Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Сентября 2011 в 13:11, курсовая работа
Мета даної роботи – розглянути особливості мови радіо, підготовку до ефіру та роботу у ньому, найчастіші помилки, яких допускаються журналісти радіо. Цілком очевидним є те, що саме особливості мови радіо є найголовнішими та найскладнішими складовими роботи радійників. Тому авторам видалося цікавим на основі наявного матеріалу зрозуміти основні принципи роботи та помилки, що допускаються у радіоефірі.
Вступ.
Розділ І Мова Радіо.
І 1. Підготовка інформації для радіо.
І 2. Як писати для радіо?
І 3. Монолог у радіоефірі.
І 4. Діалог у радіоефірі.
І 5. Особливості інтонаційного забарвлення.
Розділ ІІ Орфоепія і культура радіомовлення.
ІІ 1. Фонетичні та фонематичні помилки.
ІІ 2. Приклади найчастіших помилок у радіомовленні.
ІІ 3. Вправи для виразності мовлення.
Висновок.
Список використаних джерел.
В)
Назвався груздем – лізь в кошик.
Дзвенить земля від золотої спеки.
У семеро саней по семеро в сані
всілися самі. Спати на сіні буде
Сеня.
Вправа 9. Звуки Ш – Ж
А)
Шаль, жаль, спритний, сушений, душ, шкода,
жерсть, жолудь, жук, калюжа, рушниця, справжній.
Б)
Прошарок – прожарив, ваш – важливий,
жарт – страшно, широчінь – жир,
жити – шити.
В)
Дзижчить жужелиця, дзижчить кружляється.
Йшли шість мишей, несли шістнадцять
грошей, дві миші поплоше несли по два
гроши. Віжки з шкіри в хомут вхожі. Вовки
нишпорять – їжу шукають.
Вправа 10. Звуки К – Г, Х
А) Як, куди, ким, кирка, кущ, кріт, струмок, газ, горе, бігун, гиря, гетто, гірше, хор, загривок, трахея, пастух.
Б)
Гойдалки – газелі, кіл – гол,
кістка – гість, код – ріг, батіг
– гнутий, Кеша – Геша.
В)
Йде з козою косий козел. Краб
крабові зробив граблі, подарував
граблі крабові: грабуй граблями гравій,
краб! Чубаті хохотушки реготали реготом:
Ха! Ха! Ха! Зозуля зозуленяті купила капюшон,
в капюшоні зозуленя смішне.
Вправа 11. Звук Щ.
А)
Щавель, щука, щастя, пищить, щітка, плащ.
Б)
Щіпці та кліщі – ось наші речі.
Де щі – тут і нас шукай.
Вправа 12. Звук Ч.
А)
Цап, цілий, цар, цирк, блюдце, купатися.
Б)
Міцний – стійкий, цок – сік, цирк – сирий,
вулиця – лисиця.
В)
Молодець проти овець, а проти
молодця сам вівця. Не великий
птах синиця, та розумниця.
Вправа 13. Звуки М, Н, Л, Р, Й.
А) Мак, мама, обман, лампа, пом’ятий, милий,
ніс, наш, сон, няня, низ, лак, місяць, лійка,
Оля, біль, рана, рейка, ризик, говір, ялинка,
майка, я, в’юн.
Б)
Мама – м’яла, малий – м’яв, мило
– мило, знайомий – знайома, Нана
– няня, нити – нитка, ніс –
виніс, лак – лік, лук – люк,
їв – яловичина, радий – ряд, рів
– рев, брак – брат, пожежа – посмаж,
рак – лак, рука – Лука, рів – лов, дратувати
– видалити.
В)
Мама Мілу милом мила. Олена шукала
шпильку, а шпилька впала під
лавку. Прокинулась Уляна ні пізно
ні рано: всі з роботи йдуть, а
вона тут як тут. Тридцять три кораблі
лавірували, лавірували, та не вилавірували.
Іній ліг на вітки ялинки, голки за ніч
побіліли.
Вправа
14. Вимовіть важкі поєднання звуків
спочатку поволі, потім швидше:
Тлз,
джр, врж, мкртч, кпт, кфт, кшт, кст, ктщ,
кжда, ккжде, кждо, кжду, кшта, кште, кшту,
кшто.
Вправа
15. Вимовіть слова з важкими поєднаннями
приголосних спочатку поволі, потім швидше:
Мудрувати,
постскриптум, підбадьорювати, трансплантація,
надзвуковий, скуйовджений, контрпрорив,
протестантство, розбурхати, надстривожений,
стовбур, відомство, брандспойт, надзвуковий,
витійствувати, філософствувати, монстр.
