Интерактивные технологии

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2011 в 01:31, аттестационная работа

Краткое описание

Якою має бути освіта в Україні? Які завдання стоять перед вчителями та вихователями? Адже кожного року педагог відкриває дорогу в світ новому поколінню. Яким воно повинно бути. Наші нащадки – це наше майбутнє. Отже, повною мірою вчитель несе відповідальність за майбутнє держави і людства в цілому. Якими б ми хотіли бачити тих, хто покидає шкільний поріг і відлітає у доросле життя? Безперечно – особистостями. Вільними та сильними, впевненими у собі. Відкритими світові і бажаючими змінити цей світ на краще. Особистостями творчими, здатними адекватно орієнтуватися у житті і приймати самостійні рішення, а значить бути відповідальними. Щасливими і впевненими у завтрашньому дні людьми. Наша держава ставить нам конкретні завдання щодо формування інноваційної особистості: це має бути особистість, „яка зможе проявити себе в будь-яких умовах конкуренції, досягти поставленої мети, реалізувати себе, яка не буде боятися експериментувати, змінювати щось у собі і своєму житті”

Файлы: 1 файл

Атестаційна робота.doc

— 122.00 Кб (Скачать)

     Mi name is X. I am five (six, seven). I am from Ukraine (Greece, Italy).My favorite color is blue (green, red).

     Вчитель змінює лише перші два варіанти слова у кожному реченні. Далі кожен учень має повторно прочитати текст, добравши один свій варіант, який не повинен повторюватися. Така вправа розвиває ре лише навички читання, але й уважність, довільну пам’ять, сприяє повторенню широкого кола лексичних одиниць.

     Заслуговує  на увагу і інтерактивний метод  парного читання, який можна використовувати  вже починаючи з 3-го класу. Пара складається  з тьютора та його учня. Читацька підготовка обох учасників не повинна  сильно відрізнятися. Ре беруться до уваги також дрібні помилки при читанні. Головне – успішний процес користування іноземною мовою.

      Діти  молодшого шкільного віку перебувають  на стадії так званих конкретних операцій. Вони живуть тим, що їх оточує, у світі, який психологи називають „тут і тепер”. Тому під час формування навичок усного мовлення добір завдань і тем повинен бути максимально прив’язаний до оточуючого світу дитини.

      Наприклад, при вивчені теми „Іграшки” у  „-му класі, діти приносять на урок свої улюблені іграшки і використовують їх для виконання завдань. Варіанти вправ залежать від рівня підготовки класу.

      Початковий  рівень. Ланцюжковий діалог.

  • What is your favorite toy?
  • My favorite toy is teddy-bear. And what is you favorite toy?
  • My favorite toy is cat.

    Ускладнений варіант. Одночасна робота в парах або групах.

    P.1. What is your favorite toy?

    P.2. My favorite toy is teddy-bear.

    P.1. What is his name?

    P.2. His name is Bob. And what is your favorite toy?

     Інтерактивна  вправа. Гра „карусель” Відпрацювання  цих фраз при переміщенні по класу з новими партнерами.

     Окрім повсякденних ситуацій у молодшій школі  доцільне використання казок. Наприклад  у 3-му класі дітям подобається  завдання на матеріалі казки „Аліса у країні чудес”. Для цього потрібен ведучий, у якого є лялька. Клас ділиться на три групи. Пропонується ситуація: Аліса загубилася. Запитайте, де вона, та дайте відповідь. Ведучий постійно змінює місцезнаходження ляльки.

     Перша група (до ведучого):Where are you, Allis?

     Ведучий: I am on the table.

     Друга група (до першої): Where is she?

     Перша група: She is on the table.

     Третя група (до другої): Where is Allis?

     Друга група: Allis is on the table.

     Таким чином, відпрацьовуються питальні речення, повторюються займенники, форми дієслова „бути”.

     Урок  бажано планувати як серію різноманітних завдань. Чергувати фізичну і розумову діяльність. Наприклад, у 1-му класі при відпрацюванні фраз вітання та знайомства спочатку використовую командну гру. Дві групи учнів уявляють себе представниками різних країн, вітаються, знайомляться (зустріч відбувається у різний час).Наступним завданням буде фізкультхвилинка „Morning. Afternoon. Evening.”

     Одним із найважливіших джерел існуючих труднощів  успішного засвоєння школярами  граматичного матеріалу іноземної  мови на думку А.М.Ветхова є наявність  глибокого протиріччя між необхідністю систематичного, послідовного вивчення граматичного матеріалу і гострою потребою достатньої граматичної підготовки учнів для успішного вирішення навчальних завдань. У молодшому шкільному віці труднощі засвоєння граматичного матеріалу пов’язані з недостатнім розвитком пізнавальних здібностей учнів до розуміння сутності граматичних явищ, до встановлення змістових зв’язків між ними, притаманних їм загальних проявів і особливостей. Це пояснюється переважним розвитком у молодших школярів наочно-образного і конкретно-дієвого мислення, слабким розвитком словесно-логічного мислення. „Такі діти більш схильні до безпосереднього завчання фраз у якості зразків прояву відповідних граматичних явищ. Це зумовило прагнення методистів і вчителів до забезпечення засвоєння такими учнями найбільш вживаних граматичних структур у складі реальних речень. Для їх засвоєння використовуються переважно не теоретичні положення, а імітація, механічне повторення структур.”

