Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2011 в 21:47, курсовая работа
Вважається, що вперше термін сленг зі значенням «мова низького або простонародного типу» був зафіксований в 1756 році; з 1802 року під цей термін підводять «кент або жаргон певного класу чи періоду», а з 1818 року під сленгом почали розуміти «мову не літературного типу, яка вважалася нижче рівня стандартної мови освічених людей, і яка складалася з нових слів або загальнопоширених слів, що використовувалися в деякому особливому значенні».
2.
Римування. На відміну від
3. Усічення. Fin – скорочений варіант від “finnip”, gee – скорочений варіант зі зміненою фонетикою від “grand”, jim – від “Jimmy O’Goblin”, Mex — “Mexican money”.
4. Ономатопія або звуконаслідування. Прикладами можуть бути такі слова: “jingle” – слово утворилось від звуку монет, так само як і “splosh”, “nicker”, “plunk”, “bomb” – гроші, які несподівано звалилися на голову.
5. Метафоризація. Гроші часто ототожнюються у населення з певними поняттями, предметами, явищами, тому це є ще однією причиною поповнення лексичного складу, переважно сленгізмами. Наприклад bread – метафоричне значення полягає у потребі в грошах, як в хлібі; словом chicken-feed позначають дуже малу кількість грошей, буцімто достатньої лише для того, щоб нагодувати курчат; dough – ототожнюється з тістом, — з тіста можна виліпити будь-що, за гроші можна також отримати будь-що; слово green отримало значення «гроші» через зелений колір банкнот, kale – через колір а також через наявність великої кількості листків, як у капусти; та ж сама ситуація зі словом lettuce; pony – монета в 25 фунтів стерлінгів, отримала свою назву через розмір порівняно з монетою номіналом в 50 фунтів стерлінгів (паралелі простежуються, якщо таким же чином порівнювати коня з поні); poppy – порівнюється з маком, через його наркотичні властивості – до грошей звикаєш і їх с кожним разом хочеться більше й більше; potato – причина цього сленгізму полягає в життєвій необхідності вживання цього продукту; quid – пояснюється тим, що до грошей так само швидко звикаєш, як і до тютюну; rag – подібність у формі та матеріалі; rivets – схожість з монетами за формою та матеріалом.
6. Метонімія. Цей спосіб утворення нових лексичних одиниць є так само, як і метафоризація, дуже продуктивним. Словом bottle позначається велика кількість грошей; brass – гроші отримали таку назву через матеріал, з якого виготовлені; така ж ситуація зі словами caser (видозмінена форма слова “silver”), clod – зі значенням «мідна монета»; greenback – назва походить від заднього боку банкноти; long green – метонімічний характер вираз отримав від подібності довжини та кольору з доларами; oncer – походить від «один долар», «фунт»; packet – велика кількість грошей, похідний варіант від фрази «пакет грошей»; pound – в значенні «куча грошей», single – однодоларова купюра, swy – походить від азартної гри, в яку грають, використовуючи монету, roll – зв’язка грошей, свиток.
7. Алюзія. Деякі найменування для грошей носять чиєсь ім’я або є відсилкою до якогось персонажу. До цієї категорії словотворення належать такі приклади: Bradbury – походять від прізвища секретаря державної скарбниці Дж. Бредбері, чий підпис стояв на купюрах у 1914 – 1928 рр.; Fisher – назва банкноти в 1 фунт стерлінгів, в честь міністра фінансів в 20 – 30 рр. ХХ ст.; Joey – монета, номіналом в 3 пенси, походить від чоловічого ім’я; William – банкнота отримала таку назву через омонімічність скороченого варіанту імені “Bill” зі словом “bill”.
8. Афіксація. В українській мові цей спосіб утворення нових слів грає значну роль, в англійській мові він не настільки популярний, але все ж має місце в словотворі. Грошові лексичні одиниці, утворені таким способом, використовуються зазвичай у щоденному спілкуванні, як правило молоддю: наприклад слово dropsy сформувалося від дієслова “drop”, і відповідно має значення «гроші, які дають в якості хабара».
9. Телескопія. Цей шлях словотворення може бути проілюстрований таким прикладом: “nuppence” – слово, яке є похідним від двох основ — “no” і “tuppence”.
При дослідженні сленгових лексичних одиниць, можна виявити деякі закономірності їх формування. Певні фактори відіграють значну роль у створенні сленгізмів, і вони залежать від менталітету народу, стереотипів та сприйняття дійсності.
Велику частку складають асоціації з кольором. Існує два домінуючих кольори – зелений (який зумовлений американською валютою) та коричнево-червоний (головним чином асоціюється з міддю).
Загалом до цієї групи належать такі найменування грошей:
сaser – гроші, видозмінене слово зі значенням «срібло»;
clod – монета кольору міді;
green – гроші, мовою сленгу «зелені»;
greenback – банкнота, долар;
iron – гроші, від «залізного» кольору монет в минулому;
long green – ще одна назва «зелених», американської валюти;
red cent – мідна монета, коричнево-червоного кольору.
