Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2011 в 14:30, курсовая работа
Гіппократ затверджував, що «той, хто бажає добре досліджувати медицину, повинен. насамперед, розглянути пори року і їхній вплив на людину». У своєму знаменитому трактаті «Про повітря, воду і місцевості» він виклав сутність впливу погоди на людину. Цельс, якого сучасники називали «латинським Гіппократом», уважав, що хворий не повинен залишатися в місцевості, де занедужав. Для лікування потрібно обов'язково зробити подорож. Його слава й авторитет були настільки високі, що Теофраст Бомбаст ФОН Гогенгейм, знаменитий алхімік і лікар, прийняв ім'я Парацельс, що значить «переважаючий Цельса».
В той же час, аналіз динаміки кількості працюючих санаторно-курортних та оздоровчих закладів показав їх поступове скорочення, починаю чи з базисного періоду – 2007 р. (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Аналіз динаміки роботи санаторно-курортних та оздоровчих закладів України
Санаторно-курортні та оздоровчі заклади | Періоди | Відхилення | Темп приросту (+), зниження (-), % | |||||||
2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2008-2007 | 2009-2008 | 2010-2009 | (08/07) | (09/08 | (10/09 | |
Санаторії та пансіонати з лікуванням | 523 | 518 | 513 | 510 | -5 | -5 | -3 | -0,96 | -0,97 | -0,58 |
Санаторії-профілакторії | 269 | 262 | 252 | 234 | -7 | -10 | -18 | -2,60 | -3,82 | -7,14 |
Будинки і пансіонати відпочинку | 302 | 302 | 296 | 290 | - | -6 | -6 | - | -1,99 | -2,03 |
Бази та інші заклади відпочинку | 1934 | 1916 | 1907 | 1920 | -18 | -9 | +13 | -0,93 | -0,47 | +0,68 |
Дитячі оздоровчі табори | 18363 | 18672 | 17379 | 17342 | 309 | -1293 | -37 | 1,68 | -6,92 | -0,21 |
Протягом аналізованих чотирьох років зростання зафіксовано лише у 2010 р. в категорії «Бази та інші заклади відпочинку» на 13 таких закладів або 0,68%.
При цьому найбільш затребуваними є пансіонати середньої цінової категорії, а от елітні курорти, в порівнянні з минулими сезонами, у клієнтів були не надто популярними.
За підсумками 2009 року, 8,8% осіб, оздоровлених у санаторно-курортних установах Україні, припадає на Донецьку область, яка займає друге місце у відповідному рейтингу серед інших регіонів України. Там і склалися найсприятливіші кліматичні умови для лікування та відпочинку в рівнинній частині України, на вузькій (до 40 км) приморській смузі. У санаторно-курортних закладах України саме широке застосування мають мулові органо-мінеральні сульфідні грязі солоних озер і лиманів Азово-чорноморського регіону. За розвіданими запасами найбільшими родовищами є лимани: Алібей, Шагани, Куяльницький, Тилігульський, Хаджибейський та ін.;озера: Кизил-Яр, Узунларське, Тобечицьке, Чекрацке, Генічеську. Приблизно половина родовищ поки що не експлуатується. Поряд з тим, мулові грязі знайшли широке застосування, як самостійно так і в поєднанні з іншими лікувальними факторами в санаторіях Бердянська, Гопри, Євпаторії, Зотокі, Сак, Сергіївка, Слов'янська, Солоного Лиману, Феодосії, Чекрату, Шкла, Одеської групи курортів.
За своїми природними і кліматичними умовами Україна належить до числа країн світу, в яких практично в кожному регіоні є свої джерела здоров'я. На більшій частині території України клімат помірно континентальний, з чітко вираженими сезонами, і лише на південному березі Криму він змінюється на субтропічний. У південних і західних районах країни клімат м'якше, ніж у північних і східних. Опади розподілені по території країни дуже нерівномірно. Найбільша їх кількість випадає в гірських районах. Найбільш посушливими є південно-східні області України, тут кількість опадів не перевищує 400 мм, а в окремі роки бувають посухи. На решті території в середньому за рік випадає 600 – 700 мм.
