Методология научного иследования

3. Надійність результатів адаптивного  тестування досягалася запланованої  точністю вимірювань, яка будується  на співвідношенні між стандартною  помилкою вимірювання і значеннями цільової функції тесту і оцінюється після виконання чергового тестового завдання. Змістовна валідність, яка є взаємопов'язаною характеристикою з надійністю, забезпечувалася шляхом ретельного контролю вмісту і труднощі відбираються завдань під цільовою інформаційною функцією тесту. Контроль за труднощі і по змісту супроводжується також ретельним аналізом завдань банку і при необхідності внесенням змін.

4. Процедура шкалювання результатів  тестування, як і саме адаптивне  тестування, будується на основі сучасної теорії тестів в педагогічних вимірюваннях - Items Response Theory і має на увазі лінійне перетворення логіт рівня підготовленості без втрати точності оцінок і інформації.

5. Проведена експериментальна робота  підтвердила ефективність адаптивного тестування в дистанційному навчанні, оскільки з урахуванням початкового рівня підготовки кожного випробуваного без втрати точності, але з достатнім числом завдань і часу на тестування здійснювався контроль навчальних досягнень. Порівняння оцінок рівня підготовленості випробуваних за результатами виконання традиційного і адаптивного тестування дозволяє зробити висновок про їх кореляції, при цьому помилка вимірювання при адаптивному тестування виявилася нижче, ніж при традиційному.

6. Маємо всі підстави вважати розробку програмного продукту адаптивного тестування виправданою і необхідною.

Проведене дослідження не є вичерпним  у вирішенні заявленої проблеми. Постановка і розпочата спроба вирішити намічений коло завдань створюють  умови для подальшого вдосконалення педагогічного процесу та пошуку нових рішення для підвищення якості освіти.

У відповідності з цими завданнями і розвитком суспільства можна  виділити такі адекватні та перспективні напрямки досліджень, як вплив адаптивного  тестування в умовах навчання на рівень тривожності мотивації до навчання, контролю і самоконтролю; зміст і розробка вимірювачів, в тому числі адаптивних, на основі компетентного підходу; шкалювання результатів адаптивного тестування при багатовимірних вимірах; місце адаптивного тестування при оцінюванні результатів навчання.

 

4. Впровадження результатів дослідження

Реалізація адаптивного тестування заснована на сукупності взаємопов'язаних методик, що описують: стратегії входу  в адаптивне тестування, покроковий перерахунок оцінок параметра підготовленості кожного студента після виконання чергового завдання адаптивного тесту і алгоритми відбору тестових завдань при їх покроковому пред'явленні, що будуються на співвіднесенні оцінок параметрів труднощі і диференційній здатності завдань з поточною оцінкою рівня підготовленості кожного студента, а також методик забезпечення високої валідності та надійності результатів тестування, їх шкалювання, для аналізу і коректного представлення учасникам навчального процесу.

При реалізації адаптивного тестування в дистанційному навчанні важливою вимогою є наукове обґрунтування надійності та валідності результатів адаптивного тестування. Змістовна валідність, яка виходить на перший план при адаптивному тестуванні і одержувана експертним шляхом, припускає наявність специфікації і кодифікатора до розробленого тесту і завданням. Внутрішня узгодженість тесту, забезпечується високою однорідністю змісту завдань при їх відборі, є чинником, що впливає на надійність результатів. Точність тестових оцінок і педагогічних вимірювань досягатиметься або збільшенням числа завдань, що неминуче спричинить зниження мотивації студентів до виконання завдання, або через переоцінку апостеріорних значень рівня підготовленості після виконання чергового завдання і значень інформаційної функції тесту.

Переоцінка рівня підготовленості  випробуваного і порівняння її з  встановленою точністю вимірювання  використовується в роботі як зупиняюче правило адаптивного тестування.

Разом із забезпеченням надійності та валідності необхідно вирішення задачі шкалювання одержуваних тестових оцінок, оскільки останні вимірюються за інтервальною шкалою і приймають значення, незручні для представлення їх студентам в якості результатів. Виходячи з міркувань зручності і збереження інформації, отриманої в процесі тестування, процедура шкалювання носить лінійний характер перетворення сирих балів у похідні.

