Робота редактора над фактичним матеріалом (на прикладі видання «Основи харчування» Егер Еда, Оденвеллєр Міхаель)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

     «КПІ»

     ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИЙ  ІНСТИТУТ

     Кафедра видавничої справи та редагування 
 
 

Робота  редактора над  фактичним матеріалом

     (на  прикладі видання  «Основи харчування»  Егер Еда, Оденвеллєр Міхаель)

     Курсова робота

     з дисципліни «Редакційний аналіз і підготовка видань» 
 

     Виконала:

     студентка групи СР-92

     Токарчук Оксана

     Науковий  керівник –

     Ганжуров Юрій Семенович 
 
 

     Київ  – 2011 

     ЗМІСТ

 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Актуальність  дослідження. Тема нашої курсової є досить актуальною, адже кожен реципієнт прагне читати правдиву літературу, наповнену достовірними фактами. А коли читач хоч раз натикається на неправдиву інформацію, в нього зникає довіра до всього видання і він не буде сприймати таку книгу всерйоз. Саме тому редакторові слід завжди приділяти великої уваги фактичному матеріалу і перевіряти його на достовірність, доцільність та повноту. тому редакторське опрацювання будь-якого видання, незалежно від його виду, жанру, призначення, цільової аудиторії тощо, є просто необхідним. Більш того, це опрацювання повинне бути кваліфікованим, оскільки ця проблема є багатогранною і потребує знання природи факту та фактичних помилок та методології роботи з виданням.

     Дуже  часто література не повною мірою  задовольняє читача: багато видань наповнені недоречним чи навіть недостовірним  фактичним матеріалом. Нерідко інформація буває неповною, що не дозволяє отримати відповіді на питання, які змусили  читача взяти до рук видання, що свідчить про те, що редагування таких видань було неякісним, або ж було відсутнє взагалі. 

     Міра  дослідження питання. Тема курсової досліджувалася вже неодноразово. Досить повно розкриває роботу редактора над фактичним матеріалом навчальний посібник «Літературне редагування» Різуна В.В., а також «Редагування в засобах масової інформації» Капелюшного А.О. Тимошик М.С. у «Книзі для автора, редактора, видавця» , Іванченко Р.Г. описує роботу над фактажем на прикладі діяльності відомих редакторів, зокрема Горького.

     Метою курсової роботи є пояснити, що таке фактичний матеріал, які бувають фактичні помилки та показати на прикладі навчального посібника роботу редактора над такими помилками.

     Завдання  дослідження:

• з’ясувати зміст поняття фактичного матеріалу;
• розглянути його характеристики та функції;
• розглянути основні уваги при перевірці редактором фактичного

             матеріалу;

• проаналізувати роботу редактора з фактажем на прикладі навчального посібника «Основи харчування».

     У ході виконання курсової роботи були використані загальнонаукові методи аналізу та синтезу.

     Об’єктом  дослідження є україномовний навчальний посібник»Основи харчування»

     Предметом дослідження — виступає фактичний матеріал аналізованого видання.

     Новизна роботи полягає в тому, що оскільки редакторська підготовка багатьох видань, зокрема в аспекті їх фактичного матеріалу є досить низькою, необхідне комплексне дослідження причин та шляхів подолання цієї проблеми. Дослідження роботи редактора над опрацюванням фактичного матеріалу на прикладі конкретного видання на практиці відображає основні її проблеми.

     Теоретична  та практична цінність. Теоретична: матеріал даної курсової можна використовувати для дослідження роботи над фактичним матеріалом. Практична: ця робота допоможе редактору у роботі з фактажем, а також при аналізі того чи іншого видання.

     Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, дев׳яти підрозділів, висновків, списку використаної літератури (13 найменування). Загальний обсяг роботи — 26 сторінок. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. ФАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ У ТЕКСТІ, ЙОГО ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ 

     

1.   Поняття  факт та фактичний матеріал

     Факти слугують основою для теоретичного знання про світ і практичного  його освоєння, а тому уявити собі видання, позбавлене фактів, практично неможливо.

     В широкому розумінні фактом називають  справжню, невигадану подію чи явище, те, що насправді мало місце, відбулося. Цей термін означає щось до певної міри виокремлене, одиничне.

     Під словом «факт» зазвичай також мають  на увазі судження або в інший  спосіб зафіксований «реальний факт». Отже, йдеться про реальний факт і про факт відображення [3, c.115].

