Загальна характеристика мовних реалій

Класифікація  реалій за Р. П. Зорівчак:

З історико-семантичного погляду виділяються:

1. власне реалії: укр. коломийка, трембітяр, постоли, яворівка, коливо, китайка, перебудова, гласність; англ. ababy-sitter, BoxingDay, theCentrallobby, PoppyDay, Halloween, HarleyStreetdoctor, agiftedchild (“у США особливо здібна дитина, для якої, з дозволу батьків, опрацьовується спеціальна шкільна програма”) та ін.;
2. історичні реалії – семантичні архаїзми, які внаслідок зникнення референтів входять до історично дистантної лексики, втративши життєздатність. Їм властива сема “минуле”, пов’язана із старінням референта, виходом позначуваного ним слова з царини активної суспільної практики мовного колективу. Вони вміщують фонові знання культурної спадщини. Крім національного, для них характерний хронологічний колорит: укр. щезник, смерд, копний майдан, свячений, згінні дні, медведиця (“група жінок, що, переодягнувшись, ходила по селу під час косовиці”), зелені хлопці (“опришки”), підбрехач (“другий сват у давніх українських весільних обрядах”), тарниця (“дерев’яне седло гуцулів”); англ. theBlackandTans (“чорно-руді”- англійські каральні загони в Ірландії в 1920-1923), apriest`shole (“іст. “нора”, пристанище священника; таємна кімната, звичайно в церкві або в замку, де переховувалися католицькі священники в Англії під час переслідування католиків”) та ін. [11; 81].

У структурному плані виділяються:

1. реалії-одночлени: укр. вечорниці, криничар, денцівка, кобзарювати, валило; англ. a sheriff, a threepence, a maypole (“травневе дерево”- “стовп, прикрашений квітами, різнобарвними прапорцями, довкруги якого танцюють в першу неділю травня у Великобританії”) таін.

2) реалії-полічлени номінативного характеру: укр. курна хата, разовий    хліб, троїста музика, братська могила, дзвінкова криниця (“назва спеціальної радіопередачі про народну пісню”); англ. abananasplit, St. Valentine`s Day, a Sussex pudding, a ticket day, a toffee apple, a soup- opera, garden seats, a means test man та ін.

3) реалії-фразеологізми: укр. лоби забрити, коло печі поратися, дбати про скриню, стати під вінок, на панщині бути; англ. toreachthewoolsack, to enter attheStationer`shall та [25; 8].

 

Класифікація  реалій за М. П. Кочерганом :

За тематичною (предметною) ознакою:

1) географічні: степ, прерія, джунглі;

2) етнографічні: досвітки, коляда, гуцул, арлекін;

3) суспільно-політичні: кантон, волость, повіт, віче, ку-клукс-клан, отаман.

За поширенням:

1. національні: рушник, гопак, стотинка;
2. регіональні: арик, чайхана, харчо, пан;
3. інтернаціональні: долар, віскі, джинси, сафарі;
4. локальні: трембіта, тронка. [14; 328]

Найчастіше дослідники вдаються до предметної, зовнішньої, позамовної класифікації реалій, і найпослідовніше, найґрунтовніше провели її С.Влахов і С.Флорін.

В результаті проведених досліджень та із літературних джерел С.Влахов і  С.Флорін досягли більш детального освітлення матеріалу, що й потребує його розгляду під різними кутами зору, а це, в свою чергу, призвело до розширення класифікації, за рахунок  поділу реалій за їх конотативним значенням, тобто в залежності від місцевого (національного, регіонального) та часового (історичного) колориту.

Загальна  схема класифікації реалій за С. Влаховим та С Флоріним:

1. Предметний поділ:

1. Географічні реалії:

• Назви об’єктів фізичної географії, в тому числі й метеорології: степ, торнадо;

• Назви географічних об’єктів, пов’язаних з людською діяльністю: польдер, крига, арик, язовир.
• Назви ендеміків: ківі, снігова людина, секвоя [7; 152].
• Етнографічні реалії:
• Побут:

А) їжа, напої, побутові заклади (громадського харчування): Щі, чебуреки, кумис, сидр; пиріжкова, драгстор;

Б) одяг (включно: взуття, головні  убори та ін.), прикраси: Кімоно,  рукавички, лапті, сомбреро, фібула, верик;

В) житло, меблі, посуд: Ізба, юрта, горниця, обрік, амфора;

Г) транспорт (засоби та “водії”): Рикша, кеб, ландо, пірога; ямщик, гондольєр;

Д) інше: Сакви, махорка, будинок відпочинку, путівка, кізяк.

• Праця:

А) люди праці: Передовик, бригадир, фермер, грум;

Б) знаряддя праці: Кетмень, мачете, бумеранг, ласо, чуберка;

В) організація праці (включно  господарства): Колгосп, ранчо, гільдія, лапаз;

• Мистецтво і культура:

А) музика і танці: Козачок, гопак, блюз, тарантела;

    Б) музичні інструменти  та ін.: Балалайка, тамтам, кастаньєти;

В) Фольклор: Сага, билина, частушки, витязь, богатир;

Г) Театр: Кабукі, містерія, арлекін, арте, петрушка;

Д) Інші мистецтва та предмети мистецтв: Ікебана, чинте, пелікани;

Е) Виконавці: Трубадур, кобзар, скоморох, гейша;

Ж) Звичаї та ритуали: Коляда, вендета, маслениця ;

З) Свята та ігри: День подяки, Пасха, лапта, крикет, пітчер;

І) Міфологія: Леший, Дід Мороз, троль, ельф, гном;

К) Культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі  та предмети: Лама, абат, мормони, квакери, дервіші; мечеть, пагода, розп’яття, мани;

Л) Календар: Вайшак, вересень, бабине літо;

• Етнічні об’єкти:

А) Етноніми: Гуцул, кафр, тотонакі, баски, казах;

Б) прізвиська ( зазвичай жартівливі або образливі): Хохол, кокні, фріц, грінго, кацап;

В) Найменування осіб за місцем проживання: Габровець, тарасконець, канака, шоп, овердинець;

• Міри і гроші:

А) Одиниці мір: Аршин, ярд, пуд, десятина, акр, четверть, бушель;

Б) Грошові одиниці: Лев, рубль, ліра, франк, песо, пенс, фунт стерлінг, доллар;

В) Просторічні найменування мір і грошей: Сотка, двушка, п’ятак, бакс;

• Суспільно-політичні реалії:
• Адміністративно-територіальний устрій:

А) Адміністративно-територіальні  одиниці: Губернія, область, департамент, графство, воєводство;

Б) Населені пункти: Аул, станиця, хутор, стійбище;

В) Деталі населеного пункту: Аррондісман, медіна, променад, ларго, ряд;

• Органи та носії влади:

А) Органи влади: Народні збори, рада, муніципалітет, верхня палата;

Б) Носії влади: Канцлер, лорд-мер, гетьман, хан, цар;

• Суспільно-політичне життя:

А) Політична діяльність та діячі: Більшовики, віги, торі, есдеки;

Б) Патріотичні та суспільні  рухи (і їх діячі): Партизани, західники;

В) Соціальні явища та рухи ( і їх представники): Бізнес, пабліситі, НЕП, лобі, стиляги, хіпі;

Г) Звання, титули, звернення: Бакалавр, князь, містер, сер, мадам;

Д) Заклади: Облвно, загс, золотий стіл;

Е) Учбові заклади і культурні  установи: Десятилітка, коледж, ліцей;

Ж) Стани та касти (і їх члени): Дворянство, купечество, юнкерство;

З) Станові знаки і символи: Червоний прапор, півмісяць, свастика;

• Військові реалії:

А) Підрозділи: Легіон, фаланга, табір, орда, сотня;

Б) Зброя: Арбалет, мушкет, ятаган, таран, фінка;

В) Обмундирування: Шолом, кольчуга, кітель, ківер, бушлат;

Г) Військовослужбовці і  командири: Отаман, осавул, сотник, гардемарин, унтер;

2. Місцевий поділ (в залежності від національної та мовної приналежності):
2. У площині однієї мови:

• Власні реалії – це більшою мірою рідні слова даної мови: Хііт (heath – болотиста місцевість, покрита вереском), ель=ейл (ale - світле англійське пиво):

 А) Національні;

 Б) Локальні;

 В) Мікрореалії.

• Чужі реалії – це або запозичення, тобто слова іншомовного походження, що ввійшли в словниковий склад мови, або кальки, тобто по морфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об’єктів, або транскрибовані реалії іншої мови: Бринза (рум.), бізнес (ам.), супутник(рос.):

 А) Інтернаціональні;

 Б) Регіональні.

• У площині пари мов:
• Внутрішні реалії – слова, які належать одній з пари мов, а отже, чужі для іншої мови: фіорд – для пари російської і норвезької мов – внутрішня реалія для норвезької мови.
• Зовнішні реалії – однаково чужі для обох мов: фіорд – зовнішня реалія для рос., болг., або любої іншої мови, окрім норвезької [7; 161].
3. Часовий поділ (в синхронному та діахронному плані, за ознакою „відомості”):

На основі часового критерію всі реалії можна умовно поділити на:

1) сучасні 

2) історичні. 

Щоб такий поділ набув  реального змісту слід розглянути обумовлені фактором часу питання:

1. Зв’язок реалій за предметом та часом

Зміну статусу реалії за часом помітно на прикладі переходу термінів в реалії та навпаки –  реалій в терміни та інші, не термінологічні одиниці. Деякі терміни, з певних причин, пов’язаних з найменуванням  референта, поступово відходять  в історію, перетворюючись на історичні  реалії. Зворотній процес також пов’язаний з референтом: реалії використовують для найменування нового референта. Так, наприклад, шолом був військовим терміном за часів середньовіччя, тепер це військова та історична реалія. А фінська реалія сауна – набуває статусу терміна, як різновид лазні.

2. Зв’язок реалій за місцем та часом

Історичні реалії рідко бувають  відірваними від свого національного  джерела. Хоча трапляються випадки, коли історичний колорит переважає  над національним. Це трапляється  з реаліями, що відносяться до древніх  часів: тога, амфора, архонт. Однак багато реалій можна розглядати в історичному плані, враховуючи й національну приналежність. Слова прапорщик, губернія, земство, позначають поняття, пов’язані з російським народом дореволюційних часів.

3. Надходження чужих реалій в мову

Спостерігається певна періодизація надходження реалій в мову, що пов’язано  з політичними та історичними  подіями в житті країни (хрещення Русі, період царської Росії, роки Радянської влади, становлення незалежності України), появою нових літературних течій.

4. Літературні шляхи проникнення реалій

Реалії вводяться у  вжиток письменниками та перекладачами. Серед письменників, що у своїх  творах використовували реалії можна  назвати Гоголя, Лермонтова, Короленка.

5. Питання знайомості/незнайомості  реалій, тісно пов’язане з використанням  реалій взагалі та засвоєнням  чужих реалій.

В якості знайомих реалій виступають іншомовні слова, які часто зустрічаються  в літературі, популяризуються та використовуються носіями мови (джунглі, миля, кімоно). Незнайомі реалії, так звані „поза словникові”, як правило вводяться письменниками та перекладачами (берик – турецька прикраса, родільєро – шерстяна ковдра в Південній Америці) [18; 49].

При перекладі ми зустрічаємось  з реаліями, які вимагають певного  перекладацького підходу до вихідного  тексту:

1. Безеквівалентна лексика, при перекладі якої використовують транскодування, калькування, описовий переклад, гіперо-гіпонімічний переклад та інші засоби передачі реалій.
2. Реалії, які вже закріпилися в певному виді літератури. Перекладаючи їх слід спиратися на уже існуючі варіанти перекладу цих реалій в літературних джерелах (сомбреро, тореро).
3. Реалії, які часто використовуються і закріпилися в інших мовах. Як правило такі реалії є зареєстрованими у словниках (сауна).

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.ОСОБЛИВОСТІ  ПЕРЕКЛАДУ РЕАЛІЙ В ХУДОЖНЬОМУ                    ТЕКСТІ