Організація закупівель товарів роздрібним торговим підприємством у комерційних посередників

Загальний строк дії договору встановлюється договором. Договір купівлі-продажу може бути укладений на один рік, на строк більше від одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, установлений договором. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено його строк, договір уважається укладеним на один рік.

Строки купівлі-продажу товарів — це узгоджені контрагентами дати або періоди, коли товари повинні бути поставлені продавцями в установлені договором пункти. Періодом купівлі-продажу товарів народного споживання є, як правило, місяць. Сторони можуть узгодити в договорі також іншу періодичність купівлі-продажу (місяць, декада, доба). Строки купівлі-продажу товарів повинні забезпечувати ритмічність надходження товарів і безперебійність торгівлі ними. При їх установленні обов'язково враховуються фізико-хімічні властивості товарів, які визначають строки реалізації товарів. Якщо договором купівлі-продажу не встановлені строки купівлі-продажу окремих партій товару (періоди купівлі-продажу), товар поставляється рівномірними партіями щомісяця.

Вимоги до тари й упаковки можуть викладатись у тексті договору або посиланням на відповідні стандарти чи ТУ, а порядок повернення тари зазначається в договорі.

У разі, коли при поставці товарів необхідно їх упаковувати і маркувати, в договорі робиться застереження щодо виду і характеру упакування, її якості, розмірів і способів оплати, а також нанесення на упаковку маркування. До упаковки ставляться загальні і спеціальні вимоги. Відповідно до загальних вимог упаковка повинна забезпечувати збереження вантажів за вибраного способу транспортування. У договорі передбачається відповідальність постачальника за поставку продукції в упаковці, що не відповідає умовам купівлі-продажу. Одержуючи товари в пошкодженій упаковці, покупець складає комерційний акт, згідно з яким постачальник повинен відшкодувати покупцеві збитки. Інколи пошкодження упаковки прирівнюється до порушення якості товарів.

В обов'язки постачальника входить також маркування товарів. Зміст маркування узгоджується партнерами і зазначається в договорі. При цьому виходять з того, що в комерційній діяльності маркування товарів має:

- бути джерелом товаросупроводжувальної інформації (реквізити покупця, номер договору, номер місця, кількість місць у партії тощо);

- вказувати транспортним організаціям на правила поводження з вантажем;

- попереджувати про небезпеку у випадку неправильного поводження з вантажем.

Покупець відповідно до встановленого договором порядку й у строк зобов'язаний повернути постачальникові багаторазову тару або упаковку, в якій надійшов товарі Інша тара чи упаковка повертаються постачальникові лише в установлених договором випадках.

Порядок відвантаження, доставки і здавання товарів також повинні бути передбачені під час укладення договору. Доставка товарів здійснюється, як правило, постачальником через відвантаження їх транспортом і на умовах, установлених договором. Якщо в договорі не встановлено, яким видом транспорту або на яких умовах здійснюється доставка товарів, право вибору виду транспорту або визначення умов доставки товару належить постачальникові, якщо інше не встановлено законом, не випливає зі звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

Витрати на транспортування товарів можуть бути доволі значними, тому ще до укладення договору слід чітко визначити, чи будуть транспортні витрати включатися в ціну товарів за доставки товарів постачальником. Слід також ураховувати те, що днем виконання зобов'язання вважається:

- за відвантаження товарів постачальниками іногороднім покупцям – дата здавання товарів органам транспорту чи зв'язку (Товарно-транспортна накладна – Додаток 8);

- за здавання на складі покупця чи постачальника – дата підписання приймально-здавального документа (Видаткові накладні – Додатки 9-10).

Якщо відвантаження товарів здійснюється не покупцеві за договором, а названому ним товароодержувачу, який не має договірних відносин з постачальником за договором, то покупець має надіслати йому відвантажувальні рознарядки, копії яких направляються одержувачам товарів.

Відвантажувальна рознарядка — це розпорядчий документ, в якому покупець за договором вказує своєму постачальнику, кому конкретно і за якою адресою, в які строки, в яких кількості й асортименті він має відвантажувати закуплений покупцем товар.

