Різноманітність форм логістичних утворень

Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2011 в 15:24, лекция

Краткое описание

2.1 Поняття про логістичний ланцюжок
2.2 Канали товароруху та їх функції
2.3 Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах
2.4 Логістичні системи
2.5 Інформаційні системи

Файлы: 1 файл

лекція 2.doc

— 328.00 Кб (Скачать)
 

Лекція  тема 2. Різноманітність  форм логістичних  утворень

2.1 Поняття про логістичний  ланцюжок

2.2 Канали товароруху  та їх функції

2.3 Співробітництво,  конфлікти та конкуренція  в логістичних  каналах

2.4 Логістичні системи

2.5 Інформаційні системи 

2.1 ПОНЯТТЯ  ПРО ЛОГІСТИЧНІ ЛАНЦЮЖКИ

Розглянемо  поняття “логістичний ланцюжок”. В  англо-американській літературі з  логістики в якості умовних синонімів  цього терміна можна зустріти такі : логістичний канал (logistical channel), канал розподілу (distribution channel) та ін. У Німеччині дуже поширеним терміном є логістичний ланцюжок (die logistische Kette),що дістав своє відображення в одному з національних стандартів. Логістичний ланцюжок (logistical chain) – це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо),які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача. Здебільшого логістичний ланцюжок об’єднує виробника та споживача, хоч нерідко він має досить складну структуру. У логістичних ланцюжках виділяють такі основні компоненти : зовнішню логістику (власне виробництво), внутрішню (внутрішньовиробничу) логістику, збут продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Ефективність логістичних зв’язків значною мірою залежить від таких факторів, як інфраструктура підприємств, управління трудовими ресурсами та кваліфікація персоналу, розвиток технології виробництва, МТП підприємства, раціональна організація матеріальних, енергетичних та інформаційних потоків.

  Природно, що успішне функціонування названих факторів вимагає раціональної організації  доставки вантажів та транспортно-складського  господарства. 
 
 
 
 
 
 

 

     
     
     
     
     
     
     

Умовні  позначення :

 

       - зворотний інформативний потік

         
        - матеріальний потік

              - супроводжувальний  інформаційний потік,що включає  перевізні документи 

        - підтвердження прибуття вантажів. Взаємні розрахунки 

            Рис. 2 Принципова схема  логістичних ланцюжків. 

    На  практиці подана принципова схема трансформується у різні форми з урахуванням схем організації вантажопотоків та кількості посередників. Принципово важливі схеми організації вантажопотоків зображено на рисунку 3. Цих схем найдоцільнішою є транзитна (без вантажопереробки). Однак, в дійсності, тим більше в сучасних умовах, реалізація такої схеми не у всіх випадках можлива й ефективна. 
 
 
 
 
 
 
 

      

      Рис. 3. Схема організації  вантажопотоків

  

 Умовні позначення:

      — джерело виникнення вантажопотоку;

      — пункт погашення вантажопотоку;

     — дальній транспорт;

      — місцевий транспорт;

     — пункт об’єднання чи розподілу вантажопотоків. 

    Отже, під логістичним розуміється  ланцюжок, по якому проходять від  постачальника до споживача товарний та інформаційний потоки. Інакше, це графічне зображення шляху по якому  вони переміщуються. У ньому виділяються  такі головні ланки : постачальники  матеріалів, сировини та напівфабрикатів; склади для зберігання продукції на стадії закупівлі; виробництво товарів, їх збут, включаючи відправку зі складу готової продукції; споживачі готової продукції.

Форми логістичних ланцюжків залежать від кількості вищеперерахованих ланок та схем організації вантажопотоків, від розмірів підприємств, концепції управління, матеріаломісткості продукції та галузі економіки. Система логістики включає в себе матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби),виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжків.

