Маркетингова політика підприємства

Тема: Технологія розроблення управлінських  рішень в антикризовому управлінні

ЗМІСТ:

ВСТУП

РОЗДІЛ  1. Сутність і типи антикризового управління та його завдання на підприємстві

РОЗДІЛ 2. Етапи технології антикризового управління підприємством

РОЗДІЛ 3. Методичне забезпечення формування системи антикризових заходів на підприємстві

РОЗДІЛ 4. Особливості реалізації антикризових заходів на підприємствах різних типів (державних, акціонерних, малих)

РОЗДІЛ 5. Шляхи підвищення ефективності реалізації антикризових заходів на підприємстві

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасний стан більшості  суб'єктів господарювання в Україні  фахівці визнають як кризовий. Розвиток кризових явищ, з одного боку, і зацікавленість держави в максимальному збереженні підприємств, які мають необхідній потенціал виживання та є стратегічно  важливими для країни в цілому або регіонів, з іншого боку, зумовили виникнення та поширення нової для  України, специфічної за своїми завданнями і функціями галузі управління - антикризової.

Актуальність обраної  теми курсової  роботи полягає в  тому, що для виживання в умовах ринкової економіки і не допущення  банкрутства підприємства, необхідно  за допомогою всебічного аналізу  своєчасно виявляти й усувати  недоліки у фінансово - господарській  діяльності і знаходити резерви  поліпшення стану підприємства і  його платоспроможності.

Метою курсової роботи є  розробка управлінських рішень в  антикризовому управлінні ТОВ " Глобаль Дістрібюсьон ".

Виходячи з поставленої  мети, можна визначити такі завдання, які необхідно вирішити під час  роботи:

• розглянути теоретичні основи антикризового управління підприємством;
• проаналізувати управління ТОВ " Глобаль Дістрібюсьон " та виявити проблеми його діяльності;
• розробка антикризових заходів для ТОВ " Глобаль Дістрібюсьон ".

Об'єктом дослідження  виступає підприємство ТОВ " Глобаль Дістрібюсьон ", тоді як предметом дослідження є розробка заходів антикризового управління підприємством.

У ході вивчення теми курсової роботи були застосовані такі методи дослідження:

• теоретичний аналіз літературних джерел з антикризового управління на підприємстві;
• аналіз документів і статистичної звітності підприємства;
• порівняння і зіставлення цифрових даних.

Практична значимість дослідження  полягає в можливості застосування результатів у діяльності об'єкта дослідження з розвитку антикризової діяльності.

В якості інформаційної бази для виконання даної роботи, були використані джерела спеціальної літератури, матеріали періодичної преси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Сутність і типи антикризового управління та його завдання на підприємстві

 

Антикризове управління – це система управлінських заходів щодо діагностики, упередження, нейтралізації і подолання кризових явищ та причин їх виникнення на всіх рівнях економіки.[6, 22 с.]

Суть антикризового  управління виражається в наступних положеннях:

• кризу можна передбачати, очікувати і викликати;
• кризу в певній мірі можна прискорювати, випереджати, відсувати;
• до криз можна і необхідно готуватися;
• кризу можна пом'якшувати;
• управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду і мистецтва;
• кризові процеси можуть бути до певної межі керованими;
• управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати, ці процеси і мінімізувати їхні наслідки.[11, 34-35 с.]

Існують різні кризи і  управління ними може бути різним. Це різноманіття проявляється в системі і процесах управління, а також у механізмі  управління.

Антикризове управління має  свою мету, завдання (табл. 1.1) і характеристики.

                                                                                                   Таблиця 1.1

Процес розвитку кризових явищ та антикризового управління [13, 56с.]

