиторії. На сьогоднішній день провідні страхові компанії на всіх рівнях намагаються вирішувати проблему недовіри майбутніх клієнтів до страхових компаній та до страхової послуги в цілому. Впровадження діючого механізму страхового маркетингу дозволяє вирішувати ці проблеми як на соціально-психологічному, так і на інформаційному рівнях.

Кожне підприємство прагне до збільшення своєї частки ринку і рівня  конкурентоспроможності страхових  послуг, що веде до загострення конкуренції  на страховому ринку, особливо на найбільш прибуткових сегментах. Під впливом такої конкуренції підприємства все більше практикують застосування маркетингу для поліпшення свого стану на ринку.

Особливості становлення та розвитку страхового ринку України є досить актуальною темою, особливо в період кризи, і тому це є предметом дослідження у працях багатьох вітчизняних вчених. Під впливом фінансової кризи у світовій системі господарювання сформувалася нова економічна ситуація, яка характеризується невизначеністю наслідків впливу економічної кризи на розвиток страхового ринку України.

В умовах наростання світової фінансової кризи основним напрямком маркетингових  досліджень страхового ринку повинен  стати пошук можливих шляхів його поширення та досконалого впровадження. Проведення аналізу та оцінки сучасного стану страхового ринку України дає змогу визначити такі незадіяні резерви його зростання, як:

- низька насиченість страхового ринку страховими продуктами та послугами (за офіційними даними рівень користування страховими послугами на українському страховому ринку у 6–7 разів нижчий, ніж у розвинених країнах світу);

- недостатній асортимент послуг, що надаються населенню та юридичним особам вітчизняними страховиками (за оцінками експертів у розвинутих країнах рівень страхування ризиків становить 90–95 % від загальної їх кількості, проте як в Україні цей показник становить лише 10 %)[11].

Отже, в умовах наростання кризової ситуації для використання наведених вище резервів підвищення рівня розвитку страхового ринку  України потрібно ретельно вивчати  зміни попиту на страхові послуги та продукти. Напруженість у країні через кризове становище підвищує вірогідність втрати постійного місця роботи, власного майна, здоров’я і навіть життя. Саме потреби в страховому захисті населення та юридичних осіб можуть зростати, незважаючи на зниження доходів, ефективності господарювання та значне зростання інфляції. Страховики в даній ситуації повинні надавати всі можливості для задоволення потреб споживачів за рахунок реалізації внутрішнього потенціалу компанії, до якого слід віднести оптимізацію страхової діяльності за рахунок зменшення витрат, впровадження інновацій, надання нових страхових продуктів та послуг і зниження їх вартості.

Основними причинами, які  негативно впливають на розвиток ринку страхування в Україні,є :

• недовіра населення до фінансових інститутів
• низька страхова культура та малозабезпеченість громадян .
• відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва,                  неплатоспроможність населення та дефіцит фінансових ресурсів;
• нестача досвіду страховиків у веденні справи, орієнтація на короткотривалі перспективи розвитку, відсутність довготермінового планування і стратегії розвитку;
• відсутність вторинного ринку страхових послуг, механізмів ефективної взаємодії   банківського та страхового сектору економіки, низький рівень розвитку допоміжної інфраструктури страхового ринку;
• неналежний рівень інформації про стан і можливості страхового ринку
• високі ціни на страховий маркетинг і брак коштів;
• розвиток кептивного та корпоративного страхування.

Страхова поведінка  типового українця визначається, з  одного боку, рівнем доходів (здатністю платити страхову премію), і з іншого – наявністю страхового інтересу, що має велике значення для споживача. Тому, як і користування інвестиційними інструментами, придбання страхового поліса прив’язане до рівня доходів   споживачів.

Протягом останніх років  на страховому ринку України склалася і функціонує модель, у рамках якої домінують інтереси постачальників страхових послуг. Тепер можна  говорити не лише про домінування інтересів постачальників страхових послуг над інтересами споживачів, а про прагнення до домінування на ринку досить вузької групи постачальників, що через обмеження можливостей вибору у страхувальників спричинить посилення тиску на рядових споживачів страхових послуг [12].

3.2.Перспективи  розвитку страхового маркетингу

Використання маркетингу є одним із найбільш перспективних  напрямів розвитку українського страхування в найближчому майбутньому. Потреба в страхових послугах та її задоволення вимагають обґрунтування наукових і практичних аспектів розвитку страхової  діяльності на основі взаємовигідних партнерських відносин.

