Робота редактора над навчальними виданнями для вищої школи

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА МІЖНАРОДНИХ  ВІДНОСИН

КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ ТА ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«РОБОТА РЕДАКТОРА НАД НАВЧАЛЬНИМИ ВИДАННЯМИ  ДЛЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота з дисципліни

«Редакторський фах (навчальні  видання)» 

Студентки IIІ курсу

денної форми навчання

групи ВС-28

О.В. Сердюк

 

 

Науковий керівник:

     доц. Варич М. В

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2011

 

РОБОТА РЕДАКТОРА НАД  НАВЧАЛЬНИМИ ВИДАННЯМИ ДЛЯ ВИЩОЇ  ШКОЛИ

 

ЗМІСТ

                                                                                                                     стор.

ВСТУП……………………………………………………………………………… 3      

РОЗДІЛ  І.  Специфіка навчальної літератури за цільовим призначенням і характером інформації. ……………………………………………………………. 5

1.1 Загальна типологічна характеристика навчальних видань…………..  5

1.2. Роль і значення навчальної літератури……………………………….    10

1.3. Предметна область навчальних видань……………………………....    11

1.4. Цільове призначення навчальних видань…………………………….. 13

1.5. Читацька адреса навчальної літератури……………………………….16

1.6 Види навчальних видань за цільовим призначенням і характером інформації………………………………………………………………………….. 18

РОЗДІЛ  ІІ.  Загальна методика редагування навчальних видань……………23

2.1 Загальна методика написання……………………………………………25

2.2.Структурування змістової частини………………………………………26

2.3. Забезпечення належного навчально-методичного рівня тексту………29

2.4. Забезпечення взаємозв'язку текстового та ілюстративного матеріалу.30

2.5. Приховані помилки в навчальних виданнях……………………...…….31

2.5.1. Неправильний переклад усталених лексем та мовних конструкцій наукового стилю……………………………………………………..35

2.5.2. Неточності у використанні термінології……………………….35

2.5.3. Помилки в абревіатурах та скороченнях………………..…….36

2.5.4. Помилки при перекладі власних імен………………….………37

2.5.5. Неправильне вживання дієприкметників………………………37

2.5.6. Помилки у цифрах, які виникли у результаті сканування……37

 

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………40           

СПИСОК використаної ЛІТЕРАТУРИ …………………………………..46 

 

 

 

 

ВСТУП

Редакторська підготовка видань – складний багатоаспектний процес. Редактор вивчає ринок, виявляє запити й потреби читачів, визначає проблемно-тематичний і видо-типологічний склад репертуару видань, здійснює пошук авторів для підготовки нових творів, виявляє видання, які можуть стати основою перевидань. Крім того, редактор складає концепцію, розробляє модель майбутнього видання. Організує формування апарата видання, забезпечує підготовку окремих його елементів, разом із художнім редактором визначає загальні підходи до оформлення й ілюстрування книги. Редактор здійснює редакторську обробку представленої автором рукопису, забезпечує проходження рукопису у видавництві. Редактор розробляє програму рекламної кампанії видання, відслідковує ситуацію, що складається в процесі його поширення. Комплекс завдань і функції редактора вимагають виконання різноманітних видів робіт – від організаційно-управлінської до літературно-творчої. Тому професійна підготовка редактора припускає вивчення багатьох предметів, ядром яких є предмети власно редакторської орієнтації. У цих предметах розглядаються відповідні аспекти редакторської діяльності. Найголовнішими серед них можна вважати питання формування редагування в самостійну галузь професійної діяльності, форми й методи роботи редактора на різних етапах підготовки видання, питання випуску у світ творів літератури. Книга, видання – комплексне явище. У її підготовці бере участь цілий творчий колектив – автор, художник, видавець, поліграфіст та ін. Редактор об'єднує зусилля всіх учасників підготовки видання, спрямовуючи їхню роботу на реалізацію концепції видання. У редакторській підготовці видань здійснюється інтерпретація твору автора засобами видавничої справи. Створення апарата, ілюстративного ряду, оформлення видання пов'язані з поданням читачеві того або іншого твору літератури у виданні. Адекватна інтерпретація інформації можлива за умови розуміння редактором природи й сутності видання, специфіки літературної творчості, особливостей читацького сприйняття. Відомо, що ступінь втручання редактора в підготовку твору визначається особливостями авторської праці. Так наукова й художня діяльність спрямовані на вивчення навколишньої дійсності. Наукова література органічно завершує процес виявлення й аналізу законів і закономірностей природи й суспільства. Художня література реалізує результат художнього, естетичного пізнання людини. Тому редактор спрямовує свої зусилля переважно не на роботу з твором, а на підготовку видань, які можна розглядати як власно «авторські». Інші види видань, наприклад довідкові, рекламні, науково-інформаційні, можна назвати «редакторськими», тому що організацію твору, пошук автора, концепцію викладу змісту найчастіше створює редактор.

