3.2. Заходи щодо популяризації кліматотерпіі

     Курортно-лікувальний  туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним  з найбільш сталих видів туристичних ринків.

     Україна має найбільші й найрізноманітніші в Центральній Європі запаси ресурсів для розвитку санаторно-курортного лікування, хоча їх використання не можна назвати ефективним. Недоліки санаторно-курортної справи, які заважають у просуванні на ринок національної санаторно-курортного пропозиції, полягають перш за все у застарілій матеріально-технічній базі, яка не відповідає вимогам часу, недостатність фінансування державних закладів та низькій конкурентоспроможності госпрозрахункових підприємств. Наслідком такої ситуації є збитковість більш ніж половини санаторно-курортних закладів. Скорочення кількості підприємств та персоналу, все зростаюча вартість послуг при низькій якості обслуговування обумовили скорочення попиту та зменшення завантаженості підприємства.

     В Донецькій області для розвитку санаторно-оздоровчого туризму є всі необхідні ресурси. Так, в області зосереджено 16% санаторно-курортних закладів України. У межах області знаходиться майже 110 км узбережжя Азовського моря з унікальними мілководними піщаними пляжами, національний природний парк «Святі гори» (м. Святогірськ), ботанічне чудо - Хомутовський степ, заповідник «Кам'яні Могили», Слов'янські озера карстового походження, Красноліманський ліс з унікальним кліматом.

     М'який клімат узбережжя Азовського моря, русла річки, Сіверський Донець, лікувальні грязі, джерела мінеральних, радонових вод належать до рекреаційних ресурсів області. Унікальною є діяльність оздоровчого спелеосанаторія в соляній шахті міста Соледар Артемівського району.

     Діяльність  санаторно-курортних та оздоровчих закладів області на сьогодні недостатньо  ефективна, оскільки кожен рік мережа установ скорочується в середньому на 5%, і протягом останніх десяти років  зберігається негативна динаміка. Проте, за підсумками 2009 року, 8,8% осіб, оздоровлених у санаторно-курортних установах Україні, припадає на Донецьку область, яка займає друге місце у відповідному рейтингу серед інших регіонів України.

     Недоліки  санаторно-курортної справи в Донецькому регіоні, які заважають у просуванні на ринок пропозиції кліматотерпії, полягають перш за все в:

     - Застарілої матеріально-технічній  базі, яка не відповідає вимогам  часу, недостатності фінансування  державних закладів та низькій  конкурентоспроможності госпрозрахункових  підприємств. Наслідком такої ситуації є збитковість більш ніж половини санаторно-курортних закладів, скорочення кількості підприємств та персоналу, все зростаюча вартість послуг при низькій якості обслуговування обумовили скорочення попиту та зменшення завантаженості підприємств.

     - Обов'язковою умовою для комфортабельного  оздоровчого кліматотолікування і відпочинку є чистота доріг, вулиць, приміщень та інших місць перебування туристів. Забезпечення санітарних норм на туристичні маршрути має стати одним з першочергових завдань при розвитку лікувального туризму.

     - Розвиток санаторно-курортної справи в Донецькій області потребує підтримки та узгодження розвитку. Є й потенційні запаси лікувальних ресурсів, враховуючи їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Але існуюча матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток і реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного,але і на вітчизняного інвестора. Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації. Державний кадастр природно лікувальних ресурсів та курортних територій Донецької області, створений з метою інформаційного забезпечення моніторингу природних територій курортів та прогнозування можливих змін під впливом господарської діяльності,дозволить створити інноваційний курортно-лікувальний продукт на основі як діючих марок, які вже зарекомендували себе як в Україні, так і за її межами, так і нових курортів (за відповідного матеріально-технічне забезпечення та інформаційно-рекламної підтримки),просувати цей продукт як на вітчизняному,так і на міжнародному туристичних ринках.