Важливе соціально-економічне значення страхування визначається насамперед тим, що воно проникає в усі сфери життя суспільства і окремих його суб’єктів. Більше того, страхування тісно пов’язане з соціальним прогресом і рівнем цивілізації. Світовий досвід свідчить: чим вище рівень життєвих стандартів у країні, тим вищим є рівень розвитку страхування. Тобто в страхуванні не створюються нові види послуг, вони лише вдосконалюються. Поява нових видів страхування можлива лише при появі нових видів технологій.

Все більшого застосування у практиці страхового менеджменту набуває  стратегія інноваційного розвитку. Дана стратегія передбачає постійний процес пошуку та впровадження інноваційних методів управління, направлених на послідовне покращення страхової справи. Розгляд стратегії повинен враховувати внутрішню координацію, організаційне передбачення та пристосування до зовнішнього середовища. Через це при складанні стратегічних програм потрібно враховувати необхідність їх гнучкості.

Комплекс страхового маркетингу є складною системою, в  якій тісно взаємодіють специфічний страховий товарний продукт, внутрішньофірмова культура, система доставки цього продукту, імідж страховика і активний споживач . У зв’язку з цим у рамках страхового маркетингу доцільно розглядати не стандартизовані (однакові для усіх клієнтів) послуги у вигляді страхових полісів, а послуги з певним набором варіантів розв’язання конкретних  проблем, що виникають у конкретного підприємства або людини в даний момент часу. Це особливо важливо у зв’язку з тим, що попит на страхування в Україні сьогодні є здебільшого пасивним і у багатьох випадках потенційний клієнт навіть не припускає, що може вирішити свої проблеми, вдавшись до страхування.

На страховому ринку  України в 2011 році спостерігалися тенденції, характерні для фінансового сектора  в цілому. Зниження рівня платоспроможності  населення та довіри до фінансових установ призвели до суттєвого зменшення попиту на страхові послуги. Цьому також сприяли згортання банківської активності в сфері споживчого, іпотечного та автокредитування, що значно звузило клієнтську базу страхових компаній. Даний процес продовжує набирати обертів. Так, якщо середній показник скорочення страхових платежів у 2010 році по Україні становив 14%, то в 2011 році темпи падіння значно зросли.

За результати 2011 року основні показники страхової  діяльності набрали тенденції якісних  змін щодо скорочення, падіння і  стабілізації, і в порівнянні з 2010 роком динаміка показників свідчила про наступне: 
- На 24,4% збільшилась кількість укладених договорів, при цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, зросла на 28,1%; 
- На 1,3% збільшилися обсяги надходжень валових страхових премій, а обсяг чистих страхових премій зменшився на 11,5%; 
- На 20,0% зменшилися валові страхові виплати / відшкодування, а обсяг чистих страхових виплат - на 15,2%; 
- На 21,1% збільшилися обсяги перестрахування, в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку, збільшилися на 26,5%, а на зовнішньому зменшилися на 9,9%; 
- На 2,4% зменшився обсяг страхових резервів; 
- На 2,8% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів - на 6,5%; 
- Загальна кількість страхових компаній становила 441, у тому числі СК "life" (життя) -68 компаній, СК "non-life" (не-життя) - 373 компанії. 
          Слід зазначити, що сучасний рівень розвитку страхового ринку в індустріально розвинених країнах характеризується посиленням тенденцій до монополізму у страхуванні та концентрації капіталу.

Нагальною потребою для  українських страхових компаній є створення єдиної системи ринкової маркетингової інформації українських  страховиків, яка дозволяє оперативно орієнтуватися компаніям в їх діяльності на ринку.

В Україні спостерігаються процеси об’єднання підприємств, банків, страховиків у великі фінансово-промислові групи, холдинги, що зумовлено загостренням конкуренції як на банківському та страховому ринку, так і між виробничими підприємствами. Це призводить до об’єктивної необхідності формувати в Україні ефективну стратегію взаємодії між учасниками фінансового ринку .

Основні напрями бізнес-моделі взаємодії страхових компаній і  банківських установ  розділяються на 3 групи: розробка та впровадження спільних фінансових продуктів; реалізація установами банків стандартних послуг страхової компанії; впровадження в практику взаємодії розроблених спеціально для конкретного банку страхових послуг. Кожний учасник бізнес-моделі (банк, страхова компанія, клієнт) одержує значні переваги порівняно з варіантом роздільного ведення бізнесу.

Головна перевага продажу  страхових продуктів через банки  полягає у використанні страховиком розвинених філіальних мереж банків по території країни. Оскільки банківський бізнес в Україні розвинений набагато краще, ніж страховий, і багато банків мають розгалужену філіальну мережу, то проникнення страхової компанії в регіони країни може бути реалізоване у відносно стислий термін і без великих грошових витрат. Не менш важливий для українських страховиків аспект – „психологічно-просвітницький”: вкладники сьогодні більше довіряють банкам, ніж страховим компаніям.