Робота редактора над фактичним матеріалом (на прикладі видання «Основи харчування» Егер Еда, Оденвеллєр Міхаель)

     

Вона виявляється  на рівні всіх змістових блоків - ключових, аргументують і ілюструють. При цьому мають значення засоби вираження та форми подання фактів.

     

Аналіз  фактів з точки зору відповідності  темі твору вимагає передусім  представити конкретну розробку теми. Аналіз спочатку проходить на рівні ключових положень (фрагментів). Потім відповідність фактичного матеріалу даної теми визначається на рівні аргументації і прикладів  у їх смисловому зв'язку з ключовими  положеннями.

     

Загалом фактичний  матеріал, розміщений в аналізованому  умовному робочому рукописі є доцільним, адже поданий він у доступному вигляді, містить інформацію, яка, швидше за все, відповідатиме потребам читача.  Доцільними є й аргументи, зловживання  якими не використовується та табличні факти, які наводить автор.

     

Ступінь новизни  фактичного матеріалу твору може бути різним. Використання найновіших фактів не завжди доцільне. Факти часто  повинні відображати суть явищ, процесів, подій, закономірності та тенденції  розвитку, а також взаємозв'язок з іншими подіями, явищами, процесами  і ін. А факти найновіші нерідко  бувають випадковими, одиничними, не характерними для описуваного об'єкта. Отже, вони не будуть відображати об'єкт  в його стійких ознаках, зв'язках, характеристиках, і у читача складеться неправильне уявлення. Однак це не означає, що припустимі застарілі відомості.

     

Доцільний ступінь новизни фактів визначається в залежності від функцій твору  і видання. В одних випадках потрібно, щоб читач вивчив який-небудь предмет, сприймаючи матеріал у готовому вигляді, і тоді потрібні стійкі, довгострокові  відомості, в інших, навпаки, передбачається аналіз випадкових, одиничних явищ, і при цьому необхідні ще багато в чому невивчені факти, їх узагальнення і відповідні висновки, які є у  свою чергу оригінальними, вперше висловленими, тобто тут доцільний матеріал найвищим ступенем новизни.

     

При з'ясуванні вимог до новизни фактичного матеріалу  літературного твору враховуються:

     

методологія предмету;

     

особливості та ступінь вивчення предмету, описуваного  в творі;

     

особливості тимчасового періоду, до якого відносять  фактичний матеріал, ситуація в суспільно-політичному  житті, у науковій та виробничій сфері;

     

специфіка виду літератури, до якого належить твір;

     

специфіка жанру твору;

     

цільове призначення  і читацька адреса видання;

     

приналежність факту до певної структурної частини  твору;

     

змістовна значущість фрагменту, в який входить  даний факт;

     

використання  даного фактичного матеріалу в інших  виданнях, у тому числі періодичних, а також в радіо-і телематеріалах.

     

При аналізі  фактичного матеріалу з точки  зору новизни передбачається, по-перше, виявити застарілі факти, непридатні для використання в цьому творі, по-друге, визначити та оцінити ступінь  новизни кожного окремого фрагменту  й твору в цілому.

     

Досліджуваний умовний робочий рукопис належить до навчальної літератури, його завдання – зацікавити науковою інформацією  широке коло людей незалежно від  їх професійної  підготовки. Тому матеріал повинен містити достатню кількість  як суб’єктивно, так і об’єктивно нових фактів. Оскільки це видання  інформаційного спрямування, потрібно, щоб більшість фактів були доступними і зрозумілими для читачів. Об’єктивно новими фактами є власні дослідження  автора, які, безумовно, необхідні для  того, щоб видання мало цінність не лише для аудиторії, котра знає предмет поверхнево, а й для  тих, хто добре орієнтується в  цій галузі.

