Виникнення українського козацтва

Значення  козацьких повстань кінця XVI ст.

— Козацтво проявило себе суспільною силою, готовою до оборони своїх прав і привілеїв.

— Стали спробою поширити права і привілеї реєстрових козаків на все козацтво.

— Козаки набули досвіду організації повстань на великих територіях.

— Повстання були підтримані селянами та міщанами, які масово вступали до козацьких лав.

— С. Наливайко вперше запропонував ідею створення території, де проживали б тільки козаки 

 (Запоминаем последовательность: Сперва урок КОСИМ, потом себе пиво НАЛИВАЕМ!!!!! J) 

Діяльність  гетьмана Петра Конашєвпча-Сагайдачного

П. Конашевич-Сагайдачний  — гетьман українського козацького реєстрового війська, один із найталановитіших його організаторів.

Походив із дрібного шляхетського роду в Галичині (з-під Самбора), народився приблизно в 1577 р. Навчався в Острозькій академії. Перед 1600 р. подався на Запорозьку Січ. Брав участь у багатьох походах запорожців. Коли саме його обрали гетьманом, невідомо, але в 1616 р. він уже декілька років гетьманував.

Військово політична діяльність:

1) перетворив  козацьке військо на регулярне  з відповідними дисципліною, навчанням та озброєнням (рушницями);

2) збільшив козацький флот до 300 кораблів;

3) співпрацював  із нереєстровим козацтвом;

4) організував  успішні походи козаків проти  Османської імперії та Кримського  ханства, що привернуло увагу  Європи;

5) разом із військом брав участь у поході королевича Владислава на Москву в 1618 p.;

6) у Хотинській війні 1620-1621 pp. козацьке військо під його проводом відіграло вирішальну роль у розгромі турок;

7) у 1620 р. надіслав у Москву прохання прийняти козаків на військову службу;

8) дав згоду приєднатися до антитурецького союзу європейських держав — «Ліги християнської міліції»;

9) стримував антипольські настрої в козацькому середовищі, віддаючи перевагу переговорам і компромісам. Завдяки цьому козакам дозволили оселятися в містах, повернули окремий козацький суд і Трахтемирів, плата реєстровцям стала постійною. Культурно-просвітницька діяльність:

1) разом з Військом Запорозьким вступив у Київське братство, забезпечивши останньому підтримку;

2) відстоював  права православної церкви: єрусалимський  патріарх Феофан висвятив київського  митрополита й п'ять єпископів;

3) сприяв відновленню православної ієрархії в Речі Посполитій;

4) заповів великі кошти Львівському, Луцькому і Київському братствам.

Помер П. Конашевич-Сагайдачний унаслідок  поранення під Хотином у 1622 р. Похований на території Братського монастиря в Києві, поруч з яким за десять років відкрили Києво-Могилянську академію.

Його  діяльність сприяла піднесенню культурно-релігійного  життя в Україні, передусім у Києві, захисту українських земель від турецько-татарських набігів, а козацтво виступило в ролі рятівника всієї Європи.

Козацькі  повстання першої половини XVII ст.

Причини повстань:

— захоплення польськими феодалами південноукраїнських земель, де феодали зіткнулися з інтересами козаків;

— ігнорування польським урядом вимог щодо збільшення реєстру;

— обмеження прав і привілеїв запорозьких козаків, перетворення їх на кріпаків;

— поширення  фільваркової системи;

— поширення  уніатської та переслідування православної церкви (заборона будувати православні  Церкви й монастирі та закриття тих, що вже існували, передання їх у власність уніатській церкві, ліквідація церковно-приходських шкіл).

Характер  повстань: антифеодальні, національно-визвольні. 

1625 р. — повстання під проводом Марка Жмайла.

Учасники: козаки, селяни та міщани. Територія: Подніпров'я.

Перебіг подій. Помірковані запорожці виступили за мирне завершення конфлікту шляхом переговорів. Результатом компромісу став

Куруківський  трактат(позитивний)

— реєстр збільшено до б тисяч;

— збільшено плату реєстровцям;

— учасники повстання амністовані;

— нереєстрові козаки повертаються до шляхти. 

