Різноманітність форм логістичних утворень

    Логістичні  функціональні системи можна  класифікувати:

Рис. 11 Функції логістичної  системи 

    Залежно від виду логістичних ланцюжків  логістичні системи поділяються  на системи з прямими зв'язками, гнучкі та ешелоновані. Гнучка логістична система (flexible logistical system) - система, в якій доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників. Прикладом системи, що розглядається, може бути постачання запасних частин, коли відвантаження деталей епізодичного попиту часто провадяться безпосередньо з центрального складу і відправляються на адресу одержувача, а відвантаження деталей стандартного та підвищеного попиту - зі складу посередника.

    Гнучкі  логістичні системи можуть бути використані  в надзвичайних та звичайних умовах.

    В надзвичайних умовах механізми начальної  гнучкості повинен включатись в  тіх випадках, коли не діють планові  логістичні процедури. Наприклад, коли склад, котрому предписано виконати замовлення, не взмозі це зробити. Щоб не допустити зриву поставок, звертаються до бішого складу де є неохідна продукція.

    Логістична  система з прямими зв'язками (direct logistical system ) - система, в якій матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників на основі прямих господарських зв'язків. Ешелонована логістична система (echelon logistical system) - система, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

    В прямих логістичних системах, як правило  використовують прискорені засоби транспортування  разом з інформаційними технологіями, що дозволяє швидко обробляти замовлення споживачів, а також дозволяє скоротити  терміни доставки і в значній мірі компенсує географічну роз”єднаність постачальників та споживачів.

    Однак можливості прямих систем обмежені великими транспортними витратами.

    Штовхаюча логістична система передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком, а при тягучій логістичній системі матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок. Тобто коли в першому випадку вони виштовхуються на виробничі місця, то в другому матеріали витягуються самими виробниками ланками.

    За  останні роки на західному ринку  транспортних та складських послуг спостерігається  тенденція до підвищення вимог щодо комплектності та якості таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для створення комплексних логістичних  систем, які охоплюють багато функціональних завдань. Перелік таких завдань в умовах ринкової економіки наведений на рис. 12. 

У виконанні  перерахованих вище функцій важливу  роль відіграють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з  цих показників характерні і для вітчизняної практики, а деякі нові, чим заслуговують особливої уваги. Але всі вони достатньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використовуються логістичною службою для розв'язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи

Рис.13 Критерії оцінок при  виборі логістичної  системи

Умовні  позначення

1- ступінь  надійності поставок

2.- мінімальна  тривалість транспортування

3.-мінімальні  транспортні витрати

4.-гнучкість системи

5.-забезпечення  зберігання вантажів

6.-швидкість  обробки рекламацій

7.- мінімальні  витрати на пакування вантажів

8.- низькі  витрати на страхування

    На  ряді цих критеріїв базується  селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з вищеперерахованих критеріїв є надійність. Підсумовуючи питання, відмітимо, що  завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує , та ряду критеріїв, які їх характеризують

    Границі логістичної системи визначаються циклом оборту засобів виробництва. Спочатку закупають засоби виробництва. Вони у вигляді матеріального потока поступають в логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються, а потім уходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, котрі поступають у логістичну систему.

    Виявлення границь логістичної системи на базі цикла оборту засобів виробництва отримало назву принципу „сплати грошей – отримання грошей”.

    Для стабільного функціонування системи  першорядне значення має достовірне планування виробництва, збуту і  розподілу. Причому перевага надається стратегічному плануванню по відношенню до оперативного. З метою досягнення високої надійності такого плану необхідно вивчати динаміку зовнішнього середовища, насамперед ринку, ідентифікувати можливі ситуації і одержувати стратегічні відповіді на питання, що постають в зв’язку з цим. Стратегічне планування, стверджують західні спеціалісти, - міцний інструмент у боротьбі фірм зі своїми конкурентами, в якій використовується практика військової стратегії, бо кон’юнктура ринку розглядається як поле битви. У науковому прогнозі, що є основою стратегічного планування, використовують історичні підходи, методи екстраполяції. Однак, такі моделі використовують настільки, наскільки вони відповідають логіці технічного прогресу та перспективних перетворень в сфері економіки. У галузі логістики також застосовується принцип, згідно з яким стратегічне планування спрямовується більше на цілі, ніж на процеси, виходячи з того, що творчість неможлива без інновацій. Слід зазначити, що логістика - унікальна сфера творчої діяльності, спрямованої на стратегічну орієнтацію. Однак, виробленням стратегії поведінки фірм в умовах логістики процес планування не завершується. Стратегічне планування генерує ланцюжок технічних планів, коли ідентифіковані цілі та дії в оперативних ситуаціях на кожен день.

    Для визначення найбільш оптимальної логістичної  системи необхідно розробити  її проект. Для цього слід відокремити  три стани: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення і розробка пропозицій щодо створення проекта.