     При поясненні мовних явищ, у тому числі і граматичних, традиційне „академічне” пояснення молодші школярі сприйняти не здатні ще й через невідповідність програмового матеріалу з англійської та рідної мов. Школярі ще не володіють. Або володіють в недостатній мірі граматичними явищами рідної мови, в той час, як на основі саме цих явищ вчитель має пояснювати особливості іноземної мови. Підвищити ефективність імпліцитного характеру сприйняття та засвоєння можна шляхом врахування допитливості молодших школярів, їхнього прагнення до цікавого, зрозумілого і близького матеріалу.

     При вивченні граматичного матеріалу я  всю теоретичну інформацію, яку доцільно вивчати у молодшій школі, подаю  у вигляді казок, віршиків. Наприклад. При вивченні присвійного відмінка іменників у 2-му класі пропоную дітям  такий віршик:

           Кожен з вас вже  добре знає,

           Буква S чарівну силу має:

           Щоб з однієї цукерки  зробити багато,

           До неї варто  лиш S додати.

           Та якщо ми ті цукерки  хочемо мати,

           Нам слід добре запам’ятати:

           До Щасливого власника S додаваймо,

           Але про апостроф не забуваймо.

     Учні  заучують вірш, виконують ряд тренувальних вправ. На етапі закріплення впроваджую тюнерське навчання: працюючи в парах  сильніший учень пояснює слабшому тему і виконує з ним завдання.

     Дуже  важливо швидше переходити до практичного  використання граматичного матеріалу у всіх видах мовленнєвої діяльності. При цьому забезпечується більш міцне запам’ятовування, бо у процесі діяльності бере участь одразу декілька органів відчуття, забезпечуючи реалізацію різних видів пам’яті, а практичне використання навчального матеріалу обов’язково супроводжується інтенсивним осмисленням дій, що також сприяє його запам’ятовуванню.

     Ефективним  тут виявляється метод „конструктор”, який для себе я називаю „граматичною персоніфікацією”. Суть його полягає  у тому, що певна кількість учнів (залежить від кількості слів у реченні, яке відпрацьовується) отримує картки зі словами. Кожен учень являє собою окреме слово в реченні. Спершу учні повинні представитися. Наприклад: „I am word is”. Подальші завдання: утворити розповідне, заперечне, питальне речення, короткі відповіді, зайнявши потрібне місце в реченні. Ставши у певній послідовності „учні-слова” читають створене ними речення. Решта учнів у класі контролює правильність виконання.

     Цей метод є дуже ефективним і дозволяє зрозуміти і запам’ятати граматичне явище не тільки учням з високим та середнім рівнем навчальних досягнень, але й школярам із задовільними знаннями. Ефективність методу зумовлена, по-перше, активним залученням учнів до навчальної діяльності; по-друге, одночасним залученням зорових, слухових та кінестетично-тактильних рецепторів при засвоєнні матеріалу; по-третє, активним само- та взаємоконтролем як учасників, так і спостерігачів; і наостанок, спонтанним процесом взаємодопомоги та взаємо навчання.

     При вивченні стійких мовленнєвих зворотів (у цей же час і імпліцитному засвоєнні складних для молодшого школяра граматичних структур, які недоцільно будь-як пояснювати з теоретичної токи зору) проводжу роботу в декілька етапів: від простого до складного, від пасивного сприйняття до інтерактивного застосування.

     Презентація матеріалу може проходити у вигляді  сценки лялькового театру.

  • Are you going to buy carrot?
  • No, I am not.
  • What are you going to buy?
  • I am going to buy cabbage.

     Для обдарованих учнів після кожного  основного етапу можна проводити проміжний, на якому пропонується за бажанням розіграти сценку.

     Другий  етап – репродуктивний. Пропоную учням  створити речення, використовуючи підстановочні  таблиці.

Are you going to buy bread on Sunday
apples on Monday
some milk on Tuesday
 

      Третій  етап – інтерактивний. Для цього маю у своєму арсеналі підстановочну таблицю, виготовлену з цупкої тканини з багатьма відділами-кишеньками, в яких можна розмістити малюнки, картки, букви, іграшки. За своїм зовнішнім виглядом вона має форму таблички множення.