Розвиток кризового явища	Особливості прояву кризового  явища	Завдання антикризового  управління
Передкризова ситуація	Наявність короткочасних  симптомів кризи у вигляді стагнації або незначного зменшення найважливіших виробничо-господарських показників	Нормалізація діяльності підприємства: визначення та усунення причин розвитку кризи; припинення зниження показників виробничо-господарської діяльності підприємства
Легка криза	Стале зниження найважливіших  економічних показників, збитковість  господарської діяльності	Усунення причин розвитку кризи: припинення зниження найважливіших показників фінансового стану; мінімізація збитків і вимивання власного капіталу
Криза поточної платоспроможності	Фактичний або прогнозований  дефіцит ліквідних коштів для  фінансування поточної господарської  діяльності	Недопущення розвитку (поглиблення) кризи: пошук грошових коштів для продовження фінансування діяльності підприємства; пошук внутрішніх механізмів надходження грошових коштів
Криза боргової платоспроможності (загроза банкрутства)	Фактичний або прогнозований  дефіцит ліквідних коштів для  виконання зовнішніх фінансових зобов’язань (погашення боргів)	Недопущення порушення справи про банкрутство (мирова угода): пошук ліквідних засобів для виконання негайних фінансових зобов’язань; залучення нового зовнішнього капіталу одержання тимчасової відстрочки або пролонгація раніше отриманих кредитів і позичок
Криза майнової платоспроможності (банкрутство)	Порушення справи про банкрутство, перевищення зобов’язань продавця над активами (власним капіталом) підприємства	Виведення підприємства зі стану банкрутства (санація): часткова мобілізація наявних активів для розрахунку по зобов’язаннях; проходження процедури банкрутства з мінімальними втратами для власників підприємства

 

Продовження табл. 1.1.

           Головна мета антикризового управління — забезпечення стабільного положення на ринку економічних політичних і соціальних метаморфоз на основі упереджуючих стратегічних заходів.

Предметом антикризового  управління є фактори кризи, тобто всі прояви сукупного загострення протиріч, що призводять до настання кризи. [16, 28 с.]

До основних характеристик антикризового управління слід віднести:

1. Функції антикризового управління – це види діяльності, які відображають предмет управління і визначають його результат. Вони відповідають на просте запитання: що треба робити, щоб керувати успішно напередодні, в процесі і після настання кризи. У цьому відношенні можна виділити шість функцій: передкризове управління, управління в умовах кризи, управління процесами виходу з кризи.
2. Стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керованості), мінімізація втрат та втрачених можливостей, своєчасне прийняття рішень.
3. У розвитку будь-якого управління лежить дві його протилежності – інтеграція і диференціація – знаходяться в діалектичному зв'язку. Посилення інтеграції завжди веде до послаблення диференціації, і навпаки. Ці процеси відображають тенденцію логістичної кривої. Зв'язок інтеграції та диференціації в переломних моментах зміни кривої характеризує формування нових організаційних форм управління чи організацій нового типу. У цій взаємодії є точки кризи організації. Як правило, це точки, що відображають небезпеку «розпаду», руйнування організаційних основ. Вихід з кризи – зміна співвідношення інтеграції та диференціації управління на новій організаційній основі.
4. Не існує управління без обмежень, які можуть бути внутрішніми і зовнішніми. І ці дві групи обмежень знаходяться в певному, але мінливому співвідношенні. У залежності від того, як будується це співвідношення, змінюється й імовірність кризових явищ.
5. Однією з важливих характеристик антикризового управління є поєднання формального і неформального управління, де існує зона раціональної організації антикризового управління, яка може звужуватися або розширюватися. [23, 86 с.]

       Існують  різні стратегії антикризового управління. Найбільш важливими є стратегії:

• попередження кризи, підготовки до його появи;
• вичікування зрілості кризи для успішного вирішення проблем її подолання;
• протидії кризовим явищам, уповільнення його процесів;
• стабілізації ситуацій за допомогою використання резервів, додаткових ресурсів;
• розрахованого ризику;
• послідовного виведення з кризи;
• передбачення і створення умов усунення наслідків кризи.[26, 44 с.]

Вибір тієї чи іншої стратегії  визначається характером і глибиною кризи.

Виділяють три типи управління підприємством у кризовому стані:

• активне антикризове управління;
• реактивне антикризове управління;
• планове антикризове управління. [4, 36 с.]