В країні кліматотерапія займає важливе місце в системі лікувальних, відновлювальних і профілактичних заходів, здійснюваних з метою оздоровлення і лікування вільних з різними хронічними неспецифічними захворюваннями, в тому числі із захворюваннями органів кровообігу, дихання і травлення, як в санаторно-курортних установах,так і на всіх інших етапах медичного забезпечення, і перш за все, в амбулаторно-поліклінічних умовах.
Провідне місце належить відпочинку на природі. Тому важливим ресурсом є лісова рослинність. Лісолікувальні ресурси в Україні розділені досить нерівномірно. Найбільше лісових масивів у Південно-Західному районі, де формування рекреаційних територій спирається саме на цей фактор. У Закарпатській, Київській, Житомирській, Черкаській областях ліси виконують функції водорегулювання, водоохорони, грунтозахисту.
Кліматичні ресурси сприяють розвитку рекреаційної діяльності. Береги, моря, річки, водосховища, озера, Українські Карпати та Кримські гори, лісові масиви, - для цих ландшафтів характерне сполучення чистого повітря, наповненого киснем, та високої вологості. Гірські долини, захищені хребтами, характеризуються сприятливим мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів.
В Україні діє 45 курортів загальнодержавного і міжнародного значення та 13 курортів місцевого значення; є понад 400 санаторіїв, які можуть прийняти на лікування понад 600 тис. відпочиваючих. Існує перелік та межі 265 територій, які резервуються для організації зон лікування, відпочинку і туризму.
Найбільшою популярністю у туристів і відпочиваючих користуються райони Південного берега, включно з Гірським Кримом, узбережжя Чорного та Азовського морів і Карпати. Традиційно улюбленими і відвідуваними курортами де використовується кліматотерапія на території України є Крим, Закарпаття, Трускавець, Моршин, Хмільник та Миргород (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Території розвитку кліматотерапії в Україні
В АР Крим комплексні методи кліматології виділяють найбільш сприятливу погоду для проведення кліматолікувальних процедур. У Криму, особливо на Південному березі, велику частину року (близько 9 місяців на рік) погода сприятлива, решту часу – відносно сприятлива. Унікальність погодних умов Південного берега Криму обумовлена ізольованістю від материка Головною грядою Кримських гір і потужним акумулятором теплової енергії – Чорним морем. Тому в санаторіях і пансіонатах Південного берега Криму, Західного і Східного узбережжя так поширені методи лікування кліматом.
Клімат південного берега Криму (ПБК) наближається до середземноморського – він теплий, з низькою вологістю, з довгим сонячним стоянням, з тривалим сезоном купання.
Як і для будь-якого кліматичного курорту, для ПБК характерна сезонна динаміка діючих кліматичних факторів і підходів до кліматотерапії.
У теплу пору року на перший план в оздоровленні на ПБК виходять сонячні ванни і морські купання. Велику роль грає відмічена вище інгаляційна аеротерапія, в тому числі у вигляді сну в моря, під час прогулянок на березі моря і в лісопарковій зоні ПБК.
В холодну пору в повній мірі зберігає своє значення аеротерапія, оскільки кондиціонуючу дію моря на атмосферу здійснюється постійно, схили Кримських гір покриті переважно хвойними лісами, а в парках Південного берега багато хвойних і вічнозелених листяних рослин. Кліматичні умови ПБК забезпечують в цей період істотне зниження порівняно з іншими регіонами України, холодової навантаження на організм. Перш за все – на органи дихання і на відкриті ділянки тіла. Це позитивно впливає на хворих, що страждають захворюваннями органів дихання і нейросудиними захворюваннями, в яких ослаблені механізми термоадаптаціі.
Таким чином, кліматотерапія на ПБК можлива в усі пори року. Найбільш сприятлива для лікування на ПБК осінь, коли вже немає гіперінсоляції і гіпертермії, але температурний режим атмосфери і моря дозволяють здійснювати кліматотерапію в повному обсязі, включаючи сонячні ванни і морські купання. Лікування в даних кліматичних умовах рекомендується людям з хронічними специфічними (туберкульоз) і неспецифічними бронхолегеневими захворюваннями (хронічний бронхіт, пневмонія, бронхіальна астма), серцево-судинними і нервовими хворобами.