     Саме  собою слово факт багатозначне. А. І. Ракітов відзначає, що воно вживається в таких значеннях:

1. Як синонім слова «істинно»;
2. Як синонім слова «подія», для означення особливих (емпіричних) висловлювань, що резюмують експериментальні дані;

     Друге зі вказаних значень найбільш поширене і в цьому сенсі може бути визнане  основним. Між тим, очевидно, що в  такому розумінні факт ніколи безпосередньо  не поданий у тексті, він може бути лише відображений у вигляді  відповідного висловлювання чи групи  висловлювань. Звісно, такі висловлювання  теж можуть розглядатися як факти. Але  це вже будуть факти особливі, «вторинні» інтелектуально-мовні факти, що в  знаковій формі передають відповідні відображення деяких реальних явищ, подій, ситуацій. [10, c.216]

     З. Є. Дмитровський також вказує на неоднозначність  поняття «факт». «В одному випадку, - пише він, - це конкретна, об’єктивно, тобто незалежно від нашої  свідомості існуюча реальність. В  іншому – її відбиток, віддзеркалення у нашій свідомості. Тому треба  розрізняти факт об’єктивний і факт, трансформований у свідомості. [2, c.11]

     В. О. Карпенко намагається охопити  у своєму визначенні всі можливі  його значення. Він визначає факт як:

     а) дійсну, не вигадану подію, дійсне явище;

     б) те, що відбулося, відбувається чи прогнозується  в майбутньому часі;

     в) приклад, випадок;

     г) те, що є будівельним матеріалом для певних висновків і відповідає об’єктивній реальності. [6 с. 65]

     Навіть  точні науки не можуть відійти  від деякої частки суб’єктивності при сприйнятті та осмисленні факту. Будь-яке вивчення дійсності відбувається шляхом спостереження за його проявами, яке передбачає концентрацію на них. А оскільки увага – це вибіркова  направленість на той чи інший  об’єкт, зумовлена інтересами і  потребами установки зі спрямованістю  особистості, воно пов’язане з абстракцією  з абстракцією, з можливістю розчленувати структуру сприйняття, від чогось відволіктись і свідомо спрямувати погляд в іншу сторону. [1, c.4]

     Поняття фактичний матеріал літературного  твору, що використовується в редакторській  практиці, потребує пояснення, адже дещо розходиться зі значенням вихідного  поняття факт у прийнятому тлумаченні - як дещо, що відбулося, що має чи мало місце в реальності. Фактичний  матеріал літературного твору включає  поряд з істинними і помилкові, суб'єктивні відомості, а також  матеріали, достовірність яких сумнівна, не встановлена в даний момент або не може бути встановлена. Отже, особливості даного поняття у  тому, що в його тлумаченні не береться до уваги критерій достовірності.

     Знайомлячись  з літературним твором, редактор сприймає його фактологію, аналізує і класифікує весь фактичний матеріал, а потім  проводить аналіз з урахуванням  цієї класифікації, використовуючи всі  необхідні критерії оцінки, в тому числі і достовірність. А коли мова йде про достовірність матеріалу, тоді і мають на увазі факти  в загальноприйнятому тлумаченні даного поняття. Таким чином, в редакторському аналізі факт у широкому значенні цього слова зв'язується з оцінкою  достовірності подій, явищ, процесів і всього того, про що пише автор, і виявленням неправдивих відомостей і відомостей гіпотетичного характеру, в той час як поняття фактичний  матеріал оцінки достовірності не містить. [4]

     Справжній автор, в якій галузі б він не працював, перед тим, як написати що-небудь, вивчає і накопичує конкретний матеріал, зважує кожен факт, осмислює, бере за основу чи відкидає. Сам процес збору та відбору фактів, звісно, повинен мати не механічний, а творчий характер, керуватися певним завданням. [11, c.198-199]

2. Види фактичного матеріалу

     Говорячи  про факти, найчастіше, мають на увазі, дійсні, невигадані, конкретні, одиничні явища (випадок, подію). Однак це лише один з різновидів фактичного матеріалу, який можна назвати фактами одиничними. Коло їх не обмежується тільки тими, що сприймаються органами відчуттів. Поряд  з явищами, які можна так чи інакше спостерігати, - бачити, чути, сприймати  на запах тощо, сюди також входять  і явища, пов’язані з духовним життям людини і суспільства: думки, почуття, творчі та наукові задуми, проблеми, теорії та інше.

     Різновидами фактичного матеріалу є також  цифри, таблиці, статистичні дані. Їх наявність та частота вживання залежить від виду літератури, предмету, якому  присвячене видання.

     Ще  один різновид фактичного матеріалу  – цитата.

     Цитата  – це справжній уривок з якого-небудь тексту чи дослівно перекладені чиї-небудь слова. Згадуючи, що текст – це повідомлення, об’єктивізоване або словесним, або яким-небудь іншим способом. В широкому сенсі слова цитувати можна не лише словесно.

     Існує різниця між  властивостями і  функціями цитат, зафіксованих тим  чи іншим способом (друкований, рукописний текст, стенограма, звукозапис та ін.) і  цитатами – фрагментами усного мовлення. Перший вид чужого тексту в переважній більшості випадків є документом, і читач ставиться до нього  як до неспотвореного свідчення істинності того явища, яке в ньому відтворене. Усні ж вислови, відтворені в чужому тексті, документальними свідченнями  не є: і автор, і читачі знають про  ненадійність пам'яті.

     Аналізований  умовний робочий рукопис «Основи  харчування» містить переважно  одиничні факти. Цифри, табличний та статистичний матеріал у ньому присутні. Це зумовлено науковим напрямком, якому  присвячене це видання, а також темою, яку розкриває автор – організація  харчування,потреба людини в поживних речовинах. 
 
 
 

     

2. Функції фактичного матеріалу.