Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Мая 2011 в 22:28, курсовая работа
Мета дослідження: розкрити мотив перетворення в «Слові о полку Ігоревім» та народних казках.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
розкрити особливості віри в перетворення давніх слов’ян;
відобразити елементи перетворення у «Слові о полку Ігоревім»;
показати зв’язок твору з народною казкою;
узагальнити суть дослідження – зробити висновки.
ВСТУП……………………………………………………………………. 2
Розділ 1. ВІРА ДАВНІХ СЛОВ’ЯН В ПЕРЕТВОРЕННЯ ……….4
Перетворення в «Слові о полку Ігоревім»…………………...5
2.1. Язичницька стихія у творі……………………………………..8
ЗВ’ЯЗОК «СЛОВА…» З ЧАРІВНОЮ КАЗКОЮ………………….10
ВИСНОВКИ…………………………………………………………..20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………22
Згідно легенді, першим руським князем був варяг Рюрик. Можна вважати, що вони принесли на Русь і свою міфологію, яка з часом асимілювалася з російсько-слов’янською. Таким чином, перетворюючись в тварин і птахів, Боян стає віщим, тобто відчуває все, знає про все, що коїться в світі.
Як і в народних казках, у «Слові» наявне звертання до природних стихій. Наприклад, плач-заклик жінки князя Ігоря Ярославни відображає віру древньої людини в силу словесної магії. Ярославна звертається до Каяли, до вітру, до Дніпра і сонця, тобто по суті до трьох, відповідних картинам світу, стихіям: вогню – сонця, відповідному небесному світу, вітру – який уособлює в собі середній світ і воді (Каяла, Дніпро), пов’язаної з земним і підземним світом.
Також у «Слові» є, характерні для народної казки, тотемізм.
У «Слові» згадується багато древніх слов’янських божеств й міфічних істот, уособлюючи в собі нищу міфологію.
З стародавньою язичницькою міфологією пов’язаний і мотив віщих снів, частий і в епосах, і в чарівних казках. Древня людина вважала, що під час сну душа людини покидає тіло і «подорожує» по трьох сферах світу, спілкується х духами предків і богами і від них отримують знання про майбутнє. Саме такий сон Святослава.
Доречно говорити про художній простір "Слова о полку Ігоревім" у порівнянні із художнім простором казки. Можливість такого порівняння випливає з близькості художньої форми києворуської пам’ятки з художнім обрамленням казки.
Притаманна «Слову» і казкова числова символіка, пов’язана з цифрами два, три, чотири, сім: дві битви з половцями, князь Ігор тікає із половецького полону разом з Овлуром, їх переслідує Гзак і Кінчак, двічі згадується ім’я Даждьбога, у три різні тварини перетворюється Боян, чотири князя беруть участь в поході на половців, до чотирьох стихій звертається Ярославна, після «золотого» слова слідує сім авторських звернень до найбільш могутніх російських князів з проханням виступити у похід і помститися за руську землю, за Ігора. Також сім разів згадується слово «сонце».
Язичницькі боги в «Слові» перетворені в художні поняття та символи, є частиною одухотвореної природи. Ці образи допомагають розкрити ідею «Слова»: осудити князівські міжусобиці; показати на скільки страшна війна.
Але
в цих образах є ще один дуже
важливий зміст, який знаходиться в
підтексті. Відсилаючи нас до казкового
та язичницького світосприйняття,
суть якого було відчути злиття, єдності
людини і природи, «Слово» нагадує нам
про це дуже важливе для людини відчуття.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
с. 62-68.
Информация о работе Мотив перетворення у Слові о полку Ігоревім