Іван Мазепа в становленні державно-політичного ладу в гетьманщині

                 Давній устрій міського самоврядування  був порушений тим що частина  міщан стала козаками і перейшла  під владу полковника, сотника  або городового отамана. Унаслідок  цього в міста? нерідко виникали  конфліктні ситуації, породжені  двовладдям. Козацька адміністрація  неодноразово втручалася в міське  господарство, захоплювала міські  землі, сіножаті, млини й шинки, а  міський патриціат, захищаючи давні  привілеї, намагався поширити свою  владу і на козацьке населення  міст.

                  Управління малих містечок, населення  яких не володіло правами магдебургії, зосереджувалося в ратуші, на  чолі якої стояв городовий  отаман. Ратуша підлягала компетенції  загальної козацької влади в  краї.

               Сільське управління перебувало  в руках сільської громади, як; складалася з дорослих самостійних  господарів, як чоловіків, так жінок. Для догляду за порядком і  для завідування сільськими справами  громада обирала сільського війта  та 2-5 осіб (лавників).

                Запорозька Січ становила самостійну  адміністративно-територіальну одиницю [24].

ВИСНОВКИ

             Іван Мазепа видатна постать  в історії України, зокрема в  історії розвитку політики Гетьманщини. Він був блискучим політиком, що допомагало йому в діяльності  гетьмана.

             Він намагався зробити з України  європейську державу, підняти й  зміцнити престиж гетьманської  влади. Гетьман був досить досвідченим  в міжнародних справах, з бездоганними  манерами.  Та найбільше в ньому  вражає риса, як політика, що він  мав уміння захищати як власні, так і загальноукраїнські інтереси.

               Отже, після дослідження даної  теми нам вдалося охарактеризувати  життєвий шлях та діяльність  Івана Мазепи. Його вплив та  внесок у   державно-політичний  лад в Гетьманщині. Вдалося проаналізувати  особливості інституту гетьманства та дати характеристику місцевим та представницьким органам влади Гетьманщини.

             Важливим фактом є те, що на  ділі гетьман рідко коли правив  цілком самовладно: здавна повівся  звичай, що про найважливіші справи  він радився з близькими до  себе старшинами, тобто з генеральною  старшиною  полковниками. Це в  деякій мірі пояснює причину, чому гетьмани частіше намагалися  до себе в оточення призвати якнайомога більше близьких людей  ( родичів, друзів), щоб бути впевненими що буде менше зрад та підстав.

             Виходячи з дослідження цієї  теми, стає видно, що допоміжним  органом низової адміністрації  були місцеві ради, які скликалися  старшиною для обговорення  вирішення  найважливіших військових, адміністративних  і судових справ.

             Сільське управління перебувало  в руках сільської громади, яка  складалась з дорослих самостійних  господарів, як чоловіків, так і  жінок. Для догляду за порядком  і для завідування сільськими  справами громада обирала сільського  війта та 2-5 осіб ( лавників) .

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1. Дорошенко Д. І. Історія України в 2-х томах. Том ІІ ( від половини XVII століття ). – К.: Глобус, 1991. – 349с.
2. Ковалевська О. Іван Мазепа. – Київ.: «Темпора». – 2008., ст. 39-40.
3. Бантиш-Каменский Д. Н. Історія Малої Росії. – С. 375–387, 572–573.
4. Переписка з приводу зради Мазепи  // Молодик. – 1843. – С. 113–130.
5. Шевчук В. Іван Мазепа. – К., 1992.
6. Мацьків Т.  Легенда й правда про Мазепу. – К., 1993.
7. Будзиновський В. Гетьман Мазепа. – К., 1993.
8. Санін Г. Богдан Хмельницький та Іван Мазепа  // Праці інституту історії Російської історії РАН. - М., 2006. - Вип. 6. - С. 65-90.
9. Артамонов В. А.  Вторгнення шведської армії на Гетьманщину в 1708р. і Іван Мазепа // Україна і Росія: історія та образ історію Матеріали конференції. ( 3-5 квiтня 2008, Інститут Європи РАН). // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm.
10. Яценко В.  Молоді роки Івана Мазепи  //  В. Яценко. Молоді роки Івана Мазепи у висвітленні сучасної російської історіографії.: крізь призму « імперської візії».
11. Дорошонеко Д. І. Історія України в 2-х томах. Том ІІ ( від половини XVII століття ). – К.: Глобус, 1991. – с.102.
12. Дорошонеко Д. І.  Історія України в 2-х томах. Том ІІ ( від половини XVII століття ). – К.: Глобус, 1991. – с.108-111.
13. Борщак І. Іван Мазепа: людина й історичний діяч // Літературна Україна – 1990. – с.154-162.
14. Мельник Л. Іван Мазепа – державний діяч // Історичний календар. – 99. – К., 1998. – с. 283-285.
15. Фігурний Ю. Українознавчі аспекти державотворчої діяльності гетьмана Івана Мазепи // Пам’ять століть. – 2004. №6.- с.4-14.
16. РГАДА. - Ф.229 (Малоросійский приказ). - Оп.1 (№203). - Л., 5-5 об.
17. Антонович В. Гетьманування Івана Мазепи // Антонович В. Козацькі часи на Україні. – К., 1991 – с. 154-162.
18. Сотниченко В. Тема: «І.Мазепа та П.Орлик, пошук нових шляхів збереження української державності» // Історія в школі. – 2001. № 3-4. – с.23-26.
19. Кузьминець О. Історія держави і права України: Навчальний посібник/ Олександр Кузьминець, Валерій Калиновський, Петро Дігтяр,. - К.: Україна, 2000. –c. 427.
20. Терлюк І. Історія держави і права України: До новітній час: Навч. посіб./ Іван Терлюк,; Львівський держ. ун-т внутрішніх справ . - К.: Атіка, 2006. – с. 399.
21. . Історія держави і права України: Академічний курс: У 2 т.: Підручн. для студ. юридичн. спец. Вузів / Ред. В.Я. Тацій, А.Й.Рогожин; Академія правових наук України, Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - К.: Ін Юре. – 2000 - Т.2. - 2000. – с. 577.
22. . Музиченко П. Історія держави і права України: Навчальний посібник / Петро Музиченко,. - 5-те вид., випр. і доп.. - К.: Знання, 2006. – с. 437.
23. Швидько Г. Історія держави і права України (X - XIX cтоліття): Навчальний посібник // Ганна Швидько,; Ред. А.В.Шерстюк; Л.П.Небогатова; М-во освіти України; Нац. гірнича академія України. - Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1998. – с. 175.
24. Орленко В. І. Історія держави і права України: Посібник для підготовки до іспитів/ В. І. Орленко, В. В. Орленко,. - К.: Вид. Паливода А. В., 2006. – с. 161.