Іншомовні слова у ліриці Ліни Костенко

Лиш чорний ієрогліф бадилини

Щось  шелестить до мертвої  води [с.30]. 

Вузенька  вуличка. Стіна, повита хмелем.

Татари  сплять, сьогодні в них байрам.

Високий дуб, по- українськи – нелинь.

Святе письмо, по–їхньому – Коран [с.32].

                    Отже, іншомовні слова, використані Ліною Костенко в поезіях мають найрізноманітніше походження. Це слова, запозичені з грецької (26%), латинської (16%), французької (14%), старослов^,янської (9%), італійської (6%) мови, тюркських мов (5%), німецької (4%), англійської (3%), польської (3%) мови. Також Ліна Костенко використала у своїх творах велику кількість екзотизмів (14%). 

2.3.Словотвірна структура слів, утворених від іншомовних запозичень у ліриці Ліни Костенко

               Серед вибраних нами слів з  поезій Ліни Костенко зустрічаються  слова іншомовного походження, які зазнали змін на українському грунті. Ці слова були переважно іменниками, до яких додали українські суфікси, внаслідок чого змінилася, найчастіше, їхня частиномовна належність. Наприклад : прикметник бутафорський утворений від італійського  іменника buttafuori шляхом додавання суфікса – ськ -, прикметник номенклатурний  утворений від латинського іменника nomenclatura за допомогою суфікса – н- , прислівник органно утворений від грецького    іменника organon шляхом усічення основи та додавання суфіксів – н – та – о – , дієслово диригувати утворене від латинського іменника dirigentis шляхом усічення твірної основи та додавання суфікса – ува -  і т.д. Ось як використовує Ліна Костенко ці слова у контексті:

Відходять вірші, наче поїзди.

Гримлять  на рейках бутафорські строфи.

Але куди? Куди вони, куди?

Поезія  на грані катастрофи [с.41]. 

Йому  приснився жилавий  граніт.

Смертельна  туга плакала органно.

Він богом був . І він створив свій світ.

І одвернувся:все було погано [с.41].

             

Номенклатурні дурні, бюрократи,

Пласкі  мурмила в квадратурі рам [с.40]! 

Поезія  згубила камертон.

Хтось диригує ліктями й коліном.

Задеренчав  і тон, і обертон,

І перша скрипка  пахне нафталіном [с.41].

              Проте, зустрічаються в творах Ліни Костенко і слова, утворені від іншомовних   суфіксальним способом словотворення, які не втрачають свою частиномовну належність. Наприклад, іменник бандит (ч.р.) утворений від італійського  іменника  banda (ч.р.) шляхом додавання суфікса - ит - . Як бачимо, в цьому випадку змінюється лише лексичне значення слова, адже італійське banda означає «загін», а українське бандит - «людина, яка чинить злочини  або є членом певної банди». Так само іменник пуританка утворений від англійського іменника purity за допомогою суфіксів – ан – та  -к -.

Мій рідний краю, зроду ти не мав

Нейтральних барв, тих прісних пуританок [с.43].

Я недоцільна – наче камертон

У кулаці кошлатого  бандита [с.40].

                    Отже, нами було встановлено, що у поезіях Ліни Василівни Костенко  поруч зі словами іншомовного походження  використовуються  й слова, що утворені від іншомовних слів за допомогою українських афіксів. 
 

2.4.Стилістична роль іншомовних слів у поезіях Ліни Костенко

                Як зазначає О. Д. Пономарів, зі стилістичного погляду запозичення нічим не відрізняються від питомих українських слів; їхні стилістичні можливості в сучасній мові не пов^,язуються з походженням [19,с.74].

               Стилістична роль слів іншомовного  походження виявляється тоді, коли вони стають компонентами тропів та стилістичних фігур, наприклад, у поезіях Ліни Костенко, метафор:

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть  вам серце і  вуста [с.28]. 

Життя іде і все без  коректур,

І час летить , не стишує галопу [с.33].

                   Окремо зі стилістичного погляду  стоїть українська лексика старослов^,янського походження. В українській мові деякі старослов^,янізми вживаються в номінативній функції:

Згоріли їхні храми. Мужчини їхні вбиті [с.26].

                  Але більшість старослов^,янізмів використовується як стилістичний засіб – для надання мовленню урочистого, піднесеного забарвлення . Так , наприклад, у поезії Ліни Костенко «Місто Ур»:

…І  жив народ. І звався він шумери.

Все пережив, і війни, й землетрус.

І древні воїни, що вмерли,

Держали кубки біля вуст [с.31].

                 В інших творах поетеси старослов^,янізми  виступають у поєднанні зі звичайними словами, які мають відтінок зниженості, згрубілості, що сприяє створенню іронічного, сатиричного та гумористичного звучання:

Блюстителі, халтура ваше хобі.

Ви  фабриканти вір і  недовір [с.40]. 

Бо  то ж вогонь, то діло чисте.

В руках людини - то життя.

А ти, пихате і речисте,

По  груди вгрузло  у сміття [с.32].

               Використовуються Ліною Костенко   зі  стилістичною метою також і екзотизми . Вони увиразнюють текст, допомагають зробити акцент  на певній реалії з життя іншого народу:

Чого  я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,

Що  я жива, що в мене муж паша… 

Ох, килими, барвисті килимочки!

Фонтан, кальян і сльози на зорі.

