Організація закупівель товарів роздрібним торговим підприємством у комерційних посередників

 

10) Коефіцієнт  забезпеченості власними оборотними  засобами розраховується як відношення  величини чистого оборотного  капіталу до величини оборотних  активів підприємства і показує  забезпеченість підприємства такими  засобами:

2010 рік:    2011 рік:

 

11) Коефіцієнт маневреності власного  капіталу показує, яка частина  власного капіталу використовується  для фінансування поточної діяльності, а яка – капіталізована; розраховується  як відношення чистого оборотного  капіталу до власного капіталу:

2010 рік:    2011 рік:

 

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

 

12) Коефіцієнт  рентабельності продукції розраховується  як відношення прибутку від  реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво  та збут і характеризує прибутковість  господарської діяльності підприємства  від основної діяльності:

2010 рік:

2011 рік:

Для того, щоб узагальнити проведений аналіз побудуємо таблицю, де відобразимо найважливіші розраховані показники (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Узагальнені результати аналізу фінансового стану магазину "Сонечко"

Коефіцієнт	2010 рік	2011 рік	Нормативне значення
k зносу основних засобів	0,49	0,45	Зменшення
k покриття	2,6	3,9	>1
k швидкої ліквідності	1,06	2,1	≥ 0,7
k абсолютної ліквідності	0,7	0,6	>0 Збільшення
k чистий оборотний капітал	1003,0	1369,0	>0 Збільшення
k платоспроможності	0,8	0,84	>0,5
k фінансування	0,3	0,2	<1 Зменшення
k забезпеченості власними оборотними засобами	0,6	0,8	>0,1
k маневреності власного капіталу	0,5	0,6	>0 Збільшення
k рентабельності продукції	-0,6	0,14	>0 Збільшення

 

Далі зробимо узагальнення до основної позиції фінансового стану підприємства. Коефіцієнт зносу основних засобів у 2010-2011 рр. свідчить про те, що ФОП Ребдело Н.І. поліпшувала свій майновий стан.

Коефіцієнт покриття значно покращив свої результати у 2011 році, тобто показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. Це зумовлено значним зменшенням запасів відносно "нормальних" джерел покриття.

Коефіцієнти швидкої ліквідності, чистий оборотний капітал, платоспроможність 2011 року також відповідають нормативним значенням, що характеризує підприємство фінансово стійким до незапланованих ситуацій, хоча ми і спостерігаємо погіршення значення коефіцієнта абсолютної ліквідності, отже фахівцям фінансової служби треба звернути увагу на фактори, які спричинили невідповідність цього коефіцієнта нормативному значенню.

Коефіцієнти забезпеченості власними оборотними засобами та маневреності власного капіталу у 2011 році також свідчать про задовільний фінансовий стан магазину "Сонечко".

Коефіцієнт рентабельності продукції в 2010 році був взагалі від'ємний (підприємство не мало прибутків від здійснення господарської діяльності), але до 2011 року вдалося цей показник збільшити, як цього і вимагає нормативне значення показника і це свідчить про те, що підприємство постійно працює над прибутковістю основної діяльності.

Коефіцієнт фінансування показує залежність підприємства від залучених засобів. Кожне підприємство на сьогодення самостійно розподіляє співвідношення коштів, тому що на чинник впливають галузеві особливості, форма власності, тощо. За період, що аналізується, у підприємства власні кошти перевищують запозичені (і має місце тенденція до зростання цього коефіцієнта). Це означає, що підприємство має достатній запас фінансової стійкості та відносної незалежності від зовнішніх фінансових джерел.

Проведемо горизонтальний аналіз балансу ФОП Ребдело Н.І. за 2010-2011 роки (табл. 2.2). Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку зміні всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки. Причини збільшення чи зменшення майна підприємства визначають, вивчаючи зміни в складі джерел його формування. Надходження, купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власних і позичених коштів (капіталу), характеристика співвідношення яких відкриває сутність фінансового стану підприємства.

Так, збільшення долі позичених коштів, з однієї сторони, свідчать про загрозу фінансової нестабільності підприємства і збільшення рівня фінансового ризику, а з іншої – про активний перерозподіл (в умовах інфляції і невиконання в строк фінансових зобов'язань) прибутку від кредитів по відношенню до підприємства-боржника.

Таблиця 2.2

Комплексний аналіз балансу магазину "Сонечко" за 2010-2011 роки

Показники	Попередній рік		Звітний рік		Відхилення		Темп зростання, %	Динаміка питомої ваги, %
	сума, тис.грн.	питома вага, %	сума, тис.грн.	питома вага, %	сума, тис.грн.	питома вага, %
АКТИВ
Необоротні активи	883,0	34,6	1102,5	37,4	219,5	2,8	24,9	8,2
Оборотні активи	1627,5	63,8	1833,9	62,2	206,4	-1,5	12,7	-2,4
Витрати майбутніх періодів	42,3	1,7	10,3	0,3	-32,0	-1,3	-75,7	-78,9
Всього:	2552,8	100,0	2946,7	100,0	393,9	–	15,4	–
ПАСИВ
Власний капітал	1928,3	75,5	2481,8	84,2	553,5	8,7	28,7	11,5
Поточні зобов’язання	624,5	24,5	464,9	15,8	-159,6	-8,7	-25,6	-35,5
Всього:	2552,8	100,0	2946,7	100,0	393,9	–	15,4	–

