Становление и проблемы развития инвестиционного рынка Украины

     Здійснювані заходи щодо активізації інвестиційної діяльності, зокрема, стосуються:

• оптимізації в установленому порядку переліку пріоритетних видів економічної діяльності у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку;
• підготовки пропозицій щодо переорієнтації податкових пільг з метою стимулювання залучення додаткових інвестицій у пріоритетні галузі економіки України та виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів;
• удосконалення порядку ввезення на пільгових умовах на митну територію України товарів для потреб реалізації інвестиційних проектів і контролю за цільовим використанням таких товарів;
• удосконалення порядку обчислення одержаного від реалізації інвестиційних проектів прибутку, що звільняється від оподаткування;
• пріоритетного інвестування у напрямі створення, поліпшення і впровадження наукомістких та імпортозамінних технологій. Належної виконавчої уваги заслуговують і доручення Президента Кабінету Міністрів України стосовно забезпечення запровадження в установленому порядку форм статистичної звітності з метою оперативного одержання інформації про внесення інвестицій та їх припинення, зупинення інвестиційної діяльності. Справді, отримання і накопичення інформації про інвестиційну діяльність має велике державне значення, оскільки така інформація необхідна для державних органів і наукових закладів для формування управлінської інформації.

     Крім  того, у плані організації з  боку держави інформування інвесторів Указом Президента передбачається вжиття інших заходів відповідного характеру:

     1) Кабінету Міністрів України, Раді  Міністрів Автономної Республіки  Крим, обласним, Київській та Севастопольській  міським державним адміністраціям  необхідно забезпечити доведення через засоби масової інформації та міжнародну інформаційну мережу Internet до потенційних інвесторів таку інформацію:

• про правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні;
• про інвестиційні проекти, що пропонуються до реалізації;
• про ситуацію щодо надходження інвестицій в економіку України, а також про реалізацію інвестиційних проектів;

     2) Міністерству закордонних справ  України регулярно інформувати  фінансові та ділові кола іноземних  держав про можливості здійснення  інвестиційної діяльності в Україні.

     Для впровадження заходів щодо сприяння інвестиціям на рівні місцевих органів  влади Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації  мають розробити та подати в установленому порядку на затвердження програми збільшення обсягів залучення інвестицій для економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

     З метою підтримання законності, Генеральна прокуратура України повинна  своєчасно і відповідно до чинного законодавства реагувати на факти порушення законних прав інвесторів та встановленого порядку здійснення інвестиційної діяльності.

     Для конкретизації змісту реальних заходів  виходячи з потреби виконання  Указу Президента слід визначити  напрями інвестиційної політики та її завдання. Установлено, що пріоритетними для інвестування є паливно-енергетичний комплекс, машинобудування (літако-, судно-, танкобудування), авіакосмічний комплекс, сільськогосподарський комплекс (створення автоматизованої сільськогосподарської техніки, газифікація сільських населених пунктів, будівництво шляхів), харчова промисловість (зокрема, організація виробництва дитячого харчування, упровадження технологій випуску конкурентоспроможних на світовому ринку продуктів харчування, у тому числі м'ясних, свіжої плодоовочевої та ягідної продукції).

     З метою активізації здійснення техніко-технологічних  перетворень виробництв таких експортоспроможних галузей, як машинобудування, чорна  металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість, окремих галузей сільського господарства та харчової промисловості необхідно вжити стимулюючих заходів щодо інтенсивнішого залучення грошових ресурсів як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Зразу ж зауважимо стосовно спрямованості положень інвестиційної політики, що переважати в обсягах інвестицій все-таки мають вітчизняні інвестори.

     Виходячи  з потреб досягнення очікуваних результатів  інвестування у пріоритетні галузі та вимог Указу Президента України, на наш погляд, слід вважати, що основні  напрями інвестиційної політики на найближчі роки визначатимуться принциповими чинниками, що стосуються джерел і спрямування інвестицій:

• активізація інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання за рахунок власних і особливо залучених ресурсів;
• створення сприятливого інвестиційного клімату для всіх порядних і перспективних інвесторів;
• сприяння зростанню власних інвестиційних ресурсів у фінансово бідних підприємств;
• мобілізація всіх законних внутрішніх джерел інвестиційних ресурсів та підвищення рівня ефективності їх використання;
• посилення мотивів до накопичення громадянами грошових ресурсів і стимулювання їх інвестиційного використання в реальному секторі економіки;
• спрямування грошових ресурсів кредитно-фінансової сфери в інвестування реального сектору економіки;
• пріоритетне стимулювання інвестицій в основний наукомісткий капітал, особливо підприємств базових галузей;
• сприяння зростанню обсягів залучення іноземних інвестицій, особливо у формі техніки і технологій, для значного покращення матеріально-технологічної бази підприємств України.

Додаток 8 дипломної роботи 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ  

     Підсумовуючи  все вищесказане, відмітимо, що інвестиційне забезпечення суб’єктів господарювання має здійснюватись на трьох рівнях – державному, регіональному і  на рівні підприємства. Основною метою інвестиційної політики повинно стати досягнення максимальної узгодженості дій на всіх цих рівнях.

     На  загальнодержавному рівні встановлюються визначальні параметри інвестиційного клімату (стабільність законодавчого  поля, правовий захист інвесторів, критеріально-мотиваційні заходи тощо), чітко окреслюються пріоритетні шляхи його розвитку, межі компетенції органів влади і  відповідних державних і регіональних інституцій. Крім цього держава має здійснювати безпосереднє регулювання сфери інвестування через податкову, фінансово-кредитну системи, а також за допомогою інших заходів загальноекономічного характеру. Таким чином, можна стверджувати про вирішальну роль держави у формуванні інвестиційного клімату.

