Культура України в ХІХ – на початку ХХ століть

В.Боровиковський та багато інших художників  збагатили як

українське, так і  російське образотворче мистецтво. Особливо видатне 

місце в українському мистецтві   належить  Т. Шевченку, який у 1844

р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, був учнем самого Карла 

Брюллова, автора знаменитої картини «Останній день Помпеї».

Т.Шевченко створив  низку живописних творів з життя  селянства 

(«Циганка-ворожка», «Катерина», «Селянська родина»  тощо), чимало 

портретів та  офортів (гравюр на міді).   За серію офортів 

Петербурзька Академії мистецтв надала Т.Шевченкові   звання

академіка гравірування.

Поетична і художня  спадщина Т.Шевченка мала величезний

вплив на розвиток української  культури і, зокрема, образотворчого

мистецтва. Вона визначили  його демократичну спрямованість, яка

яскраво відбилася  в творчості випускників Петербурзької  Академії

мистецтв Л.Жемчужникова і К.Трутовського. Обидва росіяни, що

багато  років  жили  на  Україні  й  більшу  частину  своєї  творчості 

зв’язали з Україною, відстоювали впродовж свого життя право

українців на національну  культуру. Обидва  брали участь у  створенні 

альбому «Живописна Україна», написали чимало картин з  життя і 

побуту простих  українців.  Костянтин Трутовський  також   відомий 

своїми ілюстраціями до творів М.Гоголя, Т.Шевченка, Марко Вовчка,

а також до біографії  Т.Шевченка. 

У подальшому більшість  прогресивних українських художників

поділяли ідеї створеного 1870 р. Товариства пересувних художніх

виставок та його лідерів: І.Крамського, В.Сурікова, І.Репіна,

В.Перова. Беручи приклад з російських «передвижників», українські

митці прагнули у  своїй творчості використовувати  реалістичну 

художню мову, яку  розуміє народ, і показувати свої картини жителям 

різних міст.  Зокрема, в Одесі було створено Товариство

південноросійських художників, яке активно займалося виставочною

справою. 

Художня довершеність і високий реалізм притаманні картинам  

Миколи Пимоненка. Найбільш відомі його роботи  –   «Проводи

рекрутів», «Сінокіс»,   «Суперниці», «Свати». У історичному  жанрі 20

виявив  свій  талант  О.  Мурашко.  Він  є  автором  відомої  картини

«Похорони кошового», для центральної постаті якої позував 

М.Старицький. В пейзажному живописі найбільше обдарування 

проявив Сергій Васильківський, творчість якого тісно пов’язана  з 

Харківщиною. Він відкрив український живопис Європі, де був

удостоєний честі  виставляти свої картини у паризькому салоні «поза 

чергою». Васильківський був справжнім співцем українського степу з 

його задумою, епічною  величчю, грайливістю барв. Все це

розкривають його  картини: «Козаки в степу», «Отара в степу» «В

Запорізькому степу».  Неповторним явищем у світовому  мистецтві 

стали морські пейзажі   художника-мариніста І.Айвазовського.

Неперевершеним ефектом  місячного сяйва відзначалася   картина 

«Ніч над Дніпром»  Архипа  Куїнджи. Чудовими майстрами

пейзажного живопису були також  С.Світославський, К.Костанді,

В.Орловський, І.Похитонов. 

Постійно підтримував  свій зв’язок з Україною Ілля Репін, який

народився у Чугуєві  на Слобожанщині. Серед багатьох творів  

видатного майстра  особливе  місце посідає його картина  «Запорожці

пишуть листа турецькому султанові».  Для цієї картини  в ролі

кошового писаря, зображеного в центрі полотна, позував  художнику 

його товариш –  історик  Дмитро Іванович Яворницький, який все своє

життя присвятив  вивченню історії запорозьких козаків  і якого за це

називали Нестором Запорозької Січі. Кошовим отаманом  Іваном

Сірком в картині  зображений генерал Михайло  Драгомиров.

На  Галичині душею  національного мистецького життя був

талановитий художник (пейзажист-лірик і портретист) Іван Труш, зять

М.Драгоманова. Він  є автором портретів відомих  діячів української 

культури І.Франка, Л.Українки, В.Стефаника, М.Лисенка та інших.

Таким чином, увесь  культурний розвиток України відбувався в

нерозривному зв’язку  з прогресивною культурою російського  народу.

Багато хто з  провідних російських науковців, письменників, митців

мали великий вплив  на наукову й художню творчість  українців. Так 

само, як і чимало українців робили внесок в загальноросійський

культурний розвиток. Особливо показовими в цьому плані  є життя й 

творчість Т.Шевченка. Його  викупили  на волю з кріпацтва  видатні 

росіяни, освіту він  отримав у Петербурзі, присвятив  свій талант рідній

Україні, боротьбі за волю українського й російського народів.

Водночас творчість  найкращих   українських культурних діячів  стала 

здобутком світової культури.21

                                                 Список літератури 

1.Бокань В.А., Польовий  Л.Г. Історія культури України:  Навч.

Посібник.– К.: МАУП, 1998.– 232 с.

2.Історія світової  та української культури: Підручник  для 

вищих закладів освіти / В.А.Греченко, І.В.Чорний, В.А.Кушнерук,

В.А.Режко.– К.: Літера ЛТД, 2006.– 480 с.

3.Культурологія:  Українська та зарубіжна кульура: Навч. осіб./

М.М.Закович, І.А.Зазюн, О.М.Семашко та ін.; За ред.

М.М.Закович.– К.: Знання, 2004.– 567 с.

4.Лекції з історії  світової та вітчизняної культури: Навч. вид./

За загальн. ред. Яртися А.В., Шендрика С.М., Черепанової С.О.–

Львів: Світ, 1994.– 496 с.

5.Культурологія:  Курс лекцій / Під ред. А.Г.Баканурського,  Г.Є. 

Краснопутського, Л.Л.Сауленко. – К.: ВД. «Професіонал», 2004.

– 208 с.

6. Культурология:  Учеб. пособ. / Автори-составители: Власенко 

О.И., Зайончковский  Ю.В. – Харьков: Парус, 2006. – 512 с.

7.Мєднікова Г.С.  Українська і зарубіжна культура  ХХ 

століття: Навч. посіб.–  К.: Знання, КОО, 2002.– 214 с.

8.Попович М.В. Нарис  історії культури України.– АртЕк, 1999.–

728 с.

9. Художня культура  України: Навч. посіб./ Л.М.Масол, 

С.А.Ничкало, Г.І.Веселовська, О.І.Оніщенко: За заг. ред.

Л.М.Масол.– К.: Вища школа, 2006.– 239 с.

10. Шевнюк О.Л.Культурологія:  Навч. посіб.: 3-тє видання, 

стереотипне. – К.: Знання – Прес, 2007. – 353 с