Реалізація адаптивного тестування передбачає наявність програмно-інструментального  середовища, в якій реалізуються адаптивні  алгоритми, і відбувається моментальна переоцінка рівня підготовленості в для пред'явлення такого тестового завдання, яке посильне для виконання студенту.

Така програмно-інструментальна  середа буде розроблена в рамках дипломного проекту, впроваджена в систему тестового оцінювання студентів і розміщена на офіційному сайті навчального закладу. Передбачений доступ викладачам і студентам як для самоконтролю, так і контролю навчальних досягнень.

Наповнення даного середовища пов'язане  з розробкою тестових завдань, їх апробацією та експериментальної обробкою результатів. Дана задача вирішується шляхом навчання основам теорії педагогічних вимірів і методиками конструювання педагогічних тестів, а також розробкою програмного комплексу для математико-статистичної обробки результатів тестування.

 

5. Ефективність наукового дослідження

Впровадження наукового дослідження розрізняють за двома ознаками:

- формою матеріального втілення (навчальні посібники, програми, методичні рекомендації, державні стандарти тощо);

- робочою функцією упорядкованих результатів (організація і управління навчальним, виробничим процесом, оптимізація, зміни в технології та процесі виробництва).

Якщо основною характеристикою  фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, концептуальність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у практику, то при розгляді прикладних досліджень слід оцінювати в першу чергу їх практичну актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, ефективність результатів. Для наукових розробок тут цінною є новизна, актуальність і ефективність.

Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених  для подальшого розвитку науки і  техніки. Цей вид ефективності має місце в даній роботі. Адже мало хто ще знає про існування адаптивних тестів, їх характеристику, перспективо введення в освітній процес, шляхи реалізацію, можливості. Дане дослідження дає ґрунтовні знання з даної теми, а реалізація проекту, подальший розвиток – інновація в рамках університету.

Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров´я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо. Дослідження містить ціну інформацію, яку можна застосувати на практиці. Реалізація заключається в поліпшені, вдосконалені оцінювання знань студентів, переходу освіти на вищий рівень.

Названі види ефективності науково-дослідних  робіт взаємопов´язані і впливають  один на одного.

Специфіка вищої школи, багатогранність і багатоаспектність  форм роботи ставлять особливі вимоги до оцінки ефективності як її діяльності в цілому, так і наукових досліджень.

Питання ускладнюється тим, що необхідно  визначити не лише ефективність НДД, яка проводиться навчальними  закладами, а й ефективність її впливу на навчальний процес, підвищення якості підготовки спеціалістів, зростання викладацької майстерності науково-педагогічного складу тощо.

При оцінці ефективності науково-дослідних  робіт, слід брати до уваги весь комплекс робіт, пов´язаних з науковою діяльністю вищої школи: проведення самих досліджень, підготовку докторів і кандидатів наук, винахідницьку і патентно-ліцензійну роботу, видавничу діяльність, науково-дослідну роботу студентів.

Слід зупинитися на так званому  понятті наукового потенціалу вузу, оскільки він відіграє суттєву роль в організації наукових досліджень і в досягненні кінцевих результатів. Рівень наукового потенціалу вищого навчального закладу багато в чому залежить не лише від наявної структури науково-педагогічних кадрів, науково-інформаційної і матеріально-технічної забезпеченості вузу, а й від оптимальної організації наукової системи, від цілеспрямованої взаємодії всіх перелічених ознак.

Проблема оцінки ефективності наукової діяльності має два аспекти, оскільки вищий навчальний заклад можна розглядати як навчально-науковий центр. Звідси і два види ефективності наукової роботи: економічна - від упровадження, наприклад, у галузь туризму результатів завершених досліджень і когнітивна ефективність (нібито супутня, а насправді має першочергове значення для підвищення якості підготовки спеціалістів), яка отримується від написання нових підручників і наукових статей, читання нових курсів лекцій, що ґрунтуються на наукових досягненнях в науковій роботі, проведення конференцій, семінарів, курсів, широкого залучення студентів до наукових досліджень.

Усе це і розкриває нам науковий потенціал вищого навчального закладу, який створюється в результаті його багатогранної діяльності. Зрозуміло, що кількісно оцінити вплив науки  на вдосконалення навчального процесу  і якість підготовки спеціалістів практично неможливо, але не враховувати цього позитивного явища також не можна.