     

Будь-який літературний твір (крім художнього) характеризується певним рівнем науковості. Події, явища, процеси, властивості, ознаки предметів, речовин, будь-які реалії життя є  об'єктивними фактами. Вони відображаються певним чином у людській свідомості, представляючи наукові факти. Фактуальне знання в цілому складається з  стихійно-емпіричного і наукового  знання. Інакше кажучи, є розуміння  світу людиною на рівні буденної свідомості й на науковому рівні. Ступінь науковості твору обумовлюється глибиною проникнення в суть описуваного предмета і вихідним матеріалом, яким володіє автор [4].

     

Досліджуваний умовний робочий рукопис, який належить до навчальної літератури, містить  достатній рівень науковості. З одного боку, інформація є здебільшого науковою, автори глибоко проникає в предмет  дослідження, з іншого, оскільки автор  може подати матеріал на будь-якому  науковому рівні, подання його є  оптимальним для широкої читацької  аудиторії. З одного боку, твір містить  багато наукової інформації, з іншого – вона ілюструється яскравими, влучними фактами, навіть фактами з власного досвіду автора. Це дозволяє не надто  підготовленому читачеві краще зрозуміти  абстрактні твердження, конкретизувати деякі поняття, глибше зрозуміти  предмет. 

     

     

2.3. Повнота

     Назва видання відповідає змісту. Аналізована  книга називається «Зачіски для  дівчаток», а у книзі йдеться  не лише про зачіски. Переший розділ її називається «Як доглядати  за волоссям», а третій – «Подумай над аксесуарами». Тобто  у книзі  йдеться не лише про зачіски, а  й про здоров’я волосся та про  аксесуари до нього. Назви розділів також вужчі за їх зміст. Перший розділ – «Як доглядати за волоссям», а в ньому йдеться також  про спосіб життя та харчування. Третій розділ має назву «Подумай над аксесуарами», хоча в ньому  йдеться не тільки про вибір аксесуарів, у ньому також пропонується  короткий курс з основ шиття, зокрема  схеми швів, вишивка бісером та інше.

     У цілому, текстовий фактичний матеріал аналізованого видання характеризується повнотою, доцільністю та достовірністю. Помічені помилки стосуються заголовків та назв розділів, також є небагато фактичних помилок. Варто зауважити, що в аналізованому виданні немає  списку використаної літератури.

     Перш  за все, в результаті осмислення змісту твору виділяються частини за предметно- і проблемно-тематичним принципом. Виділивши тематично  самостійні фрагменти, редактор може визначити, яку роль відіграють у творі ті або інші факти, і об'єднати рівнозначні  за змістовим навантаженням матеріали. Мова йде про класифікацію фактичного матеріалу за змістовою значущістю. Класифікація, а потім груповання фактів дають можливість зрозуміти, як розроблена тема, з яких елементів складається твір і методично правильно працювати надалі з літературним твором.

     В результаті розбору змісту стає ясно, які головні тематичні частини  є у творі, чи аргументовані вони, чи ілюструються прикладами. Повний змістовний блок об'єднує ключове положення, аргументацію і приклади. Поряд з  повними змістовими блоками правомірні й такі, в яких відсутні аргументи  або приклади.

     Вже на самому початку, займаючись розбором змісту, редактор враховує вихідні  характеристики твору і можливого  видання. Ці характеристики визначають підхід до аналізу. Так, якщо редактор працює з науково-популярним твором, він виходить насамперед з того, що ключові положення слід шукати там, де викладено наукові відомості, які пропагуються.

     Систематизація  фактичного матеріалу за змістовою  значущістю передбачає формування структурних  блоків різного обсягу, в межах  яких виявляється прямий взаємозв'язок між ключовими положеннями, аргументами  та прикладами.

     Перед редактором, з одного боку, стоїть завдання систематизувати фактичний матеріал, для того щоб потім проаналізувати кожну групу фактів, з іншого - рішення цього завдання саме по собі можливо тільки на основі глибокого  аналізу, оскільки для визначення змістової  значущості фактів їх потрібно розглянути з точки зору ролі і місця в  даному фрагменті і в творі  в цілому.