Для активного антикризового управління характерна початкова реакція на оперативні заходи, коли підприємство ще не підготовлено до незвичних стратегічних загроз, але замість того, щоб застосовувати послідовний ряд відповідних заходів, воно аналізує дані, обирає і здійснює комбінацію контрзаходів, яка видається оптимальною. Коли їх низька результативність стає очевидною, підприємство рішуче переходить до стратегічних заходів антикризового управління. Важливим моментом при даному типі управління є дотримання балансу між витратами на запобігання розвитку кризового стану і безпосередньо збитком, що наноситься кризовим явищем.

В основі реактивного антикризового управління лежить припущення, що труднощі можна здолати звичними, хоча б і радикальними оперативними контрзаходами. Така реакція передбачає послідовне застосування певних заходів, починаючи з тих, які в минулому були ефективними.

Прогресивні підприємства, що успішно функціонують у ринкових умовах, останнім часом дедалі більше дотримуються планового типу управління. Згідно з ним відповідне реагування має починатися відразу, тільки но прогноз напевне вкаже на появу загрози. Тут застосовується екстраполятивне прогнозування, яке доповнюється вивченням зовнішнього середовища з метою виявлення можливих змін. Під час початкового діагностичного аналізу розглядаються можливості одночасного застосування оперативних і стратегічних заходів. Організація цього типу дає змогу реалізовувати ті чи інші заходи одночасно. Суттєвим моментом при даному типі кризового менеджменту є забезпечення максимально швидкої реакції на надходить попереджувальну інформаці

Важливими інструментами антикризового управління є кризис-менеджмент, стратегічне управління, ризик-менеджмент, менеджмент банкрутства, реінжиніринг, бенчмаркінг, реструктуризація (рис.1.1).

Антикризове управління

Кризис-менеджмент

Управління процесом фінансового  оздоровлення (менеджмент фінансового  оздоровлення)

Управління неспроможністю (банкрутством) (менеджмент банкрутства)

Бенчмаркінг

Реструктурування

Реінжиніринг

Стратегічне управління

Ризик-менеджмент

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Інструменти антикризового управління підприємством

Кризис-менеджмент – це управління фінансовою неспроможністю і управління процесом фінансового оздоровлення підприємств. Менеджмент банкрутства – управління судовою і добровільною ліквідацію підприємства. Стратегічне управління – управління, спрямоване на реалізацію стратегії розвитку підприємства відповідно до змін умов зовнішнього середовища. Ризик менеджмент – управління ризиками, спрямоване на зниження втрат від можливих негативних ситуацій у діяльності підприємства. Реінжиніринг — перехід управління від окремих операцій до міжфункціональних бізнес-процесів. Антикризовий реінжиніринг — упередження банкрутства на основі ліквідації збиткових підрозділів, удосконалення організації виробництва і праці, продаж частини майна, скорочення необов'язкових витрат, реорганізація фінансів. Бенчмакінг — програмно-цільове управління інвестиційними, інноваційними та маркетинговими проектами на основі ринкової оцінки конкурентних позицій фірми, вивчення досвіду конкурентних можливостей однотипових фірм та впровадження у виробництво кращих зразків технологій. Реструктуризація — комплекс заходів по оздоровленню підприємств, що пов`язані також із зміною організаційної структури підприємства.

Основними концептуальними документами, які  мають розроблятися на підприємстві, що опинилося в кризовому стані, на наш погляд, є програма та план антикризових заходів.

Програма антикризових заходів  – це спеціальним чином підготовлений та розроблений внутрішній документ, в якому систематизовано викладається перелік основних заходів, що планується здійснити в межах підприємства, його структурних підрозділів та функціональних служб для досягнення поставленої мети - виведення підприємства з кризового стану.

План антикризових заходів розроблюється на підставі програми й являє собою форму її конкретизації та трансформації в детальний план проведення фінансового оздоровлення підприємства, який має містити перелік конкретних заходів, які передбачається здійснити, строки початку та закінчення, необхідні ресурси (кошти) та очікуваний результат реалізації, а також визначати відповідальну особу та виконавців.