Іншомовні слова у ліриці Ліни Костенко

ustify">             Також у поезіях Ліни Костенко  є велика кількість іншомовних  слів,які позначають літературні терміни:

Яка різниця - хто куди пішов?

Хто що сказав, і рима вже готова.

Поезія  – це свято, як любов.

О, то не є розмовка побутова! [с.38] 

• Політичні терміни – фронди, жіронди, шовінізм, політика, комунізм, бюрократи та ін. Це також кількісно велика тематична група:

Минають фронди і жіронди,

Минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди,

Вона  ніколи не мине [с.28]. 

У правди заболіла голова

Од  часнику, політики й гудрону [с.41].

• Слова на позначення людей та їхніх професій – інки, маркіза, юрба, жрець, юнаки, блюстителі, трибун, демагог, бандит та ін.

Я недоцільна – наче камертон

У кулаці кошлатого  бандита [с.40]. 

…Що він співає, що він там бурмоче,

Цей передчасно посивілий  жрець[с.30]? 

Було  на світі плем^,я  - інки.

Було  на світі -  і нема [с.29].

• Людські якості, властивості, життєві переконання –цнота, скнара, інтелект, кредо, принцип, мімікрія, талант, хобі та ін.

Наснився  мені чудернацький базар:

під небом, у чистому полі,

для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні Долі [с.36]. 

Червоне й чорне кредо рукава.

Пшеничний принцип сонячного степу [с.43].

• Грошові одиниці та одиниці виміру – карат, грам, мільйон, цент, стерлінг та ін.

Номенклатурні дурні, бюрократи,

Пласкі  мурмила в квадратурі рам!

Ваш інтелект не зважать  на карати,

А щонайбільше просто на сто грам [с.40]. 

Вже все іде у  стерлінгах і центах,

і плем^,я тода – це вже не народ,

і безтурботна молодь без акценту

вже розмовляє мовою  заброд [с.30].

• Назви будівельних матеріалів та хімічних речовин – гудрон, синтетика, асфальт, торф, нафталін, граніт та ін.

Йому  приснився жилавий  граніт.

Смертельна  туга плакала органно [с.41]. 

Задеренчав  і тон, і обертон,

І перша скрипка  пахне нафталіном [с.41].

• Назви архітектурних будівель – фонтан, перон, павільйон, храми. Наприклад, у контексті:

Згоріли їхні храми. Мужчини їхні вбиті.

Втонули їхні дзвони у озері  Севан [с.25]. 

Чекали  зйомки, зали, павільйони, -

Чекало  все!Іван косив траву [с.47].

• Назви побутових речей – труна, гарем, кальян, чадра, килим, футляр.

Дівчат  красивих тягнуть  у гареми.

Страх і покора множать  недорік [с.30]. 

Ох, килими, барвисті килимочки!

Фонтан, кальян і сльози на зорі.

Носила  я і плахту, і віночки, -

Ну, як мені, чи гарно у чадрі [с.32]?

• Назви тварин - барс, хробаччя, бізон. Найменш численна за обсягом тематична група, іншомовні слова на позначення тварин вживаються Ліною Костенко у поезіях лише зрідка. Наприклад:

Ви  вже його сточили, як хробаччя.

Поезія  для ваших топок  – торф [с.40]. 

І тільки сонце, сонце, сон…

Над нерозгаданістю літер

На  скелі дикій, як бізон [с.29].

                Отже, вибравши з поетичних творів Ліни Костенко іншомовні слова, ми створили їхню тематичну класифікацію. Нами було виділено дев^,ять тематичних груп слів та встановлено, що у творах поетеси зустрічається іншомовна лексика на позначення реалій з різних сфер життя. 

2.2. Класифікація запозичень, вжитих у творах Ліни Костенко, за походженням

                   Як зазначалося вище, з поезій Ліни Костенко нами було вибрано сто слів іншомовного походження. Використавши метод статистичних підрахунків,  ми встановили, що найчастіше з іншомовних слів у своїх творах Ліна Костенко використовує запозичення з грецької мови. Їх     26 %. Як зазначає І. П. Ющук, для грецизмів характерні :

- початкові  голосні а ,е, і (асфальт, акцент, епоха, етика). Наприклад, у творах:

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть  вам серце і  вуста [с.28].

Асфальтами залите вухо

Не  знає імені Народ [с.29]. 

Ну  що ж , епохо, їж мене, висотуй!

Лиш вісь земну з орбіти не згвинти [с.38].

- приголосний  ф (нафталін, катастрофа, строфа, футляр та ін.). Наприклад:

Відходять вірші, наче поїзди.

Гримлять  на рейках бутафорські  строфи.

Але куди? Куди вони, куди?!

Поезія  на грані катастрофи [с.41].

