Психофізіологічні особливості сприйняття кольору

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………...3

1. Загальна характеристика кольорів ………………………………………...4

2. Властивості кольорів………………………………………………………….4

3. Сприйняття кольорів людиною, їх вплив та гармонія

кольорів  в інтер’єрі житла …………………………………………………...8

3.1. Білий колір………………………………………………………………….8

3.2. Чорний колір………………………………………………………………..9

3.3. Червоний колір…………………………………………………………...10

3.4. Помаранчевий колір…………………………………………………….12

3.5. Жовтий  колір……………………………………………………………..13

3.6. Зелений колір……………………………………………………………..14

3.7. Синій колір та його відтінки…………………………………………...16

3.8. Фіолетовий колір та його відтінки…………………………………...17

Висновок…………………………………………………………………………..19

Бібліографія……………………………………………………………………… 21

Додатки

 

Вступ

     Весь  простір, що оточує людину, має який-небудь колір. У природі немає жодного безбарвного предмета. Людина живе в різноманітному кольоровому світі. Одні кольори дуже яскраві і чисті, інші - бліді і настільки невизначені, що їм важко підібрати назви. Людина бачить тільки ті предмети, що мають визначений колір. Для сприйняття кольору не потрібні усні пояснення і знання мови.

     З древніх часів людина постійно використовує колір і насолоджується грою фарб. Крім того, колір впливає на організм людини в психофізіологічному відношенні.

     Поняття кольору і його сприйняття надзвичайно складні. Кольорознавство охоплює питання, тісно пов’язані з фізикою, фізіологією, психологією, світлотехнікою, медициною, наукою, технікою і мистецтвом. Колір - це властивість тіл викликати визначені зорові відчуття у відповідності зі спектральним складом і інтенсивністю відбиваного чи того що випускається видимого випромінювання. Установлено, що людським оком сприймаються світлові коливання довжиною хвилі від 380 до 760 нм.

     Світлові  хвилі відрізняються одна від  одної амплітудою коливання і довжиною хвилі. Установлено, що різні кольори спектра відповідають різній довжині хвилі. Таким чином, кожен спектральний колір можна характеризувати відповідною йому довжиною хвилі.

     Кольори спектра чергуються в наступній  послідовності: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.

     Відчуття  кольору відбиває якість променистого потоку, що надходить в око, тобто  його спектральний склад. Цей зв’язок  між суб’єктивним і об’єктивним  у питанні колірних сприйнять  неодноразово підкреслювалося основоположниками діалектичного матеріалізму.

     Метою цього реферату є вивчення властивостей впливу кольору на психологію та фізіологію організму людини, його світосприйняття.

 

1. Загальна характеристика кольорів

     Колір відіграє велику роль у нашому житті і діяльності, оточує та супроводжує нас скрізь. Завжди милуючись природою, людина насолоджується грою кольору, гармонією його поєднань. Психофізіологічний механізм сприйняття кольору - явище досить складне. Колір може викликати хвилювання, збудження або потрясіння, створити гармонію, або привести до катастрофи.

     Питання кольорознавства тісно пов'язані з такими науками, як фізика, фізіологія, світлотехніка, психологія, естетика, мистецтвознавство та ін.

     Всі кольори поділяються на дві групи: хроматичні та ахроматичні. До ахроматичних відносяться білий, сірий і чорний. Вони характеризуються лише кількістю відбитого світла.

     Ахроматичні (безбарвні) кольори відрізняються  один від одного тільки   за   яскравістю,   тобто   вони   відбивають   різну   кількість падаючого  на  них  світла.   Наприклад,   білі  поверхні   і  предмети відбивають 70-90% , а чорні - 3-4% падаючого на них світла.

     Хроматичні  кольори і їх відтінки - це ті, що ми відрізняємо у спектр (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий).

2. Властивості кольорів

     Характеризуючи  окремі кольори, необхідно насамперед визначити основні властивості, якими вони відрізняються один від  одного. Розрізняють фізичні, фізіологічні, емоційно-психологічні властивості кольору.

     До  фізичних властивостей кольору відносяться: колірний тон, насиченість і яскравість.

     Колірний  тон характеризується переважаючою довжиною хвилі. Для фіолетового кольору - 390-450 нанометрів, синього - 450-480, блакитного - 480-510, зеленого - 510-550, жовтого - 550-585, жовтогарячого - 585-620, червоного - 620-800.