    Організаційна побудова логістичних ланцюжків  може бути різноманітною і залежить від: 1) розмірів підприємств; 2) масштабів  їх діяльності; 3) концепції управління; 4) матеріаломісткості; 5) галузі економіки. Крім цього, на організаційну побудову мають вплив такі групи проблем: а) межі сфери компетенції логістичних концепцій чи логістичних ланцюжків в організаційній структурі підприємства та фірми; б) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики ; в) централізована чи децентралізована форма організації управління матеріально-технічним забезпеченням фірми.

    Використання  логістичних ланцюжків при визначенні шляху переміщення матеріального потоку дає змогу прослідкувати усі види витрат, котрі виникають при цьому. Ці витрати пов”язані з закупівлею, вантажно-розвантажувальними роботами по перевезенню на магістральному, посередницькому та власному транспорті.

    Основним  інструментарієм управління логістикою є: 1) бюджет логістики, що враховується як складова частина загального бюджету фірми при плануванні її господарчої діяльності; 2) показники логістики; 3) планування номенклатури товарів згідно з методом АВІ; 4) методи дослідження операцій.

    У розвинутих країнах до основних логістичних  показників належать: 1)частота оборотності  всіх запасів, що визначається як відхилення розміру товарообороту до об’єму складських запасів; 2) загальні витрати на матеріально-технічне забезпечення, що припадають на одиницю товарообороту; 3) ступінь готовності постачальника (у %), яка визначається як частка від поділу обсягу потреб, що задовольняються у визначений строк, на загальний обсяг потреб; 4)витрати на логістику (у % від загальних витрат); 5) швидкість обороту матеріальних ресурсів для окремих складів ; 6) витрати на відправлену одиницю продукції; 7) витрати на тонно-кілометр вантажів, що перевозяться; 8)завантаження складу та парку транспортних засобів; 9) ступінь ризику, пов’язаного зі складуванням запасів. 
 
 
 
 
 

2.2 КАНАЛИ ТОВАРОРУХУ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ

    Управляючі  маркетингом мають різні думки  про те, що насправді мається на увазі, коли вживається термін “товарорух”. Деякі уявляють товарорух як потік  готової продукції до споживача, тоді як інші включають до нього ті види діяльності, які мають місця на більш ранніх етапах, зокрема такі як придбання та переміщення сировини. Подивимося на цей підхід з іншого боку. По-перше, управління товрорухом-вузький погляд на процес розподілу, що фокусується на потоці готової продукції до споживача й не включає в себе придбання та переміщення сировини. По-друге, логістика – це координація руху й зберігання деталей, сировини та готової продукції з метою мінімізації загальної вартості при фіксованому рівні обслуговування. Отже, “товарорух” – поняття, яке включає в себе постачання і збут. Нерідко, застосовуючи термін “товарорух”, саме це й мають на увазі. Схематично зв’язок між товарорухом і логістикою можна зобразити таким чином : 

  
 
 
 

                          деталі                           товар                                               

                                                  сировина                                                                

Рис. 4 Зв’язок  між товарорухом то логістикою у  діяльності фірми 

    Визначення  логістики включає в себе чотири істотні елементи : координація, рух, загальна вартість та рівень сервісу. Логістика намагається мінімізувати загальну вартість руху й зберігання товарів, які використовуються і  виготовляються фірмою. У логістиці існує багато елементів ,що мають свою власну вартість. Це транспортування, складування, переміщення вантажів у межах виробництва тощо. Часто при зменшенні вартості одного з елементів, вартість іншого зростає. Наприклад, при збільшенні кількості складів, вартість зберігання підвищується, тоді як витрати на транспортування знижуються завдяки більш близькому і зручному розташуванню складів по відношенню до споживачів. 
 
 

    споживачів.

 Витрати

                                                                                            

                                                                                       - загальна вартість

                                         

                                                                                       - вартість зберігання

 

                                                                                        -вартість транспортування  
 

      0 5 10 15 кількість складів

    Рис. 5 Залежність загальної  вартості від кількості  складів, що використовуються 
 

    Як  бачимо, мінімізація загальної вартості при використанні 10 складів принесе  чистий прибуток.