     - Лікувальна та SPA-терапія є практично єдиним видом рекреації з цілорічним обслуговуванням. Необхідно пропонувати інвесторам зведення оздоровчих комплексів великою місткістю відпочиваючих, які будуть відрізнятися підвищеним рівнем комфорту проживання, розширенням і вдосконаленням форм медичного обслуговування.

     - Зростання вартості санаторно-курортного лікування негативно позначається на завантаженості санаторіїв: чисельність оздоровлених зменшується і, відповідно, зменшуються прибутки, хоча це зменшення й повільне (в середньому 18-20% на рік).

      - Проблеми виникають з рекламою  кліматолікувальних, як і інших, курортів. Виділяється дуже мало коштів, тому абсолютно зрозуміло, що за кордоном дуже важко отримати інформацію як про саму Україну так і про області в тому числі і Донецьку і про послуги, що в ній надаються. І хоч в 1999 році в Україні було створено власну інформаційну систему (UTIS), вона в значній мірі носити комерційно інформаційний, а не іміджевий характер. Зовсім інакше за кордоном. Наприклад, Великобританія, яку і так не винен особливої потреби рекламувати, витрачає на ці цілі 80 млн. фунтів стерлінгів. І як було підраховано, кожен вкладений в рекламу фунт приносить дохід від залучених туристів у 27 фунтів. Тому направлення переважної частини коштів на рекламу України по всьому світу та її широкі туристичні можливості, на мою, думку, буде правильним рішенням.

      - Технологічна відсталість галузі. В Україні практично не застосовуються  туристичні технології, які в розвинених країнах набули ознак повсякденної ужитковості: електронні інформаційні довідники щодо готелів, транспортних маршрутів і туристичних фірм з переліком і вартістю послуг, які ними надаються; у світі практично всі довідники з туризму випускаються в електронному, а більшість - у Internet-форматах, що дає їх користувачам можливість бронювати місця в готелях і на транспортних в режимі реального часу - "on-line". Останнім часом в галузі інформаційних технологій України спостерігається значне пожвавлення. Тому слід також активно використовувати цю можливість для наближення до виходу на світовий рівень обслуговування клієнтів.

     - Низький рівень обслуговування, зумовлений загальною кваліфікацією  працівників галузі. На сьогодні  в Україні практично відсутні відповідна система в галузі туризму для підготовки і перепідготовки кадрів, а також чіткі та адекватні світовим стандартам кваліфікаційні вимоги. У нашій державі поступово виникають відповідні навчальні заклади, але вони роблять лише перші кроки в цьому напрямку, не маючи відповідний досвід.

     Як  вже зазначалося, саме ці зовнішні та внутрішні фактори можуть бути базою, на основі якої будуть розвиватися лікувально-оздоровчий відпочинок, а отже і кліматотерапія, в Донецькому регіоні та по всій Україні.

     Донецька  область має дуже великі і найрізноманітніші  запаси ресурсів для розвитку санаторно-курортного лікування, хоча їх використання не можна  назвати ефективним. І цими проблемами не можна нехтувати, адже України, з її унікальним історичним минулим, з її неповторним мальовничим ландшафтом і гостинними людьми, є ідеальним простором для розвитку природного лікувального туризму.

ВИСНОВКИ  ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

     Проаналізувавши ситуацію в туристичній лікувальної галузі України, було виокремлено її головні проблеми та запропоновані альтернативний шлях виходу з кризи. Звичайно, така робота є далекою від висновків та думок справжніх фахівців та експертів в цій галузі. Але, незалежно від рівня професійної підготовки, на сьогоднішній день є декілька речей, очевидних, мабуть, кожному громадянинові України. Найважливіше з них - щоб досягти успіху слід докласти спільних зусиль до вирішення проблеми. Це повинні бути не тільки викладені на папері думки законодавців з приводу того, якою б вони хотіли бачити галузь туризму у майбутньому, а конкретні вчинки з їх боку. І починати слід не тільки з економічних та законодавчих нюансів. Так, на сьогодні можна говорити про деяке поліпшення загальної ситуації. Так, спостерігається певна зацікавленість іноземних інвесторів. Туристична галузь, хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники. Але не можна зупинятися на досягнутому. 
 

