Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2012 в 23:23, курс лекций
Работа содежрит курс лекций по дисциплине "Информатика"
Зовнішню характеристику можна побудувати маючи DАВС та XXX:
а) будуємо XXX;
б) характеристичний трикутник АнВнСн будуємо так, щоб Ан була на XXX, а точка Сн на відстані СнСк=Uн=1;
в) СкА0 дає напругу U0=Е;
г) А0Ск=)Д0=Е на ХХХ.
Точку Д1 будуємо аналогічно, наприклад для Іа=0,5×Іан зменшуємо АНСН пополам в точці G. Зносимо СHG паралельно самій собі в положення А1С1. Проектуємо С1 в точку Д1 (рис.7.7). З'єднуємо точки Д0; Д1; Дн і будуємо зовнішню характеристику.
1,0
0,5
Рисунок 7.7 – Побудова зовнішньої характеристики
7.3.4 Регулювальна характеристика
Залежність Ізб=f(Іа); w=const; U = const.
Зміна навантаження за умови Iзб=const призводить до суттєвої зміни напруги U, що є не бажаним явищем.
Для підтримки U = const, коли І=Varia, потрібно регулювати струм збудження (збільшувати з підвищенням І, та навпаки):
а) в першому випадку буде висхідна гілка регулювальної характеристики (рис. 7.8);
б) в другому - нисхідна.
Середня крива вважається практичною регулювальною характеристикою генератора.
Регулювальну характеристику можна побудувати за характеристикою XX та АВС. Побудова здійснюється аналогічно, як для зовнішньої характерис- тики (але в першому та четвертому квадрантах). Побудова наведена на рис.7.9 у наступному порядку:
1. Будуємо характеристику ХХ (для Uн=1).
2. Проводимо лінію ДС паралельно осі абсцис на відстані ОД= Uн=1.
3. Будуємо DА нВ нС н таким чином, щоб точка А була на XXX, а точка С на прямій ДС.
Рисунок 7.8 – Регулювальна характеристика
4. Знаходимо струм збудження номінальний: Ізб.н.
5. Зносимо точку aн до перетину з І н=1 в точці N.
6. Ділемо сторону А нС н пополам в точці d.
7. Зносимо точку d на XXX в точку А1.
8. Проводим лінію А1С1 || А нСн і будуємо DА1В1С1. Подальша побудова аналогічна.
9. В режимі XX маємо точку ad. В реальних умовах струм збудження зростає дещо швидше (пунктир рис.7.9).
7.3.5 Характеристика короткого замикання (КЗ)
Це є залежність І=f(Ізб); U=0, w=const, яка знімається замиканням вихідних клем генератора накоротко. Якщо U=0, то E=U+RaI=RaI і, оскільки, Rа мала величина, то потрібно, щоб E також була мала.
Проведення досліду КЗ починають з мінімально можливих значень струму збудження, щоб струм якоря І не був досить великий. Звичайно дослід проводять до значень І=(1,25...1,3)Ін.
Рисунок 7.9 – Побудова регулювальної характеристики
Залежність І=f(Ізб) є практично пряма лінія.
Для Ізб=0 (завдяки дії Фост) струм І¹0 і для МПС великої потужності може дорівнювати номінальному. Тому перед початком досліду машину слід повністю розмагнітити.
1 - характеристика КЗ не розмагніченого генератора;
2 - характеристика розмагніченого генератора
Рисунок 7.10 – Характеристики КЗ
7.4 Характеристики генератора паралельного збудження
7.4.1 Умови самозбудження
Щоб генератор мав можливість забезпечити магнітну систему необхідною енергією для збудження магнітного потоку Фо треба виконати наступні умови (самозбудження):
1) необхідно, щоб в магнітній системі МПС був остатній магнітний потік Фост=(2...3)% Ф0н. Цьому потоку відповідає остатня ЕРС Фост»(2...3)% Uн, яка визиває в обмотці збудження невеликий струм, що створює додатковий потік Фдод;
2) в залежності від напрямку Ізб, фост та Фдод можуть сумуватися або відніматися, що визначається напрямком обертання якоря. На корпусі генера-
Рисунок 7.11 – Схема генератора з самозбудженням
ратора завжди позначається стрілкою необхідний напрямок обертання. Процес самозбудження може продовжуватись тільки в одну сторону в напрямку дії потоку Фост;
3) якщо обидва потоки Фост та Фдод співпадають, то результуючий потік весь час збільшується. Це призводить до підвищення індукованої ЕРС, струму збудження і знову потоку збудження ... і т.д.
В процесі збудження струм ізб безперервно змінюється, то в контурі збудження діють слідуючі ЕРС:
1) напруга uзб на затискачах як якоря, так і кола збудження;
2) падіння напруги Rзб; ізб;
3) ЕРС самоіндукції
Згідно з законом Кірхгофа:
Частіш за все Rзб=const , тобто, самозбудження протікає в режимі XX, то Rзбізб змінюється пропорційно струму ізб (лінійно) Rзб= Rш0+ Rд.зб; tga= Rзб
(рис.7.12).
В точці А процес самозбудження завершується, тому що uзб-Rзб×ізб=0, тобто
Якщо підвищувати опір Rзб, тобто кут a, то точка А буде ковзати по характеристиці ХХ (крива 2) в напрямку точки 0.
За деяким значенням Rзб= Rзб.кр крива 1 співпадає з лінійною частиною XXX (крива 3). Точка стабільного самозбудження А стає невизначеною (крива 3). За цих умов генератор не збуджується, а його ЕРС не перевищує Еост. Rзб.кр зветься критичний опором. Нахил ХХХ (крива 2) залежить від швидкості обертання якоря, то кожному значенню частоти обертання якоря w відповідає своє інше значення Rзб.кр.
