Маркетингова політика просування товарів і послуг

     Для доставки товарів  може бути обрано:

     - автомобільний транспорт;

     - залізничний транспорт;

     - водний транспорт;

     - повітряний транспорт;

     - трубопроводи.

     Який  метод транспортування можна  вважати оптимальним? Той, який дозволяє зменшити витрати на транспортування  й забезпечує відповідність вимогам  споживачів щодо швидкості поставок, умовам зберігання товару (наприклад, охолодження) тощо.

     6. Оцінювання та  контроль товароруху.

     Ці  показники відповідають меті товароруху й  визначають ступінь  задоволеності споживачів або зниження витрат:

     - час оброблення одного замовлення;

     - час виконання одного замовлення;

     - час, протягом якого товар зберігається  в запасі;

     - частка вантажів, які надійшли  неушкодженими;

     - частка випадків своєчасної доставки  вантажів;

     - витрати товароруху (у відсотках  від обсягу продажу).

     Сутність  контролю товароруху – у зіставленні поставлених цілей й досягнутих результатів. 
 
 

     4. Система оптової  торгівлі 

     Оптова  торгівля — це всі види діяльності, пов'язані з продажем товарів і послуг тим, хто перепродує їх або використовує з корпоративною метою.

     Оптова  торгівля відіграє ключову роль у  забезпеченні корисності в часі, просторі і володінні як для організацій-покупців, так і для кінцевих споживачів.

     Оптовики  надають також істотні послуги  і великим магазинам, і виробникам, що дозволяє використовувати складські  і транспортні можливості оптовиків  ефективніше, ніж при створенні  власної мережі розподілу. У зв'язку з цим за останнє десятиріччя  сформувалася перевага у використанні незалежних оптових підприємств  прямого продажу.

     Оптова  торгівля в системі  маркетингу виконує такі функції:

• Забезпечує реалізацію маркетингової стратегії та підтримку
• виробника або постачальника, роздрібного або кінцевого споживача;
• Дозволяє виробникам збувати свої товари на місцях із мінімумом контактів із споживачами;
• Формує  торговельний асортимент відповідно до потреб споживачів;
• Закуповує товари у великій кількості, дозволяючи поставляти їх великими партіями і знижуючи витрати обігу;
• Забезпечує підготовку торгового персоналу;
• Забезпечує матеріальну базу для зберігання і поставки;
• Надає фінансову допомогу як виробникам ( оплачуючи товари при поставці їх, а не при продажу), так і роздрібним та кінцевим споживачам (через торговельний кредит);
• Веде кредитну і бухгалтерську звітність;
• Розв’язує проблеми повернення товарів і встановлює знижки на дефектну продукцію;
• Бере на себе ризик, відповідаючи за розкрадання, пошкодження та застаріння запасів.

     Останнім  часом зростає роль оптової торгівлі в системі каналів розподілу. У міру того як оптовики надавали виробникам товарів і роздрібній торгівлі щораз  ширший набір послуг, зростала і  їхня роль у системі розподілу  товарів споживачам. Великі оптові підприємства взяли на себе роль лідера каналу розподілу, регулюючи товарні  та інформаційні потоки від виробників до роздрібних магазинів і промислових  підприємств.

     Разом з тим, півстоліття тому оптова торгівля не мала такого великого значення, причому  тенденція ігнорування оптової  торгівлі тривала до 70-х років. Потім  у діяльності оптових підприємств  пройшла перебудова: замість того, щоб збирати замовлення, вони стали  посередниками, які забезпечують ефективний розподіл, тобто надання більшого числа послуг з більшою результативністю.

     Підвищення  ефективності оптової торгівлі супроводилося  підвищенням продуктивності, збільшенням  кількості послуг, що надаються, і  зниженням їхньої вартості шляхом упровадження автоматизації.

     Великі  підприємства автоматизували свої розподільчі  склади і створили комп'ютеризовані  системи. Унаслідок підвищення ефективності оптової торгівлі число роздрібних продовольчих мереж, які звертаються  до послуг оптовиків, значно зросло. Нині тенденція до підвищення ефективності характерна для більшості оптових  підприємств, багато з яких упровадили комп'ютеризовані системи обробки  замовлень.

     Розрізняють три загальні форми  організації оптової  діяльності:

     • оптова діяльність виробників;

     • комерційна оптова діяльність;

     • діяльність агентів, брокерів та інших  оптових торговців.

     Оптова  діяльність виробників основується  на тому, що вони самі виконують всі  оптові функції. Цю форму використовують, коли підприємство вважає, що його діяльність буде ефективнішою, якщо воно візьме на себе відповідальність за функцію оптового збуту.

     Ця  форма доцільна за наявності таких  умов:

     • немає посередників;

     • число споживачів невелике;

     • розміри замовлень дуже великі;

     • споживачі географічно сконцентровані;

     • купівля в оптовому підприємстві дуже важлива подія для

     покупців;

     • діючі правила обмежують домовленості з незалежними учасниками каналів  розподілу.

