Робота редактора над навчальними виданнями для вищої школи

Функції навчальних видань забезпечуються добутком літератури, апаратом видання, а також відбором, особливими обробкою й поданням навчального  матеріалу. При підготовці навчальних видань необхідно враховувати комплексні характеристики, що лежать в основі розробки моделі кожного видання, що входить у систему.

Бейлінсон виділяє  наступні функції навчальної літератури:

Трансформаційна. Теоретичні знання, методи наук, як і  характеристики професійної діяльності, не переносяться прямо в навчальну  літературу. Вони спеціально переробляються, перетворяться з метою найкращого засвоєння, тобто відбираються, дозуються, групуються, оформляються в логіку засвоєння: розуміння - запам'ятовування - застосування.

Закріплення й самоконтроль. Ця функція також  визначається закономірностями засвоєння  й служить раціональної організації  навчальної діяльності, самостійному оволодіння знаннями й уміннями. От чому й такі навчальні книги, як хрестоматії, збірники документів і нормативів оснащуються спеціальним апаратом, що організує аналіз документів і матеріалів, їхнє зіставлення й коментування, містять таблиці, що полегшують запам'ятовування й використання, а також питання й ради для самоперевірки.

Самоосвіта. Відбір, спосіб подачі й структурування матеріалу будь-якої навчальної літератури, її апарат повинні давати максимально  можливі джерела для самостійного оволодіння знаннями й уміннями. Так  підбираються завдання й вправи, які  не тільки спонукують шукати нові знання й способи діяльності, але й  учать їхньому освоєнню. Наприклад, книги для читання, хрестоматії, збірники добутків і документів учать  самостійному користуванню різними  джерелами інформації. Кожен вид  навчальної літератури має свій набір  прийомів для самоосвіти учнів.

 

1.5. Читацька адреса навчальної літератури

 

Читацька  адреса - важлива характеристика навчальної літератури, що визначає особливості  інформації й обсяг знань, що включають. Читачі представлені різними групами  тих, яких навчають, (учні шкіл, вузів, системи  підвищення кваліфікації) і навчальних (учителі шкіл, викладачі вузів  й ін.).

У категорію  тих, які навчаються, входить на певних етапах практично все населення. Суспільство зацікавлене в тім, щоб всі були охоплені різними  формами навчальної роботи, щоб інформаційна культура в цілому мала найбільш високі показники.

У відповідності  із щаблем навчання виділяють дошкільну, шкільну загальну освіту; середнє  й вище професійне утворення; підвищення кваліфікації фахівців; перепідготовку кадрів. Кожного щабля утворення  відповідає своя система вимог до характеру навчання, цілям і завданням  навчального процесу, формам і методам, використовуваним на різних його етапах.

Навчально-педагогічні книги випускаються для всіляких категорій покупців. Розглядаючи різні групи покупців цього тематичного розділу слід зазначити, що мети читання в них можуть бути різні. Серед основних груп покупців варто виділити учнів і вчителів шкіл. Останні крім підручників здобувають методичну, довідкову й наукову літературу. Найбільш підготовлені читачі, професійно пов'язані з освітньою й педагогічною діяльністю, по характері своєї роботи прагнуть постійно звертатися до навчально-педагогічної книги, цікавлячись новинками в області педагогіки й утворення. Значну категорію покупців становлять студенти й учні вищих навчально-педагогічних закладів і середньо-професійних установ, що здобувають книги в основному для навчальних цілей. Особливу групу покупців становлять батьки. Досить високим попитом користуються науково-популярні видання з питань виховання й навчання дітей у родині, що розвиває література. [3]

Головна відмітна ознака кожної категорії - рівень первісних  знань і можливості їхнього розвитку. Так, середня освіта на «вході» у  систему одержує суб'єкта, що не має  сформованої інформаційної культури, на «виході» суб'єкт є соціальною особистістю, що має знання й навички, що дозволяють брати участь у практичній діяльності й продовжувати своє утворення.

Цей процес має свої закономірності. Щабель навчання характеризує особливості навчального  процесу, специфіку комплексу навчальних видань, характер й обсяг відбитої в них інформації, а так само загальні підходи до конструювання  навчальних видань.

 

1.6 Види навчальних видань за цільовим призначенням і характером інформації

 

Виділяють чотири групи видань, методика редакторської  підготовки яких ураховує цільове їхнє призначення й характер інформації.

Навчальні плани  й навчальні програми (зразкові, робітники) становлять групу програмно-методичних видань. Методичні вказівки, рекомендації становлять групу навчально-методичних видань. Підручники, навчальні посібники, конспекти й тексти лекцій становлять групу навчальних видань. Практикуми, збірники завдань і вправ, хрестоматії, книги для читання становлять групу допоміжних видань.

Програмно-методичні  видання визначають мету й завдання, структуру, зміст дисциплін, обсяг  матеріалу по окремих питаннях, послідовність  їхнього розгляду. До програмно-методичних видань ставляться навчальні плани  й навчальні програми. Вони призначені насамперед викладачам і методистам, що організують навчальний процес.

Навчальний  план - документ, що регламентує навчальний процес. У ньому визначаються форми  й види навчання, порядок, строки теоретичних, практичних і лабораторних занять, домашніх завдань, самостійних робіт, курсових і дипломних проектів, форми  й види контролю знань, час проведення іспитових іспитів, заліково-екзаменаційних сесій по дисциплінах.

Навчальні програми (типові, тимчасові, робітники) - видання, що визначають зміст й обсяг знань, умінь, навичок, якими необхідно  опанувати за певний проміжок часу.

У програмах  відбитий зв'язок між дисциплінами, показані види навчальних занять, позначене  коло літературних джерел, на підставі яких розроблений даний предмет.

Програмно-методичні  матеріали управляють відповідною  системою навчальної літератури.

Навчально-методичні видання - методичні вказівки, методичні керівництва, що містять матеріали за методикою викладання навчальної дисципліни, вивчення курсу, виконання контрольних робіт, курсових і дипломних проектів у вузах, по організації самостійної роботи студентів.

Ці матеріали  містять методику оволодіння дисциплінами й виконання завдань, методику дипломного й курсового проектування, підготовки контрольних робіт. Вони організують  роботу тих, яких навчають, і викладачів у процесі вивчення дисципліни.

Навчальні видання - підручник, навчальний посібник, курс лекцій, конспект лекцій.

Підручник - основне навчальне видання по дисципліні. Містить насамперед базові знання предмета. Включають апробовані дані й відомості, розкриває методичні  аспекти одержання знань у  тій або іншій області, дає  характеристику найважливіших процесів і явищ, що становлять «школу» даної дисципліни.

Підручник —  навчальне видання, яке містить  системний виклад навчальної дисципліни, яка викладається офіційно за затвердженою програмою. Підручник повинен бути затверджений Міністерством освіти і науки України як нормативне видання з відповідним грифом.

Матеріал  організований таким чином, щоб  той, якого навчають, мав можливість самостійно освоїти зміст викладу.

Виклад повинне  бути послідовно, системно, логічно  обґрунтовано, причому характеристики процесів і явищ повинні бути цілісні, орієнтуватися на конкретні категорії  тих, яких навчають.

Підручник створюється  з урахуванням специфіки рівня  знань і можливості сприйняття інформації тим, яких навчають. Дане видання дає  повне подання про навчальну  дисципліну.

Обсяг і структура  підручника визначаються відповідною  навчальною програмою, що підручник  охоплює цілком.

Зміст підручника відбиває певну систему знань, що становлять основне ядро відомостей по даній науці, сфері діяльності, галузі або їхньому розділу (напрямку). Крім того, підручник включає характеристику методів одержання й використання знань у даній області, а також  методологічні підстави, що визначають базові закони й закономірності функціонування й розвитку відбитої в підручнику діяльності або області знання, ключові  проблеми й найважливіші тенденції  розвитку даної науки, сфери діяльності або їх роздягнула (напрямку). Теоретичні й технічні питання розглядаються  у взаємозв'язки, характеристики знань  і їхніх використань представляються  послідовно, у взаємодії.

По змісту розрізняють загальні й спеціальні підручники. Загальні підручники містять  фундаментальні знання гуманітарного, технічного характеру, що становлять основу інформаційної культури. Спеціальні підручники містять професійні знання по профілі кожної спеціальності.

Вузівський  підручник по характері інформації зближається з науковою монографією, тому що логіка навчального предмета відповідає, як правило, логіці науки, методи викладу й система термінів відповідають традиціям науки. У той же час відбір інформації відрізняє підручник від монографії: у нього включається не оригінальний, а вже апробований матеріал.