Носила  я і плахту , і віночки, -

Ну, як мені, чи гарно у чадрі? [с.33]

                 

  Отже, у творах Ліни Костенко іншомовні слова виконують не лише номінативну функцію, а й відіграють певну стилістичну роль, коли стають компонентами тропів, коли старослов^,янізми  поєднуються з іншими словами, що мають відтінок згрубілості та коли  вживаються в творах екзотизми, що позначають назви реалій із життя інших народів.  
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 
 

                    Найбільше багатство кожного  суспільства – його мова, а в    мові – її   словниковий склад. Лексика української мови формувалася протягом тисячоліть. Вона і зараз перебуває в постійному процесі оновлення, поліпшення й удосконалення.

                 Внаслідок постійних контактів  із сусідніми й віддаленими мовами українська мова збагачується численними запозиченнями, які органічно входять до лексичної системи нашої мови, часто повністю адаптуючись у ній.

                 Слова іншомовного походження  становлять  тепер приблизно   десять відсотків від загального  обсягу  усіх слів української  мови. Це наслідок запозичення  українською мовою слів зі старослов^,янської, польської, російської, чеської, грецької, латинської,  французької, німецької, англійської, тюрських  та інших мов.

               Проблеми запозичення іншомовних слів присвячено праці вітчизняних і зарубіжних дослідників. Це праці О. Муромцевої,                   О. Пономарева,    О. Стишова, В. Виноградова, О. Ахманової, Л. Крисіна та ін.

               З-поміж запозичених українською мовою з інших мов слів дослідники виділяють три групи : інтернаціоналізми, власне запозичення, та іншомовні слова. Інтернаціоналізми поширені в багатьох неблизькоспоріднених мовах світу, запозичення пристосовуються до фонетичної системи мови настільки, що часто їхнє іншомовне походження встановлюється лише за допомогою етимологічного словника, а іншомовні слова зберігають своє іншомовне звучання і їхнє значення наводиться в словниках іншомовних слів.

               Широко використовують іншомовні  слова в своїх творах  митці слова -  українські письменники. В їхніх творах така лексика виступає засобом створення образності, контрасту, гумористичних, сатиричних та інших ефектів. Дослідженням іншомовної лексики у творах художньої літератури займалися такі науковці: О. Лапінська, С. Руденко,                    Н. Попова, А. Ломовцева, О. Стишов та ін. Іншомовні слова зустрічаються у творчому спадку багатьох українських прозаїків ( І. Соколян, І. Карпа) та поетів    (О. Забужко,        Ю .Андрухович,   В. Недоступ,  І. Жиленко,           Леся    Степовичка  та ін.). Та особливо доречно, яскраво, влучно і надзвичайно самобутньо використовує у своїх поезіях іншомовні слова «поетична зоря України» Ліна Василівна Костенко.

                 Ліна Костенко – талановита  поетеса, одна з духовних предтеч «шістдесятників». У наш час її твори стали загальнокультурним явищем, «вісником нашого літературного світанку» [7,с.34]. Своєю творчістю за часів безмовності та стандарту вона рятувала честь української літератури. Все більше знавців поезії, знайомлячись з творчістю Ліни Костенко, приходять до думки, що вона належить до кращих поетів сучасності. Ліна Василівна Костенко є лауреатом кількох зарубіжних літературних премій, у тому числі й премії, що носить ім^,я Франческо Петрарки. Проте сама поетеса  ніколи не прагнула до жодних винагород.

                  Пізнання творчості кожного великого  поета потребує серйозної інтелектуальної  напруги. Стосується це і Ліни  Костенко. Незважаючи на класичну  простоту її поетичного вираження, все ж необхідна напружена робота серця й розуму, щоб піднятися до її думки і почуття [11,с.21].

                  Значних ускладнень для повного  розуміння змісту та ідейного  наповнення поезій Ліни Костенко  завдає широке вживання поетесою  іншомовної лексики. Це створює  труднощі при вивченні поезії  Ліни Костенко у школі, призводить до помилкового тлумачення і розуміння творів, що є негативним фактором у формуванні свідомої і розвиненої читацької особистості учнів. Виникає проблема, яка робить вивчення іншомовних слів у ліриці поетеси актуальним.

                    Ми розглянули  іншомовні слова, відібрані  методом суцільної вибірки з поезій  Ліни Костенко   у таких аспектах:

• з погляду  належності до певної тематичної групи;
• з погляду походження іншомовних слів;
• з погляду словотвірної структури слів, утворених на основі іншомовних;
• з погляду стилістичної ролі слів, використаних у поезіях.

                  На основі ста слів іншомовного  походження, використаних в поезіях Ліни Костенко, ми створили їхню тематичну класифікацію. Нами було виділено дев^,ять груп і розташовано їх у порядку зменшення  кількості слів, що входять до певної групи. Ось ця класифікація:

1. лексика з різних галузей мистецтва (пейзаж, екран, ієрогліф, поет, строфа, бас, опера, віолончель та ін.);
2. політичні терміни(політика, комунізм, фронди, жіронди та ін.);
3. слова на позначення людей та їхніх професій (інки, трибун, демагог, бандит та ін.);
4. людські якості і властивості(цнота, скнара, хобі, кредо та ін.);
5. грошові одиниці та одиниці виміру(карати, грам, цент та ін.);
6. назви будівельних матеріалів та хімічних речовин (гудрон, асфальт, граніт та ін.);
7. назви архітектурних будівель(фонтан, перон, храми та ін.);
8. назви побутових речей(труна, килим, футляр та ін.);
9. назви тварин(барс, хробак, бізон).

                  З погляду походження серед іншомовних слів із поезій Ліни Костенко ми виокремили грецизми (26%), латинізми (16%), запозичення з французької (14%), старослов^,янської (9%), італійської (6%) мови, з тюрських мов (5%), з німецької(4%), англійської(3%), польської(3%) мови. Також є значна кількість екзотизмів (14%).