    Проектування  та планування логістичної системи необхідно починати з всебічної оцінки поточній ситуації мета складається в тому, щоб зрозуміти зовнішнє середовище, процес і характерні характеристики існуючої системи, а також визначити, які зміни є необхідними. Все це можливо зробити використовуючи ситуаційний аналіз, котрий дає змогу вивчати внутрішній устрій логістичної системи, оцінювати ринкове та конкурентне середовище. Вивченню належить увесь логістичний процес і кожна логістична функція окрема.

    Зміст дослідження залежить від потрібної глибини аналіза.

    Одним з показників реальної ефективності обраної логістичної системи  може бути її стійкість тобто, притримування  прийнятих стандартів обслуговування. До них відносяться параметри, пороговий  рівень сервіса в системі з  мінімальними витратами.

    Порогів рівень сервіса, забезпечений логбетичной  системою з мінімальними загальними витратами, задає основу для оцінювання сервісних можливостей логістичної  системи. Базові можливості системи  можливо змінити декількома способами:

1. Шляхом зміни кількості складів, використовуємих системою;
2. Зміною часу одного чи декількох функціональних циклів для підвищення швидкості або стабільності операцій;
3. Зміною політики формування запасів.

    Аналізуя  проект логістичної системи, визначають по-перше, некують або не достатні резерви удосконалення логістики, котрі виправдали би проведення детальних досліджень та аналізу. По-друге, вироб концептуальних схем проекта, потребує всебічного вивчення фактичних даних, що допомагає об”єктивно та критично поглянути на існуючі методи роботи. По-третє, в процесі виробу концептуальної схеми проекту належить чітко визначити можливі варіанти перебудови логістичної системи.

    Процес  планування логістичного проекта включає  до себе і визначення мети та обмежень; розробка стандартів оцінки результатів, вибір техніки аналіза, складаення проектного завдання . Вивчення мети – фіксування припускаємих при перетворенні логістичної системи витрат і рівня мервіса. Визначена мета повинна описувати сегмент ринка або галузі, часові рамки досягнення результатів і конкретні параметри діяльності, котрі, як правило представляють собою характеристика рівня сервіса.

    Аналізують  такі питання, як структуру замовлень  і її зміна, організація отримання  замовлень, види інформаційних потоків, види матеріальних та транспортних потоків, переробка та зберігання вантажів та інше. Головне в внутрішньому аналізі – вияв областей, в котрих можливо значне удосконалення.

    Аналіз  зовнішніх факторів націлений на визначення тенденцій ринкового  попиту і сервісних потреб споживачів. Основне завдання оцінки ринку – дати опис сприйняття та передбачить поживачів, котрі мають відношення до логістичним можливостям фірми.

    Для цього може бути здійснено опитування клієнтів, а іноді і детальне дослідження  думок та жадань споживачів.

    Важливою  частиною аналіза є технологічний  аналіз котрий дає змогу оцінювати  теперішні та потенційні можливості технології, котрі використовуються у всіх сферах логістики, включаючи  транспортування, складування вантажопереробну, панування та інформаційну підтримку. Наприклад, як вплине використання посередниками нова технологія вантажепереробки на ефективність логістики? Завдання технологічного аналізу – вияв перспективних напрямів по удосконаленню технологічного процеса логістики.

    При прогнозуванні технологічного процеса аналізують технології, котрі використовують конкуренти, звертаючи увагу на обробку замовлень, планування потреб в матеріалах. Особливу увагу приділяють технологіям вантажепереробки і транспортування.

    В оперативних планах зусилля менеджменту вже зосереджуються на діях, наприклад, на процесах збуту та розподілу. У логістиці перевага надається не галузі економіки, а регіону. Територіальна спеціалізація й раціоналізація мають особливе значення для малих і середніх підприємств з невеликими циклічними потоками товарів широкої номенклатури. У зв’язку з цим для обслуговування матеріальних потоків доцільно створювати регіональні розподільчі складські центри. Високої ефективності й стабільності логістичних систем можна досягтися лише за умови застосування сучасних технічних засобів. Технічною базою для оптимального управління інформаційними потоками логістичних систем є багаторівнева АСУ. Тому необхідною умовою високої ефективності логістичних систем є органічне поєднання логістики з кібернетикою.

2.5 ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

    Невідємною  частиною логістики є обов’язкова  наявність логістичного інформаційного потоку, що включає збір даних про  матеріальний потік, їх передачу, обробку  і систематизацію з наступною  видачею готової інформації. Інформація повинна бути інтегрованою і охоплювати процеси виробництва. Розподілу та задоволення попиту. Виходячи з результатів аналізу структури та географії матеріальних інформаційних потоків, будується багаторівнева система.

    Так як і інша система, інформаційна система  повинна включати до себе упорядковано взаємозв”язані елементи і володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Розгляд логістичних систем по окремим елементам можливо здійснити по різному. Найбільш часто інформаційні системи підрозділяються на дві підсистеми: функціональну та обслуговуючу.

    Функціональна підсистема состоїть з сукупності вирішаємих завдань, згрупованих по принципу загальності  мети. Забезпечуваюча підсистема, в  свою чергу, включає до себе слідуючи елементи:

• технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, забезпечуваючих обробку та передачу інформації;
• інформаційне забезпечення, котре включає до себе різні довідки, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого списування даних;
• матеріальне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань.