Іноземні інвестиції в Україні

-агропромисловий,  паливно-енергетичний та лісопромисловий  комплекси;

-машинобудування,  металургія, виробництво матеріалів;

-легка,  медична, хімічна і нафтохімічна  промисловість;

-зв'язок, транспорт, соціальна інфраструктура.

      Позитивними моментами у залученні іноземних інвестицій в Україну виступають: вигідне географічне розташування, потенційно великий ринок, висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна; низький курс національної валюти; правове забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; захист інвестицій; можливість вивезення прибутку; система компенсації збитків.

    Досить важлива роль іноземних  інвестицій для нашої країни, тому що створюються сприятливі  умови на базі отриманих кредитів  оновлювати і розвивати всі  необхідні галузі народного господарства, підвищити ефективність виробництва  і випускати конкурентноздатні товари.

    Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих сферах економіки, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Це насамперед виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції. І справа тут не лише в тому, щоб забезпечити населення необхідними товарами та послугами, але й у тому, щоб здійснити їх імпортозаміщення, звільнивши валютні ресурси, що витрачаються зараз на імпорт товарів народного споживання або сировини для їх виробництва.

У реконструкції  та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу практично  все агропромислове господарство України, від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту та доведення його до споживача. Тут вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забезпечити більш глибоку та комплексну переробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції та підвищення її споживчих якостей. Через технологічну відсталість у агропромисловій сфері економіки щорічно не доходять до споживача мільйони тонн м'яса, не використовується близько половини молочного білка, пропадає до 30-40% овочів та фруктів. У величезних кількостях втрачається або нераціонально використовується й вирощена зернова продукція.

У великомасштабному  іноземному інвестуванні зараз відчувають гостру потребу й паливно-енергетичні  галузі, що впродовж багатьох років  несуть величезне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але й щодо забезпечення експорту. Залучення інвестицій  з-за кордону в цю галузь було б дуже корисним при розв'язанні ряду вузлових завдань. Серед них: 
• активізація використання існуючого виробничого потенціалу по видобуванню та переробці енергоресурсів, особливо в тих ланках, де можна в короткі строки здобути хорошу віддачу вкладених коштів, наприклад, при інвестуванні комплексу заходів щодо введення в експлуатацію великого масиву сьогодні недіючих вугільних шахт Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського басейнів з покриттям видатків за рахунок виручки від продажу додатково видобутого вугілля; 
• різке зниження питомих видатків палива та енергії у народному господарстві на основі переходу до енергозберігаючих технологій; 
• комплексна модернізація діючих і створення нових виробничих фондів і процесів на базі сучасної техніки та прогресивних технологій, що забезпечують стійке зростання ефективності та безпеки виробництва, а також докорінне поліпшення умов праці; 
• зниження негативного впливу металургійного та нафтохімічного комплексів на навколишнє середовище на основі застосування екологічно чистих технологічних процесів у виробництві, транспортуванні та сферах споживання енергоресурсів.

  Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні є: 
1. Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з використанням місцевих природних ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів. 
2. Донецько-Придніпровський регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування. 
3. Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), де найбільш вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів. 
4. Регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у яких, поряд із запровадженням унікальних наукових досліджень, необхідно впровадити найновітніші технології та здійснити комплекс заходів щодо екологічного, економічного та соціального відродження територій.

   Одночасно з пріоритетними сферами та зонами для іноземного капіталу визначаються об'єкти з особливими умовами інвестування, куди іноземні інвестиції залучаються з дозволу уряду України. До таким об'єктів належать: 
• підприємства атомного машинобудування; 
• підприємства та об'єднання паливно-енергетичного комплексу, у тому числі вугільно-, нафто- та газопереробні підприємства; 
• об'єкти нафтопродуктозабезпечення, нафтосховища; 
• підприємства залізничного, морського, річкового, авіаційного та автомобільного транспорту загального користування; 
• підприємства та об'єкти електроенергетики, гідростанції, теплоелектростанції; 
• об'єкти освіти, науки, що фінансуються з державного бюджету; 
• автомобільні дороги загального користування; 
• метрополітени; 
• магістральні лінії електропередачі; 
• нафто- та газопроводи, трубопровідний транспорт; 
• соледобуванні підприємства та багато інших. 
    До числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести й створення в Україні сучасної інфраструктури, включаючи транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри, банки даних та інші об'єкти) та побутовий сервіс. Без цього практично неможливі перехід до повноцінного ринку та широкий розвиток міжнародної інвестиційної діяльності. Розвиток цієї сфери не тільки актуальний, але й досить привабливий для зарубіжних інвесторів, оскільки в ній, як правило, у відносно короткі строки окупаються початкові затрати й одночасно створюється сприятлива матеріальна основа для подальшої ділової активності іноземного капіталу.