Методика  викладу матеріалу й методичний апарат дають можливість самостійно опановувати змістом підручника. Комплекс підручників вузу із загальних  і спеціальних дисциплін дає  необхідний обсяг знань, потрібних  фахівцеві відповідного профілю  діяльності.

Методичні рекомендації, методичні вказівки — видання, у  яких викладається методика навчальної роботи та пояснюється характер дій  при виконанні різних видів завдань. Методичні вказівки, як правило, призначаються  для студентів, а методичні рекомендації — для викладачів, учителів, слухачів курсів, аспірантів, магістрантів.

Навчально-методична  документація включає: анотовані програми курсів, спецкурсів, спецсемінарів; контрольні завдання різних типів; робочі зошити; журнали лабораторних та практичних робіт; плани-завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять, графіки самостійної роботи, роздатковий  матеріал та ін..

Навчальний  посібник випускається на додаток до підручника. Воно відповідає програмі навчального курсу в цілому або  її розділу й містить в основному  новий матеріал за курсом, розширюючи фундаментальні знання, включені в  підручник. Зміст навчального посібника  в більшій мері, чим зміст підручника, відбиває актуальні проблеми й тенденції  розвитку галузі.

Навчальний  посібник — видання, яке частково чи повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене  як такий вид видання. Він затверджується Міністерством освіти і науки  України як нормативне видання з  відповідним грифом.

При підготовці підручників і навчальних посібників слід керуватися методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України  та Науково-методичного центру вищої освіти.

У навчальний посібник можна включати спірні проблеми, демонструючи різні точки зору на проблему. Читацька адреса посібника  вужче, ніж читацька адреса підручника. Навчальні посібники призначені для розширення, поглиблення й кращого засвоєння знань, передбачених навчальними програмами й викладеними в підручнику. Крім того, навчальні посібники випускають по новим або попереднім курсам.

Для студентів  вузів випускають такі видання, як курси  лекцій і конспекти лекцій.

Курс лекцій включає лекції одного автора по дисципліні або взаємозалежні між собою  лекції декількох авторів по декількох  питаннях однієї дисципліни. Курс лекцій є доповненням до підручника й  викладає в основному новий оригінальний матеріал. Лекції створюються на базі прочитаного матеріалу. Курс лекцій - авторська робота, що розкриває  конкретні проблеми, що ставить спірні питання, що відбиває власну позицію  автора.

У лекціях  проявляється творчий індивідуальний початок автора, тому що в них  розкривається позиція автора стосовно поставлених проблем. Курс лекцій може бути створений на основі дисертаційного дослідження як результат вивчення актуальної проблеми.

Тексти лекцій — навчальне видання, яке являє  собою конспектований виклад курсу, його частину, найбільш методологічно  значущих, проблемних та важких для  засвоєння розділів.

Конспект  лекцій включає основні положення  лекційного курсу. Готується по новій  дисципліні або на додаток до підручника. Як правило, у ньому розглядають  нові проблеми, розкривають альтернативні  рішення, характеризують оригінальні  напрямки розвитку галузі.

Серед допоміжних видань важливе місце займають практикуми. До них відносять збірники завдань, вправ і контрольних робіт, посібника, посібника із проведення лабораторних, практичних, домашніх робіт, завдання для проведення практичних занять, посібника, посібника з виконання  курсових і дипломних проектів (робіт), щоденники спостережень.

Практикуми  спрямовані на закріплення знань  й умінь, на формування навичок практичної роботи, на оволодіння формами й  методами пізнання, використовуваними  в даній сфері. Зміст практикуму відбиває основні аспекти навчального курсу, повторюючи теоретичні й практичні питання для детального їхнього розгляду й закріплення. Практикуми можуть складатися тільки з одних питань і завдань, включати додатково методичні вказівки по їхньому виконанню або матеріали, що роз'ясняють найбільш складні питання. Структура практикуму відбиває послідовність викладу матеріалу, прийняту в навчальній програмі.

Програмований практикум призначений для самостійного вивчення предмета й самостійного контролю засвоєння тим, яких навчають, матеріалу. Невеликі частини матеріалу в  такому практикумі завершуються питаннями  й завданнями, що дають можливість проконтролювати ступінь засвоєння  пройденого.

Хрестоматія – збірник текстів, що ілюструють зміст підручника. У хрестоматію  включають документи, літературні  твори й фрагменти з них, а  також методичні вказівки, що роз'ясняють  тексти, що зв'язують їх з питаннями  навчальної дисципліни.