Варто відзначити, що в Криму у всі сезони застосовуються методи геліо- і талассотепаріі.
Південний
берег Криму (ПБК) – найтепліший ділянка
Кримського узбережжя. У липні, серпні,
вересні досить високі температури води
і повітря, невисока вологість, невелика
кількість дощових і легковажних днів
роблять курорти Криму, особливо його
Південного берега, кращими в Чорноморсько-
На вузькій прибережній смузі підніжжя Кримських гір від мису Айя на південному заході до Карадагу на північному сході протягнулися головні курортні центри Південного Берега – міста Ялта, Алушта, Алупка, Судак, селища Гурзуф, Партеніт, Сімеїз, Кореїз, Гаспра, Форос та ін . (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Головні курортні центри Південного Берега Криму
Поєднання субтропічної рослинності з близькістю моря, захищеність узбережжя грядою Кримських гір створюють тут стійкі сприятливі погодні умови – літо спекотне, але не виснажливе, осінь – тривала, тепла, оксамитова, зима – коротка і м'яка.
Кількість сонячних днів у році в Ялті – 276, що забезпечує ультрафіолетовий комфорт протягом всього року. За комплексом кліматичних факторів курорти ПБК найбільш близькі до класичних курортів Рив'єри та Лазурного берега. А з лікувальної спрямованості, з розвитку санаторної мережі курорти ПБК не мають аналогів. Рослини парків і гірських лісів виділяють леткі сполуки, позитивно впливають на організм людини. Море іонізує повітря і насичує солями. Все це в комплексі перетворює зону в величезний природний інгаляторій, завдяки чому ПБК вважається ідеальним місцем для лікування захворювань органів дихання, в тому числі туберкульозного характеру, серцево-судинної і нервової систем.
Отже, відпочинок в Криму – можливість відновити сили і поправити здоров'я. Крим має унікальні природно-кліматичними даними для оздоровлення та санаторно-курортного лікування і зараз регіон має величезний потенціал для розвитку цього напрямку.
Фахівці з кліматотерапії стверджують, що гірський клімат має майже містичними властивостями і сам по собі він корисніший будь-яких ліків. Карпати – найстаріший гірський масив Європи.
Кліматичні умови сприяють використанню рекреаційних можливостей краю протягом 9-10 місяців на рік. У цілому клімат помірно континентальний, м'який, вологий. Середнє число днів із сніговим покривом від 80 (у рівнинній частині) до 120 (в горах), тому термін можливого користування лижними маршрутами досить тривалий. Аналіз температур свідчить, що з квітня по жовтень на території Буковини встановлюється так званий «період комфорту», найбільш сприятливий для відпочинку, протягом якого на курортах використовується кліматотерапія.
Тривалий і стабільний сніжний покрив забезпечує Карпатським курортам високу популярність. Спільнота любителів лижного спорту США повідомляє, що схили у Славському (Львівська область) і Яремче (Івано-Франківська область) цілком порівнянні з відомими курортами Пікс Пік і Кіллінгтон у Вермонті. Серед інших популярних серед іноземців лижних курортів в Карпатських горах - Драгобрат, Тисовець, Ворохта та Яремче. Більшість закордонних любителів лижного спорту - це туристи з Росії, країн Балтії, Східної Європи.
Українські Карпати простягнулися зі сходу на захід і складаються з п'яти основних районів (хребтів): Марморошскіх Альп, Чорногорії, Свидовецького хребта, Горганського хребта і Боржавського хребта.
Загалом на території Карпатського регіону розміщено 25 гірськолижних курортів. По популярності і відвідуваності цих курортів був складений рейтинг ТОП-10 гірськолижних курортів України: Буковель, Драгобрат, Славське, Пилипець і Подобовець, Яремче, Яблуниця, Тисовець, Ворохта, Сколе, Мигово.
Информация о работе Передумови розвитку кліматотерапії в Україні