     Зміни колірного тону залежать від фону, тобто колір може виглядати яскравіше, інтенсивніше, а може „згаснути". Наприклад, жовтогарячий колір, здається майже коричневим, коли навколишній чорний фон міняється на білий. Відмінність значно збільшується, якщо об'єкти розташовуються у темній кімнаті. Намальований жовтий предмет може здаватися при тьмяному світлі темнішим, менш насиченим, але він ніколи не буде здаватися оливковим. В той же час, зберігаючи освітлення постійним і змішуючи темно-сіру або чорну фарбу із жовтою або збільшуючи освітленість фону, що оточує жовтий предмет, можна змінити його сприйняття від жовтого до оливкового.

     Під насиченістю розуміють ступінь розбавлення даного кольору білим. Чим більше розбавлення кольору білим, тим менш насиченим він стає.

     Колірний  тон і насиченість є якісними характеристиками кольору. Кількісний його показник визначає яскравість, тобто кількість світла, яке відбивається даною пофарбованою поверхнею.

     З хроматичних кольорів можна виділити чотири основних:

• жовтий;
• червоний;
• зелений;
• синій.

     Вони  можуть бути отримані оптично і відрізняються  тим, що є в нашому розумінні є  «чистими» кольорами, тобто не містять  відтінків чи домішок - сусідніх з  ними в кольоровому колі кольорів. Інші кольори цих особливостей не мають і є в нашому розумінні змішаними (оптично) з чотирьох основних кольорів.

     Коло  кольорів (англ. color wheel)  — абстрактний ілюстративний спосіб відображення безперервності переходів між кольорами. Сектори кола пофарбовані в різні кольорові тони, розміщені в порядку розташування спектральних кольорів, причому пурпуровий колір пов'язує крайні (червоний і фіолетовий) кольори.

     У кольоровому колі можна побудувати тільки 6 контрастних сполучень, 12 родинно-контрастних  та родинних пар кольорів (Рис.1).

     Кожний  з кольорів справляє певну фізіологічну і психологічну дію на людину. Так, червоний колір - колір полум'я, вогнища, як би наступає і придушує інші кольори. Він - активний, збуджуючий, енергійний, активізує людину. Оранжевий колір суб'єктивно нагадує тепло, а об'єктивно - вогонь або захід сонця, діє в тому ж напрямку, що і червоний, але слабше. Жовтий колір стимулює діяльність мозку; зелений - знімає втому, заспокоює, підвищує працездатність; блакитний - заспокоює і знижує напруженість; фіолетовий - позитивний вплив на легені й серце людини: сірий та чорний - можуть викликати пригнічений стан.

     Психофізіологічний  аспект сприйняття кольору нерозривно пов'язаний з соціально-культурними  і естетичним аспектами. Колір або сполучення кольорів сприймається людиною залежно від розташування кольорової плями у просторі, її форми і фактури, від настрою, культурного рівня та інших факторів.

Всі спектральні  кольори якимось чином впливають  на функціональні системи і психіку людини.

     Психологічний вплив кольору - є самим цікавим  в теорії кольору, але й найменше піддається обчисленню.

     Психологічна  дія кольору побудована на тих  асоціаціях, які викликає колір.

     За  характером сприйняття кольори поділяють  на:

• теплі (червоний, помаранчевий, жовтий);
• холодні (блакитний, синій, фіолетовий);
• нейтральні (коричневий, сірий, білий, чорний).

     За  степенем сприйняття кольори поділяють на:

• легкі (холодні, світлі);
• важкі (теплі, темні).

     За  характером розміщення кольори поділяють  на:

• виступаючі (теплі, світлі);
• відступаючі (холодні, темні).

   За  допомогою виступаючих і відступаючих кольорів можна зорово змінювати об'єм приміщення, або предмета.

   Кольори викликають різні почуття і по-різному  діють на людину. Дія кольору на людину залежить від їх поєднання а також від середовища, в якому вона знаходиться, її настрою та психологічного стану.

   Отже, колір, як один з найважливіших компонентів  середовища перебування людини, у  проектній практиці організується  відповідно до конкретних умов і з  урахуванням психофізіології, психології й естетики.

     При використанні кольору як фактора  психофізіологічної дії базуються, зокрема на кольорових асоціаціях і  перевагах [Додаток А].

     Але необхідно пам'ятати, що ці дані орієнтаційні і можуть змінюватися із зміною чистоти кольору, поєднання кольорів, умов освітлення і інших параметрів конкретної проектної ситуації.