Рисунок 7.12 – Процес самозбудження
Висновок: для сталого, стабільного режиму самозбудження необхідне виконання третьої умови Rзб<Rзб.кр, тобто нахил XXX (крива2) менше ніж нахил uзб(ізб) (крива 1).
7.4.2 Характеристика холостого ходу
Залежність U0=f(Iзб); І=0; w=const зветься характеристикою холостого ходу. В зв'язку з тим, що генератор паралельного збудження самозбуджуються тільки в одному напрямку то XXX знімається тільки для однієї полярності
Рисунок 7.13 – Характеристика ХХ
струму збудження. Вважається, що XXX генератора співпадає з відповідною характеристикою незалежного збудження.
Регулювальна та навантажувальна характеристики (Ізб=f(I); U=const та U=f(Iзб); І=const; w=const) аналогічні, як і в генератора незалежного збудження, тому що збільшення струму Іа на величину струму Ізб(1...3)% Іан не впливає суттєво на значення напруги U генератора.
7.4.3 Зовнішня характеристика генератора
Залежність U=f(I); Rзб=const; w=const зветься зовнішньою характери-тикою, яка висвітлює вплив зміни опору навантаження Rн на величину напруги генератора без регулювання струму збудження:
а) для генератора незалежного збудження;
б) для генератора з самозбудженням;
в) збільшення струму навантаження (рис.7.14) знижує напругу U: – у генератора незалежного збудження з двох причин: падіння напруги RаІа; реакція якоря; – у генератора паралельного збудження є щє третя причина – зменшення струму Ізб пропорційне U.
Це видно з порівняння зовнішніх характеристик (рис.7.14). Якщо зменшувати Rн до 0, то струм І спочатку підвищується до Ікр , Ікр =(2...2,5)Ін, а потім спа-
Рисунок 7.14 – Зовнішні характеристики генераторів
дає до Ікз=Еост/Ra. Це пояснюється наступним: поки генератор насичений напруга U мало залежить від зниження струму Ізб. Тому зменшення Rн сильніше впливає на струм І, який зростає.
Подальше збільшення І знижує напругу U швидше (генератор не насичений) спочатку врівноважуючи, а потім перевершуючи вплив Rн. Відповідно до цього струм І сягає значення Ікр (рівновага впливу Rн та падіння напруги U), а потім починає зменшуватись без упину (машина саморозмагнічується). В режимі КЗ (Rн=0; U=0; Ізб=0) в якірній обмотці протікає струм Ікз=Еост/Ra.
Примітка: характеристику КЗ зняти неможливо тому, що U=0; Ізб=0.
7.5 Генератор послідовного збудження
В генератора послідовного збудження Ізб=Іа=І (рис.7.1,а). Отже характеристику XX, навантажувальну, а також і характеристику КЗ знімають тільки за схемою незалежного збудження (рис.7.3). Це означає, що їх графічний вигляд такий же, як і в генератора (рис. 7.1,а). В зв'язку з тим, що у генератора послідовного збудження (w=const) залишається тільки дві змінні U і І, то такий генератор має всього одну характеристику – зовнішню: U=f(I).
Зниження опор Rн ®0 підвищує струм І та напругу U до моменту
насичення сталі.
Рисунок 7.15 – Зовнішня характеристика
Максимум U настає за умови повного насичення генератора. Потім напруга знижується, як і в генератора незалежного збудження до 0 в точці КЗ (Rн=0; U=0; І=Ікз=Еmax/Ra). Такі генератори працюють тільки з навантаженням (Рн¹00).
7.6 Генератор змішаного збудження
Генератор змішаного збудження має як паралельну, так і послідовну обмотки і тому він суміщує в собі властивості обох генераторів. Збудження МПС, що відповідає номінальній напрузі в режимі XX дає паралельна обмотка. Послідовна ж вибирається звичайно так, щоб її ЕРС компенсувала дію реакції якоря та падіння напруги в якірній обмотці, забезпечуючи автоматичне регулювання напруги навантаження.
Властивості компаундного генератора оцінюють за його характерис-тиками. Знаючи характеристики генератора паралельного та послідовного збудження легко пояснити аналогічні залежності компаундного генератора:
1) характеристика холостого ходу: U0=f(Iзб); І=0; w=const нічим не відрізняються від відповідної характеристики генератора паралельного збудження, тому що І=0;
2) навантажувальна характеристика: U0=f(Iзб); І= const; w=const має зовнішній вигляд, як і для генератора паралельного (або незалежного) збудження. Але, якщо послідовна обмотка досить сильна, навантажувальна характеристика може проходити (на одній діаграмі) вище характеристики XX. Побудову всіх характеристик можна здійснити за допомогою XXX та DАВС, як і для інших генераторів.
Порівняння однакових характеристик дозволяє зробити суттєві висновки щодо конкретного використання генераторів. (Рис.7.16, 7.17).
Генератор змішаного
У генераторів змішаного збудження з зустрічним включенням послідовної обмотки дія останньої еквівалентна розмагнічуючій поздовжній реакції якоря. Саме тому напруга якоря різко падає (крива 4, рис.7.16). Така схема використовується у спеціальних триобмоточних генераторах.
Рисунок 7.16 – Зовнішні характеристики
.
1 – незалежна збудження; 2 – паралельне збудження;
3 – змішане збудження; 4 – змішане зустрічне збудження
Рисунок 7.17 –Регулювальні характеристики
Контрольні питання до теми 7
8 двигуни ПОСТІЙНОГО струму (ДПС)