1630 р. — повстання під проводом Тараса Трясила (Федоровича), гетьмана нереєстрових козаків.

Учасники: козаки, селяни та міщани.

Територія: Лівобережжя, Подніпров'я, Брацлавщина, Волинь, Галичина.

Перебіг подій. На придушення повстання рушило польське військо С. Лоша, який розправлявся з мирними жителями. У вддповідь повстанці вирізали «Золоту роту» з добірних польських вояків. Ця битва дістала назву «Тарасова ніч». Але серед повсталих почалися чвари, частина козаків домоглася обрання нового гетьмана — А. Конашевича-Бута, який почав переговори з поляками.

Король  Речі Посполитої пообіцяв збільшити  реєстр до 8 тисяч чоловік, але уряд реєстру не затвердив. Федорович повернувся на Січ.

Щоб перешкодити подальшим повстанням, до 1635р. поляки побудували на дніпровських порогах фортецю Кодак. Гарнізон фортеці не пускав по Дніпру човнів на Січ, кінні роз'їзди ловили втікачів і направляли їх на земляні роботи або в тюрми.

1635р. — загін Івана Сулами зруйнував Кодацьку фортецю. Самого Сулиму старшина видала польському урядові, і його стратили у Варшаві. Кодак було відбудовано.

.

1637р.  — повстання під проводом запорізького гетьмана Павла Бути (Павлюка) охопило Подніпров'я, Брацлавщину. Поляки запропонували переговори, Павла Бута та кількох ватажків схопили реєстровці й передали польському командуванню. Згодом їх стратили у Варшаві. 

Наслідком поразки цього повстання стала  «Ординація Війська Запорізького реєстрового» 1638 p.:(негативний)

— реєстр становив 6 тисяч козаків;

— нереєстрові козаки мали стати кріпаками;

— Запорозька Січ підлягала ліквідації. 
 
 

1638 р. — повстання під проводом запорозького гетьмана Якова Острянина (Остряниці). Козацькі війська діяли за підтримки донських козаків; зазнали поразки й перейшли на територію Московської держави. Того ж року козаки попросили в польського уряду перемир'я.  

Настало десятиліття «золотого спокою»  — 1638 - 1648 рр. 

Значення  козацьких повстань першої половини XVII ст.

— Боротьба набула національно-визвольного спрямування.

— Козацькі вимоги — захист православ'я, скасування кріпацтва, звільнення від польського панування — об'єднали різні верстви  українського населення (селян, міщан, православне духовенство, шляхту).

— Козаки стали лідерами національно-визвольного руху.

— Визнано, хоча й формально, існування православної церкви в Україні, православним надано право будувати церкви, відкривати братства, школи, типографії, навіть обіймати державні посади («Статті для заспокоєння руського народу», 1633 p.).

— Сприяли поширенню ідеї національного визволення, підготували ґрунт для Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, що розпочалася в 1648 р.

Причини поразок селянсько-козацьких  повстань:

— як правило, вони починалися стихійно, без ретельного планування;

— головна мета — помста кривдникам, а не реалізація певної програми;

— селяни-повстанці не йшли далі своєї місцевості;

— старшина та реєстровці схилялися до переговорів, а не до рішучих воєнних дій;

— козацька армія поступалася польській у стратегії, озброєнні, вишколі. 

Наслідки  повстань:

— реєстрове козацтво позбавлено самоврядування: полковниками могли бути тільки поляки, очолював військо не гетьман, а спеціальний королівський комісар;

— козаки передавали полякам артилерію та військові відзнаки.

— обмежено територію розселення козаків;

— на Дніпрі відбудовано Кодацьку фортецю;

— на території України постійно перебувало польське військо;

— нереєстрові козаки перетворені на кріпаків, посилився феодальний гніт (збільшились панщина, податки з міст);

— масові втечі населення від польської розправи на територію Росії — на Дон і Слобожанщину.