Порядок і строки подання рознарядок передбачаються в договорі. Якщо строк направлення відвантажу вальної рознарядки не встановлено договором, рознарядка надсилається постачальникові не пізніше ніж за тридцять днів до настання періоду купівлі-продажу. Ненадання покупцем відвантажу вальної рознарядки в установлений строк дає постачальникові право відмовитися від договору купівлі-продажу або вимагати від покупця оплати товару.

У договорі повинно передбачатися приймання товарів за кількістю і якістю як попереднє, так і остаточне. Попереднє приймання має на мсті встановлення відповідності товару умовам договору. Остаточне приймання означає фактичне виконання договору за кількістю і якістю. Порядок приймання товарів обумовлюється в договорі посиланням на чинні інструкції чи викладається в тексті договору.

В умовах важкого фінансового стану більшості підприємств надзвичайно важливе значення має вибір порядку розрахунків за товари. Розрахунки між підприємствами здійснюються, як правило, в безготівковому порядку через банк способом перерахування грошей з рахунка покупця на рахунок постачальника. В окремих випадках оплата за товари може здійснюватися готівкою. За безготівкових розрахунків найчастіше використовуються платіжні доручення, акредитиви та чеки. За згодою сторін можуть також проводитися заліки взаємних заборгованостей, які можуть здійснюватись і без участі банків (бартерні операції).

У договорі може передбачатися часткова або повна передплата за товари. Санкції за невиконання сторонами своїх зобов'язань і відшкодування збитків. У цьому розділі договору визначаються розміри і максимальні суми штрафів при порушенні сторонами своїх конкретних зобов'язань. До постачальників застосовуються санкції при порушенні ними строків, умов купівлі-продажу, якості товарів, упаковки, до покупців — за затримання платежів" несвоєчасне повернення тари. Так, за порушення строків виконання зобов'язання стягується неустойка в розмірі 8 відсотків вартості товарів, по яких допущено прострочення виконання. У разі купівлі-продажу товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів.

У разі якщо точний розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в точно визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, (робіт, послуг).

Урегулювання спорів під час купівлі-продажу товарів може бути здійснено двома способами: судовим або арбітражним. Способи врегулювання спорів мають бути відображені в договорі.

Порядок розірвання договорів передбачається чинним законодавством або обумовлюється конкретним положенням у тексті договору.

2.3. Порядок укладання  договору купівлі-продажу, відповідальність контрагентів за виконання умов договору та порядок розв'язання комерційних спорів

Чим більше операцій з купівлі-продажу або надання послуг буде врегульовано договором, тим краще як для однієї, так і для іншої сторони.

Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін. Договір повинен бути складений так, щоб він якомога більше відповідав інтересам підприємця. Для запобігання всякого роду "юридичним вивертам" укладання серйозних договорів найкраще доручити досвідченому юристові.

Сторонам за договором надано право самостійно вибрати форму договору – усна чи письмова або нотаріально засвідчена.

Якщо партнери домовилися і винесли рішення укласти договір з обов'язковим нотаріальним засвідченням (такий договір на порядок надійніший), то такий договір набирає чинності з моменту нотаріального засвідчення.

Порядок і стадії процесу укладання договорів законодавчо закріплені в гл. 14 розділу III ЦК України, ст. 155 - 158.

Пропозиція (оферта) про укладення договору може бути зроблена усно або письмово, із зазначенням строку відповіді і без такого.

Якщо оферта містить вказівку на строк відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка зробила пропозицію укласти договір, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) протягом цього строку.

Якщо ж оферта не містить вказівки на строк відповіді і зроблена у письмовій формі, то договір вважається укладеним, коли відповідь про прийняття пропозиції одержана протягом необхідного для цього часу (наприклад, період прямування листа "туди" і "назад").

При укладанні договорів дуже часто виникають спори між партнерами з окремих пунктів договору. Такі суперечності, згідно зі ст. 10 АПК, розглядаються керівниками цієї юридичної особи або уповноваженими ними особами. За наявності таких спорів партнер, який одержав проект договору, складає протокол розбіжностей, про що необхідно зробити застереження в договорі, і в 20денний строк відправляє іншій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним протоколом.