• словотвірні елементи авто - , мікро - , макро - , хроно - , мета - ,     мега - , теле - , -філ, - фоб, - ізм та ін.(метафора, мегафон, телекамера, телефон та ін.)[31,с.206]

Півні кричать у мегафони мальв –

Аж  деренчить полив^,яний світанок [с.43]. 

І не було на вербах телефону.

Русалки виглядали із річок [с.47]. 

А ви ,хто ви, які ж ви комуністи?

Ви  ж комунізм вдавили в пелюшках [с.40].

             Для грецизмів характерними є  й інші особливості, зокрема звукосполучення кс, пс та суфікси – ік(а), - ад(а), - ид(а), - ід(а) тощо. Проте у відібраних нами з поезій Ліни Костенко грецизмах таких особливостей немає.

             Наступна численна за обсягом  група іншомовних запозичень - латинізми (16%). У наш час терміни, утворені на основі латинської мови, вживаються в усіх галузях науки, техніки, політики, культури й мистецтва. Для латинізмів характерні префікси де-, екс-, ім-, ін-, ре-(інтелект, реакція), суфікси – альн(ий), - ат, -аці(я), -ент, - тор,                -тур(а), -ум, -ус (нейтральний, інструмент, квадратура, карат, номенклатура, асортимент та ін.)[25,с.130]. Ось приклади використання цих латинізмів Ліною Костенко:

Номенклатурні дурні, бюрократи,

Пласкі  мурмила в квадратурі рам!

Ваш інтелект не зважать на карати,

А щонайбільше просто на сто грам [с.40]. 

І то не є дзвінкий асортимент

Метафор, слів, - на користь чи в догоду.

А що, не знаю. Я лиш інструмент,

В якому плачуть  сни мого народу [с.38]. 

               Запозичень з французької мови в досліджених нами поезіях Ліни Костенко 14%. Для цих слів характерним є використання  суфіксів  -аж, -он, -йон ( пейзаж, бізон, фасон, гудрон, перон,  мільйон,    павільйон та ін. ) .

Дуже  дивний пейзаж :косяками ідуть таланти [с.42]. 

Його  в обличчя знали  вже мільйони.

Екран приносить славу  світову.

Чекали  зйомки ,зали, павільйони, -

Чекало  все!Іван косив траву [с.47].

             Старослов^,янізми становлять 9% від загального обсягу вибраних нами запозичень. Вони мають ряд особливостей:

• звукосполучення ра, ла, ре, ле відповідно до українських оро , оло , ере (храми, древні, жрець):

І тільки храми, древні храми

Стоять  по груди в кропиві [с.29]. 

…Що він співає, що він там бурмоче,

Цей передсмертно посивілий  жрець [с.30]?

• початкові є, ю (юрба, юнаки):

І не знецінюйте коштовне,

Не  загубіться у юрбі [с.28].

               Запозичення з італійської становлять 6% загальної кількості іншомовних слів і вживаються переважно на позначення  музичних термінів (сопрано, мецо, бас, опера, віолончель):

Хто ж натягнув такі скажені  струни

на  цю, таку струнку, віолончель [с.38]?   

Щоб він сопрано, меццо , басом

Усіх  немислимих октав

Ячав, метався диким барсом

І нот ні в кого не питав [с.29]!

      Тюркізмів нами було виявлено 5% . Про тюрське походження слів свідчать кінцівки  - лик, - ук, - ак, - ан, - ун (хробак) та поєднання в слові голосних однакового ряду (ятаган, базар, килим). Ось приклади використання тюркізмів у поезіях:

О, як їм далі жити?На тім кровопролитті

Не  місяць в небі сходить  – турецький  ятаган [с.25]. 

Наснився  мені чудернацький базар

Під небом, у чистому полі[с.36].

                  Запозичень з  німецької мови у поезіях Ліни Костенко  всього 4%. Це такі слова:камертон ,тон, обертон, кришталь. З поезій:

Мов тихий дзвін гірського  кришталю,

Несказане лишилось несказанним [с.49]. 

Чи, може, це ввижається мені

Той несказанний камертон природи [с.56]?

                 Запозичень з англійської і з польської мов найменше – по 3%. Це слова  спорт, хобі, старт (англ.),цнота, скнара, труна (пол.):

Блюстителі, халтура – ваше хоббі [с.40]. 

Щоденні старти кіномарафону

Несли на грудях фініші стрічок [с.47]. 

І меч , і правда – цноти не жіночі [с.32].

                     Також серед вибраних слів  з поезій ми виокремили екзотизми. Їх  значна кількість у творах Ліни Костенко – 14% (інки, гарем, ієрогліф, цент, стерлінг, байрам, Коран, кальян, чадра, маркіза, джини, корида):