Досвід і практика засвідчують, що розширення масштабів наукової роботи у вищих навчальних закладах (ВНЗ) сприяє тому, що молоді спеціалісти, які  приходять на підприємства і мають нові знання в галузі управління і технологій, швидше розв´язують економічні та соціальні проблеми практичної діяльності. Той студент, який у процесі навчання пройде хорошу школу науково-дослідної роботи, з великою користю для підприємств зможе розвивати наукові дослідження і впроваджувати їх у практичну професійну діяльність.

Специфіка проведення наукових досліджень у ВНЗ проявляється не лише у тому, що для цього потрібні спеціально підготовлені кадри, спеціальне для  тієї чи іншої галузі науки обладнання, особлива стаття витрат, а й у тому, яким чином будуть використані кінцеві результати цих досліджень і який вони дадуть ефект. Тому ефективність наукової діяльності вищого навчального закладу необхідно розглядати саме з цих позицій, виходячи з головного завдання вищої школи - вдосконалення підготовки висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства. У цьому і полягає основна особливість оцінки ефективності наукової діяльності вищого навчального закладу, що за своїм змістом і головним призначенням багато в чому відрізняється від такого роду поняття щодо НДД, яка ведеться в науково-дослідних інститутах та інших наукових закладах.

Визначення економічної ефективності НДД в умовах виробництва є  одним з найважливіших і найскладніших  завдань. Вона передбачає вивчення ефективності впровадження нових технологічних процесів, удосконалення системи управління тощо. При цьому співставляються витрати на проведення наукового дослідження та на його впровадження з отриманим економічним ефектом. Економічні витрати за довгостроковими комплексними науковими дослідницькими програмами визначаються на основі розрахунку інтегрального показника за строк здійснення програми і наступного ефективного використання її результатів.

Економічна ефективність наукових досліджень в залежності від галузі та проблеми, яка розглядається, насамперед визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування теми досліджень, уточнюється за кінцевими результатом виконаної роботи і співставляється з отриманим результатом практичного впровадження. Отже, практично в будь-якій науково-дослідній роботі поряд з вибором і обґрунтуванням теми дослідження, виконанням дослідження важливими є етапи впровадження його в практику роботи тієї чи іншої системи та оцінка ефективності [12].

 

Висновки

Вітчизняна система освіти переживає  непростий період реформування та модернізації. Бурхливий розвиток інформаційних  та комп'ютерних технологій підштовхує до перегляду та переосмислення традиційних  способів одержання освіти, зміщуючи акценти на більш ефективні і сучасні форми.  навчання, яке отримало розвиток на початку XXI століття, відкриває широкі можливості для багатьох категорій громадян у здобутті освіти.

 

Список літератури

1. Реформування системи підготовки та атестації наукових кадрів вищої кваліфікації : http://iee.org.ua/files/alushta/53-labanova-reformuvannya_syst.pdf
2. Подготовка и аттестация научных кадров в системе требований Болонского соглашения : http://belisa.org.by/ru/izd/other/kadr07_13.html
3. Тангян С.А. Высшее образование в перспективе ХХ столетия // Педагогика. — 2006. — № 2.
4. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень-навчальний посібник.- Київ:Видавничий Дім „Слово”, 2003-240 с.
5. Загальнонаукові методи дослідження: http://www.ukrreferat.com/ index.php?referat=46682
6. Використання адаптивних тестів в інтелектуальних системах контролю знань: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/ii/2008_3/JournalAI_2008_3/ Razdel5/03_Fedoruk.pdf
7. Особенности использования адаптивных тестов: http://virt.lac.lviv.ua/mod/book/view.php?id=3701&chapterid=25&MoodleSession=0b78c0e771a672c6b96f4af3f9bb3998
8. http://www.norma-tm.ru/lang_education48_2.html
9. http://www.dissercat.com/content/adaptivnoe-testirovanie-uchebnykh-dostizhenii-studentov-v-distantsionnom-obuchenii
10. http://pidruchniki.ws/1000070135383/pedagogika/teoretichni_metodi_doslidzhennya
11. http://referat.ukraine-ru.net/?cm=104056
12. http://www.info-library.com.ua/books-text-3025.html
13. http://www.ebk.net.ua/Book/psychology/vinoslavska_psihologiya/part1/1301.htm