Інша сторона, яка одержала такий договір з протоколом розбіжностей, зобов'язана протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів щодо врегулювання спорів з іншою стороною, внести до договору всі прийняті пропозиції, а якщо партнери до спорів вирішили не вдаватися, договір вважається неукладеним.

Після досягнення між сторонами згоди за всіма пунктами умов договору складається остаточний текст договору і настає урочистий момент його підписання. А підписувати його можуть не всі, а тільки ті, хто має право на це (уповноважена особа).

Для запобігання в майбутньому різним непорозумінням цю частину договору необхідно розробляти найбільш ретельно. У ЦК вказані такі зобов'язання: для покупця – прийняти предмети купівлі та оплатити їх, для продавця – передати предмети купівлі покупцю. Але в договорі ви додатково повинні вказати, де та коли продавець передасть вам предмети купівлі, а також як та коли покупець оплатить придбані ТМЦ. У цьому пункті договору ви можете обумовити й інші обов'язки сторін (вид транспортування та хто буде здійснювати доставку товару, обслуговування після придбання – гарантійне чи післягарантійне).

В ході комерційних операцій із закупівель товарів нерідко боку з якихось об'єктивних чи суб'єктивних причин не виконують прийнятих на себе зобов'язань, завдаючи торговому партнеру матеріальний і моральний збиток. У цих умовах потерпіла сторона має право пред'явити іншій стороні претензії з викладом вимог, передбачених умовами договору поставки чи діючими правовими нормами.

Претензія – письмова вимога про добровільне усунення порушення умов договору або законодавства. Виявленню ж порушень сприяє організація чіткого і повного обліку виконання постачальниками договірних зобов'язань щодо постачання товарів.

У претензійній роботі з постачальниками покупцям доцільно: в максимальному ступені захищати свої комерційні інтереси, підписуючи договору поставки товарів; прагнути до усунення виниклих суперечностей з постачальником шляхом переговорів і взаємних компромісів, не доводячи їх дозвіл до судових (арбітражних) органів, якщо таке можливо без шкоди інтересам тієї чи іншої сторони; завжди ретельно документально оформляти претензію, маючи на увазі, що це сприяє досягненню взаємовигідного компромісу або позитивного рішення претензії в арбітражному суді.

Претензії направляються постачальникам замовними або цінними листами або ж можуть бути вручені під розписку. Претензії до постачальників про порушення умов договору направляються в термін, передбачений законом або договором, а якщо такий строк не встановлений, то в розумний строк після того, як порушення відповідної умови договору повинно було бути виявлено, виходячи з характеру і призначення товару.

У претензії зазначаються: найменування підприємства, організації, які пред'явили претензію, а також найменування підприємства, організації, до яких пред'являються претензії, їх адреси, номер претензії; дата пред'явлення; обставини, що послужили підставою для пред'явлення претензії, докази, що підтверджують викладені в претензії обставини; сума вимог заявника і розрахунок цих вимог; посилання на нормативні акти, договір або інші правовстановлюючі документи, а також поштові, платіжні реквізити заявника претензії. Претензія повинна бути підписана керівником чи заступником керівника підприємства (організації), або громадянином-підприємцем.

Відповідь на претензію дається в письмовій формі і підписується керівником або заступником керівника підприємства, організації або громадянином-підприємцем.

У відповіді на претензію зазначається: при повному або частковому задоволенні претензії – визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці; при повному або частковому відмову в задоволенні претензії – мотиви відмови з посиланням на відповідне законодавство та докази, що обґрунтовують відмову; перелік доданих до відповіді на претензію документів, інших доказів.

При задоволенні претензії, що має грошову оцінку, до відповіді на претензію додається доручення банку на перерахування грошових коштів з відміткою про виконання (прийнятті до виконання). При повному або частковому відмову в задоволенні претензії заявнику повинні бути повернуті справжні документи, які були включені до претензії, а також надіслано документи, що обґрунтовують відмову, якщо їх немає у заявника претензії. Відповідь на претензію надсилається рекомендованим або цінним листом, по телеграфу, телетайпу, а також з використанням інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксування відправлення відповіді на претензію, або вручається під розписку.