 

За даними розрахунками можна зробити висновок – позитивним є зростання показників активу та пасиву на 15,4%. Найбільше зростання спостерігається в необоротних активах та власному капіталі підприємства – в необоротних активах підприємства – на 219,5 тис. грн. (це становить 24,9% темпу зростання активу балансу), а у власному капіталі – на 553,5 тис. грн. (28,7% зростання пасиву балансу). З точки зору фінансового менеджменту можна сказати, що структура фінансових ресурсів була задовільною (це пов’язано перевищенням власних коштів у структурі пасивів), незважаючи на наявність дебіторської заборгованості, яка пов’язана із традиційними складнощами збуту продукції в національній економіці.

Таким чином, дослідивши магазин "Сонечко" ФОП Ребдело Н.І. можна запропонувати такі напрями підвищення ефективності та конкурентоспроможності приватного підприємства як: залучення в товарообіг продукції вітчизняних виробників, розширення сфери договірних зв’язків з постачальниками і виробниками товарів, підвищення ефективності і дійсності договорів купівлі-продажу, підвищення рівня комерційної роботи, комп’ютеризацію обліку роздрібного продажу товарів в магазині.

Також для підвищення ефективності та конкурентоспроможності магазину "Сонечко" ФОП Ребдело Н.І. необхідно:

• здійснити ремонт та оформлення фасаду магазину,
• придбати і встановити сучасне обладнання, в тому числі: вітрини-прилавки, морозильні шафи, побутові холодильники,
• проводити сезонні і передсвяткові ярмарки з продажу продукції,
• проводити роботу по підвищенню професійного рівня керівників і фахівців приватного підприємства тощо.

 

 

1.2. Сутність та  зміст закупівельної роботи підприємства

 

Сфера діяльності щодо забезпечення товарами традиційно називається управлінням закупівлями. Метою закупівельної роботи є задоволення потреб організації торгівлі в товарах з максимально можливою економічною ефективністю. Ця мета може бути досягнута при дотриманні наступних умов:

• витримування обгрунтованих термінів закупівлі товарів;
• забезпечення точного відповідності між кількістю поставок і потребами в них;
• дотримання вимог правил торгівлі щодо якості товарів [12, c. 11].

Комерційна робота з закупівлі товарів в ринкових умовах повинна ґрунтуватися на принципах сучасного маркетингу. За допомогою методів маркетингу комерційні працівники, керівники, менеджери торгових підприємств отримують необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити, про те, в яких регіонах попит на дані вироби найбільш високий, де збут або закупівля продукції може принести найбільший прибуток.

Вивчення і прогнозування купівельного попиту є необхідною маркетинговою умовою для проведення успішної комерційної роботи з закупівель товарів. Маркетингова наука виробила цілий арсенал засобів і способів вивчення і прогнозування купівельного попиту, які необхідно використовувати при організації оптових закупівель товарів. Тому закупівлю товарів слід починати з вивчення попиту, потреб покупців на товари, купівельних намірів і інших факторів, що формують попит [19, c. 83].

Торговельні підприємства, обслуговуючи певний територіально-економічний район, вивчають в основному обсяг купівельного попиту на ті чи інші види товарів і в окремих випадках асортиментну структуру попиту. Для цього використовуються різні методи вивчення і прогнозування попиту. До цих методів слід віднести оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення і узагальнення заявок і замовлень роздрібних торгових підприємств на потребу і постачання товарів, облік і аналіз незадоволеного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних нарад з покупцями товарів тощо.

Для проведення роботи з вивчення і прогнозування попиту на роздрібних торгових підприємствах створюються маркетингові служби (відділи), однією з основних функцій яких є вивчення як загального обсягу попиту (місткості ринку), так і внутрішньогрупової структури попиту на закуповувані товари [17, c. 41].

Для успішного виконання комерційних операцій по закупівлі товарів підприємства торгівлі повинні систематично займатися виявленням і вивченням джерел закупівлі і постачальників товарів. Комерційні працівники повинні добре знати свій економічний район і його природні багатства, виробників, сільське господарство і асортимент вироблюваних виробів на промислових підприємствах.

Важлива роль у комерційній роботі приділятися вишукуванню додаткових ресурсів з нових комерційних посередників, продукції кооперативної промисловості, підсобних, фермерських господарств, продукції індивідуальної трудової діяльності.

Комерційним працівникам необхідно постійно стежити за рекламними оголошеннями в ЗМІ, проспектами, каталогами. Формування товарних ресурсів є предметом постійної роботи торгового апарату оптових баз. У ринкових умовах форми і методи цієї роботи перетерпіли істотні зміни. Головні зміни полягають у тому, що на зміну методам централізованого розподілу товарних ресурсів прийшла ринкова практика вільної купівлі-продажу товарів за цінами попиту та пропозиції. Тому комерційна ініціатива торгових працівників по залученню в товарообіг максимальних товарних ресурсів з метою отримання необхідного прибутку повинна сполучатися з турботою про кінцевих покупців, обліком їхньої платоспроможності, з недопущенням невиправданого росту цін, наданням населенню можливості придбати товари за доступними цінами [5, c. 98].