    Одним з ключових елементів стратегії  маркетингу є надання послуг споживачеві (customer service concept).Зрозуміло, що надмірно високий рівень послуг призводить до різкого збільшення вартості, у той же час мінімальний рівень сервісу може не задовільнити споживача й негативно позначитися на конкурентоспроможності фірми. Отже, постає питання необхідності компромісу між вартістю та рівнем сервісу. Як відомо,вартість сервісу нині різко зросла. Так,одна з фірм заявила,що для збільшення обсягу постачань з 95 до 100 % вартість послуг їй доведеться потроїти.Рішення про складування й зберігання товарно-матеріальних запасів,їх транспортування потребує ретельної координації. Дедалі більше фірм започатковують створення постійних комітетів,до складу яких входять керівники,відповідальні за різні аспекти діяльності, пов’язаної з організацією товароруху. Такий комітет на своїх регулярних засіданнях розробляє рекомендації щодо підвищення ефективності системи розподілу в цілому. Деякі фірми включають до свого штатного розпису посаду віце-президента з товароруху, який здебільшого підпорядковується віце-президенту з маркетингу чи віце-президенту з виробництва, а нерідко – безпосередньо президенту. Фірма координує свою діяльність, пов’язану з налагодження товароруху та маркетингову діяльність таким чином, щоб на високому рівні задовольнити ринок.

    Канали  товароруху є складовою частиною розподільчої логістики. Рішення про  вибір каналів товароруху-одне з найскладніших і найвідповідальніших, що його необхідно прийняти фірмі. Кожний канал характеризується притаманними йому рівнями збуту та витрат : обравши конкретний маркетинговий канал, фірма повинна, як правило, використовувати його тривалий час. Кожна фірма має розробити кілька ринкових варіантів (шляхи досягнення ринку).На відміну від продажу, ці шляхи являють собою канали з одним, двома, трьома і більше рівнями посередників. Формування того чи іншого каналу вимагає вивчення основних варіантів його можливої структури з точки зору типу та кількості посередників. Управління каналом вимагає селекції та мотивування кваліфікованих посередників. Необхідно періодично проводити оцінку діяльності кожного окремого члена каналу, порівнюючи його колишні та нинішні показники збуту. Більшість розподільників пропонують свої товари ринку через посередників. Кожний з них намагається сформувати власний канал. Канал товароруху – це сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передати певний товар комусь іншому або право власності на певний товар чи послугу на їх шляху від виробника до споживача. У багатьох підприємців не вистачає фінансових ресурсів для здійснення прямого маркетингу. “Дженерал Моторз”, наприклад, продає свої автомобілі за допомогою 18 тис. Незалежних дилерів. Навіть для такої корпорації було б дуже важко відшукати кошти, щоб викупити усі ці дилерські підприємства. Для того, щоб за допомогою прямого маркетингу домогтися функціонування економічної системи класового розподілу, багатьом виробникам слід було б стати посередниками з продажу інших виробників.

    Але навіть тоді, коли виробник і може дозволити  собі створювати власні канали товароруху, він одержить значно більший прибуток, якщо збільшить капіталовкладення  у свій основний бізнес. Якщо за прогнозами виробництво забезпечить норму прибутку у межах 20%, а роздрібна торгівля тільки 10%,фірмі більш ефективно самостійно не займатися роздрібною торгівлею. Використання посередників пояснюється в основному ефективністю їхньої діяльності щодо забезпечення широкої доступності товару і доведення його до цільових ринків. Завдяки своїм капіталам, досвіду, спеціалізації та масштабу діяльності посередники пропонують фірмам більш широкий спектр послуг.  

    Таким чином дистриб’ютор зменшує кількість необхідних прямих контактів. Як три виробники намагаються досягти трьох клієнтів методами прямого маркетингу. Цей варіант потребує встановлення 9 окремих контактів. Рис 6 вказує на функціонування також 3 виробників через одного дистриб’ютора, що встановлює контакти з усіма трьома клієнтами. Така система вимагає встановлення тільки 6 контактів. Таким чином посередники допомагають скоротити обсяг роботи, яку необхідно виконати.

Информация о работе Різноманітність форм логістичних утворень