Таблиця  1.2

Характеристика  основних методів кліматотерапії

     Окрім того, залежно від  стану організму  призначають кілька режимів кліматотерапії, у яких переважають або обережного впливу, або тренування пристосувальних  механізмів організму, або комбінація цих впливів. Режим перший – вплив, що щадить, з малим навантаженням – складається з дозованого денного сну на повітрі, повітряних ванн, купань при температурі повітря й води вище 20°С і недовгого опромінення сонцем. Режим другий – помірний вплив – включає повітряні ванни й купання при більше прохолодній температурі повітря й води (19-18°С), більше тривалі сонячні опромінення й нічний сон на повітрі. Режим третій – виражений вплив – включає повітряні ванни при температурі повітря від 17-15°С, купання при температурі води від 15°С і більше тривалі, чим при першому режимі, сонячні опромінення.

     Отже, кліматотерапія – це використання в лікувальних й оздоровчих цілях  особливостей клімату в місцях постійного проживання або на спеціальних кліматичних  курортах й у здравницях. Кліматотерапію можна проводити або шляхом тимчасової зміни клімату (на період санаторно-курортне лікування), або приймати кліматичні процедури у звичному для людині кліматі (за місцем її проживання).

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ КЛІМАТОТЕРАПІЇ В УКРАЇНІ

2.1. Передумов розвитку оздоровчого туризму в Україні

     Пріоритетними видами туристичної діяльності у 2009 році, як і у 2008 році, залишаються  внутрішній та виїзний туризм. В  цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 48 % туристів,

     За  даними Адміністрації Держприкордонслужби  України всього протягом 2008 року туристичними підприємствами обслуговано 3 млн. туристів (на 6% більше, ніж у 2007 році внутрішній – 2,2 млн. осіб (на 36 % менше, ніж у 2007 році).

     Зменшення кількості обслугованих внутрішніх туристів протягом року, відбулось  за рахунок в м. Києві (на 8 %), м. Севастополі (на 7%), АР Крим (на 11 %) та в регіонах: Івано-Франківському (на 54 %), Полтавському (на 17%), Луганському (на 16%), Харківському (на 12%).

     Кількість внутрішніх туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом 2008 р. становила 2,3 млн. осіб, що менше ніж у 2007 р. на 710,3 тис. осіб або на 23,6 %.

     Найбільше збільшення чисельності внутрішнього туризму відбулось в чотирьох регіонах (рис. 2.1). 

Рис. 2.1. Структура зростання туристичного потоку в чотирьох областях України, 2008 р.

     В Херсонській області на 23,39 тис. осіб або 40,5 %, Хмельницькій області (на 13,0 тис. осіб або 32%), Донецькій  області (на 4,87 тис. осіб або 5,7%), Рівненській області (на 4,28 тис. осіб або  9,9%).

     Значне  зменшення обсягів внутрішнього туризму спостерігається в: Івано-Франківській області  (на 675,5 тис. осіб або – 54%), м. Київ (на 31,31 тис. осіб або – 7,6 %), АР Крим (на 28,28 тис. осіб або – 11 %), Полтавській області   (на 9,74 тис. осіб або –  17 %).

     Всього  протягом 2009 року туристичними підприємствами обслуговано 2,3 млн. туристів (на 25 % менше, ніж у 2008 році) - внутрішній – 1,1 млн. осіб (на 21 % менше, ніж у 2008 році). Зменшення  на 25 % загальної кількості туристів, обслугованих туроператорами протягом 2009 року, відбулось через світову економічну кризу, яка суттєво вплинула на доходи населення, та примусила до економії коштів.

     Кількість внутрішніх туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом 2009 р. становила 1,1 млн. осіб, що менше ніж у 2008 р. на 292,7 тис. осіб або на 1,1 %.

     Зростання кількості обслугованих внутрішніх туристів протягом року, відбулось лише в трьох областях України (табл. 2.1).

     Таблиця 2.1

     Динаміка обслуговуваних туристів за областями, 2009 р.

     Найменша  кількість внутрішніх туристів – 6,4 тис. осіб – обслугована ліцензіатами туристичної діяльності в Київський  області, це дорівнює 0,34% від обсягу по Україні. Також низький цей показник в Житомирській (10,2 тис. осіб або 0,55%), Чернігівській (14,6 тис. осіб або 0,78%), Кіровоградській (16 тис. осіб або 0,86%) та Тернопільській (16,8 тис. осіб або 0,9%).

     Більше 50% обслуговуваних внутрішніх туристів припадає на туристичні підприємства: Івано-Франківської області (26,8%), м. Києва (17%), АР Крим (8,7%).

     Хоча  Українська економіка сильно постраждала  від глобальної економічної кризи, на національному ринку туризму  зареєстроване стабільне зростання. Зокрема очікується зростання внутрішнього туризму з щорічними темпами приросту 9,5% протягом найближчих п'яти років. Внутрішній туризм зростає також у зв'язку зі зростанням інформованості про Україну як про місце проведення майбутнього чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Вихід на ринок недорогих авіакомпаній таких як «Wizz Air» і німецька «Крила плюс» теж позитивно впливають на розвиток туризму в країні. Американські аналітики прогнозують його зростання у розмірі приблизно 7,5% в період до 2013 р.

     Два кризових року все-таки скорегували  переваги українських туристів, частково переорієнтувавши їх всередину країни. За даними Держслужби туризму і курортів, в минулому році тільки внутрішній туризм залишився на рівні 2008 року, в той час як виїзний туристичний потік знизився на 38%. І хоча статистика літнього сезону не підтвердила райдужних сподівань представників вітчизняної курортної інфраструктури, на зимові свята покладалися чималі надії. Ціни підняли не тільки гірськолижні Карпати, а й, здавалося б, зовсім вже не новорічний Крим. У підсумку на обох найбільш популярних в Україні туристичних напрямках був зафіксований спад турпотоку на 15-25% в порівнянні з зимою - 2008/2009.

     Карпатські  схили в сезоні 2009-2010 рр. достатньо сильно підняли ціни: у попередніх прайсах західноукраїнських готелів «трохи вище середнього» номер на двох з 26 грудня по 10 січня коштував близько 800-1000 грн. на добу. Незважаючи на це, вже в першій половині листопада 2009 року на деяких курортах, за даними інформаційно-реєстраційної системи «Диспетчер курортів Закарпаття», були викуплені більше 80% місць. Однак ближче до свят роздутий ажіотаж навколо епідемії грипу залишив удома близько 15% поспішили зняти бронювання клієнтів. Крім того, через відсутність снігу на багатьох гірськолижних курортах більшість туристів замість 5-7 днів провели там тільки 2-3 дні, так що після новорічної ночі багато готелів залишилися напівпорожніми.

     Одним з основних напрямів розвитку внутрішнього туризму в Україні залишається оздоровчо-лікувальний туризм, для чого в країні є всі передумови.

     Так, за роки незалежності у туризму Україна поступово змінила форму власності від державної до приватної. Приватний сектор розвивається швидкими темпами, особливо в Києві, Донецькому регіоні , Одесі, Криму і Карпатському регіоні. Для розміщення відвідувачів серед українських туристичних об'єктів свої послуги пропонують більше 1300 готелів, мотелів, кемпінгів, туристичних центрів, і близько 3000 рекреаційних об'єктів. Україна вважає, що ці рекреаційні центри (санаторії, курорти, грязелікування тощо) у першу чергу позиціонуються як туристичних об'єктів, а вже потім - як лікувально-профілактичних установ (табл. 2.1).

     Таблиця 2.1

     Характеристика  динаміки місткості  санаторно-курортних та оздоровчих закладів України