Різноманітність форм логістичних утворень

    Логістичні  інформаційні системи, як правило, представляють  собою автоматизовані системи управління логічними процесами. Тому математичне  забезпечення в логічних інформаційних  системах – це комплекс програм  і сукупність засобів програмування, забезпечуваючих вирішення завдань управління матеріальними потоками.

    При цьому передбачаються альтернативні  варіанти управління - децентралізоване, централізоване, комбіноване. На верхньому  рівні управління розміщується центральна ЕОМ, що вирішує стратегічні завдання, на середньому рівні створюють АСУ підприємства (АСУТП) магістрального транспорту, наприклад АСУЗТ. На нижньому рівні функціонують АСУ (чи модулі АСУ) технологічними процесами виробництва (АСУТП), складськими комплексами, залізничними станціями та транспортними вузлами. В процесі функціонування такої системи інформаційні потоки супроводжують матеріальні. І той і інший повинні бути оперативно керованими у реальному масштабі часу в режимі “on line“. Застосування автоматики дозволяє на більш високому рівні здійснювати контроль усіх основних та допоміжних процесів, що мають місця в логістичній системі. Автоматична система контролю, що чітко слідкує за такими показниками процесів як наявність напівфабрикатів і випуск нової продукції, стан виробничих запасів, обсяг постачання матеріалів та комплектуючих деталей, ступінь виконання замовлень. Структура системи вихідних даних, що використовуються для автоматичного контролю, залежить від особливостей кожного підприємтства, для якого складається логістична система з указанням усіх вузлових точок, вхідних та вихідних шляхів до них і відповідних інформаційних потоків.

    Організація зв”язків проміж елементами в інформаційних  системах логістики може суттєво  відрізнятись від організації традиційних інформаційних систем. Це пов”язане з тим, що в логістичних інформаційних системах повинні забезпечуватися інтереси усіх елементів управління матеріальними потоками, і також їх надійна взаємодія.

    Визначення  інформаційної логістичної системи  можна сформувати слідуючим образом: інформаційна логістична система – це сукупність взаємо по”язаних засобів обчислювальної техніки, засобів програмування, котрі вирішують ті чи інші завдання  пов”язані з управлінням матеріальними потоками.

Інформаційні  системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками на рівні підприємства, а можуть сприяти організації логістичних процесів на території регіонів.

    На  рівні окремих підприємств логістичні інформаційні системи поділяють  на три групи:

• планові
• диспетчерські
• виконавчі

    Вони  всі відрізняються як своїми функціональними, так і забезпечуваючими підсистемами. Функціональні підсистеми відрізняються  складом вирішаємих завдань. Забезпечуваючи відрізняються всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним та математичним забезпеченням.

    Серед завдань, котрі потрібно вирішити, можуть бути слідуючі:

• створення та оптимізація ланок логістичного ланцюга;
• управління запасами;
• планування виробництва;
• планування постачання;
• планування замовлень;
• формування портфелю замовлень.

    При прийнятті довгострокових рішень, де передбачається створення та оптимізація  ланок логістичного ланцюжка планування виробничих програм, загальне управління запасами використовуються планові  інформаційні системи. Для забезпечення відлагодженої роботи логістичних систем з управління складським господарством, цехом використовують диспетчерські логістичні системи. В них вирішують питання з визначення місць складування і управління запасами, а також з забезпечення внутрішньоскладським транспортом, відбору вантажів по замовленнях та їх комплектування. Для одержання необхідної інформації про рух вантажу у поточний момент часу, а також для регулювання і управління цим процесом використовують виконавчі інформаційні системи. Вони вирішують питання управління обслуговування виробництва, управління переміщення матеріального потока між цехами і робочими місцями тощо.

    Виконавчі логістичні системи створюються  на рівні адміністративного або  оперативного управління. Обробка інформації в цих системах виконується в темпі, визначенням швидкостю її надходження в ЕВМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу.

    У планових системах вирішуються завдання, що пов’язують логістичну систему  з сукупним матеріальним потоком. Це дозволяє створити ефективну систему організації виробництва, що враховує потреби ринку. Вона втілює як би логістичну систему в матеріальний потік. Дві останні деталізують намічені плани і обгрунтовують їх виконання на складах, цехах, робочих місцях. Усі три системи інтегруються в єдину інформаційну систему. Ця інтеграція може бути вертикальною та горизонтальною. За умов вертикальної інтеграції зв’язок між плановою, диспетчерською і оперативною інформаційними системами здійснюється завдяки вертикальним інформаційним потокам, а за умов горизонтальної – крізь горизонтальні інформаційні потоки. Завдяки інтегрованим інформаційним системам збільшується швидкість обміну інформацією, зменшується обсяг роботи по підрахунках, покращується облік, зменшується документооборот.

    Створення багаторівневих автоматизованих систем управління матеріальними потоками пов”язане зі значними витратами, в основному в об”єкті розробки програмного забезпечення котре з одного боку, повинно забезпечити багаторівневі системи, а з іншого – ступінь її інтеграції. В зв”язку з цим при створенні автоматичних систем управління у сфері логістики необхідно досліджувати можливості використання порівняльно дешевого стандартного програмного забезпечення, виходячи з його адаптації до місцевих умовах.

    В сучасних умовах створені достатньо удосконалені пакети програм. Однак їх використання залежить від рівня стандартизації завдань, котрі необхідно вирішити при управлінні матеріальними потоками.

    Найбільш  широко їх використовують при вирішенні  завдань в планових інформаційних  системах, що дозволяє з невеликими труднощами адаптувати стандартне програмне забезпечення. В диспетчерських інформаційних системах можливості пристосування стандартний пакет програм нижче з таких причин:

• виробничий процес складається на підприємстві на протязі багатьох років і тому важко піддається суттєвим змінам в ім”я стандартизації;
• структура обробляємих даних суттєво відрізняється у різних користувачів;

    У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управління використовують індивідуальне програмне забезпечення.

    Виходячи  з основних принципів системного підходу, кожна система повинна  досліджуватись по взаємовідношенні з  зовнішнім середовищем, а уж потім  з внутрішнім.

    При використанні логістичних інформаційних  систем необхідно враховувати три  рівня:

    Перший – робоче місце, на якому здійснюється логістична операція з матеріальним потоком.

    Другий  – ланка, цех, склад, де відбувається транспортування вантажів.

    Третій  – система транспортування і  переміщення в цілому.

    При створенні логістичних інформаційних  систем на базі ЕОМ необхідно дотримуватись деяких правил та принципів:

1. Використання апаратних та програмних моделей, що дозволить забезпечити сумісність обчислювальної техніки і програмного забезпечення на різних рівнях управління, підвищити ефективність функціювання логістичних інформаційних систем, зменшити їх коштовність.
2. Можливості поетапного створення систем.
3. Чітке визначення місць стика.
4. Гнучкість системи.