     Важливим  напрямом збільшення інвестицій є створення умов для стимулювання повернення в Україну вітчизняного капіталу, що перебуває у зарубіжних банках, та запобігання подальшого витоку капіталу з країни. Цьому сприяло б прийняття законодавчого акту про амністію коштів, які були вивезені за кордон і мають некримінальне походження.

     Одним з напрямів збільшення обсягів інвестицій є залучення венчурного капіталу. Основними джерелами цього капіталу є:

• інституціональні інвестори;
• приватні інвестори;
• великі компанії.

     Реалізаторами програм розміщення венчурних фінансових ресурсів мають виступати фонди ризикового капіталу.

     Доцільно  створити на державному рівні своєрідний банк інвестиційних пропозицій, який володів би переліком можливих інвестиційних  вкладень, а регіони на конкурентних засадах пропонували б свої проекти і “приземляли”їх на конкретних територіях.

     Виходячи  з завдань реформування системи  залучення інвестицій, постала необхідність кардинальної реорганізції акціонерної  компанії “Держінвест України” і  створення її структурних підрозділів чи представництв у всіх регіонах України. Головною метою діяльності цієї структури має стати підтримка внутрішніх і іноземних інвесторів на всіх стадіях інвестиційного циклу - віід пошуку партнера і укладання угоди до отримання прибутку і повернення, у разі необхідності вкладених коштів.

     Враховуючи  те, що основним джерелом інвестування є внутрішні інвестиції, одним з головних завдань є їх пошук та спрямування на розвиток економіки. Джерелами накопичення внутрішніх інвестицій мають стати:

• амортизаційні відрахування суб’єктів господарювання;
• кредитні ресурси банків і кошти інших фінансово-промислових конгломератів;
• запозичення населення;
• кошти тіньового сектора економіки.

     На  сьогодні в Україні ще не створені сприятливі умови для інвестиційної  діяльності.

     Виходячи з незначних обсягів інвестування, доцільно ці кошти спрямовувати в пріоритетні галузі, які є визначальними для України.                                                                                          

     Це  насамперед високотехнологічні, наукоємкі галузі: літако-, судно-, та ракетобудування, де Україна має чимало досягнень світового рівня, патентно-ліцензійна діяльність, "ноу-хау", інжиніринг, добувна й металургійна галузі: кольорові метали, уран, вугілля, сталь і прокат, що мають попит на світовому ринках, конверсія: виробництво обладнання на машинобудівних високотехнологічних підприємствах колишнього військово-промислового комплексу для забезпечення експорту й ресурсозбереження в народному господарстві, надлишкові потужності в ряді секторів: чорна металургія, виробництво цукру та цементу, суднобудування тощо, інфраструктура агропромисловий комплекс та обробна сільськогосподарська промисловість.

     Вищесказане дозволяє зробити такі висновки.

     1. Особливістю сучасного етапу  реформування державного управління повинна стати регіоналізація всіх аспектів соціально-економічної життєдіяльності держави. Водночас у даний час відсутня необхідна нормативно-законодавча і методологічна база територіального управління, у тому числі управління інвестиційною діяльністю в регіоні.

     2. Характерними рисами інвестиційних  процесів по Україні в даний час є:

     • величезний інвестиційний попит;

     • задоволення значної частини  інвестиційного попиту в тіньовому  секторі економіки;

     • відсутність механізму формування інвестиційного пакета області, схем мобілізації спільного фінансування;

     • відсутність значних інвестиційних  проектів регіонального масштабу;

     • фахова непідготовленість до здійснення інвестиційної діяльності більшості  керівників державних підприємств  і підприємницьких структур.

     3. Слідством переходу до нових  умов господарювання і реформування  системи державного управління  є необхідність впровадження  в сферу управління територіальним  розвитком стилю і методів  підприємницького управління, що  означає перехід від прямого  адміністрування до менеджменту.

     4. Задача територіальних органів  управління складається в створенні  регіонального механізму управління  інвестиційною діяльністю, головними  елементами, що повинні стати  механізми координації інвестиційної  діяльності й оптимізації інвестиційного клімату. Важливо, що в області, як показало експертне опитування, є для цього передумови (добра воля суб'єктів інвестиційної діяльності).

     5. Ціль координації складається  в мобілізації інвестиційного  потенціалу регіону і консолідації  інвестиційних ресурсів у напрямку соціально-економічних пріоритетів розвитку довгострокового характеру і найбільше актуальних пріоритетів сьогодення. Одним з основних принципів є забезпечення в регіоні умов для кооперації і конкуренції всіх суб'єктів інвестиційної діяльності.

     6. Існують значні і різноманітні  власне регіональні резерви оптимізації  інвестиційного клімату. У їхньому  числі: усунення інформаційної  закритості підприємств, підвищення  прозорості інвестиційного ринку  й інвестиційної діяльності в  регіоні.

     7. Першочерговою задачею є створення в регіоні спеціально орієнтованої інформаційної системи, одним з основних блоків якої повинен стати моніторинг інвестиційної діяльності і ринкового середовища на рівні підприємств, фірм, галузей, регіону і на макрорівні.

     8. Ставка на внутрішні інвестиції потребує розробки регіональної системи заходів для залучення засобів фізичних і юридичних осіб регіону в інвестування регіонального розвитку.

     Рекомендації.

       На підставі зроблених висновків  можуть бути висловлені такі  рекомендації.

     1. З метою створення регіональної  нормативно-правової бази інвестиційної  діяльності рекомендується необхідним  на рівні обласної держадміністрації  й обласної Ради народних депутатів  обговорити і спільно прийняти ряд документів, про систему гарантій і страхуванні інвестиційних ризиків і т.п. Це дозволить радикально активізувати інвестиційну діяльність і поліпшити інвестиційний клімат у регіоні.