     Комерційна  оптова діяльність основана на тому, що оптовики дістають право власності  для дальшого перепродажу і на продукцію. Вони — незалежні оптові торговці і можуть надавати або повну  сукупність послуг, або здійснювати  обмежене обслуговування.

     До  комерційних оптових  організацій з  повним обслуговуванням  належать: універсальні оптовики, спеціалізовані оптовики, торговці-консигнатори, оптовики, що надають повний набір послуг.

     Оптовиків, що надають повний набір послуг, класифікують з урахуванням асортименту  товарів, які вони продають, і надаваних  послуг. Універсальні оптові підприємства надають повний набір послуг і  торгують товарами широкого асортименту, але не забезпечують глибину в  кожній асортиментній групі.

     Спеціалізовані  оптові підприємства також надають  повний набір послуг, але спеціалізуються  на певному товарному асортименті (дієтичні продукти, предмети розкоші) і мають у своєму розпорядженні  широкий асортимент у межах асортиментної  групи.

     Функції, які виконують  комерційні оптовики з повним обслуговуванням:

• Збирають асортимент продукції у певному місці;
• Інформують постачальників і споживачів про товари та послуги;
• Забезпечують торговельний кредит;
• Зберігають і поставляють товари;
• Пропонують допомогу в реалізації і просуванні товарів;
• Забезпечують співробітників товарами для персонального продажу;
• Пропонують підтримку у сфері досліджень та планування;
• Надають послуги з установки та ремонту.

     Комерційні  оптові організації з обмеженим  обслуговуванням також роблять  оптові закупівлі і дістають право  власності на продукцію, але функцій  виконують менше. Так, вони не надають  кредитів, і не допомагають в реалізації і підтримці маркетингових досліджень. Це можуть бути:

     • оптовики з оплатою і самовивозом,

     • торговці-комівояжери,

     « посилочні оптові підприємства, які  за рахунок невиконання

     деяких  функцій встановлюють нижчі ціни на продукцію. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     5. Система роздрібної  торгівлі 

     Ро́здрібна  торгі́вля (англ. retail, рете́йл)— тип торгівлі товарами, а також виконання певних послуг, направлених на покупця, яким є кінцевий споживач, фізична чи юридична особа. Метою придбання товару у роздріб є задоволення особистих потреб покупця, членів його родини (якщо це фізична особа), або ж працівників фірми (якщо це юридична особа) за рахунок споживання купленого товару.

     Купівельні  мотиви є визначним чинником для  сегментації ринку та визначення цільової групи споживачів.

     На  відміну від оптової торгівлі товар, куплений в системі роздрібної торгівлі, не підлягає подальшому перепродажу, а призначений для безпосереднього  використання.

     Роздрібні торгівці виконують  низку функцій, які  збільшують цінність надаваних ними товарів  і послуг. Зазвичай це такі функції:

     1) Забезпечення певного асортименту  товарів і послуг.

     2) Дроблення партій товару, що надходять  у роздрібну торгівельну мережу.

     3) Зберігання запасів.

     4) Забезпечення сервісу.

     5) Збільшення цінності товарів  і послуг.

     Роздрібну торгівлю з погляду маркетингу розглядають  як підприємницьку діяльність, пов'язану  із збутом товарів і послуг кінцевим споживачам з орієнтацією на запити і переваги покупців.

     Мета  роздрібної торгівлі полягає в забезпеченні збуту товарів і послуг шляхом задоволення потреб покупців і в отриманні на цій основі прибутку.

     Роль  роздрібної торгівлі в системі маркетингу полягає в її функціях:

• Забезпечує реалізацію маркетингової стратегії;
• Бере участь у процесі сортування, акумулює асортимент товарів від великого числа виробників і пропонує їх для продажу з орієнтацією на запити покупців;
• Надає інформацію покупцям за допомогою реклами, інших засобів комунікації, а також через персонал;
• Надає допомогу в маркетингових дослідженнях іншим учасникам каналів збуту;
• Зберігає товари, встановлює на них ціну, розміщує в торговельних  приміщеннях і здійснює інші операції з товарами;
• Завершує угоди;
• Здійснює кредитну політику;
• Надає різні послуги в сфері роздрібної торгівлі.

     У наш час роздрібна торгівля має  працювати під девізом "Дозвольте  надати вам допомогу", а не нав'язувати  товар.

     Кінцеві споживачі досить часто здійснюють купівлі імпульсивно, тому роздрібна  торгівля має розміщувати товари, які купують імпульсивно, там, де великий потік покупців; розміщувати  суміжні товари поряд, навчати торговий персонал продажу й організовувати різноманітні стимуляційні заходи.

     Для роздрібної торгівлі характерні динамічні  зміни. Динамізм зумовлює обіг роздрібної торгівлі.

     Концепція обігу роздрібної торгівлі виникла  останнім часом.

     Концепція кругообігу роздрібної торгівлі полягає  в тому, що нові види роздрібних торговців починають свою діяльність з торговельних операцій нижчого рівня, який характеризується низьким прибутком і низькою ціною, а згодом здійснюють торговельні операції з вищими цінами і великим набором послуг, стаючи, по суті, традиційними роздрібними торговцями.