Тема даної роботи спрямована на з’ясування методики редакторської роботи редактора з навчальною літературою.

Актуальність дослідження полягає в тому, що дана робота систематизує загальні методи роботи редактора з навчальним виданням для вищої школи. А також може використовуватися як посібник для редактора навчальних видань.

Предметом дослідження даного проекту є робота редактора з навчальною літературою..

Мета роботи – розглянути методику роботи редактора з навчальною літературою. Для досягнення мети вирішуються такі завдання:

1) розглянути специфіку навчальної літератури за цільовим призначенням і характером інформації;

2) розглянути етапи роботи редактора з навчальним виданням;

3) дослідити специфіку роботи редактора з навчальною літературою.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  І.  Специфіка навчальної літератури за цільовим призначенням і характером інформації.

 

1.1 Загальна типологічна характеристика навчальних видань

 

Видання –  твір, що пройшов редакційно-видавниче  опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для  розповсюдження, і відповідає вимогам  державних стандартів, інших нормативно-правових актів з видавничого оформлення, поліграфічного й технічного виконання.

Видавнича продукція  – сукупність видань, призначених  для випуску або випущених  видавцем (видавцями).

Трактування терміну „навчальне видання” у  деяких джерелах.

Навчальні видання  – це видання, що містять систему  відомостей наукового чи прикладного  характеру, викладену у формі, що зручна для вивчення і викладання, розраховану для учнів різного  віку й рівня навченості.

Навчальне видання  – видання, що містить систематизовані  вадомості наукового або прикладного  характеру, подані у формі, зручній  для вивчення й викладання, і розраховані  для учнів різного віку

Навчальні видання  – це особливий вид видання, створений  у відповідній формі та покликаний допомогти широкому колу конкретного  користувача (учня, студента, аспіранта, викладача) в оволодінні ним навчальним предметом.

Навчальне видання  – це видання, яке містить систематизовані  дані наукового чи прикладного характеру, погоджені з відповідними навчальними  програмами (орієнтація на особисту авторську  програму повинна бути обговорена). Форма викладу повинна відповідати  ступеню навчання.

ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни й визначення»  трактує навчальне видання як «видання, що містить систематизовані  відомості наукового або прикладного  характеру, викладені у формі, зручної  для вивчення й викладання, і розраховані на учнів різного віку».

Отже, виходячи з цього, можна позначити, що головною метою для навчальних видань є  систематичне донесення до читачів  нових для них знань. Частіше  ця нова інформація має науковий характер.

Випуск навчальної літератури поставлен у нашій  країні на наукову основу, він здійснюється на базі перспективного планування всіх видів і форм навчання. [4]

Зовнішньою  ознакою навчального видання  є зазначення на його вихідних даних  рекомендаційного грифа відповідного освітнього міністерства, відомства, навчального  чи наукового закладу, а також  проходження визначеного порядку  рецензування.

Підготовка  навчальних видань – особлива область  редакційно видавничої діяльності. Справа в тому, що процес створення навчальної літератури відрізняється від створення  добутків будь-якого іншого виду літератури тим, що автор і редактор повинні  певним чином конструювати навчальний матеріал. При конструюванні необхідно  виходити із двох положень.