   Важливим кроком на шляху до  активізації процесів іноземного  інвестування в економіку України, вважається впровадження дійових механізмів приватизації підприємств стратегічними іноземними інвесторами, до яких насамперед належать транснаціональні компанії (наприклад, із США, Німеччини та ін.).

  Загальні обсяги іноземних інвестицій  в економіку України в 2010 році показані на рис.1.

 

 

Отже, можна помітити, що найбільша частка іноземних інвестицій в економіку  України припадає на Кіпр (22,8% загального обсягу інвестицій.)

Що  стосується галузевого розподілу інвестицій, то на підприємствах промисловості зосереджено 13135,3 млн. дол. США. Серед галузей переробної промисловості у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів внесено 5612,3 млн. дол. прямих інвестицій, у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 1788,7 млн. дол., машинобудування – 1118,2 млн. дол., хімічну та нафтохімічну промисловість – 1116,9 млн. дол.

   Протягом останніх років обсяг  іноземних інвестицій в Україну  збільшився. До того ж залучилися  нові інвестори, такі як Італія  та Швеція, розміри вкладених інвестицій яких з кожним роком зростають.

 

                                                                                                               Таблиця 1

Обсяги прямих іноземних  інвестицій в економіку України

2008 р.-  І квартал 2010 р.

Країна-інвестор	За станом на початок 2010 року, млн. дол. США
	01.04.2010	у % до підсум-ку	01.01.2010	у % до підсумку	01.01.2009	у % до підсум-ку	01.01.2008	у % до підсумку
Усього	40007,4	100,0	40026,8	100,0	35723,4	100,0	29489,4	100,0
у тому числі
Кіпр	9105,1	22,8	8593,2	21,5	7682,9	21,5	5941,8	20,1
Німеччина	6644,4	16,6	6613,0	16,5	6393,8	17,9	5917,9	20,1
Нідерланди	3841,0	9,6	4002,0	10,0	3180,8	8,9	2511,2	8,5
Російська Федерація	2661,0	6,7	2674,6	6,7	2445,6	6,8	2075,2	7,0
Австрія	2569,8	6,4	2604,1	6,5	2273,5	6,4	1968,8	6,7
Сполучене Королівство	2229,3	5,6	2375,9	5,9	1851,6	5,2	1462,2	5,0
Франція	1698,9	4,2	1640,1	4,1	1471,5	4,1	1436,8	4,9
Вiрґiнськi Острови, Британські	1333,8	3,3	1387,1	3,5	1316,1	3,7	1046,2	3,5
Швеція	1275,1	3,2	1371,0	3,4	1263,0	3,5	1045,7	3,5
Сполучені Штати Америки	1244,2	3,1	1272,3	3,2	1226,1	3,4	1006,6	3,4
Італія	980,1	2,4	992,2	2,5	914,3	2,6	670,5	2,3
Польща	888,0	2,2	864,9	2,2	715,6	2,0	583,8	2,0
Швейцарія	799,4	2,0	805,5	2,0	694,7	1,9	400,9	1,4
Інші країни	4737,3	11,9	675,1	1,7	595,5	1,7	3421,8	11,6

 

  Сьогодні з’явилися загальні  тенденції до поліпшення економічної  ситуації. Окрім того, інвестиційний потенціал України зростає, зважаючи на підготовку до Євро-2012. Не слід забувати, що в країні вже затверджено нову програму підготовки до чемпіонату, в якій збільшено загальну суму фінансування з 15 млрд. 790,67 млн. грн. до 142 млрд. 448,4 млн. грн.