Вправа 16. Потренуйтесь у вимові довгих приголосних:
А)
До Клари, до кого, до горла, до гастролей,
до Галі, до Каті, до Києва, до кінця, до
міста, віддалений, вплутаний, віддати,
розпалювати, віддушина, зжити, без шуби,
безжальний, безсмертя, відновити, підтвердити,
відштовхнути.
Б)
Верх – вгору, ведення – введення,
штовхнути – відштовхнути, тримати
– підтримати, тягнути – відтягнути,
водний – ввідний.
Вправа
17. Робота над поєднанням звуків можна
проводити у формі гри, використовуючи
звуконаслідування:
А) Забивайте цвяхи: Гбду! Гбдо! Гбде! Гбди! Гбда! Гбді! Гбді!
Б) Імітуйте кінський тупіт: Птку! Птко! Птка! Птки! Птке! Птки!
В)
Кидайте уявні тарілки
Г)
Придумайте 2-3 гри подібного типу.
Вправа
18. Вимовіть фрази, що складаються з
одних ударних складів, спочатку поволі,
потім швидко:
У
ту годину тут співав дрізд. У той
рік тут був град. Дуб був
старий. Всім любимий був Петро. Ураз
клуб полн. Мох приховав гриб. Дід став
старий. Ваш гість узяв тростину. Хвиль
сплеск – бризок блиск. Сто верст ускач.
Вправа
19. Вимовіть скоромовки з важким поєднанням
або чергуванням приголосних звуків:
Карл
у Клари украв корали, а Клара
у Карла вкрала кларнет. На дворі
трава, на траві дрова. Йшла Саша по шосе
і смоктала сушку. Розкажіть про покупки?
– Про які про покупки? – Про покупки,
про покупки, про покупки мої. До ладу тлумачити,
та марно розтлумачувати. У ставку у Полікарпа
– три карасі, три коропи. Краб крабові
зробив граблі, подарував граблі крабові.
– Грабуй граблями гравій, краб! Купи кіпу
списів. Летять три пташки через три порожні
хатинки. Наш Полкан потрапив в капкан.
Стоїть копиця з подприкопечником, а під
копицею перепелиця з перепеленочком.
Стоїть, стоїт біля воріт бик тупогубоширокорот.
Проаналізувавши особливості роботи на радіо, а саме особливості мови радіо, ми дійшли наступних висновків.
Мова радіо, безперечно найважливіша у роботі на радіо – особливості написання тексту, читання інформації, вимови. Основні помилки радіожурналістів – це невміння коротко та цікаво написати текст, правильно використовувати інтонаційні прийоми, розставляти паузи, виділяти головне у реченнях та помилки вимови при начитці або ж в ефірі.
Прикро, що в наш час підготовка радіожурналістів бажає кращого. Їх мова не є чіткою та ідеальною, в текстах і досі допускаються банальних помилок. А для слухача правильна мова відіграє дуже важливу роль у сприйманні інформації. Якісне мовлення радіожурналіста як на папері, так і у ефірі – це запорука успіху будь-якої передачі, та й самої радіостанції.
Загальні
тенденції говорять про те, що радіо
не відійде у минуле. Бо це є найнадійніший
вид ЗМІ, яким могли спокійно користуватися
і у війну, і у мирний час. Тільки у місті
Києві більше ніж 1,5 мільйони людей в добу
користуються автомобілями і 90% з них слухають
радіо за кермом. Тому радіо повинно бути
якісним, його слухають і воно є одним
із провідних засобів масової інформації.
Список використаних
джерел
1.
Хоменко І. А. Оригінальна радіодрама:
Навч. посібник / За ред. В. Я. Миронченка
/ Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. –
К., 2002. – 320 с.
2.
Майя Нагорняк. Інформаційне мовлення
Національної радіокомпанії України:
Монографія: – К.: Видавництво ЛВК, 2008.
– 132 с.
3.Єлісовенко
Ю. П. Ораторське мистецтво:
постановка голосу й мовлення:
Навч. Посібник: – К.: Видавництво
Атіка, 2008. – 204 с.
4.
Ющук І. П. Практичний довідник з української
мови. - К.: “Рідна мова”, 1998. - 223 с.
5.
Пономарів Олександр. Культура слова:
Мовностилістичні поради: Навч. посібник.
- К.: Либідь, 1999. - 240 с.
6. Шевчук С. В. Українське
ділове мовлення: Навч. посібник. — К.:
Літера, 2000. — 480 с.
7. Школа журналістики ВВС –
< http://www.bbc.co.uk/