У верхньому  горизонтальному рядку розміщені  діючі персонажі. У правому (лівому) стовпчику – назви днів тижня. У решті кишеньок – малюнки  з різними продуктами. Діти мають  скласти запитання та дати на них  відповіді, користуючись табличкою  і працюючи в парах.

      Можна використовувати роботу в парах, групах, карусель, інтерв’ю.

      Письмо, мабуть, є найскладнішим видом діяльності для дітей, які ще тільки засвоюють механізми письма рідної мови. Загалом письмо має дуже позитивний вплив на процес навчання, бо воно додає ще один фізичний аспект – до вух і очей приєднуються руки. Підключення письма робить процес навчання збалансованим.

      Найскладніше  оволодіти писемним мовленням (абеткою) першокласникам, і не лише через  недосконалу моторику пальців, але  й через велику кількість писемних знаків, що вони мають засвоїти з рідної мови та математики. Тому основним завданням ставлю перед собою ре стільки навчити школярів каліграфічно виводити літери англійського алфавіту, а в першу чергу, швидко та легко розрізняти та ідентифікувати їх. З цією метою застосовую імітаційну гру „упізнай літеру”. Учень має зобразити загадану ним літеру, а решта учнів класу її відгадати. Хто дав правильну відповідь, записує вгадану літеру на дошці і отримує право на власну імітацію.

      У другому класі пропоную учням групові ігри по складанню якомога більшої кількості слів із вивчених .літер. У 3 та 4 класах під час групової роботи учням пропонується скласти асоціативні ряди до певної теми. Такі вправи розвивають правописні навички, увагу, довільну пам’ять, вчать молодших школярів працювати у групах.

 

 
 
рефлексією, тобто здатністю людини до самопізнання, вмінням аналізувати  свої власні дії, вчинки, мотиви. Учні мають  дати відповідь на питання, поставлене на мотиваційному етапі уроку, пригадати  шляхи його розв’язання, тобто усвідомити способи досягнення поставленої мети. Підкреслений зв’язок первісних цілей з оглядом остаточних результатів є неодмінною частиною створення ситуації успіху на уроці.

      Така  взаємопов’язаність всіх елементів, цілісність структури уроку є дуже важливим щодо формування стійкої мотиваційної бази та впевненості школярів у своїх силах. Адже кожен учень виступає учасником подій, проходе всі етапи їх розвитку та досягає результату. Кожного уроку проводячи учня за таким ланцюжком розумових дій, вчитель формує у ньому впевненість у собі та своїх здібностях, психологічну готовність вирішувати рові задачі, а значить зацікавленість у вивченні предмету та успішність в засвоєнні навчального матеріалу.

 

Список  використаних джерел 

  1. Глоба Л.В. На шляху до європейського освітнього простору (з досвіду роботи Лабораторії методів викладання іноземних мов в школі)//Англійська мова та література. – 2007. - №24. – С.5 – 6.
  2. Десятник Ж.В. Як діти запам’ятовують слова//Англійська мова у початковій школі. – 2006. - №3. – С.8 – 9.
  3. Капуш В.П. Інтерактивні технології – технології співробітництва//Англійська мова та література . -2006. - №8. – С.2 – 7.
  4. Коломінова О.О. Освіта учнів початкової школи засобами англійської мови//Іноземні мови. – 2002. - №2. – С.34 – 37.
  5. Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки. Про вивчення іноземних мов у 2007 – 2008 н.р.//Англійська мова та література. – 2007. - №27. – С.3.
  6. Москаленко Ю.В. Розвиток навичок аудіювання на уроках іноземної мови//Англійська мова та література. – 2006. - №22 – 23. – С.15 – 16.
  7. Освітні технології: Навчально-методичний посібник/За редакцією О.М.Пєхоти. – К.:А.С.К.,2003ю – 255 с.
  8. Пассов Е.И.Коммуникативный метод обучения иностранному говорению. – М.: Просвещение, 1991
  9. Пометун О. Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання
  10. Про вивчення іноземних мов у 2006 – 2007н.р.//Англійська мова та література. – 2006ю - №22 – 23. – С.3 – 6.
  11. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл. Іноземні мови 2 – 12 класи.
  12. Роман С.В. Розвиваючий аспект раннього шкільного навчання англійської мови//Іноземні мови. – 2002. - №3. – С.31 – 35.
  13. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М.:Народное образование, 1998.
  14. Скалій Л.І. Використання інформаційних технологій у формууванні професійної компетенції майбутнього вчителя іноземних мов//Іноземні мови – 2003. - №4. – С.5 – 9.
  15. Слободянюк В.А. Нетрадиційні форми навчання іноземної мови на початковому етапі//Англійська мова та література. -2006. - №14. – С.13 – 15.
  16. Шубіна Г.В. Як допомогти першокласнику//Англійська мова у початковій школі. – 2005. - №9. – С.5 – 6.

Информация о работе Интерактивные технологии