Нерідким явищем є також найменування грошей, яке залежить від номіналу банкнот, або так чи інакше поняття пов’язані з числами.
Дану групу складають такі слова:
century – 100-доларова купюра;
double sawbuck – 20 доларів, слово «sawbuck» має значення «козел для пиляння дров», через його форму і схожість з римською цифрою «Х», так називали 10-доларові банкноти, відповідно тепер словосполученням «double sawbuck» називають купюру номіналом в 20 доларів;
finnip – походить від єврейської вимови німецького слова „fünf“;
flim – банкнота номіналом у 5 фунтів стерлінгів, походить з шотландського діалекту, значення «5»;
grand – має значення «велике число», частіше всього «тисяча»;
oncer – значення «один» і позначає купюру номіналом в один долар або один фунт стерлінгів;
squillion – видозмінене слово «мільйон»;
swy – монета номіналом в два шилінга, назва взята з німецької мови „zwei“ і означає в перекладі «два»;
ton – в англійській мові слово «тонна» асоціюється з числом «100».
Назви грошей можна також класифікувати за принципом їх отримання.
За розміром або кількістю гроші можна розподілити на дві групи:
bomb – куча грошей;
heavy sugar – велика сума грошей;
megabuck – неймовірна кількість грошей;
packet – сила-силенна грошей;
poultice – велика грошова сума, хабар;
squillion – дуже велике число грошей.
chicken-feed – незначна сума;
cracker – наймізерніша кількість грошей, яку тільки можна уявити;
jingle – дріб’язок;
nuppence – повна відсутність грошей.
Слід зазначити, що сленг використовують не лише для найменувань грошей. Для визначення матеріального статусу людини користуються різноманітними атрибутивними словами та словосполученнями.
Людина, чий стан оцінюється як матеріально забезпечений, характеризується наступними словами: financial, heeled, squillionaire, stakey, butter-and-egg; якщо її фінансове положення в тяжкому становищі, то її називають: bunk, nuppence, stony-broke.
Аналіз
лексичних одиниць, які за своїм характером
належать до сленгу, показав, що характер
найменувань в грошей в англійській мові
багато в чому залежить від світоглядної
картини населення, культури та менталітету
народу.
Висновки
Гроші виступають об’єктом дослідження в даній роботі. Це поняття користується популярністю серед багатьох мов, тому що гроші є повсякденним і загальним явищем. В нашому житті вони грають неабияку роль, часто стають не лише засобом досягнення якоїсь цілі, але й самою ціллю. Саме тому постійно з’являються нові слова для позначення грошових одиниць.
Всього було досліджено 145 одиниць лексики. Після проведення аналізу номіналу банкнот, було встановлено, що паперові гроші складають 28% від загальної кількості грошової лексики; з них 16,5% — однодоларові або банкноти в один фунт стерлінгів, 4% — номіналом у п’ять доларів (фунтів стерлінгів), 1,3% — тисяча, сто та двадцять доларів (фунтів стерлінгів), та менш ніж по 1% у купюр номіналом в 10 та 25 доларів. Монети складають 7,5% від кількості лексичних одиниць грошового сленгу. Звідси випливає загальне співвідношення частки паперових грошей до монет: 3,5 : 1.
Серед шляхів утворення даних грошових найменувань найбільш продуктивними є метафоризація та метонімія, тобто способи словотворення, які пов’язані з образним сприйняттям носіїв мови. Важливе місце має також римування, яке, на відміну від української, є досить поширеним явищем в англійському слензі. Найменш продуктивними є такі способи як телескопія та афіксація, які, навпаки, в слов’янських мовах є потужним джерелом утворення нової лексики.
Аналіз сленгової лексики виявив деякі закономірності у формуванні лексичних одиниць зі значенням «гроші»: на фоні загальної кольорової гами два кольори є домінуючі – зелений та коричнево-червоний; деякі види номінацій пов’язані з числами і можуть мати або іншомовне походження, або діалектне, архаїчне.
За кількістю грошову лексику можна класифікувати у дві групи – слова та словосполучення для позначення великої суми грошей та для позначення невеликої або мізерної їх кількості.
За принципом отримання грошей та їх призначенням існує чотири найбільш визначні групи – гроші, отримані нечесним шляхом; фальшиві гроші; додаткові або легкі гроші та гроші для екстрених ситуацій.
Грошовий сленг використовується не лише для позначення грошей, а й для характеристики людей згідно з їхнім матеріальним статусом та положенням в суспільстві.
Отже, з’ясувавши причини появи сленгізмів зі значенням «гроші» ми прийшли до висновку, що на дану лексику значний вплив має культура та менталітет носіїв мови, світоглядна картина населення, і навіть клімат (у випадку з метафоричними назвами, пов’язаними з рослинами) та історія.