     Якщо  розглядати альтернативи, які існують  сьогодні перед українським туризмом, то є лише два шляхи, тобто два  сценарії подальшого перебігу подій. Саме зараз відбувається той вирішальний момент, від якого залежить майбутнє, коли з'ясовується, чи стане туризм однією з головних статей доходу у бюджеті, як це відбувається у більшості цивілізованих країн світу, чи залишиться на тому ж рівні, на якому він існував до цих пір. Все це визначається тими орієнтирами, які будуть закладені в політику розвитку туризму, тобто, якщо говорити доступніше, тим, на кого буде спрямований наш ринок туристичних послуг. Таким чином, варто альтернатива: чи робити акцент на іноземного споживача, реанімувати чи внутрішній туристичний процес.

     Зрозуміло, що палкі суперечки, які ведуться з цього приводу, базуються на перевагах та недоліках як першого, так і другого шляху розвитку.

     Якщо  орієнтуватися в першу чергу  на іноземного споживача, то це потребуватиме серйозного перегляду всієї суті самого поняття туристичної послуги як такої. Не потрібно втішати себе ілюзіями, що при наявності сучасного рівня комфорту на кількох туристичних об'єктах в цілій державі можна істотно змінити ситуацію. Адже іноземний турист їде в Україні в першу чергу за враженнями, і готовий платити за них в державу, а не в ізольований від неї туристичний об'єкт. За оцінками фахівців, за останні 4 роки наші можливості по прийому іноземних туристів використані на 10%, від чого ми втратили 80% валютних надходжень. Отже, будемо реалістами - "буму" іноземних туристів в найближчі роки очікувати не варто.

     Саме  тому, слід обрати, форсованими темпами  чи довести рівень туристичного комфорту до міжнародних стандартів, поступово чи налагоджувати сервіс та реанімувати внутрішній туристичний процес. Зрозуміло, що така постановка питання досить умовною, але на рівні концептуального обґрунтування програм на найближчу перспективу, перевагу слід віддати другому варіанту. Звичайно, це не означає, що при цьому потрібно ігнорувати вигоди від міжнародного туризму. Йдеться, в першу чергу про те, щоб піднятися на ноги за рахунок власних споживачів, і тоді вже, маючи відповідну базу, прагнути максимізувати свої досягнення на світовому рівні.  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

     1. Достопримечательности Украины / Достопримечательности Крыма [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.explore.in.ua/turisticheskie-novosti-ukrainy/articles/2266.html?task=view.

     2.События в Украине/новости [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.explore.in.ua/turisticheskie-novostiukrainy/articles/2266.html?task=view.

     3. Каталог для туриста/Туризм в Украине: проблемы и перспективы развития [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://vechervkarpatah.at.ua/publ/test/turizm_v_ukraine_problemy_i_perspektivy_razvitija/6-1-0-1444.

     4. Развитие туризма/ «Развитие туризма в городе Донецке» на  2009-2011 годы [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://donetsk-ro.donland.ru/tyrizm.aspx.

     5.Державна служба туризму и курортав/статистика [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.tourism.gov.ua/PublicationsList.aspx?id=46.

     6. Державний комітет статистики України/ Охорона здоров'я [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua/.

     7. Каталог для туриста/РАЗВИТИЕ КУРОРТНОГО ДЕЛА В УКРАИНЕ [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://vechervkarpatah.at.ua/publ/test/razvitie_kurortnogo_dela_v_ukraine/6-1-0-1419.

     8. Социально-экономическая география Украины . Под ред. О. Шаблия.— Львов: Свит, 1998.—640с./ РЕКРЕАЦИОННЫЙ КОМПЛЕКС [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.bookucheba.com/page/geographiya/ist/ist-9--idz-ax246--nf-47.htm.

     9. Туризм по регионам/Донецкая обл. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ukrtourism.com/region-donbas/area-doneck_region/turizm_by_regions/list.html.