1. Навчальне  видання - один з основних засобів  навчання і є елементом навчального  процесу.

2. Навчальне  видання відбиває певну область  знання або сферу діяльності.

Ці два  положення диктують ряд вимог  до видань. Так, перше положення припускає, що зміст навчальної літератури повинен  передбачати педагогічний вплив  на того, кого навчають. Друге положення  говорить про те, що інформація, що характеризує предмет змісту навчальної літератури, спеціально відбирається й обробляється стосовно до завдань того або іншого виду видання. Причому враховуються не тільки особливості діяльності або  знання, але й завдання формування інформаційної культури того, кого навчають.

Педагогічні підстави навчального видання реалізуються в досягненні виховних цілей, у забезпеченні формування особистості.

Інформаційна  культура випускника забезпечує знання, навички, уміння, необхідні для участі в професійній діяльності й подальшому росту фахівця.

Саме підпорядкованість  завданням навчання й утворення  диктує необхідність при підготовці навчальних видань опиратися на досягнення педагогіки, ураховувати основні  характеристики навчального процесу.

Що ж стосується змісту предмета, то воно визначається державними освітніми стандартами, які включають вимоги до знань  й умінь випускників шкіл, коледжів, різних професійних училищ, вузів, а  також необхідний мінімум і структуру  цих знань й умінь.

Навчальні видання  беруть участь у формуванні інформаційної  культури особистості, системи етичних  норм й естетичних поглядів суб'єкта.

Під інформаційною  культурою особистості розуміють  певним чином ранжировані знання й подання суб'єкта, необхідні  йому в практичній діяльності. Зміст  інформаційної культури формується в процесі оволодіння людиною  певною інформацією, що стає основою, базою  дій і поводження людини.

На кожному  етапі навчання створюється певний запас знань, формується певний рівень інформаційної культури особистості, що дозволяє суб'єктові брати участь у практичній діяльності й продовжувати свій розвиток далі.

Поняття інформаційної  культури особистості включає характеристику якості знань суб'єкта й вимог  до них. З огляду на ці властивості  інформації, які на різних етапах навчання повинна опанувати людина, можна  розкрити вимоги до предметної області  навчальних видань.[6]

Аналіз змісту використаних у навчальному процесі  книг нерідко показує, що при їхній  підготовці були використані різні  методичні принципи, які, безумовно, знижують ефективність самостійної  роботи з підручником. Буга виділяє  наступні недоліки сучасних навчальних видань:

• відсутність необхідних міждисциплінарних зв'язків у викладі навчального матеріалу;
• слабка наступність матеріалу в книгах по різних навчальних дисциплінах;
• украй слабко розроблений довідковий апарат навчальної книги;
• недостатня забезпеченість безперервності окремих видів підготовки (математичної, економічної й ін.);
• недостатній облік вимог педагогіки й психології вищої школи;
• виклад програмного матеріалу без належного обліку профілю майбутнього фахівця;
• нерівнозначності й недостатність включення в зміст книг матеріалів світоглядного, методологічного характеру;
• дублювання навчального матеріалу;
• різна структура навчальних книг і їхнього довідково-супровідного апарата;
• різне тлумачення тих самих категорій, понять, визначень а також відсутність уніфікації у використанні термінологій і позначень;
• невідповідність обсягу окремих частин книг бюджету часу, відведеної для самостійної роботи з літературою;
• різний підхід авторів до каблука ілюстрацій як засіб підвищення інформативності навчального матеріалу й ефективності самостійної роботи;
• недостатні зв'язок підручника з тими джерелами інформації, з якими в дальнішому належить зіштовхнутися майбутньому фахівцеві;
• різний підхід видавництв до конструювання навчальних книг, їхньому художньому оформленню й поліграфічному виконанню.

Уникнути  зазначених й інших недоліків  існуючих підручників і посібників, як показує досвід, допоможе створення  комплексів навчальних книг по одній  дисципліні одним авторським колективом, а також об'єднання авторських колективів у створенні серій  підручників і навчальних посібників для окремої спеціальності або  їхній групі.