     Під час вивчення твору редактор подумки  розвиває аргументацію, шукає нові аргументи, якщо їх немає, підбирає приклади для того, щоб точніше представити  все те, що описує автор. У творі  можуть бути матеріали, сторонні стосовно досліджуваних питань, або можуть бути відсутніми необхідні складові. У процесі аналізу редактор подумки  виключає все зайве і відтворює  ланки, яких бракує, вибудовуючи їх у логічно обґрунтований ряд.

     Виявлення змістових блоків необхідно для  оцінки повноти висвітлення окремих  питань та розробки теми в цілому. Від  особливостей видання залежить, чи потрібні в кожному конкретному  випадку приклади, в якій мірі потрібна аргументація.

     Після розбору і систематизації фактичного матеріалу за його логічною значущістю у творі йде аналіз змістовних блоків, кожен з яких об'єднує  ключове положення, аргументацію і  приклади. При цьому встановлюються зв'язки між усіма ключовими положеннями, досліджуються аргументація та ілюстративний текстовий матеріал в цілому. [4]

     Аналізоване видання «Основи харчування»Е.Е.Міхаель  належить до навчальної літератури, а  тому вимоги до повноти окремих тематичних блоків мають свої особливості. В  науковому творі необов'язкові приклади, то у навчальному, навпаки, вони грають особливу роль і без них не обійтися, При цьому не можна не враховувати  специфіки предмета твору, характеру  передбачуваного читання, процесу  розумової роботи читача. Оскільки видання присвячене таким галузям  науки як біологія та хімія, текст  містить багато абстрактної інформації, нерідко складної для розуміння  непідготовленого читача. Саме тому, повним фактичний матеріал можна назвати  лише за умов, що він міститиме багато фактів-прикладів, які ілюструватимуть  абстрактні твердження.

     Оцінити повноту фактичного матеріалу умовного робочого рукопису допомогло виокремлення тематично самостійних фрагментів та систематизація фактичного матеріалу  за тематичними групами.  Завдяки  цьому можна чітко простежити нестачу фактів чи надмірність фактичного матеріалу, прослідкувати зв’язки  між твердженнями, аргументами та прикладами.

     Загалом видання не має істотних прогалин фактичного матеріалу, які б суттєво  знецінили видання. Однак деякі  проблеми, які порушує автор, не висвітлені повною мірою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     У даній курсовій роботі досліджувались принципи роботи редактора над фактичним матеріалом рукопису. Навряд чи можна уявити собі видання, повністю позбавлене фактичного матеріалу. А тому перед редактором постає надзвичайно велике завдання – зробити так, аби цей фактичний матеріал відповідав потребам читача.

       Було досягнуто поставленої мети - пояснено, що таке фактичний матеріал, які бувають фактичні помилки та показано на прикладі навчального видання роботу редактора над такими помилками.

     У ході дослідження було виконано всі  поставлені завдання, а саме:

• з’ясовано зміст поняття фактичного матеріалу;
• розглянуто його характеристики та функції;
• розглянуто основні уваги при перевірці редактором фактичного матеріалу;
• проаналізовано роботу редактора з фактажем на прикладі навчального посібника «Основи харчування».

     Аналіз  навчального посібника «Основи  харчування» Е.Е.Міхаель показав, що якість редакторської підготовки видання є не досить високою. Основні  положення, які доносить автор до читача не зовсім відповідають вимогам  повноти, доцільності та достовірності. Скоріше за все, завдяки своєму не повному фактичному наповненню це видання  може не оправдати очікування читача.

     Деякі фактичні помилки були знайдені в  невеликих тематичних блоках. Передусім, це неповні та недостовірні факти. Навряд чи вони можуть стати причиною неправильного  сприйняття читачем усього змісту повідомлення, але, цілком можливо, стануть на заваді розуміння окремих прикладів. Більшість  таких помилок, очевидно, пов’язані  з недостатньою обізнаністю автора в галузях, до яких ці факти належать. А тому це повинно спонукати редактора  не покладатися на авторитет автора і перевіряти факти, введені до видання, а особливо ті, які є ключовими  для твору.

 

      СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Гагарина  Н. С. Работа редактора над фактическим  материалом: Учеб. –