  Отже, динаміка інвестицій в Україну  показує, що інвестиції в в  країну надходять, і з кожним  роком їхній обсяг збільшується. Проте, їх все ще замало для того, щоб досягнути

 

розвитку  країн Західної Європи. Для подальшого залучення значних іноземних  інвестицій в Україну необхідно  удосконалювати систему управління інвестиційною діяльністю в державі  загалом та окремо по регіонах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз стану іноземного інвестування в Україні

3.1.    Динаміка та напрямки залучення іноземних інвестицій в економіку України

    Інвестори розраховують, що їх необхідно інформувати  про стратегію підприємства та його задачі, про тактику керівництва, про результати фінансової діяльності , про фінансову політику та розміри очікуваного прибутку, щоб запобігти неприємних сюрпризів. Особливу увагу необхідно приділяти квартальним та річним звітам. При цьому останні повинні бути детальними, поширюватися серед інвесторів вчасно, а не через вісім місяців, повинні регулярно поновлюватися та не бути єдиною нагодою на потязі року для зустрічі з інвестором. Взагалі інформаційні матеріали повинні видаватися згідно американського та британського стандартам бухгалтерської інформації, а в країнах з високим рівнем інфляції, до яких належить і Україна, необхідно приводити дані, які надають можливість в подальшому проводити порівняльний аналіз поданих результатів. До того ж інформацію необхідно подавати в єдиній формі, написаною грамотно та з якісним перекладом.

    Таким чином, на погляд інвесторів, підприємства повинні брати ініціативу у спілкуванні з ними на себе, а не обмежуватися лише відповідними діями на їх запити та виконанням обмеженого кола основних заходів. Підприємство повинно бути у постійному контакті з капіталовкладниками, а найбільш великим з них пропонувати індивідуальні зустрічі з керівництвом. Емітенту корисно мати корпоративний сайт в Інтернеті, але спочатку необхідно  налагодити роботу більш простих каналів спілкування з інвесторами, використовуючи які можливо повністю задовольнити основні інформаційні потреби. Велике значення має презентація результатів діяльності підприємства в Лондоні, а також інших фінансових центрів.

    Необхідно зазначити, що у багатьох західних інвесторів, відповідно даних проекта, український ринок не викликає оптимізму. Головними перешкодами розвитку інвестиційної діяльності вважаються макроекономічні проблеми. Це насамперед стосується застарілого законодавства, що регулює підприємництво, бюрократизму, постійних  переслідувань інвестиційних інспекторів та аудиторів, криміналізації економіки, а також  багаточисельних проблем, які виникають під час створення компаній. Звертається увага і на низький рівень володіння англійською та німецькою мовами.

     Потенційно Україна може бути однією з провідних країн прикладення прямих та портфельних іноземних інвестицій. Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована й водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не надто розвиненої. Проте притоку в інвестиційну сферу приватного національного та іноземного капіталу перешкоджають політична нестабільність, інфляція, недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення. Взаємопов'язаність цих проблем посилює їх негативний вплив на інвестиційну ситуацію. Особливого значення для посилення інвестиційної активності набувають законодавчі гарантії для інвесторів. Закон про іноземні інвестиції гарантує їх від примусових вилучень (націоналізації, реквізиції або конфіскації), окрім передбачених законодавчими актами виняткових випадків і тільки в суспільних інтересах.

    Проте механізми реалізації правових гарантій поки що недостатньо відпрацьовані. До того ж відсутні достатні судові засоби для забезпечення дотримання законних прав інвесторів та врегулювання спорів. Окрім того, для іноземних інвесторів більш приваблива така інстанція для вирішення суперечок, яка не залежала б від уряду країни-господаря. У зв'язку з цим велике значення надається приєднанню України до багатосторонньої конвенції по врегулюванню інвестиційних спорів між державою та фізичними і юридичними особами інших країн. Конвенція передбачає можливість звернення іноземних інвесторів до юрисдикції Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів.

    Законодавство України, що присвячене регулюванню інвестиційної діяльності, на жаль, важко назвати стабільним. Проте, відсутність такої стабільності свідчить, скоріш за все, про його розвиток, за винятком поодиноких випадків.

    Так все таки, що ж має на увазі український законодавець під терміном “інвестиція”? В ст.1 Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91 г. № 1560-XII визначено, що інвестиціями є усі види майнових та немайнових цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.